Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Ви всі брати»

«Ви всі брати»

«Ви всі брати»

«Ви вчителями не звіться,— бо один вам Учитель, а ви всі брати» (МАТВІЯ 23:8).

1. На яку справу нам варто звернути увагу?

«ХТО достойний більшої пошани — місіонер чи бетелівець?» — простодушно запитала австралійську місіонерку християнка у східній країні. Їй хотілося знати, хто гідний більшої пошани — місіонер з іншої країни чи місцевий Свідок, що служить у філіалі Товариства Вартової башти. Місіонерка не сподівалася такого запитання, котре виявляє, наскільки великої уваги приділяється в цьому краї суспільній позиції. Одначе запитання про те, хто більший, зумовлене бажанням знати, яку суспільну позицію і який вплив мають певні люди.

2. Як ми повинні ставитись до співпоклонників?

2 У цьому немає нічого нового. Навіть учні Ісуса безупинно сперечалися про те, хто з них найбільший (Матвія 20:20—24; Марка 9:33—37; Луки 22:24—27). Вони також виростали в юдейській громаді першого сторіччя, де суспільній позиції надавалося великої ваги. Пам’ятаючи про це, Ісус порадив своїм учням: «Ви вчителями не звіться,— бо один вам Учитель, а ви всі брати» (Матвія 23:8). Такий релігійний титул, як «вчитель», «зазвичай породжує в тих, хто його здобув, гордість і почуття вищості, а в тих, кому не вдалося здобути його,— заздрість і почуття неповноцінності; але такий дух і тенденція суперечить «простоті, що в Христі», завважує біблеїст Альберт Барнз. Християни не звертаються до своїх наглядачів: «старійшина такий-то», використовуючи слово «старійшина» як підлесливий титул (Йова 32:21, 22). З другого боку, старійшини, які живуть відповідно до духу Ісусових порад, шанують членів збору, так само як Єгова шанує вірних поклонників, а Ісус Христос — відданих послідовників.

Приклад Єгови та Ісуса

3. Як Єгова виявляв пошану до своїх духовних створінь?

3 Хоча Єгова є «Всевишній», від самого початку він виявляв пошану до створінь, залучаючи їх у свою працю (Псалом 83:19). Коли Єгова створював першу людину, він також зробив «майстром» свого єдинородного Сина (Приповістей 8:27—30; Буття 1:26). Коли Єгова вирішив знищити злого царя Ахава, Він навіть попросив своїх небесних ангелів висловитися, як це зробити (1 Царів 22:19—23).

4, 5. Як Єгова шанує людські створіння?

4 Єгова править як Всевишній Суверен усесвіту (Повторення Закону 3:24). Йому не потрібно радитися з людьми. Але він сходить, так би мовити, аби звернути на них увагу. Псалмоспівець прорік: «Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті, та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі? Бідаря Він підводить із пороху» (Псалом 113:5—8).

5 Перед знищенням Содома й Гоморри Єгова вислухав питання Авраама та задовольнив його почуття справедливості (Буття 18:23—33). Хоча Єгова наперед знав, чим усе це закінчиться, він терпеливо слухав Авраама та прийняв його міркування.

6. Який був результат того, що Єгова взяв до уваги запитання Авакума?

6 Єгова також вислухав Авакума, коли той запитав: «Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш?» Чи Єгова вважав, що цим запитанням ставиться під сумнів його авторитет? Ні, він вважав запитання Авакума правомірними і тому виявив свій намір поставити халдеїв, аби вони виконали його вирок. Він запевнив пророка, що ‘цей передречений вирок конче прийде’ (Авакума 1:1, 2, 5, 6, 13, 14; 2:2, 3). Єгова вшанував пророка Авакума тим, що серйозно поставився до того, що його непокоїло, і відповів йому. Внаслідок цього посвітлішали думки збентеженого пророка, і він зрадів, цілковито покладаючись на Божий порятунок. Це відображається в натхненій книзі Авакума, яка нині зміцняє наше довір’я до Єгови (Авакума 3:18, 19).

7. Яку важливу роль відіграв Петро в П’ятидесятницю 33 року н. е.?

