Чи ви пропонуєте себе іншим?

«Мені байдуже, що про мене думають люди!» Ви, либонь, так самовпевнено висловлюєтесь у момент гніву чи розчарування. Але після того, як уляжеться хвиля бундючності, вас може охопити почуття тривоги. Чому? Тому що для більшості з нас насправді не байдуже, що інші про нас думають.

БЕЗСУМНІВНО, ми повинні зважати на почуття інших. Особливо ми, християни, присвячені служителі Бога Єгови, мусимо мати здорове зацікавлення тим, як інші на нас дивляться. Зрештою ми є «дивовищем світові» (1 Коринтян 4:9). У 2 Коринтян 6:3, 4 знаходимо добру пораду апостола Павла: «Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне, а в усьому себе виявляємо [«пропонуємо», СМ], як служителів Божих».

Але що це означає — пропонувати себе іншим? Чи це значить рекламувати себе або звертати на себе і на свої здібності надмірну увагу? Ні. Але сюди входить застосування слів 1 Петра 2:12: «Поводьтеся поміж поганами добре, щоб [вони]... побачивши добрі діла, славили Бога». Християни пропонують себе тим, що стараються, аби про них свідчила їхня поведінка! А найголовніше — це несе хвалу, але не нам, а Богові. А втім, те, як ми пропонуємо себе іншим, приносить користь також і нам. Дослідімо, в яких трьох сферах нашого життя це може виявитись придатним.

Як майбутній подружній партнер

Розгляньмо, наприклад, справу одруження. Шлюб — це дар від Бога Єгови, «що від Нього має ймення кожен рід [«родина», НС] на небі й на землі» (Ефесян 3:15).  Можливо, ти бажаєш одружитись. Коли так, то як ти пропонуєш себе на майбутнього подружнього партнера? Яку ти маєш репутацію як неодружений християнин чи незаміжня християнка?

У деяких краях репутація має велике значення для родичів молодих? У Гані, приміром, коли дві особи бажають побратися, то за традицією вони повідомляють про це своїх батьків. Батьки в свою чергу розповідають про це іншим родичам. Тоді родина нареченого починає з’ясовувати, яку репутацію серед сусідів має його майбутня дружина. Коли батьки впевняються, що дівчина відповідає їхнім вимогам, вони повідомляють її родину про те, що син прагне одружитися з їхньою дочкою. Тепер родина дівчини, перед тим як дати згоду на одруження, хоче довідатись про репутацію її майбутнього чоловіка. Навіть існує ганська приказка: «Перш ніж одружитись, розпитай тих, хто повинен знати».

А що сказати про західні країни, де люди зазвичай самі собі вибирають подружнього партнера? Навіть там зрілий християнський чоловік (чи жінка) зробить мудро, коли намагатиметься почути безсторонні рекомендації від тих, хто добре знає його майбутнього партнера, наприклад, від батьків чи зрілих друзів. Як радить книжка «Секрет сімейного щастя», молода жінка може запитати: «Яку репутацію має цей чоловік? Які в нього друзі? Чи він виявляє самовладання? Як він ставиться до старших віком? З якої родини походить? Як він поводиться з членами своєї сім’ї? Який його погляд на гроші? Чи він зловживає алкогольними напоями? Чи в нього імпульсивний, може навіть буйний, характер? Які відповідальності він має у зборі і як з ними справляється? Чи можу я глибоко поважати його?» (Левит 19:32; Приповістей 22:29; 31:23; Ефесян 5:3—5, 33; 1 Тимофія 5:8; 6:10; Тита 2:6, 7)» *.

Також було б добре, якби чоловік поцікавився репутацією християнки, з котрою хоче одружитись. Згідно з біблійною розповіддю, Боаз цікавився Рут, з якою він пізніше одружився. Коли Рут запитала: «Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?» Боаз сказав: «Докладно розповіджено мені все, що зробила ти» (Рут 2:10—12). Боаз не лише особисто переконався, що Рут була вірною, відданою і працьовитою, але також чув схвальні відгуки од інших.

Так само й твоя поведінка справлятиме вплив на те, чи дивитимуться інші на тебе, як на підхожого подружнього партнера. Отже, у зв’язку з вищесказаним, як ти пропонуєш себе іншим?

