Божі противники не переможуть!

«Будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе» (ЄРЕМІЇ 1:19).

1. Яке призначення отримав Єремія і скільки тривала його праця?

ЄГОВА призначив молодого Єремію бути пророком народам (Єремії 1:5). Це сталося за часу панування над Юдою доброго царя Йосії. Пророче служіння Єремії припало на період буремних часів перед вавилонським завоюванням Єрусалима й поневоленням Божого народу (Єремії 1:1—3).

2. Як Єгова зміцнив Єремію і що означало воювати проти цього пророка?

² Звістки засуду, які мав проголошувати Єремія, повинні були ви́кликати протистояння. Тому Бог зміцнив його для майбутніх подій (Єремії 1:8—10). Приміром, дух Єремії скріпився завдяки словам: «Будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою,— говорить Господь,— щоб тебе рятувати!» (Єремії 1:19). Воювати проти Єремії — це означало воювати проти Єгови. У наш час Єгова послуговується групою слуг, члени котрої наче пророки, а їхня праця подібна до праці Єремії. Так само як він, вони відважно звіщають Боже пророче слово. Ця звістка впливає на всіх осіб і всі народи,— чи позитивно, чи негативно,— залежно від їхньої реакції на неї. І, подібно як за днів Єремії, існують ті, хто противиться Богові, перешкоджаючи його ревним слугам та діяльності, яку він їм доручив.

Слуги Єгови зазнаю́ть нападу

3. Чому слуги Єгови зазнають нападу?

³ Від початку XX сторіччя народ Єгови зазнає́ нападу. У багатьох країнах зловмисники намагаються заважати проголошенню доброї новини про Боже Царство, а навіть заглушити це проголошення. Їх під’юджує до цього наш головний Супротивник, Диявол, що, «як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти»  (1 Петра 5:8, Кул.). Після закінчення «призначених часів народів» у 1914 році Єгова настановив свого Сина як нового Царя землі, даючи йому наказ: «Пануй Ти поміж ворогами Своїми!» (Луки 21:24, НС; Псалом 110:2). Застосовуючи свою владу, Ісус Христос вигнав Сатану з неба та обмежив його до околиць землі. Усвідомлюючи, що його час короткий, Диявол виливає свій гнів на помазаних християн та їхніх супутників (Об’явлення 12:9, 17). Які наслідки постійних нападів противників Бога?

4. Яких випробовувань зазнавав народ Єгови під час Першої світової війни, але що відбулося в 1919 і 1922 роках?

⁴ Під час Першої світової війни члени помазаного останку зазнавали великих випробовувань віри. Їх висміювали й очорняли; вони зносили напади юрби та побої. За передреченням Ісуса, ‘їх зненавиділи всі народи’ (Матвія 24:9). У розпал війни вороги Божого Царства вдавалися до тактики, яка колись використовувалася проти Ісуса Христа. Вони неправдиво звинуватили народ Єгови в підривній діяльності й вдарили просто в серце Божої видимої організації. У травні 1918 року було видано федеральні ордери на арешт президента Товариства Вартової башти Дж. Ф. Рутерфорда та сімох його найближчих товаришів. Пізніше цих вісьмох  чоловіків засудили на великі строки ув’язнення та вкинули до федеральної в’язниці в Атланті (штат Джорджія, США). Через дев’ять місяців їх звільнили. У травні 1919 року окружний апеляційний суд постановив, що судовий розгляд підсудних не був безсторонній, тому рішення того суду анулювали. Справу знову подали в суд, але пізніше уряд відхилив позов, і брата Рутерфорда з його товаришами повністю реабілітували. Вони відновили свою діяльність, і в 1919 та 1922 роках було проведено конгреси у Сідар-Пойнті (штат Огайо), завдяки чому праця проповідування про Царство отримала новий поштовх.

5. Якою була ситуація Свідків Єгови в нацистській Німеччині?

