Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Як пізнати «розум Христів»

Як пізнати «розум Христів»

Як пізнати «розум Христів»

«Хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати?» А ми маємо розум Христів» (1 КОРИНТЯН 2:16).

1, 2. Що Єгова вважав доречним виявити про Ісуса у своєму Слові?

ЯК ВИГЛЯДАВ Ісус? Який був колір його волосся, шкіри, очей? Який був його зріст? Скільки він важив? Протягом сторіч малярі надавали Ісусові різного вигляду — від достовірного до неприродного. Декотрі змальовували його як мужнього та енергійного чоловіка, а інші — як кволу й мертвотно-бліду особу.

2 Біблія ж не зосереджує уваги на Ісусовому вигляді. Натомість Єгова вважав доречним виявити щось більш істотне — Ісусову особистість. Описи в Євангеліях не тільки повідомляють про зроблене й сказане Ісусом, але й виявляють глибину почуттів і спосіб мислення, які лежали в основі його слів та вчинків. Ці чотири натхнені розповіді допомагають нам пильно аналізувати те, що апостол Павло назвав «розумом Христовим» (1 Коринтян 2:16). Дуже важливим є пізнавати думки, почуття й особистість Ісуса. З яких причин? Щонайменше з двох.

3. Яку проникливість нам може дати пізнання розуму Христа?

3 По-перше, розум Христів допомагає нам отримати деяке уявлення про розум Бога Єгови. Ісус так близько знав свого Отця, що міг сказати: «Не знає ніхто, хто є Син,— тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити» (Луки 10:22). Ісус начебто говорить: «Якщо ви хочете знати, який Єгова,— подивіться на мене» (Івана 14:9). Отже, досліджуючи те, що́ Євангелія виявляють про Ісусові думки й почуття, ми, по суті, дізнає́мося, які думки й почуття має Єгова. Таке знання допомагає нам наближатися до нашого Бога (Якова 4:8).

4. Якщо ми справді хочемо поводитись так, як Христос, чого нам передусім слід навчитися і чому?

4 По-друге, знання про розум Христа допомагає нам ‘йти слідами Його’ (1 Петра 2:21). Йти слідами Ісуса — це не просто повторювати його слова та копіювати його вчинки. Оскільки на мову й учинки впливають думки та почуття, то аби йти за Ісусом, нам треба «думати» так, як він (Филип’ян 2:5СМ). Іншими словами, якщо ми справді хочемо поводитись так, як Христос, нам передусім слід навчитися думати й мати ті ж почуття, що й він,— наскільки це можливо для недосконалих людей. Тож придивімося пильніше завдяки письменникам Євангелій до способу мислення Христа. Спочатку ми обговоримо чинники, які вплинули на Ісусові думки й почуття.

Його передлюдське існування

5, 6. а) Як можуть впливати на нас ті, з ким ми спілкуємось? б) З ким спілкувався Божий первородний Син на небі перед приходом на землю і як це вплинуло на нього?

5 Ті, з ким ми близько спілкуємося, можуть позитивно або негативно впливати на наші думки, почуття й учинки * (Приповістей 13:20). Подумайте про осіб, з якими Ісус спілкувався на небі перед його приходом на землю. Євангеліє від Івана зосереджує нашу увагу на передлюдському існуванні Ісуса, якого названо тут Божим «Словом», або Речником. Іван каже: «На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було богом. Воно було на початку з Богом» (Івана 1:1, 2НС). Оскільки Єгова не мав початку, перебування Слова з Богом від «початку» має стосуватися початку Божої творчої діяльності (Псалом 90:2). Ісус є «роджений перш усякого творива». Отже, він існував до того, як були створені інші духовні істоти й матеріальний Усесвіт (Колосян 1:15; Об’явлення 3:14).

6 За оцінками науковців, матеріальний Усесвіт існує щонайменше 12 мільярдів років. Якщо такі оцінки якоюсь мірою правильні, то Божий первородний Син перебував у близьких стосунках зі своїм Отцем мільярди років до створення Адама. (Порівняйте Михея 5:1). Тому між ними розвинулися ніжні й глибокі стосунки. Виступаючи як уособлена мудрість, цей первородний Син у передлюдському існуванні говорить: «Я була його [Єгови] втіхою щоденно, усміхалась перед ним повсякчасно» (Приповістей 8:30, Хом.). Безсумнівно, незліченні віки близьких взаємин із Джерелом любові справили глибокий вплив на Божого Сина! (1 Івана 4:8). Цей Син, як ніхто інший, пізнав і почав відображати думки, почуття й спосіб дій свого Отця (Матвія 11:27).

