Дехто каже, що похвали забагато не буває. Інші ж твердять, що коли постійно хвалити свою дитину, то це зіпсує її, бо вона буде надто високої думки про себе і вважатиме, наче увесь світ їй щось винен.

Важливо не лише те, скільки ви хвалите дитину, а й те, якою є ваша похвала. Яка похвала позитивно вплине на дитину, а яка може їй зашкодити? Як хвалити дитину так, щоб це принесло їй найбільшу користь?

Похвала буває різною. Зверніть увагу на три види похвали.

Надмірна похвала може зашкодити. Деякі батьки безпідставно хвалять своїх дітей, щоб зміцнити в них почуття власної гідності. Але діти «достатньо кмітливі, щоб розпізнати перебільшення і зрозуміти, що насправді ви не маєте на увазі того, що кажете,— попереджає доктор Дейвід Волш.— Вони знають, що не заслужили [похвали] і можуть дійти висновку, що вам не можна довіряти» *.

Похвала за здібності є кращою. Скажімо, ваша донька має хист до малювання. Зрозуміло, що ви хочете її за це хвалити. Така похвала спонукуватиме її удосконалювати своє вміння, але може мати і зворотний ефект. Якщо хвалити тільки за талант, то дитина може думати, що варто розвивати лише ті вміння, які легко даються. Можливо, вона навіть не захоче братися за нові складні завдання через страх зазнати невдачі. Вона може думати: «Якщо треба докладати стільки зусиль, то це не моє. Не варто й починати».

Похвала за докладені зусилля є найкращою. Діти, яких хвалять за їхні зусилля і наполегливість, а не просто за їхні таланти, засвоюють важливу істину — щоб розвинути якесь вміння, потрібні терпеливість і важка праця. Знаючи про це, діти «докладають зусиль,  щоб досягти бажаного результату», говориться в одній книжці про виховання. У ній також зазначається: «Навіть якщо вони помиляються, то не вважають себе невдахами, а лише тими, хто вчиться щось робити» («Letting Go With Love and Confidence»).

Хваліть за зусилля, а не просто за талант. Можна сказати дитині: «Ти природжений художник». Але вона отримає більше користі, якщо ви скажете їй: «Я бачу, що ти добре обдумуєш свої малюнки». Обидва твердження виражають похвалу, але перше натякає, що дитина може бути вправною лише в тому, до чого в неї є вроджені здібності.

Якщо ж ви хвалите дитину за докладені зусилля, то показуєте їй, що здібності можна поліпшувати завдяки наполегливій праці. Тоді ваша дитина з більшою впевненістю братиметься за нові завдання. Біблійний принцип: Прислів’я 14:23.

Допомагайте дитині справлятися з невдачами. Навіть хороші люди помиляються, і то не раз (Прислів’я 24:16). Але після кожного падіння вони піднімаються, роблять висновки і рухаються далі. Як можна допомогти дитині розвивати таке позитивне мислення?

Потрібно знову звертати її увагу на важливість зусиль. Розгляньмо приклад. Ви часто говорите доньці: «Ти природжений математик». Але одного разу донька отримує погану оцінку за контрольну з математики. Вона може подумати, що втратила своє вміння і що більше не варто докладати зусиль.

Однак коли ви звертаєте увагу дитини на докладені нею зусилля, то допомагаєте їй розвивати терпеливість. Ви вчите її не сприймати будь-яку невдачу як трагедію. Це заохотить доньку не опускати рук і використати інший підхід або просто наполегливіше працювати. Біблійний принцип: Якова 3:2.

Робіть конструктивні зауваження. Якщо виправляти дитину в лагідний спосіб, це допоможе їй, а не пригнітить. Крім того, якщо ви регулярно і заслужено хвалите свою дитину, то, ймовірно, вона позитивно сприйме негативні зауваження, і вони допоможуть їй поліпшитися. Тоді її досягнення принесуть радість як їй, так і вам. Біблійний принцип: Прислів’я 13:4.