7 Ще один гарний приклад того, як слід виявляти повагу до інших, дав Ісус Христос. Він сказав своїм учням: «Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм» (Матвія 10:32, 33). Проте в ніч, коли було зраджено Ісуса, усі учні покинули його, а апостол Петро тричі відрікся від нього (Матвія 26:34, 35, 69—75). Ісус не дивився на зовнішнє: він звертав увагу на найглибші почуття Петра, його щире покаяння (Луки 22:61, 62). Усього-на-всього через 51 день Христос надав гідності цьому розкаяному апостолу, коли зробив його представником своїх 120 учнів у день П’ятидесятниці й дозволив використати перший з ‘ключів від Царства’ (Матвія 16:19; Дії 2:14—40). Петро отримав можливість ‘навернутися і зміцнити браттю свою’ (Луки 22:31—33).

Виявляйте пошану членам сім’ї

8, 9. Як чоловік може наслідувати Єгову та Ісуса тим, що виявляє честь своїй дружині?

8 Чоловікам і батькам, яких наділив владою Бог, варто наслідувати Єгову та Ісуса Христа. Петро радить: «Чоловіки,— так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь» (1 Петра 3:7). Уявіть собі, що ви тримаєте делікатну порцелянову посудину, явно крихкішу за якесь дерев’яне начиння. Чи ви б не обходилися з нею якомога обережніше? Чоловік може робити це, коли наслідує Єгову і прислухається до поглядів своєї дружини у вирішенні сімейних справ. Пригадайте, що Єгова виділив час для розмови з Авраамом. Недосконалий чоловік може не бачити масштабів цілої справи. Тож чи не є мудро шанувати свою дружину, щиро зважаючи на її думку?

9 У країнах, де глибоко вкорінена влада чоловіків, голова сім’ї повинен пам’ятати, що його дружині, мабуть, дуже важко висловити свої найглибші почуття. Ставтесь до неї так, як Ісус Христос на землі ставився до своїх учнів — членів майбутнього класу невісти. Він дбав про них, беручи до уваги їхні фізичні й духовні обмеження, навіть до того, як вони висловлювалися про свої потреби (Марка 6:31; Івана 16:12, 13; Ефесян 5:28—30). До того ж виділяйте час для спостереження за тим, що́ ваша дружина робить для вас і цілої сім’ї, а також виражайте свою вдячність словами й учинками. Як Єгова, так і Ісус цінували, хвалили й благословляли тих, хто заслуговував на це (1 Царів 3:10—14; Йова 42:12—15; Марка 12:41—44; Івана 12:3—8). Після того як чоловік певної християнки з країни Сходу став Свідком Єгови, вона сказала: «Для мого чоловіка колись було звичайним, щоб я йшла «нав’ючена» три-чотири кроки позаду. Тепер же він носить сумки й виявляє вдячність за все, що я роблю вдома!» Слово щирої подяки дуже допоможе вашій дружині відчути, що її цінують (Приповістей 31:28).

10, 11. Який урок можуть взяти батьки з гарного прикладу Єгови в його ставленні до бунтівного ізраїльського народу?

10 Батькам треба наслідувати приклад Бога в їхніх стосунках з дітьми, особливо, коли дітям необхідне картання. «Господь засвідчив [«остерігав», Хом.] в Ізраїлі та в Юді», щоб вони навернулися зі своїх поганих шляхів, але вони «робили твердою свою шию» (2 Царів 17:13—15). Ізраїльтяни навіть намагалися ‘його обманювати своїми устами, своїм язиком йому брехати’. Чимало батьків можуть вважати, що їхні діти інколи поводяться саме так. Ізраїльтяни «спокушували Бога» і засмучували його, завдаючи йому прикрощів. Але Єгова був «повний милосердя, дарував провину, не понищив» (Псалом 78:36—41, Хом.).

11 Єгова навіть благав ізраїльтян: «Прийдіть, і будемо правуватися... коли ваші гріхи будуть як кармазин,— стануть білі, мов сніг» (Ісаї 1:18). Хоча Єгова не був неправий, він запропонував цьому бунтівному народу прийти й правуватися, тобто залагодити справу. Який же гарний приклад ставлення батьків до своїх дітей! Коли виникає потреба, ставтеся до них з повагою, вислуховуючи їхній погляд, а також пояснюйте їм, чому вони повинні змінитися.