Земне життя й вплив чинників

7. Наведіть одну з причин, чому Божий первородний Син мав прийти на землю.

7 Божий Син мав навчитися ще більше, оскільки наміром Єгови було зробити його Первосвящеником, спроможним «співчувати слабостям нашим» (Євреїв 4:15). Однією з причин, чому цей Син прийшов на землю як людина, було здобуття необхідних рис, щоб обіймати таке становище. Будучи людиною з тіла й крові, Ісус тут жив в умовах і зазнавав впливу чинників, за якими він колись з неба міг тільки спостерігати. Тепер же він сам проймався людськими почуттями та емоціями. Інколи Ісус відчував втому, спрагу й голод (Матвія 4:2; Івана 4:6, 7). Крім того, він зносив усілякі труднощі й страждання. Тому він «навчився послуху» і став цілком придатним обіймати становище Первосвященика (Євреїв 5:8—10).

8. Що ми знаємо про раннє життя Ісуса на землі?

8 А що можна сказати про раннє життя Ісуса на землі? Про його дитинство написано дуже мало. Тільки Матвій і Лука розповіли про події, пов’язані з його народженням. Письменники Євангелій знали, що перед приходом на землю Ісус жив у небі. Його передлюдське існування найліпше пояснює, якою людиною він став. Попри це Ісус був людиною в повному розумінні цього слова. Хоча він був досконалий, йому довелося повсякчас учитися: від віку немовляти до дитинства, від юнацтва до повноліття (Луки 2:51, 52). Біблія виявляє декотрі справи про раннє життя Ісуса, які напевно вплинули на нього.

9. а) Який факт свідчить про те, що Ісус народився в бідній сім’ї? б) В яких умовах, очевидно, виростав Ісус?

9 Ісус народився в бідній сім’ї. Про це свідчить жертва, яку Йосип і Марія принесли в храм приблизно через 40 днів після його народження. Замість того щоб принести на цілопалення ягня, а також голубеня або горлицю як жертву за гріх, вони принесли «пару горличат або двоє голубенят» (Луки 2:24). Згідно з Мойсеєвим Законом, це жертвоприношення було передбачене для бідних (Левит 12:6—8). З часом ця скромна сім’я розрослася. Йосипові й Марії після надзвичайного народження Ісуса народилося природним шляхом принаймні ще шість дітей (Матвія 13:55, 56). Отже, Ісус виростав у великій сім’ї, очевидно, в скромних умовах.

10. З чого видно, що Марія та Йосип були богобійними особами?

10 Ісуса виховували й дбали про нього богобійні батьки. Його мати Марія була винятковою жінкою. Пригадайте, що, вітаючи її, ангел Гавриїл сказав: «Радій, благодатная, Господь із тобою!» (Луки 1:28). Йосип також був побожним чоловіком. Щороку він вірно здійснював 150-кілометрову подорож до Єрусалима, щоб відзначати Пасху. Марія також ходила туди, дарма що це зобов’язані були робити тільки чоловіки (Вихід 23:17; Луки 2:41). Під час однієї з таких подорожей Йосип і Марія після старанних пошуків знайшли 12-річного Ісуса в храмі посеред учителів. Ісус сказав до своїх занепокоєних батьків: «Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» (Луки 2:49). Слово «Отець» в устах юного Ісуса напевно звучало тепло й позитивно. Перш за все, йому неодмінно сказали, що його справжній Отець — це Єгова. Крім того, Йосип, мабуть, був добрим названим батьком для Ісуса. Авжеж, Єгова не вибрав би суворого чи жорстокого чоловіка, аби той виховував Його дорогого Сина!

11. Якого ремесла навчився Ісус і які справи входили в цей фах за біблійних часів?

