Як зберегти моральну чистоту в аморальному світі

ВІН був смуглолиций та вродливий, а вона — талановита й чарівна. Обоє працювали в одній фірмі. Вона обдаровувала його увагою, він же осипа́в її зливою компліментів. Вони купували подарунки одне для одного, а невдовзі між ними зав’язався роман. Заради неї він покинув свою дружину, вона ж згодом вирішила... розірвати цей зв’язок і залишитися зі своїм чоловіком. А що ж її коханець? Охоплений ваганнями, він спробував повернутись до своєї дружини, але не зумів, бо не відчував справжнього каяття за скоєне. Життя всіх цих людей потекло далі, однак понесло на собі болісні рубці минулих подій.

У нинішньому світі моральну чистоту вже більше не вважають окрасою людської поведінки. Гонитва за насолодами й нестримне задоволення власних бажань стали повсякденним заняттям багатьох людей. У «Новій британській енциклопедії» навіть сказано, що «перелюб — це, мабуть, таке ж повсюдне, а деколи й настільки ж буденне явище, як і сам шлюб».

На противагу цьому Бог Єгова хоче, аби шлюб був «в усіх чесний», а подружнє ложе — «непорочне» (Євреїв 13:4). У Святому Письмі чітко говориться: «Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники... Царства Божого не вспадкують» (1 Коринтян 6:9, 10). Отже, щоби мати Боже схвалення, у цьому аморальному світі нам конче потрібно вести морально чисте життя.

Проте як уберегти себе від згубного впливу оточення? Відповіді на це запитання дає старожитній ізраїльський цар Соломон, а містяться вони в п’ятому розділі біблійної книги Приповістей. Проаналізуймо його поради.

Під охороною розсудку

«Мій сину! Слухай уважно мудрости моєї,— починає ізраїльський цар і додає: — Прихили ухо твоє до розуму мого [«розважності», НС]: щоб ти зберіг собі розсудок, і щоб наука уста твої зберегла» (Приповістей 5:1, 2, Хом.).

Аби чинити опір неморальним спокусам, потрібно мудрості — уміння застосовувати біблійні знання на ділі. Необхідно й розважності, тобто здатності відрізняти добре від поганого та обирати правильний спосіб дій. Соломон радить звертати увагу на мудрість та розважність і таким чином охороняти свій розсудок. Як це робити? Під час вивчення Божого Слова, Біблії, належить цікавитися тим, як Єгова діє за тих чи інших обставин, а окрім того, прихиляти вухо до його волі та намірів. Завдяки цьому ми скеровуватимемо своє мислення в правильне русло, а набутий таким способом розсудок буде віддзеркалювати Божу науку та мудрість. Тому, коли ми належно застосовуватимемо свій розсудок, своє вміння тверезо мислити, то не піймаємося в пастку аморальних спокус.

Стережись масних слів

Тверезе мислення є вкрай необхідним для збереження моральної чистоти у цьому аморальному світі, адже розпутна особа поводиться надзвичайно звабливо. Соломон застерігає: «З вуст чужої жінки витікають солодощі [«мед», Хом.];  і масніші від оливи слова її. Але наслідки її гіркі, як полин; гострі, як меч двосічний» (Приповістей 5:3, 4, Дерк.).

У цій приповісті розгнуздану особу зображено як «чужу жінку», або повію *. Слова, котрими вона спокушує свою жертву, солодкі, як стільниковий мед, і масніші від оливкової олії. Та й хіба ж не так починається більшість аморальних загравань? Ось, наприклад, з чим стикається на роботі приваблива 27-річна секретарка на ім’я Емі. Вона розповідає: «Один співпрацівник завжди ставиться до мене дуже люб’язно й не пропускає нагоди похвалити. Приємно, коли тобі приділяють увагу, але я добре бачу, що цікавлю його виключно як сексуальний об’єкт. Нізащо не дозволю, щоб він ошукав мене своїм заграванням». Якщо людина не вміє розпізнати справжніх мотивів спокусника або спокусниці, їхня улеслива мова може звучати для неї надзвичайно принадно. Щоб цьому запобігти, треба добре послуговуватись своїм умінням тверезо мислити.

