Картини Обітованої землі

Беер-Шева. Там, де колодязь означав життя

«ВІД Дану й аж до Беер-Шеви». Читачам Біблії відома ця фраза. Тут описується про весь Ізраїль: від Дана, що поблизу північного кордону, до Беер-Шеви на півдні. Соломонове мирне царювання було змальоване такими словами: «Безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона» (1 Царів 5:5; Суддів 20:1).

Однак відмінність між Даном та Беер-Шевою полягає не тільки у їхній віддаленості одне від одного. Наприклад, Дан був багатий на дощі, а з-під землі струменіла вода, утворюючи одне з верхів’їв ріки Йордан, як це можна побачити справа на фотографії. Зовсім іншим було місто Беер-Шева, бо воно розкинулося у посушливому районі між узбережжям Середземного моря та південним берегом Мертвого моря.

Річна кількість опадів у районі Беер-Шеви становила лише від п’ятнадцяти до двадцяти сантиметрів. Взявши це до уваги, подивіться вище на фотографію горба, або насипу, Беер-Шеви *. Зелень, яку ви тут бачите, говорить про те, що це було сфотографовано після невеликих зимових дощів, коли довкола Беер-Шеви на короткий час зазеленіли поля. Поблизькі рівнини були й далі є придатними для вирощування злакових культур.

З огляду на посушливість цієї місцевості біблійні історії про Беер-Шеву часто згадують колодязі та водні права. Саме місто лежить біля доріг або караванних шляхів, які йдуть через пустиню на далекий південь. Як ви можете уявити собі, мандрівники, що проходили біля цього місця або зупинялися тут, потребували води для себе та своїх тварин. Така вода не била джерелом з-під землі, як у Дані, але її можна було набрати з колодязів. До речі, єврейське слово бее́р стосується ями або дірки, яку викопують, щоб видобути з-під землі воду. Назва Беер-Шева означає «колодязь клятви» або «колодязь семи».

Авраам зі своєю сім’єю довгий час жили в Беер-Шеві та в околицях цього міста і через це розуміли, наскільки важливими є колодязі. Коли Саррина служниця Агара втекла в пустиню, вона, можливо, припускала, що набере води з колодязів або отримає її від бедуїнів, котрі користувалися ними, як ця бедуїнка на наступній сторінці вгорі, що черпає воду з колодязя на Сінайському  півострові. Пізніше, коли Авраам був змушений прогнати Агару з її задирливим сином, він люб’язно забезпечив їх запасом води. А що трапилось, коли запас вийшов? «І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця» (Буття 21:19).

Звідки Авраам взяв воду, щоб наповнити нею міх Агари? Можливо, з викопаного ним колодязя, біля якого він посадив тамариск (Буття 21:25—33). Можна сказати, що сьогодні науковці бачать практичність того, що Авраам вибрав тамариск, бо це дерево має дрібні листки, через які випаровується мало вологи, отже, воно буйно розростається, незважаючи на посушливість цієї місцевості. (Дивіться фотографію внизу).

Про те, як Авраам копав колодязь, було згадано у зв’язку із непорозумінням між ним та филистимським царем. Колодязь був цінним майном з огляду на загальну нестачу води та обсяг праці, щоб викопати глибокий колодязь. Фактично у той час користування колодязем без дозволу вважалося зазіханням на право власності. (Порівняйте Числа 20:17, 19).

Якщо ви навідаєтесь у район горба Беер-Шева, то на південно-східному схилі зможете заглянути у глибокий колодязь. Ніхто не знає часу, коли його вирубали у твердій скелі і потім його верхню частину (що бачимо нижче) укріпили камінням. Сучасні археологи очистили його на 30 метрів вглиб, але не досягнули дна. Один з них сказав: «Ми відчуваємо спокусу зробити висновок, що цей колодязь є... «колодязем клятви», де Авраам та Авімелех склали угоду між собою» («Перегляд біблійної археології», англ.).

Очевидно, пізніше у біблійні часи Беер-Шева збільшилась і стала укріпленим містом з великою брамою. Але передумовою її існування та успіху була життєдайна вода з її глибокого колодязя.

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.