11 Живучи в Назареті, Ісус навчився теслярського ремесла, можливо, від свого названого батька, Йосипа. Ісус настільки вправився в цьому ремеслі, що його самого називали «теслею» (Марка 6:3). У біблійні часи теслів наймали для будівництва домів, виготовлення меблів (столів, табуретів і лав), а також рільницьких знарядь. У своєму «Діалозі з Трифоном» Юстін Мученик з другого сторіччя н. е. написав про Ісуса: «Серед людей він, як правило, займався теслярством, виробляючи плуги та ярма». Така робота була нелегка, оскільки стародавній тесля, очевидно, не міг купувати деревину. Йому, мабуть, доводилося самому йти на пошуки дерева, зрубувати його й переносити деревину додому. Тому Ісус, напевно, знав, наскільки важко заробляти на життя, вести справи з клієнтами й зводити кінці з кінцями.

12. Що вказує на те, що Йосип, мабуть, помер до Ісуса, і що це означало для Ісуса?

12 Будучи найстаршим сином, Ісус допомагав піклуватися про сім’ю, зокрема тому, що, здається, Йосип помер до нього *. У «Сіонській Вартовій башті» за 1 січня 1900 року говорилося: «За традицією, Йосип помер, коли Ісус був ще юним, і останній взявся за теслярське ремесло та зробився годувальником сім’ї. Це підтверджується біблійним описом, де Ісуса самого названо теслею, згадано його матір і братів, але нічого не говориться про Йосипа (Марка 6:3). ...Отже, цілком імовірно, що довгий вісімнадцятирічний період з життя нашого Господа — від часу цього випадку [записаного в Луки 2:41—49] до його хрещення — пройшов у виконуванні звичайних життєвих обов’язків». Марія та її діти разом з Ісусом спізнали болю через смерть улюбленого чоловіка й батька.

13. Чому можна сказати, що Ісус розпочав своє служіння зі знанням, проникливістю й глибиною почуттів, які були недоступні для жодної іншої людини?

13 Зрозуміло, Ісус не хотів провадити вигідне життя. Натомість він сам спізнав гіркоту життя простих людей. Відтак, 29 року н. е., настав час, аби Ісус узявся за призначене Богом завдання. Восени того року він охрестився у воді й був зачатий як духовний Син Бога. ‘Йому розкрилося небо’, очевидно, в тому розумінні, що тепер він пригадав своє передлюдське життя в небі і пов’язані з ним думки й відчуття (Луки 3:21, 22). Тому Ісус розпочав своє служіння зі знанням, проникливістю й глибиною почуттів, які не були доступні для жодної іншої людини. Тож небезпідставно письменники Євангелій присвятили більшу частину своїх описів подіям зі служіння Ісуса. І все ж вони не могли записати всього сказаного й зробленого ним (Івана 21:25). Але те, що вони записали під Божим натхненням, допомагає нам проаналізувати спосіб мислення найбільшої людини, яка будь-коли жила.

Якою особою був Ісус

14. Як Євангелія розкривають те, що Ісус був людиною, сповненою сердечної ніжності й глибоких почуттів?

14 Особистість Ісуса, яку розкривають Євангелія,— це особистість людини, сповненої сердечної ніжності й глибоких почуттів. Він виявляв багатство почуттів: жалість до прокаженого (Марка 1:40, 41), смуток з приводу людської нечулості (Луки 19:41, 42), праведне обурення на користолюбних грошомінів (Івана 2:13—17). Будучи співчутливою людиною, Ісус міг зворушитись до сліз, і він не приховував своїх почуттів. Коли помер його дорогий друг Лазар, вигляд заплаканої Марії, сестри Лазаря, так глибоко зворушив Ісуса, що він заплакав у присутності інших (Івана 11:32—36).

15. Як виявлялася ніжність Ісуса в тому, що́ він думав про людей і як ставився до них?

15 Ніжність Ісуса особливо виявлялася в тому, що́ він думав про людей і як ставився до них. Він допомагав бідним та пригнобленим ‘знайти спокій душам своїм’ (Матвія 11:4, 5, 28—30). Він не був занадто зайнятим, аби реагувати на потреби засмучених: чи то була жінка, хвора на кровотечу, яка нишком доторкнулася до його одежі, чи сліпий жебрак, якого не можна було втихомирити (Матвія 9:20—22; Марка 10:46—52). Ісус старався бачити добре в людях і хвалив їх, але при потребі також був готовий докорити (Матвія 16:23; Івана 1:47; 8:44). У той час, коли жінки мали зовсім мало прав, Ісус ставився до них з належною гідністю і повагою (Івана 4:9, 27). Ось чому певні жінки охоче служили йому своїм маєтком (Луки 8:3).

