Надія на воскресіння має силу

«Я... відмовився всього... щоб пізнати Його [Ісуса Христа] й силу Його воскресення» (ФИЛИП’ЯН 3:8—10).

1, 2. а) Як колись один священик описав воскресіння? б) Як відбуватиметься воскресіння?

НА ПОЧАТКУ 90-х років минулого століття у пресі повідомлялось про незвичайну проповідь, яку зробив один священик у Брукліні (Нью-Йорк, США). Він сказав, що воскресіння полягатиме у збиранні й оживленні всіх кісток і всієї плоті, з яких коли-небудь складалося людське тіло, без різниці чи було воно знищене у вогні чи нещасному випадку, з’їла його тварина чи воно стало добривом. Проповідник твердив, що в один 24-годинний день у повітрі стане темно від рук, ніг, пальців, кісток, м’язів та шкіри мільярдів померлих людей. Ці частини будуть переміщатися, шукаючи інші члени того самого тіла. Після цього з неба і пекла прийдуть душі, які вселяться в ті воскреслі тіла.

² Воскресіння через реорганізацію первісних атомів нелогічне, до того ж люди не мають безсмертної душі (Екклезіяста 9:5, 10; Єзекіїля 18:4). Єгова, Бог воскресіння, не потребує наново збирати атоми матерії, з якої колись складалося людське тіло. Він може сформувати для воскреслих нові тіла. Свого Сина Ісуса Христа Єгова наділив силою воскрешати померлих людей, які отримували б можливість жити вічно (Івана 5:26). Тому Ісус сказав: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене,— хоч і вмре, буде жити» (Івана 11:25, 26). Яка зворушлива обіцянка! Вона зміцнює нас, допомагаючи витривало зносити випробування і навіть перед лицем смерті залишатися вірними Свідками Єгови.

3. Чому Павлові треба було стати на захист вчення про воскресіння?

³ Воскресіння не узгоджується з ученням, що люди мають безсмертну душу,— якого дотримувався грецький філософ Платон. Що ж сталося, коли апостол Павло  свідчив видатним грекам на Ареопазі в Афінах і, натякаючи на Ісуса, сказав, що Бог воскресив його? «Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали» (Дії 17:29—34). Багато з тих, хто бачив воскреслого Ісуса Христа, ще жили і, незважаючи на глузування, свідчили, що він встав з мертвих. Але неправдиві вчителі, зв’язані зі збором у Коринті, заперечували воскресіння. Тому Павло виступив із сильним захистом цього християнського вчення, як видно з 15-го розділу 1 Коринтян. Уважне вивчення його аргументів не залишає сумнівів щодо певності й сили надії на воскресіння.

Вагомий доказ Ісусового воскресіння

4. Які докази очевидців воскресіння Ісуса навів Павло?

⁴ Зверніть увагу на те, як Павло розпочав свій захист (1 Коринтян 15:1—11, Дерк.). Коринтяни триматимуться доброї новини спасіння, коли тільки не марно увірували. Христос умер за наші гріхи, був похований і воскрес. Воскреслий Ісус з’явився Кифі (Петру), «потім дванадцятьом» (Івана 20:19—23). Його бачило близько 500 учнів, мабуть, того разу, коли він наказав учням: «Тож ідіть, і навчіть» (Матвія 28:19, 20). Його бачив Яків, а також усі вірні апостоли (Дії 1:6—11). Коло Дамаску Ісус з’явився Савлові «як якомусь недоноску»: так ніби Савл уже був піднятий до духовного життя (Дії 9:1—9). Коринтяни увірували, тому що Павло проповідував їм, і прийняли добру новину.

5. Який був хід думок Павла, згідно з 1 Коринтян 15:12—19?

⁵ Зверніть увагу на хід думок Павла (1 Коринтян 15:12—19). Оскільки очевидці проповідують, що Христос воскрес, як можна говорити, що немає воскресіння? Якщо Ісус не воскрес із мертвих, наша проповідь і наша віра даремні, а ми обманщики, які свідчать проти Бога, кажучи, що він воскресив Христа. Якщо мертві не воскресають, ‘ми в своїх ще гріхах’, а ті, що померли в Христі, загинули. Крім того, «коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!»

6. а) Що Павло сказав на підтвердження Ісусового воскресіння? б) Що таке «ворог останній» і як він буде знищений?

