Корови в одежинах на хутрі
ВЕЛИКІ роги, довгий чуб над очима, густа кудлата шерсть, кремезне тіло — шотландську високогірну корову неможливо не впізнати.
Шотландська високогірна порода корів — одна з найдавніших порід великої рогатої худоби. Вже століттями ці тварини живуть на високогір’ях та островах Шотландії, чудово почуваючись попри суворий клімат. У минулому корови з віддалених узгір’їв були більші за розміром і мали руду шерсть, а корови з островів поблизу західного узбережжя Шотландії мали менші розміри та зазвичай чорну шерсть. Сьогодні шотландських високогірних корів класифікують як одну породу. Колір шерсті цих тварин буває різний: від рудого, чорного, світло-коричневого і жовтого до майже білого.
Ця худоба має чуба, який виглядає кумедно, але відіграє важливу роль. Взимку він захищає морду тварини від вітру, дощу та снігу, а влітку — від набридливих комах, котрі могли б заразити тварину якоюсь інфекцією.
Цікаво, що групу шотландських високогірних корів називають не звичним словом «стадо», а словом «отара» (англ. «fold»). Ця назва походить з давніх давен, коли крофтери — дрібні фермери — заганяли свою худобу на ніч у кам’яний сховок без стіни з одного боку, який називався «кошара» («fold»). Завдяки цьому тварини були захищені від негоди й вовків.
Особлива шуба
На відміну від інших порід великої рогатої худоби, шотландські високогірні корови, окрім шерсті, мають підшерстя. Їхня шерсть довга та скуйовджена і деколи
сягає понад 30 сантиметрів завдовжки. Вона просякнута жиром, завдяки чому відштовхує воду та служить захистом від дощу та снігу. А м’яке і пухнасте підшерстя добре зігріває.Ось що розповідає Джим, який працює з цією породою худоби вже багато років: «Їхню шерсть дуже важко помити, адже вона майже не промокає». Завдяки такому покриву вони дуже добре почуваються в гірській місцевості і навіть виводять там потомство. Інші породи худоби не вижили б у таких умовах через сильні дощі та пронизливі вітри.
Якщо влітку настає спекотна і суха погода, шотландські високогірні корови скидають свою важку шубу. А з настанням холодів і дощів у них відростає нова.
Цінні тварини
Корови — у тому числі шотландські високогірні — не знищують рослинності, як це роблять вівці, бо не поїдають корінців і ніжних пагонів. Більш того, худоба цієї породи поліпшує якість пасовища. Як саме? Своїми довгими та міцними рогами і широкою мордою вона розчищає місцевість від чагарників, котрих інші породи великої рогатої худоби воліють не чіпати. Завдяки такому господарюванню відновлюється трав’яний покрив і ростуть нові дерева.
Ці корови особливо цінні ще з іншої причини. Їхня унікальна шерсть і підшерстя зберігають тепло, тому тваринам не треба товстого шару підшкірного жиру. З огляду на це їхнє м’ясо, порівняно з іншою яловичиною, містить менше жирів та холестерину і більше білків та заліза. До того ж для виробництва такого високоякісного м’яса не потрібно дорогих кормів.
Пересторога
Шотландські високогірні корови вже довгий час живуть поряд з людьми. Давні шотландці тримали їх на першому поверсі своїх будинків. Тепло від тварин зігрівало і сім’ю на другому поверсі.
Зазвичай ця худоба спокійна та слухняна, але іноді вона стає небезпечною. Наприклад, корови ревно захищають своїх телят. І якщо на вашому шляху трапиться «отара» цих тварин, то обійдіть її, а не йдіть крізь неї.
Оскільки шотландські високогірні корови настільки цінні, вони популярні в усьому світі. Худоба цієї породи успішно прижилася на півночі, навіть на Алясці та у Скандинавії. Її можна побачити на пасовиськах Анд на висоті 3000 метрів над рівнем моря. Добре їй живеться і в тепліших місцевостях.
Шотландія відома у світі не лише кілтами, волинками та картатою тканиною, але й своїми гарними коровами, яких ні з ким не переплутаєш. А чи у вашій місцевості є корови в одежинах на хутрі?