12. а) Чому нам не можна шанувати своїх дітей більше, ніж Єгову? б) Що потрібно, аби поважати гідність своїх дітей, коли картаємо їх?

12 Звичайно, інколи дітям потрібно дати настійну пораду. Батькам не можна бути такими, як Ілій, котрий ‘вшановував синів своїх більш, як Єгову’ (1 Самуїла 2:29). Однак діти мають зрозуміти, що в основі виправлення лежать сердечні спонуки. Вони повинні бачити, що їхні батьки по-справжньому люблять їх. Павло радить батькам: «Не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). Маючи авторитет батька, голові сім’ї слід поважати гідність дітей і не дратувати їх надмірною суворістю. Щоб брати до уваги гідність дітей, батьки повинні виділяти час і докладати зусиль, результати ж цього варті будь-яких самозречень.

13. Що Біблія говорить про старших членів сім’ї?

13 Виявляти пошану до членів сім’ї — це щось більше, ніж тільки вшановувати гідність дружини й дітей. «Постарівши, слухайся своїх дітей»,— каже японське прислів’я. Суть цього прислів’я: старенькі батьки не повинні надуживати батьківською владою і мають звертати увагу на те, що говорять їхні дорослі діти. Тимчасом як Біблія вимагає від батьків шанувати своїх дітей, уважно слухаючи їх, діти не повинні зневажливо ставитись до старших членів сім’ї. «Не зневажай матері твоєї в старості її»,— говориться в Приповістей 23:22 (Дерк.). Цар Соломон жив згідно з цими словами й вшанував свою матір, коли вона звернулася до нього з проханням. Соломон наказав поставити для своєї старенької матінки, Вірсавії, по правий бік трон та вислухав її слова (1 Царів 2:19, 20).

14. Як ми можемо виявляти пошану до стареньких членів збору?

14 У нашій великій духовній родині ми маємо чудову можливість ‘випереджати один одного’ у виявленні пошани стареньким членам збору (Римлян 12:10). Вони, мабуть, не можуть виконувати стільки, скільки колись, і через це їм, напевно, дуже прикро (Екклезіяста 12:1—7). Одна помазана сестра похилого віку, прикута хворобою до лікарняного ліжка, якось з прикрістю сказала: «Мені вже не терпиться померти й знову взятися за працю». Наші вияви належного схвалення й пошани можуть допомогти таким стареньким особам. Ізраїльтянам було наказано: «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого» (Левит 19:32). Виявляйте увагу старшим особам, показуючи, що ви потребуєте й цінуєте їх. У ‘вставання’ може входити й те, що ви сядете та послухаєте про їхні колишні досягнення. Це додасть гідності старшій особі, а також збагатить наше духовне життя.

«Випереджайте один одного пошаною»

15. Як старійшини можуть виявляти свою повагу до членів збору?

15 Коли старійшини дають хороший приклад членам збору, тим добре ведеться (1 Петра 5:2, 3). Незважаючи на всю свою зайнятість, дбайливі старійшини активно цікавляться молодими людьми, головами родин, одинокими матерями, домогосподарками та особами похилого віку — чи мають вони проблеми, чи ні. Старійшини вислуховують членів збору й хвалять їх за всі докладені зусилля. Спостережливий старійшина виражає братові або сестрі вдячність за старання наслідувати Єгову, який цінує свої земні створіння.

16. Чому ми повинні виявляти пошану до всіх членів збору такою ж мірою, як і до старійшин?