⁵ У 30-х роках виникли диктатури, оскільки Німеччина, Італія та Японія об’єдналися в держави фашистського блоку. На початку того десятиріччя почалось варварське гоніння Божого народу, особливо в нацистській Німеччині. Накладалися заборони. У домах робилися обшуки, а їхніх мешканців заарештовували. Тисячі людей було вкинуто до концтаборів через відмову зректися своєї віри. У боротьбі проти Бога та його народу було поставлено за мету ліквідувати Свідків Єгови в цьому тоталітарному устрої *. Коли Свідки звернулися до судів у Німеччині, щоб захистити свої права, Міністерство юстиції Рейху приготувало дуже довгу постанову, аби перешкодити їм у досягненні визначеної мети. В ній говорилось: «Суди не повинні слабшати з причини простих юридичних формальностей, але попри формальні труднощі мусять шукати й знаходити способи для сповнення своїх високих обов’язків». Іншими словами, не можна було сподіватися справедливого суду. Нацисти твердили, що діяльність Свідків Єгови є шкідливою, або ворожою, і «розладнує націонал-соціалістичну структуру».

6. Які зусилля докладалися для того, щоб зупинити нашу працю під час Другої світової війни й після неї?

⁶ Під час Другої світової війни було накладено заборону й обмеження на народ Єгови в Австралії, Канаді та інших країнах, які солідаризувалися з Британською співдружністю,— в Африці, Азії, на Карибських і тихоокеанських островах. У США впливові вороги й неправильно поінформовані люди ‘коїли зло під виглядом закону’ (Псалом 94:20, Хом.). Питання про салютування прапору й місцеві постанови про заборону праці від дому до дому розглядалися в судах, і сприятливі судові рішення в США стали основою для захисту свободи віросповідання. Завдяки Єгові зусилля ворогів не досягли мети. Коли в Європі закінчилась війна, у багатьох країнах було знято заборону. Тисячі Свідків, поневолених у концтаборах, отримали свободу, але боротьба на цьому не закінчилась. Відразу після Другої світової війни розв’язалась «холодна війна». Східноєвропейські держави спровадили додатковий тиск на народ Єгови. Було вжито офіційних заходів для того, щоб шкодити діяльності свідчення та припинити її, зупинити доплив біблійної літератури й придушити наші публічні зібрання. Багато кого ув’язнили або вислали у виправно-трудові табори.

Продовжуйте працю проповідування!

7. Що пережили в останні роки Свідки Єгови в Польщі, Росії та інших країнах?

⁷ Минали десятиріччя, і працю проповідування про Царство таки визнавали. Хоча все ще під комуністичним режимом, 1982 року уряд Польщі дозволив проводити одноденні конгреси. У 1985 році там відбулись міжнародні конгреси. Потім 1989 року пройшли грандіозні міжнародні конгреси, на яких побували тисячі делегатів з Росії та України. Того ж року закон Угорщини й Польщі визнав Свідків Єгови. Восени 1989 року впав Берлінський мур. Через  кілька місяців ми були визнані законом у Східній Німеччині, і невдовзі відбувся міжнародний конгрес у Берліні. На початку останнього десятиліття XX сторіччя докладалися зусилля, щоб безпосередньо зв’язатися з братами в Росії. У Москві було проведено переговори з декотрими урядовцями, і 1991 року Свідки Єгови були визнані законом. Відтоді праця в Росії, а також у республіках, які входили до складу колишнього Радянського Союзу, надзвичайно розширилась.

8. Що відбувалося з народом Єгови через 45 років після закінчення Другої світової війни?

⁸ Тимчасом як переслідування припинилось в одних територіях, воно посилилося в інших. Через 45 років після закінчення Другої світової війни багато країн відмовлялися визнати законом Свідків Єгови. Крім того, заборона була накладена на нас або на нашу діяльність у 23 країнах Африки, 9 — Азії, 8 — Європи, 3 країнах Латинської Америки й чотирьох острівних державах.

9. Чого зазнали слуги Єгови в Малаві?