⁶ Павло підтверджує Ісусове воскресіння (1 Коринтян 15:20—28). Оскільки Христос є «первістком», або первоплодом, серед померлих, це значить, що мають воскресати також інші. Як смерть прийшла через непослух однієї людини, Адама, так воскресіння приходить через одну людину — Ісуса. Ті, що Христові, мали воскреснути протягом його присутності. Христос «зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу», що виступають проти Божого суверенітету, і сам правитиме як Цар, аж поки Єгова покладе усіх ворогів під його ноги. Навіть «ворог останній» — успадкована від Адама смерть — буде знищений завдяки Ісусовій жертві. Тоді Христос передасть Царство своєму Богу й Отцю, упокорившись «Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все».

Охрещені ради мертвих?

7. Хто хреститься, «щоб бути мертвими», і що це значить для них?

⁷ Противникам воскресіння ставиться запитання: «Що зроблять ті, хто христяться ради мертвих [«щоб бути мертвими», НС]?» (1 Коринтян 15:29). Павло не мав на увазі, щоб живі хрестилися на користь мертвих, тому що Ісусові учні повинні особисто навчитися, повірити й охреститися (Матвія 28:19, 20; Дії 2:41). Помазані християни хрестяться, «щоб бути мертвими», поринаючи у спосіб життя, який веде до смерті й воскресіння. Цей вид хрещення починається, коли Божий дух породжує в них небесну надію, і кінчається, коли вони зі смерті встають до безсмертного життя в духовній сфері на небі (Римлян 6:3—5; 8:16, 17; 1 Коринтян 6:14).

8. У чому християни можуть бути впевнені, навіть якщо Сатана та його слуги заподіють їм смерть?

⁸ Як видно з Павлових слів, надія на  воскресіння дає християнам силу повсякчас наражатись на небезпеки і щодня наражатись на смерть за проповідування Царства (1 Коринтян 15:30, 31, Хом.). Вони знають, що Єгова може воскресити їх, коли б він дозволив Сатані та його слугам заподіяти їм смерть. Тільки Бог може знищити їхню душу, або життя, у Геєнні, що символізує вічне знищення (Луки 12:5).

Потреба пильності

9. Щоб надія на воскресіння мала силу підтримувати нас, чого нам слід уникати?

⁹ Надія на воскресіння підтримувала Павла. Коли він був в Ефесі, вороги, можливо, кинули його на арену, щоб він боровся з дикими звірами (1 Коринтян 15:32). Якщо так дійсно сталось, то апостол був врятований, подібно як Даниїл був визволений від левів (Даниїла 6:17—23; Євреїв 11:32, 33). Оскільки Павло надіявся на воскресіння, він не поділяв погляду відступників у Юді за часу Ісаї. Вони казали: «Будем їсти та пити, бо взавтра помремо!» (Ісаї 22:13). Щоб надія на воскресіння мала силу підтримувати нас так, як Павла, нам слід уникати осіб, які мають такий нездоровий дух. «Не дайте себе звести,— застерігав Павло,— товариство лихе псує добрі звичаї!» (1 Коринтян 15:33). Звичайно, цей принцип стосується різних аспектів життя.

10. Як можна живити свою надію на воскресіння?

¹⁰ Тим, хто сумнівався у воскресінні, Павло сказав: «Протверезіться правдиво, та й не грішить, бо деякі Бога не знають,— говорю вам на сором!» (1 Коринтян 15:34). У цей «час кінця» нам потрібно діяти відповідно до точного знання про Бога та Христа (Даниїла 12:4; Івана 17:3). Це живитиме нашу надію на воскресіння.

Воскресіння в якому тілі?

11. Як Павло проілюстрував воскресіння помазаних християн?

¹¹ Далі Павло обговорює певні запитання (1 Коринтян 15:35—41). Хтось, можливо, намагаючись посіяти сумнів, міг запитати: «Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?» Як показав Павло, зерно, посаджене в землю, фактично вмирає, коли перемінюється і стає паростком. Подібно й зачата духом людина мусить померти. Рослина піднімається із зерна як нове тіло; так само воскресле тіло помазаного християнина відрізняється від людського тіла. Хоча він має ті самі характерні особливості, які мав перед смертю, то однак воскресає як нове створіння з духовним тілом, що здатне жити в небі. Воскреслі на землі, звичайно ж, встануть у людських тілах.