16 Наслідуючи Єгову, старійшини дають хороший приклад того, як застосовувати пораду Павла: «Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною!» (Римлян 12:10). Це може бути важчим для старійшин, які живуть у країнах, де суспільній позиції приділяється велика увага. Наприклад, в одній країні Сходу на слово «брат» є два слова — одне почесне, а друге звичайне. Ще донедавна члени збору зверталися до старійшин та старших за віком осіб, використовуючи почесне слово, а до решти — звичайне. Проте їх було заохочено повсякчас користуватися звичайним словом, бо Ісус сказав своїм послідовникам: «Ви всі брати» (Матвія 23:8). Хоча розрізнення, можливо, не таке явне в інших країнах, усім нам потрібно остерігатися людської схильності робити поділ на вищих і нижчих (Якова 2:4).

17. а) Чому старійшинам слід бути приступними? б) Як старійшини можуть наслідувати Єгову у своїх стосунках з членами збору?

17 Щоправда, Павло заохотив нас вважати певних старійшин гідними «подвійної пошани», але вони й надалі є братами (1 Тимофія 5:17, Хом.). Якщо ми можемо ‘приступати з відвагою до престолу благодаті’ Всесвітнього Суверена, чи ж ми не повинні бути в змозі приступати до старійшин, що мають наслідувати Єгову? (Євреїв 4:16; Ефесян 5:1). Наглядачі можуть оцінити свою приступність, взявши до уваги, як часто брати звертаються до них за порадами або з пропозиціями. Навчіться з того, як Єгова залучає інших у те, що він робить. Він ставиться до них з повагою, доручаючи їм певні обов’язки. Навіть коли б якісь пропозиції брата здавалися непрактичними, старійшини повинні цінувати виявлену турботу. Пригадайте ставлення Єгови до запитань Авраама, а також до волань Авакума в час утиску.

18. Як старійшини можуть наслідувати Єгову, виправляючи тих, кому потрібна допомога?

18 Декотрі християнські брати потребують виправлення (Галатів 6:1). Разом з тим вони цінні в очах Єгови й достойні вшанування їхньої гідності. «Коли той, хто дає мені пораду, ставиться до мене з повагою, я можу вільно підійти до нього»,— сказав один Свідок. Більшість людей відгукнуться на поради позитивно, коли до них ставляться з повагою. Можливо, потрібно більше часу, щоб вислуховувати тих, хто зробив хибний крок, але це полегшить їм прийняти необхідні поради. Пригадайте собі, як, керуючись співчуттям до ізраїльтян, Єгова знову й знову звертався до них (2 Хронік 36:15; Тита 3:2). Поради, керовані співчуттям, дійдуть до серця тих, кому потрібна допомога (Приповістей 17:17; Филип’ян 2:2, 3; 1 Петра 3:8).

19. Як ми повинні ставитись до людей, котрі не поділяють наших християнських вірувань?

19 Ми виявляємо повагу й до тих, які в майбутньому, можливо, стануть нашими духовними братами. Такі люди, мабуть, не квапляться приймати нашу звістку тепер, але нам потрібно бути терпеливими до них і вшановувати їхню людську гідність. Єгова «не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9). Чи ж нам не потрібно думати так само, як Єгова? Якщо взяти до уваги людей загалом, ми можемо давати свідчення, коли завжди намагатимемось бути дружніми. Звичайно, ми уникаємо товариства, яке може бути духовно небезпечним (1 Коринтян 15:33). Але ми ставимось «по-людському», не зневажаючи тих, хто не вірить у те, у що віримо ми (Дії 27:3).

20. До чого повинен спонукувати нас приклад Єгови та Ісуса Христа?

20 Кожен з нас гідний поваги в очах Єгови та Ісуса Христа. Завжди пам’ятаймо про їхнє ставлення до нас і так само випереджаймо один одного пошаною. Крім того, ніколи не забуваймо слова нашого Господа Ісуса Христа: «Ви всі брати» (Матвія 23:8).

Як би ви відповіли?

• Як слід ставитись до співпоклонників?

• Як приклад Єгови та Ісуса спонукує вас шанувати інших?

• Як чоловіки та батьки можуть виявляти пошану до інших?

• Як поводяться старійшини завдяки тому, що вважають співхристиян своїми братами?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 18]

Виявляйте до своєї дружини пошану словами вдячності.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Вшановуйте гідність своїх дітей, вислуховуючи їх.

[Ілюстрація на сторінці 18]

З гідністю ставтеся до членів збору.