⁹ З 1967 року лютого переслідування зазнавали Свідки Єгови в Малаві. Наші малавійські брати через свою нейтральну позицію правдивих християн відмовились придбати партійні квитки (Івана 17:16). У 1972 році після з’їзду Конгресу Малаві звірства повторились. Братів виганяли з домів і відмовляли в роботі. Тисячі врятувалися від смерті втечею з країни. Чи противники Бога та його народу перемогли? Зовсім ні! Після зміни обставин у Малаві найвища кількість вісників Царства в 1999 році становила 43 767, і понад 120 000 осіб були присутні в цій країні на обласних конгресах. У столиці було споруджено новий філіал.

Вони дошукуються зачіпки

10. До чого вдаються сучасні противники Божого народу, так як колись робили противники Даниїла?

¹⁰ Відступники, клір та інші не можуть знести нашої звістки з Божого Слова. Під тиском певних релігійних сфер загальновизнаного християнства противники дошукуються так званого законного способу, аби виправдати свою боротьбу проти нас. До якої тактики вони інколи вдаються? Що змовники вирішили робити, нападаючи на пророка Даниїла? У Даниїла 6:5, 6 ми читаємо: «Найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього. Тоді ці люди сказали: «Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога». Так само й сьогодні противники дошукуються зачіпки. Вони галасують про «небезпечні секти» й намагаються таврувати Свідків Єгови як одну з них. Через спотворені факти, інсинуації та відверту фальш вони здійснюють замах на наше поклоніння і нашу відданість божественним принципам.

11. Що неправдиво твердять декотрі противники Свідків Єгови?

¹¹ У декотрих країнах релігійні й політичні елементи не хочуть визнати, що ми сповідуємо «віру чисту й непорочну перед Богом» (Якова 1:27, УКУ). Вони твердять, що ми не є «відомою релігією», хоча наша християнська діяльність проводиться в 234 країнах. У 1998 році за декілька днів до початку міжнародного конгресу одна афінська газета процитувала заяву греко-православного кліру про те, що «[Свідки Єгови] не є «відомою релігією», і це незважаючи на протилежну постанову Європейського суду з прав людини. Через кілька днів інша газета в цьому ж місті процитувала слова одного речника церкви: «[Свідки Єгови] не можуть бути «християнським збором», оскільки вони не мають нічого спільного з християнською вірою в особі Ісуса Христа». Це вкрай дивно, адже жодна інша релігійна громада не кладе більшого наголосу на тому, щоб наслідувати Ісуса, ніж Свідки Єгови!

12. Що ми повинні робити у своїй духовній боротьбі?

 ¹² Ми намагаємося захищати та утверджувати добру новину юридичними засобами (Филип’ян 1:7, НС). Але ми не будемо ставити під загрозу або послаблювати нашу непохитність щодо Божих норм праведності (Тита 2:10, 12). Подібно до Єремії, ми ‘підперізуємо стегна свої та говоримо все, що Бог нам наказує’, не дозволяючи противникам Бога залякати нас (Єремії 1:17, 18). У своєму Святому Слові Єгова чітко визначив для нас правильний шлях. Ми ніколи не повинні спиратися на слабке «рамено тілесне» або шукати «ховання у тіні Єгипту», тобто в цьому світі (2 Хронік 32:8; Ісаї 30:3; 31:1—3). У своїй духовній боротьбі ми повинні постійно надіятись на Єгову всім своїм серцем, дати йому керувати нашими кроками й не покладатися на своє розуміння (Приповістей 3:5—7). Якщо ми не матимемо підтримки Єгови й він сам не охоронятиме нас, уся наша праця буде «даремна» (Псалом 127:1).

Був переслідуваний, але не пішов на компроміс

13. Чому можна сказати, що сатанинський напад на Ісуса зазнав провалу?

