Сила молитви

На Близькому Сході над містом Нахор заходить сонце. До криниці за містом прибуває сирієць Елі-Езер з караваном із десяти верблюдів. Стомлений і спраглий, Елі-Езер більш всього турбується потребами інших. Він прийшов з чужого краю, щоб знайти дружину для сина свого пана. Крім того, Елі-Езер повинен знайти її серед родичок свого пана. Як він виконає це нелегке завдання?

ЕЛІ-ЕЗЕР вірить у силу молитви. З незвичайним довір’ям, що притаманне лише дітям, він смиренно просить: «Господи, Боже пана мого Авраама,— подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом! Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати. І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап’юся,— а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю,— її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном» (Буття 24:12—14).

Упевненість Елі-Езера в силі молитви не даремна. Адже найперша жінка, яка приходить до криниці, виявляється внучкою Авраамового брата! Її звати Ревека; вона незаміжня, цнотлива та вродлива. Надзвичайним є й те, що вона не тільки дає напитися Елі-Езерові, але також доброзичливо пропонує напоїти всіх його верблюдів. Пізніше, після сімейної наради, Ревека охоче погоджується поїхати в далеку країну з Елі-Езером, щоби вийти заміж за Авраамового сина Ісака. Яку ж дивовижну й чітку відповідь отримав Елі-Езер на свою молитву в стародавні часи — часи, коли Бог інколи скеровував події в надприродний спосіб!

Ми можемо багато чого навчитися з Елі-Езерової молитви. У ній виявилася виняткова віра, смиренність та безкорислива зацікавленість потребами інших. Молитва Елі-Езера також виявила його підкорення способу, в який Єгова обходиться з людьми. Поза всяким сумнівом, Елі-Езер знав про Божу особливу прихильність до Авраама, а також про Його обітницю стосовно майбутніх благословень для всього людства через Авраама (Буття 12:3). Тому Елі-Езер почав свою молитву такими словами: «Господи, Боже пана мого Авраама».

Ісус Христос, через якого мали отримати благословення всі слухняні люди, був нащадком Авраама (Буття 22:18). Якщо ми хочемо одержати відповіді на наші молитви тепер, нам потрібно смиренно визнавати спосіб, яким Бог через свого Сина обходиться з людьми. Ісус Христос сказав: «Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої  позостануться в вас, то просіть, чого хочете,— і станеться вам!» (Івана 15:7).

Послідовник Христа апостол Павло пересвідчився у правдивості цих Ісусових слів. Його віра в силу молитви не була даремною. Заохочуючи співхристиян виявляти всі свої турботи Богові в молитві, він заявив: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Филип’ян 4:6, 7, 13). Чи це означає, що всі молитовні прохання Павла до Бога були виконані? Подивімося.

Не всі прохання виконуються

Павло безкорисливо виконував своє служіння; він сказав, що страждає від «колючки в тілі» (2 Коринтян 12:7). Нею могли бути емоційні або моральні страждання, спричинені супротивниками та «фальшивими братами» (2 Коринтян 11:26; Галатів 2:4). Нею також могло бути тілесне страждання через хронічну хворобу очей (Галатів 4:15). Хоч би як там було, ця «колючка в тілі» ослаблювала Павла. «Я благав Господа тричі, щоб забрав його від мене геть»,— написав Павло. Але його прохання не було виконане. Павло отримав пояснення, що для нього досить отриманих від Бога духовних благословень, таких, як сила, котра допомагала йому зносити випробування. Крім того, Бог сказав: «Сила Моя повністю здійснюється у слабкості» (2 Коринтян 12:8, 9, СМ).

Чого ми можемо навчитися з прикладів Елі-Езера й Павла? Бог Єгова справді слухає молитви тих, хто смиренно намагається служити йому. Але це не означає, що Бог завжди виконує їхні прохання, бо він дивиться на справи далекоглядніше. Він знає ліпше від нас, що́ служить для нашого найбільшого блага. Важливіше те, що він завжди діє відповідно до свого наміру, про який записано в Біблії.

Час на духовне зцілення

Бог обіцяє зцілити людство від усіх фізичних, психічних і моральних страждань під час Тисячолітнього правління свого Сина над землею (Об’явлення 20:1—3; 21:3—5). Щирі християни з нетерпінням чекають цього обіцяного майбутнього, повністю покладаючись на те, що Бог спроможний виконати свої обіцянки. Не сподіваючись у наш час таких надприродних зцілень, вони моляться до Бога про втіху та силу, аби встояти у випробуваннях (Псалом 55:23). Захворівши, вони також можуть молитися, щоб Бог допоміг їм отримати найліпше лікування в межах їхніх матеріальних можливостей.

Деякі релігії заохочують хворих молитися про негайне вздоровлення, вказуючи на надприродні зцілення, які здійснювали Ісус та його апостоли. Але такі чудеса виконувалися з особливим наміром. Вони були доказом того, що Ісус Христос є правдивим Месією, і засвідчили, що Божа милість тепер спочивала не на єврейському народі, а на молодому християнському зборі. У той час були потрібні чудотворні дари, завдяки яким зміцнялась віра новосформованого збору християн. Коли молодий збір піднявся, так би мовити, на ноги і став зрілим, чудотворні дари були ‘скасовані’ (1 Коринтян 13:8, 11).

У теперішній вирішальний час Бог Єгова дає провід своїм поклонникам у виконанні більш важливої праці — духовного зцілення. Поки люди ще мають час, вони повинні негайно відгукнутися на заклик: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько! Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій — свої задуми, і хай до Господа звернеться,— і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!» (Ісаї 55:6, 7).

Це духовне зцілення розкаяних грішників здійснюється через проповідування доброї новини про Боже Царство (Матвія 24:14). Даючи можливість своїм слугам виконувати цю рятівну працю, Бог Єгова допомагає мільйонам людей з усіх народів покаятися у своїх гріхах і зав’язати з ним близькі стосунки перед кінцем цієї злої системи. Усі, хто щиро молиться про таке духовне зцілення і про допомогу у виконанні цієї праці зцілення, насправді отримують відповідь на свої молитви.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Елі-Езер і Ревека/The Doré Bible Illustrations/Dover Publications