Ви дізналися, що ваша донька завдає собі тілесних ушкоджень. У вас виникає тривожне запитання: «Чи це означає, що моя дитина хоче себе вбити?».

Очевидно, відповідь буде «ні». І все ж, якщо ваша дитина завдає собі шкоди *, вона потребує допомоги. Що ви могли б зробити? Насамперед з’ясуйте, чому ваша донька так поводиться *.

Чи самоскалічення — це лише модне дивацтво? Справді, деякі хлопці та дівчата калічать себе, бо чули, що так роблять інші. І все ж більшість робить це з інших причин. Зазвичай підлітки, які мають таку звичку, приховують її і дуже її соромляться. «Я не хотіла, щоб хтось про це знав,— каже 20-літня Сілія *.— Я старанно ховала шрами».

Чи калічення є лише способом привернути до себе увагу? Дехто справді хоче привернути до себе увагу таким чином. Однак у цій статті говориться про підлітків, які стараються приховати таку поведінку і нікого не намагаються вразити своїми порізами чи синцями. А втім, одна дівчина, котра в минулому завдавала собі тілесних ушкоджень, визнає, що їй хотілося, аби хтось помітив її шрами, розповів про це іншим і так вона змогла б отримати допомогу.

Чому хтось умисно завдає собі ушкоджень? Таку поведінку зумовлює ціла низка причин, але в її основі лежить емоційний біль, який підлітку важко виразити словами. Як зазначає у своїй книжці психотерапевт Стівен Левенкрон, люди, котрі калічать себе, «побачили, що фізичним болем можна заглушити емоційний біль» («Cutting: Understanding and Overcoming Self-Mutilation»).

Чи ви звинувачуєте себе? Можливо, ви картаєте себе за те, що ваша дитина завдає собі ран. А втім, вам ліпше зосередитись на тому, як їй допомогти.

Заохотьте дитину розповісти вам, що її турбує. Спробуйте застосувати нижчеподані поради.

Потішайте. Якщо донька розповідає вам, що умисно себе калічить, не панікуйте. Натомість говоріть з нею спокійно і намагайтесь її потішити. Біблійний принцип: 1 Фессалонікійців 5:14.

Ставте запитання, в яких не відчувалося б осуду. Наприклад, можна сказати: «Я знаю, ти не завжди задоволена собою. Що тебе найбільше розчаровує?». Або так: «Що я можу зробити, аби допомогти тобі, коли ти відчуваєш тривогу чи пригнічення?». Або: «Що мені потрібно зробити, аби наші стосунки поліпшились?» Уважно слухайте відповіді і не перебивайте. Біблійний принцип: Якова 1:19.

Допоможіть доньці розвинути виважений погляд на себе. Часто ті, хто себе калічить, зосереджуються на своїх недоліках. Тож ви могли б допомогти доньці побачити її сильні сторони. Можна запропонувати їй написати принаймні три речі, які їй у собі подобаються. «Пишучи про свої сильні сторони, я зрозуміла, що маю добрі риси»,— каже дівчина, на ім’я Діана *.

Спонукуйте дитину молитися до Бога Єгови. Біблія каже: «Всі свої тривоги покладіть на нього, бо він дбає про вас» (1 Петра 5:7). «Я старалася виливати свої почуття перед Богом Єговою,— каже 17-річна Лариса,— особливо тоді, коли мені хотілося скалічити себе. Молитва допомагала мені докладати ще більше зусиль, щоб стримуватись від цього». Біблійний принцип: 1 Фессалонікійців 5:17.