12. Що значать вирази «небесні тіла» і «земні тіла»?

¹² Як сказав Павло, людське тіло відрізняється від тіла тварин. Навіть тіла тварин різних видів відрізняються одне від одного (Буття 1:20—25). «Небесні тіла» духовних створінь відрізняються славою від «земних тіл» з плоті. Є також різниця у славі сонця, місяця й зір. Але воскреслі помазанці мають набагато більшу славу.

13. Що, згідно з 1 Коринтян 15:42—44, сіється і що встає?

¹³ Згадавши відмінності, Павло додав: «Так само й воскресення мертвих» (1 Коринтян 15:42—44). Він сказав: «Сіється в тління,— в нетління встає». Тут Павло теж може мати на увазі помазанців як групу. Посіяна в тління в моменті смерті, вона встає у нетління, вільна від гріха. Хоча зневажена у світі, ця група встає до небесного життя і з’являється з Христом у славі (Дії 5:41; Колосян 3:4). В момент смерті вона сіється як «тіло звичайне», а встає як «тіло духовне». Оскільки це можливо для християн, зачатих духом, ми можемо бути впевнені, що й інші можуть воскреснути до життя на землі.

14. Яке протиставлення Павло зробив між Христом та Адамом?

¹⁴ Далі Павло протиставив Христа й Адама (1 Коринтян 15:45—49). Про Адама, першого чоловіка, сказано: «Стала людина живою душею» (Буття 2:7). «Останній  Адам», Ісус, став «духом оживляючим». Він дав своє життя на викупну жертву в першу чергу на користь своїх помазаних послідовників (Марка 10:45). Як люди, вони «носили... образ земного», але коли воскреснуть, стануть такими, як останній Адам. Звичайно, Ісусова жертва принесе користь усім слухняним людям, у тому числі воскреслим на землі (1 Івана 2:1, 2).

15. Чому помазані християни не воскресають в плоті і як вони воскресають під час Ісусової присутності?

¹⁵ Коли помазані християни вмирають, вони не воскресають в плоті (1 Коринтян 15:50—53). Тлінне тіло з плоті й крові не може успадкувати нетління й небесного Царства. Декотрі помазанці не будуть змушені довго спати сном смерті. Закінчивши свій земний шлях у вірності під час Ісусової присутності, вони переміняться «раптом, як оком змигнути». Вони будуть умить підняті до духовного життя в нетлінні й славі. З часом Христова небесна «невіста» складатиметься зі 144 000 (Об’явлення 14:1; 19:7—9; 21:9; 1 Солунян 4:15—17).

Перемога над смертю!

16. Згідно з Павлом і ранніми пророками, що станеться зі смертю, успадкованою від грішного Адама?

¹⁶ Павло тріумфально проголосив, що смерть буде поглинута назавжди (1 Коринтян 15:54—57). Коли тлінне й смертне зодягнеться в нетління й безсмертя, збудуться такі слова: «Поглинута смерть перемогою»! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?» (Ісаї 25:8; Осії 13:14). Жало смерти — то гріх, а сила гріха була в Законі, який засуджував грішників до смерті. Але через Ісусову жертву й воскресіння смерть, успадкована від грішного Адама, більше не буде перемагати (Римлян 5:12; 6:23).

17. Яке застосування мають сьогодні слова з 1 Коринтян 15:58?

¹⁷ «Отож, брати любі мої,— казав Павло,— будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь [«запопадливі», Бач.] завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!» (1 Коринтян 15:58). Ті слова стосуються сьогоднішнього помазаного останку та Ісусових «інших овець», навіть якщо вони помруть у ці останні дні (Івана 10:16). Їхня праця вісників Царства не є марною, бо на них чекає воскресіння. Тому як слуги Єгови будьмо запопадливі в Господньому ділі, чекаючи на день, коли зможемо радісно вигукнути: «Де, смерте, твоя перемога?»

Сповнення надії на воскресіння!

18. Наскільки сильною була Павлова надія на воскресіння?