Як працівник

Місце роботи — це інша сфера, де твоя добра поведінка може приносити тобі пожиток. Скажімо, існує велика конкуренція за робочі місця. Працівники, що виявляють такі риси, як непокірність, нечесність, а також постійно запізнюються, частіше втрачають роботу. Підприємства, щоб знизити  витрати, звільняють навіть досвідчених працівників. Безробітний, шукаючи роботу, може стикнутися з тим, що адміністрація підприємства захоче порадитися з попередніми роботодавцями, аби довідатись про його трудові навики, ставлення до роботи і досвід. Багато християн з успіхом пропонували себе роботодавцям своєю ввічливістю, скромністю, приємними манерами та винятковими християнськими рисами.

Одна з таких рис — чесність, і вона найбільше цінується багатьма роботодавцями. Як і апостол Павло, нам треба «в усьому... поводитись чесно» (Євреїв 13:18, Дерк.). У певній гірничій компанії в Гані почались крадіжки. Один Свідок, який працював контролером на збагачувальному заводі, не втратив своєї роботи, тим часом як інших працівників звільнили. Чому? Адміністрація побачила, що він роками залишається чесний. Він також був знаний за наполегливу працю і повагу до влади. Отже, його добра поведінка зберегла йому роботу!

Що ще може допомогти християнам пропонувати себе на ринку праці? Хоч би яку роботу ти отримав, намагайся бути вправним працівником (Приповістей 22:29). Трудись старанно і сумлінно (Приповістей 10:4; 13:4). З повагою стався до свого роботодавця і начальника (Ефесян 6:5). Пунктуальність, чесність, ефективність і наполегливість у праці дуже цінуються роботодавцями, і ці риси можуть допомогти тобі знайти роботу навіть тоді, коли її важко знайти.

Привілеї у зборі

Тепер, як ніколи раніше, потрібні зрілі чоловіки, щоб брати провід у християнському зборі. Чому? Ісая пророкував: «Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай» (Ісаї 54:2). На сповнення цього пророцтва всесвітній збір Єгови продовжує зростати.

Тому якщо ти достатньо кваліфікований християнський чоловік, то як можеш пропонувати себе, щоб отримати призначення в зборі? Розглянь приклад молодого Тимофія. Лука розповідає, що «добре свідоцтво про нього [Тимофія] давали брати, що були в Лістрі та в Іконії». Завдяки добрій поведінці цей молодий чоловік міг пропонувати себе іншим у двох різних містах. Власне тому Павло запросив Тимофія супроводжувати його в роз’їзному служінні (Дії 16:1—4).

Як нині чоловік може в правильний спосіб і благочестиво «прагнути служити наглядачем»? Звичайно, не проводячи агітації, щоб отримати призначення; радше він розвиватиме духовні якості, потрібні для виконання певних обов’язків (1 Тимофія 3:1, НС, 2—10, 12, 13; Тита 1:5—9). Він також має виявляти, що «доброго діла він прагне», активно беручи участь у праці проповідування і роблення учнів (Матвія 24:14; 28:19, 20). Той, хто пропонує себе як відповідальний християнин, щиро цікавиться добробутом своїх духовних братів і сестер. Він виконує пораду апостола Павла: «Беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців» (Римлян 12:13). Виконуючи усе це, християнський чоловік може дійсно ‘пропонувати себе, як Божого служителя’.

Кожного часу

Пропонувати себе іншим не означає, що потрібно удавати із себе когось чи ставати ‘чоловіковгодником’ (Ефесян 6:6). Головно це означає пропонувати себе нашому Творцю, Богу Єгові, сумлінно додержуючись його законів та принципів. Якщо ти розвиватимеш свою духовність і зміцнятимеш взаємини з Єговою, інші зауважать твій поступ у тому, як ти поводитимешся з членами своєї родини, співробітниками і християнськими братами. Вони також побачать, що ти стійкий і зрівноважений, можеш мудро розсуджувати, вміло справляєшся з обов’язками, а також покірний. За це тебе будуть любити й поважати, а найважливіше — ти здобудеш схвалення від Бога Єгови, тому що пропонуєш себе іншим!

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 19]

Багато батьків, керуючись мудрістю, розпитують про репутацію тих, з ким їхні син чи дочка бажають побратися.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Брат пропонує себе для привілеїв служіння тим, що є уважний до інших.