Наслідки аморальної поведінки можуть бути болісні та смертельні: вони гіркі, наче полин, і гострі, мов двосічний меч. Дуже часто гірким наслідком неморальності є заплямоване сумління, небажана вагітність або й передана статевим шляхом хвороба. А якого ж величезного емоційного болю зазнає́ зраджений подружній партнер! Глибокі рани, завдані всього-на-всього одним актом подружньої невірності, можуть не загоюватися протягом цілого життя. Немає ані найменшого сумніву: аморальність завдає болю.

У наступних віршах мудрий цар далі описує спосіб життя розпусної жінки, кажучи: «Її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її! Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона» (Приповістей 5:5, 6). Розгнузданість провадить цю жінку до смерті: її кроки ведуть у шеол — спільну могилу людства. Наскільки ж правдиві ці слова з огляду на поширеність хвороб, що передаються статевим шляхом, а особливо СНІДу! Цю жінку і всіх, хто ходить її покривленими стежками, спіткає однаковий кінець.

Тому, керуючись щирою турботою про наш добробут, цар закликає: «Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст: віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому» (Приповістей 5:7, 8).

Від згубного впливу морально зіпсованих осіб потрібно триматися якнайдалі. Навіщо ставати на їхній шлях, слухаючи низькопробну музику, переглядаючи аморальні програми і порнографічний матеріал? (Приповістей 6:27; 1 Коринтян 15:33; Ефесян 5:3—5). Наскільки ж нерозсудливо привертати увагу таких осіб фліртуванням або непристойним зовнішнім виглядом! (1 Тимофія 4:8; 1 Петра 3:3, 4).

Надто висока ціна

З якої ще причини варто віддалятися від розгнузданих осіб? Ось відповідь Соломона: «Щоб не довелось віддати іншим твою славу, а твоїх літ — людям немилосердним; щоб не наживалися твоїм добром [«силою», Ог.] чужинці, щоб труди твої не переходили в чужий дім, щоб не стогнав ти по тому, як тіло твоє і твоя плоть змарніють» (Приповістей 5:9—11, Хом.).

Цими словами Соломон наголошує на високій ціні, яку мусить заплатити той, хто піддався неморальній поведінці. Перелюб завжди тягне за собою втрату самоповаги, тобто почуття власної гідності. Хіба ж це не принизливо — бути звичайним знаряддям для задоволення власної або чужої похоті? Хіба ж позашлюбні статеві втіхи не свідчать про брак самоповаги?

Однак що означає ‘віддавати чужинцям свої літа, силу та набуте важкою працею добро’? Як говориться в одному біблійному довіднику, «суть цих віршів дуже ясна: невірність може дорого обійтись, бо все те, що людина намагається здобути важким трудом,— становище, владу, матеріальний добробут,— може полетіти з вітром через жадібність і ненаситність [розпусної] жінки або ж піти на сплату збитків, завданих репутації місцевої спільноти». Так, ціна аморальних стосунків може виявитись надзвичайно високою!

А коли такий нерозумний уже занапастив свою гідність і залишився з порожніми кишенями, він починає стогнати, бідкаючись: «Як ненавидів я те  напучування, а картання те серце моє відкидало! І не слухав я голосу своїх учителів, і вуха свого не схиляв до наставників... Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!» (Приповістей 5:12—14).

З бігом часу грішника тягне, як каже один біблеїст, на «літанію — нескінченні скарги на власну долю, що починаються фразою «ех, якби ж то»: «Ех, якби ж то я слухався свого батька; ех, якби ж то я не робив усе по-своєму; ех, якби ж то я приймав поради від інших». Однак таке прозріння приходить занадто пізно. Життя розпутної особи вже знівечено, а на її репутації лежить велика пляма. Наскільки ж тому важливо пам’ятати про високу ціну аморальності, коли виникає спокуса піддатися їй!

«Пий воду з криниці своєї»

Чи замовчує Біблія тему статевих стосунків? Аніскільки. Бурхливі емоції романтичного кохання й та насолода, яку приносить чоловікові та жінці статева близькість,— це все дари від Бога. Але право на такі інтимні стосунки мають лише подружні партнери. Саме з цієї причини Соломон дає одруженому чоловіку таке напучування: «Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя: чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі — потоки твоєї води? — Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!» (Приповістей 5:15—17).