16. З чого видно, що Ісус мав урівноважений погляд на життя й матеріальні речі?

16 Ісус мав урівноважений погляд на життя. Матеріальні речі не були для нього найважливішою справою. Усе вказує на те, що в нього було дуже мало матеріальних речей. Ісус сказав, що «не має де й голови прихилити» (Матвія 8:20). Водночас Ісус сприяв радості інших. Прибувши на весілля, де зазвичай грали музики, співали й веселилися, він зовсім не намагався зіпсувати радісну атмосферу. Ісус навіть виконав на цьому весіллі своє перше чудо. Коли закінчилося вино, він перетворив воду в добре вино — напій, який «серце людині... звеселяє» (Псалом 104:15; Івана 2:1—11). Завдяки цьому забава могла продовжуватися, а молодого й молоду було врятовано від ганьби. Про врівноваженість Ісуса також засвідчує той факт, що набагато частіше описується, як він довго й наполегливо займався своїм служінням (Івана 4:34).

17. Чому не дивує те, що Ісус був Величним Учителем, і що віддзеркалювали його вчення?

17 Ісус був Величним Учителем. У більшості того, чого він навчав, відображалися реалії щоденного життя, які були добре відомі йому (Матвія 13:33; Луки 15:8). Його спосіб навчання був неперевершений — завжди зрозумілий, простий, практичний. Але важливішим було те, чого він навчав. Учення Ісуса віддзеркалювали його щире бажання познайомити своїх слухачів з думками, почуттями й способом дій Єгови (Івана 17:6—8).

18, 19. а) Якими яскравими прикладами користувався Ісус, говорячи про свого Отця? б) Що обговорюватиметься в наступній статті?

18 Часто використовуючи ілюстрації, Ісус говорив про свого Отця яскравими прикладами, які не легко забути. Одна річ — розповісти про Боже милосердя загальними словами, але зовсім інша — уподібнити Єгову до милостивого батька, який так глибоко зворушений виглядом свого сина, котрий повертається, що аж ‘біжить і кидається на шию свого сина й починає цілувати його’ (Луки 15:11—24). Цураючись безсердечної культури, в котрій релігійні провідники погорджували простими людьми, Ісус пояснив, що його Отець є приступним Богом, який віддає перевагу благанням смиренного митника над показною молитвою хвастливого фарисея (Луки 18:9—14). Ісус зобразив Єгову дбайливим Богом, котрому навіть відомо, коли падає на землю маленький горобець. «Не лякайтесь,— заспокоїв своїх учнів Ісус,— бо вартніші ви за багатьох горобців» (Матвія 10:29, 31). Саме тому люди дивувалися з Ісусової «науки» й тягнулися до нього (Матвія 7:28, 29). Якось «багато народу» аж три дні перебувало біля нього, попри те, що не мали жодних харчів! (Марка 8:1, 2).

19 Яку ж вдячність ми можемо відчувати за те, що Єгова виявив у своєму Слові розум Христів! Але як нам розвивати й виявляти розум Христів у стосунках з людьми? Це обговорюватиметься в наступній статті.

[Примітки]

^ абз. 5 Те, що на духовних істот можуть впливати ті, хто спілкується з ними, вказують слова в Об’явлення 12:3, 4. Тут Сатану зображено «змієм», який використав свій вплив так, аби втягнути інші «зорі», тобто духовних синів, до свого бунту. (Порівняйте Йова 38:7).

^ абз. 12 Останній раз про Йосипа безпосередньо згадується, коли він з Марією знайшов 12-річного Ісуса в храмі. У Біблії не говориться, що Йосип був на весіллі в Кані, котре відбулося на початку Ісусового служіння (Івана 2:1—3). У 33 році н. е. розп’ятий Ісус доручив улюбленому апостолу Іванові піклуватися про Марію. Він, мабуть, не зробив би цього, якби Йосип був живий (Івана 19:26, 27).

Чи ви пригадуєте?

• Чому важливо пізнавати «розум Христів»?

• З ким спілкувався Ісус у своєму передлюдському існуванні?

• В яких умовах і під яким впливом перебував Ісус під час земного життя?

• Що Євангелія розповідають про особистість Ісуса?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 10]

Ісус виростав у великій сім’ї, очевидно, в скромних умовах.

[Ілюстрації на сторінці 12]

Учителі були вражені розумінням і відповідями 12-річного Ісуса.