Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Досконале життя. Не просто мрія!

Досконале життя. Не просто мрія!

Досконале життя. Не просто мрія!

Досконалий світ. Що для вас означають ці слова? Уявіть собі людське суспільство без злочинності, наркоманії, голоду, бідності та несправедливості. Всі мають чудове здоров’я — як емоційне, так і фізичне. Немає більше ані смутку, ані нещастя, бо навіть смерть відійшла у минуле. Чи реалістично прагнути такого світу?

БІЛЬШІСТЬ людей, хоча й не применшують досягнень науки й техніки, але не дуже вірять, що завдяки людській мудрості та досвіду вдасться встановити досконалий світ, в якому всі люди житимуть у мирі й щасті. З другого боку, людина завжди прагнула змінити навколишній світ на краще та виправити його недосконалості. Звичайно, самими тільки нереалістичними мріями не допоможеш бездомним та бідним, не заспокоять вони й калік та хворих, котрі всім серцем прагнуть знайти полегшення своїм стражданням. Досконалий світ просто не може настати завдяки людській творчості. Але, незважаючи на теперішні злидні та нещастя, існують вагомі причини вірити, що світ, який ви назвали б досконалим, уже не за горами.

Коли ви думаєте про досконале життя, то, можливо, згадуєте життя Ісуса Христа. Проте Ісус не був єдиною досконалою людиною, котра жила на землі. Адам і Єва, створені на образ Божий, втішалися досконалим життям у раю. Та через бунт проти свого небесного Отця вони втратили ці чудові умови (Буття 3:1—6). Але Творець прищепив людям бажання жити вічно. Це підтверджують слова з Екклезіяста 3:11, де говориться: «Усе [Бог] прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця».

Хоча через недосконалість і гріх людська родина була змушена провадити життя в «марноті» та «неволі тління», зверніть увагу на підбадьорливі слова апостола Павла: «Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих» (Римлян 8:19—21). Біблія чітко показує, що Бог дає людям можливість через Ісуса Христа скористатися з заходів, яких він ужив, аби повернути досконале життя (Івана 3:16; 17:3).

Окрім цієї чудової надії на майбутнє, кожний з нас має можливість рости духовно, і ми можемо вже тепер робити свій поступ очевидним.

Намагайтеся бути поміркованими

Для Ісуса Христа питання досконалості було настільки важливим, що він сказав великій групі слухачів: «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Матвія 5:48). Чи Ісус справді вимагає від нас бездоганності в цій злій системі? Ні. Звичайно, нам слід намагатися розвинути в собі такі риси, як щедрість, доброта й любов до ближніх, однак часто нам не вдається поводитись правильно. Навіть один з апостолів Ісуса написав: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої. А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас» (1 Івана 1:9, 10).

А втім, ми можемо поліпшитись у тому, як оцінюємо себе і як ставимось до інших, уникаючи при цьому крайнощів. Чи ж можна десь, окрім Божого Слова Біблії, знайти ліпший рецепт, як розвинути зрівноважену, помірковану особистість? Коли ми вироблятимемо такі риси, як радість і помірність, це допоможе нам утримувати добрі стосунки на роботі, в подружжі, а також зі своїми батьками й дітьми. Апостол Павло радив християнам: «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність [«поміркованість», НС] хай буде відома всім людям» (Филип’ян 4:4, 5).

Користь, яку приносить поміркованість

Будучи поміркованими у своїх сподіваннях та уникаючи максималізму з його самобичуванням і несвідомим самознищенням, ви принесете користь як собі, так і іншим. Усвідомлювати свій справжній потенціал означає, наприклад, бути реалістичними та поміркованими в тому, що ви робите. Пам’ятайте: Бог створив нас, щоб ми жили на землі й отримували задоволення від змістовної праці, яка має приносити користь нам і нашим ближнім (Буття 2:7—9).

Якщо ви схильні ставити собі надто високі вимоги, чому б не зробити це предметом молитви до Єгови? Отримавши Боже схвалення, ви відчуєте велике полегшення. Єгова знає нашу натуру, нашу недосконалість, тому ставиться до нас із поміркованістю. Він не є Богом, котрому важко догодити. Псалмоспівець запевняє нас: «Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми — порох» (Псалом 103:13, 14). Як же ми можемо бути вдячні, що Бог ставиться до людей з таким милосердям! Він знає наші недоліки, однак в його очах ми можемо бути надзвичайно цінними, неначе його любі діти.

Замість того щоб керуватися в житті максималізмом, наскільки ж мудріше розвивати духовну розважність і зрівноважений погляд на речі! Крім того, можна бути впевненими, що ніхто не зможе перешкодити Єгові у сповненні його наміру повернути людям досконалість під правлінням Божого Царства. Але що означає людська досконалість?

Досконале життя — щось ліпше, ніж максималізм

Бути досконалим не означає бути максималістом. Звичайно, що ті, хто отримає привілей жити в Раю під правлінням Божого Царства, не будуть надмірно вимогливими, лицемірно-праведними людьми. Одною з умов для того, аби пережити велику скорботу, буде щиросерда вдячність за викупну жертву; це видно зі слів членів міжнародного великого натовпу, описаного апостолом Іваном: «Спасіння [«спасінням ми зобов’язані», НС] нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві» (Об’явлення 7:9, 10, 14). Усі ті, хто переживе близьку вже велику скорботу, будуть вдячні за те, що Христос з власної волі помер за них та за всіх інших, хто в нього віруватиме. Його жертва, принесена з любові, створює передумови для остаточного звільнення від недосконалостей і слабкостей (Івана 3:16; Римлян 8:21, 22).

Яким буде досконале життя? Замість суперництва та егоїстичного честолюбства люди виявлятимуть одні до одних любов і доброту, так що тривоги й комплекси неповноцінності відійдуть у минуле. Тоді справді буде варто жити. Але вічне життя не буде нудним чи монотонним. Боже Слово не описує Рай у подробицях, але воно говорить про те, якого життя можна очікувати: «І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого — як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук! Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх» (Ісаї 65:21—23).

Замість того щоб теоретизувати, які під правлінням Царства будуть розваги, магазини, техніка й транспорт, уявіть собі ліпше сповнення таких чудових слів: «Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь» (Ісаї 65:25). Наскільки ж досконале життя відрізнятиметься від того, що ми бачимо сьогодні! Якщо ви будете визнані гідними жити в той час, у вас будуть всі причини для впевненості в тому, що ваш люблячий небесний Отець попіклується про вас і про вашу сім’ю. «Хай Господь буде розкіш твоя,— і Він здійснить тобі твого серця бажання» (Псалом 37:4).

Досконале життя — це не просто мрія. Єгова повністю здійснить свій сповнений любові намір щодо людства. Ви і члени вашої сім’ї можете бути серед тих, хто досягне досконалості й житиме вічно в Божому новому світі. Біблія передрікає: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).

[Ілюстрація на сторінці 6]

Ми можемо поліпшитись у тому, як оцінюємо себе та інших, уникаючи максималізму та прискіпливості.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Чому б уже тепер не намагатися уявляти себе в мирних, праведних умовах у Раю?