Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Євангелія. Полеміка триває

Євангелія. Полеміка триває

Євангелія. Полеміка триває

Чи євангельські повідомлення про народження Ісуса Христа правдиві?

Чи він виголосив Нагірну проповідь?

Чи Ісус дійсно воскрес?

Чи він справді сказав: «Я — дорога, і правда, і життя»? (ІВАНА 14:6).

ТАКІ питання обговорювало близько 80 вчених на Семінарі Ісуса, який проводиться двічі на рік з 1985 року. Ця група вчених відповідає на подібні запитання незвичайним способом. Учасники семінару ставлять на голосування кожне висловлювання, яке в Євангеліях приписується Ісусові. Червона кулька показує, що вислів, на їхню думку, справді належить Ісусові. Рожева кулька означає, що твердження могло б належати Ісусові. Сіра кулька показує, що думка, можливо, й близька до Ісусових ідей, але висловлювання не належить йому. Чорна кулька є цілковитим запереченням, і означає, що висловлювання належить до пізнішої традиції.

Користуючись цим методом, учасники Семінару Ісуса дали заперечну відповідь на всі чотири запитання, поставлені на початку статті. По суті, оцінюючи висловлювання, які в Євангеліях приписуються Ісусові, ці вчені проголосували чорними кульками у 82 відсотках випадків. На їхню думку, лише 16 відсотків подій у житті Ісуса, описаних в Євангеліях та інших писаннях, видаються достовірними.

Така критика Євангелій не є новою. У 1774 році на Євангелія відбувся напад, коли було посмертно опубліковано 1400-сторінковий рукопис Германа Раймаруса, професора східних мов у Гамбурзі (Німеччина). У цій праці Раймарус піддав глибоким сумнівам історичність Євангелій. Його висновки базувалися на лінгвістичному аналізі та суперечностях, які нібито містяться в євангельських повідомленнях про Ісусове життя. З того часу критики часто виражали сумніви у достовірності Євангелій, певною мірою підриваючи довір’я громадськості до цих писань.

Такі вчені, як правило, вважають євангельські повідомлення релігійними вигадками, переданими різними особами. Ті недовірливі науковці часто ставлять такі питання: чи погляди письменників чотирьох Євангелій не спонукали їх прикрасити факти? Чи політичні погляди членів ранньої християнської общини змусили їх відредагувати чи доповнити Ісусову історію? Які частини Євангелія більше подібні на правду, а які — на міф?

Люди, виховані в атеїстичному чи секуляризованому суспільстві, вважають Біблію, з Євангеліями включно, книгою легенд і міфів. Інших шокує історія християнського світу, сповнена кровопролиттям, гнітом, роз’єднаністю та безбожною поведінкою. Такі особи не бачать причин приділяти увагу писанням, які вважаються святими у християнському світі. Вони думають, що твори, які дали початок лицемірній релігії, не можуть містити нічого, окрім пустих байок.

А що думаєте ви? Чи вам слід допустити, щоб декотрі вчені, які піддають сумніву історичність Євангелій, посіяли подібні сумніви у вашому розумі? Коли ви чуєте, як письменників Євангелій звинувачують у міфотворчості, чи вам слід дозволити цьому похитнути своє довір’я до цих писань? Чи з огляду на безбожну поведінку у християнському світі вам слід піддавати сумніву достовірність Євангелій? Пропонуємо розглянути кілька фактів.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Євангелія містять вигадки чи факти?

[Відомості про джерело]

Ісус іде по воді/The Doré Bible Illustrations/Dover Publications

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Фон на сторінках 3—5 і 8: З люб’язного дозволу Freer Gallery of Art, Smithsonian Institution, Washington, D.C.