Слова «криниця своя» і «свій колодязь» — це поетичний опис коханої дружини. Насолоду від статевих стосунків з нею прирівняно до пиття приємної, освіжної води. На відміну від громадської системи водопостачання, криниця або колодязь вважалися приватною власністю. Тому Соломон радив, аби чоловік не розтринькував своє насіння на площі, тобто поміж іншими жінками, а давав життя дітям у власному домі, вступаючи в статеві зносини лише зі своєю дружиною. Суть цієї поради чітка і зрозуміла: чоловік повинен бути вірним власній дружині.

Мудрий цар веде мову далі й каже: «Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ [«втішайся дружиною твоєї юности», Хом.],— вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно,— впивайся ж назавжди коханням її!» (Приповістей 5:18, 19).

Ужите тут слово «джерело» стосується джерела статевої насолоди. Утіха від любощів з подружнім партнером є ‘благословенна’, тобто отримана в дар від Бога. З огляду на це чоловікові дано пораду втішатися дружиною своєї юності. У його очах вона чарівна й миловидна, неначе лань, прекрасна й граціозна, мов та гірська серна.

У своїх наступних словах Соломон ставить два риторичних запитання: «І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?» (Приповістей 5:20). І справді, навіщо одруженій особі спокушатися на позашлюбний секс зі співпрацівниками, колегами в навчальному закладі чи деінде?

Ось яку настанову дав одруженим християнам апостол Павло: «Це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті,  що не мають» (1 Коринтян 7:29). Що він мав на увазі? Послідовники Ісуса Христа мусять без упину ‘шукати найперш Царства’ (Матвія 6:33). З цього випливає, що подружжю не слід зосереджуватися на собі настільки, щоб справи Царства стали для нього чимось другорядним.

Потрібно самовладання

Статеві бажання можливо контролювати. А тим, хто прагне схвалення Єгови, контролювати їх просто необхідно. «Це воля Божа,— освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти, щоб кожен із вас умів тримати начиння своє [власне тіло] в святості й честі»,— закликав апостол Павло (1 Солунян 4:3, 4).

Це означає, що молода особа не повинна стрімголов одружуватися, як тільки відчує перший статевий потяг. Шлюб — це взаємне зобов’язання, і для того, щоб його дотримуватись, треба бути зрілим (Буття 2:24). Ліпше дочекатись, поки «мине розквіт молодості», тобто період, упродовж якого статеві прагнення особливо сильні й можуть спотворити здатність тверезо мислити (1 Коринтян 7:36, НС). Крім того, наскільки ж нерозумно й гріховно повелася б доросла особа, якби вступила в аморальний зв’язок лише тому, що не може знайти подружнього партнера!

«Власні провини безбожного схоплять його»

Найголовніша причина гріховності аморальної поведінки полягає в тому, що її не схвалює сам Єгова — Життєдавець, Той, хто обдарував людей здатністю вести статеве життя. У зв’язку з цим цар Соломон наводить найсильнішу спонуку для збереження моральної чистоти. Він каже: «Бо ж перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє [«міряє», Кул.]» (Приповістей 5:21). Авжеж, ніщо не може сховатися перед очима Бога, якому ми «дамо звіт» (Євреїв 4:13). І незалежно від того, якою мірою особі вдалось приховати свій статево нечистий учинок або які фізичні та соціальні наслідки він потягнув за собою, її стосунки з Єговою обов’язково зіпсуються. Справді, наскільки ж безглуздо було б проміняти мир з Богом на лічені хвилини грішного задоволення!

Складається враження, що декотрим, хто без усякого сорому займається аморальністю, така поведінка сходить з рук. Але так триватиме недовго. За твердженням Соломона, «власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв’язаний він, помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!» (Приповістей 5:22, 23).

Тож, чи потрібно нам блукати? Адже книга Приповістей попереджає, які спокуси підстерігають нас у цьому світі. Крім того, вона повідомляє, що за аморальну поведінку часто доводиться розплачуватись власним здоров’ям, майном, силою та гідністю. Отже, коли ми будемо дотримуватись чіткого керівництва з цієї книги, то не матимемо потреби промовляти літанію «ех, якби ж то...». А застосовуючи поради, дані Єговою в його натхненому Слові, ми й справді зуміємо зберегти моральну чистоту в цьому аморальному світі.

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінці 30]

Наслідки аморальної поведінки гіркі, як полин.

[Ілюстрації на сторінці 31]

«Втішайся дружиною твоєї юности».