АВСТРАЛІЙСЬКА ящірка молох (Moloch horridus) вбирає воду з туману, вологого повітря і мокрого піску, а потім скеровує її до рота. Як вона це робить? Ймовірно, за допомогою своєї унікальної шкіри.

Поміркуйте. Шкіра молоха вкрита лускою. На думку деяких вчених, волога осідає на лусці і стікає на шорстку поверхню шкіри. Там вона потрапляє до мережі жолобків, розташованих між лусочками. Ці поєднані між собою канальці спрямовують воду до кінчиків рота ящірки.

Але як молоху вдається долати силу тяжіння і піднімати воду від ніг по тулубу до рота? І як ця тварина вбирає воду з мокрих поверхонь, коли треться об них животом?

Здається, вчені розгадали таємницю молоха. Канальці на поверхні його шкіри з’єднані трубочками з іншою мережею каналів, що у шкірі. Будова цих каналів зумовлює капілярні явища, завдяки яким вода втягується у вузькі порожнини всупереч силі гравітації. Тож шкіра ящірки діє як губка.

Джанін Біньєс, яка очолює Інститут біомімікрії, говорить, що, наслідуючи гігроскопічні властивості шкіри молоха, інженери могли б розробити технології видобуття вологи з повітря для ефективнішого охолодження будівель і для отримання питної води.

Як ви вважаєте? Гігроскопічна шкіра молоха — результат еволюції чи задуму?