¹⁸ Павлові слова, записані в 15-му розділі 1 Коринтян, засвідчують, що надія на воскресіння мала силу в його житті. Він був цілковито переконаний, що Ісус воскрес із мертвих і що інші люди також будуть звільнені зі спільної могили людства. Чи ви маєте таке ж сильне переконання? Павло вважав особисті вигоди «за сміття» і «відмовився всього», щоб «пізнати Його [Христа] й силу Його воскресення». Апостол був готовий понести смерть, таку як Христос, в надії «досягнути якось [«раннього», НС] воскресення з мертвих». Воно також назване «перше воскресіння», і його зазнаю́ть 144 000 Ісусових помазаних  послідовників. Так, вони встають до життя в духовній сфері у небі, тоді як «інші померлі» воскреснуть на землі (Филип’ян 3:8—11; Об’явлення 7:4; 20:5, 6).

19, 20. а) Які особи, згадані в Біблії, встануть до життя на землі? б) На чиє воскресіння чекаєте ви?

¹⁹ Надія на воскресіння стала славною реальністю для помазанців, які залишилися вірними до смерті (Римлян 8:18; 1 Солунян 4:15—18; Об’явлення 2:10). Ті, що переживуть «велику скорботу», зазна́ють сповнення надії на воскресіння на землі, коли ‘дасть море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дадуть мертвих, що в них’ (Об’явлення 7:9, 13, 14, Філ.; 20:13). Серед осіб, воскреслих до життя на землі, буде Йов, який пережив смерть своїх сімох синів і трьох дочок. Уявіть собі його радість, коли він буде зустрічати їх, і які вони будуть щасливі, що мають ще сімох братів і трьох прекрасних сестер (Йова 1:1, 2, 18, 19; 42:12—15).

²⁰ Яке ж це буде благословення, коли Авраам і Сарра, Ісак і Ревека, а також багато інших, у тому числі «пророки усі», встануть до життя на землі! (Луки 13:28). Одному з тих пророків, Даниїлу, було обіцяне воскресіння під Месіанським правлінням. Близько 2500 років Даниїл спочиває в могилі, але силою воскресіння невдовзі він ‘встане на свою долю’ як один з «князів по цілій землі» (Даниїла 12:13; Псалом 45:16, Кул. [45:17]). З яким хвилюванням можна буде зустрічати не лише вірних людей давнини, але також власного батька, матір, сина, дочку та інших дорогих осіб, яких забрав від вас ворог — смерть!

21. Чому нам не слід зволікати з тим, щоб чинити іншим добро?

²¹ Декотрі з наших друзів та близьких, можливо, служать Богові не одне десятиліття і тепер уже в літах. Похилий вік може утруднювати їм виконання багатьох справ у житті. Як же люб’язно з нашого боку тепер допомагати їм у чому тільки можна! Тоді нам не доведеться шкодувати, що ми не повністю виконали свій обов’язок, коли б їх забрала смерть (Екклезіяста 9:11; 12:1—7; 1 Тимофія 5:3, 8). Можемо бути впевнені, що Єгова не забуде добрих діл, які ми чинимо для інших, незважаючи на їхній вік та обставини. «Поки маємо час,— писав Павло,— усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Галатів 6:10; Євреїв 6:10).

22. Що нам слід рішуче робити до часу сповнення надії на воскресіння?

²² Єгова — «Отець милосердя й Бог потіхи всілякої» (2 Коринтян 1:3, 4). Його Слово потішає нас і допомагає нам потішати інших сильною надією на воскресіння. А до часу, коли ми побачимо сповнення тієї надії у воскресінні мертвих до життя на землі, берімо приклад з Павла, який вірив у воскресіння. Особливо наслідуймо Ісуса, який надіявся, що Бог має силу воскресити його, і зазнав сповнення своєї надії. Невдовзі люди в пам’ятних гробах почують голос Христа і повиходять. Нехай це приносить нам потіху й радість. А понад усе, будьмо вдячні Єгові, який уможливив перемогу над смертю через нашого Господа Ісуса Христа!

Що ви відповісте?

• Які докази очевидців воскресіння Ісуса навів Павло?

• Що є «ворогом останнім» і як він буде знищений?

• Що у випадку помазаних християн сіється і що встає?

• Яких людей, згаданих у Біблії, ви хотіли б зустріти, коли вони воскреснуть до життя на землі?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 16]

Апостол Павло виступив із сильним захистом вчення про воскресіння.

[Ілюстрації на сторінці 20]

Воскресіння Йова, членів його сім’ї та багатьох інших людей буде джерелом безмежної радості!