¹³ Найголовнішим прикладом безкомпромісної відданості Єгові є Ісус, якого неправдиво звинувачували в заклику до бунту й порушенні встановленого порядку. Дослідивши справу Ісуса, Пилат був готовий відпустити його. Але підбурений релігійними провідниками натовп криком вимагав розп’ясти Ісуса, хоча той був невинний. Замість Ісуса натовп просив відпустити Варавву — чоловіка, ув’язненого за бунт і душогубство! Пилат знову намагався переконати нерозсудливих противників, але зрештою поступився перед криком народу (Луки 23:2, 5, 14, 18—25). Хоча Ісус загинув на стовпі, цей найогидніший сатанинський напад на невинного Сина Бога зазнав повного провалу, бо  Єгова воскресив Ісуса й звеличив його по своїй правиці. У день П’ятидесятниці 33 року н. е. через прославленого Ісуса було вилито святий дух, завдяки чому почав діяти християнський збір — «створіння нове» (2 Коринтян 5:17; Дії 2:1—4).

14. Яким був наслідок, коли юдейські релігійні елементи чинили опір Ісусовим послідовникам?

¹⁴ Невдовзі релігійні елементи вже загрожували апостолам, але ці послідовники Христа не припиняли розповідати про те, що бачили й чули. Ісусові учні молилися: «Споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати» (Дії 4:29). Єгова відповів на їхнє благання, наповнюючи їх святим духом і додаючи сили продовжувати безстрашне звіщання. Незабаром апостолам знову наказали припинити проповідування, але Петро та інші апостоли відповіли: «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії 5:29). Погрози, арешти й тілесні покарання не змогли стримати їх від розширення діяльності Царства.

15. Хто такий Гамаліїл і що він порадив релігійним противникам Ісусових послідовників?

¹⁵ Як зреагували релігійні керівники? «Запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм [апостолам] смерть заподіяти». Проте був присутній учитель Закону, фарисей, на ім’я Гамаліїл, якого поважали всі люди. Наказавши ненадовго випровадити апостолів із залу синедріону, він порадив цим релігійним противникам: «Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте... І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде,— розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями!» (Дії 5:33—39).

Жодна зброя, зроблена проти нас, не матиме успіху

16. Як би ви своїми словами передали запевнення, котре Єгова дає своєму народу?

¹⁶ Гамаліїлова порада була розумною, і ми усвідомлюємо її цінність, коли певні особи стають на наш захист. Ми також визнаємо, що свобода віросповідання обстоюється внаслідок судових рішень, зроблених неупередженими суддями. Звичайно, наша вірність Божому Слову не подобається кліру загальновизнаного християнства й іншим релігійним провідникам Вавилона Великого — світової імперії фальшивої релігії (Об’явлення 18:1—3). Хоча вони та ті, хто перебуває під їхнім впливом, точать боротьбу проти нас, ми маємо таке запевнення: «Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!» (Ісаї 54:17).

17. Чому ми міцні духом попри те, що противники точать боротьбу проти нас?

¹⁷ Наші вороги безпідставно точать боротьбу проти нас, але ми не занепадаємо духом (Псалом 109:1—3). У жодному випадку не дозволяймо тим, хто ненавидить нашу біблійну звістку, залякати нас, аби ми пішли на компроміс зі своєю вірою. Хоча ми сподіваємося дедалі запеклішого духовного бою, нам відомий результат. Подібно до Єремії, ми відчуємо на собі сповнення пророчих слів: «Будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою,— говорить Господь,— щоб тебе рятувати!» (Єремії 1:19). Авжеж, ми знаємо, що Божі противники не переможуть!

[Примітка]

Як би ви відповіли?

• Чому слуги Єгови зазнають нападу?

• Якими способами противники точать боротьбу проти народу Єгови?

• Чому ми можемо бути впевнені, що Божі противники не переможуть?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Єремія отримав запевнення, що Єгова буде з ним.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Вони пережили концтабори.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Напад юрби на Свідків Єгови.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Дж. Ф. Рутерфорд з товаришами.

[Ілюстрація на сторінці 21]

У випадку Ісуса противники Бога не перемогли.