Винагорода за довгі пошуки

«ЄГОВА? А хто такий Єгова?» Восьмирічна Сильвія побачила це ім’я у вірменській Біблії — родинній реліквії, яку їй показала одна маленька дівчинка. Сильвія всіх розпитувала, хто такий Єгова, але в Єревані (Вірменія), де вона жила, ніхто не міг відповісти — ні батьки, ні вчителі, ані навіть священики місцевої церкви.

Сильвія підросла, закінчила школу, знайшла роботу, але й далі не знала, хто такий Єгова. Ще в юному віці їй довелося залишити Вірменію, і через деякий час вона опинилась у Польщі. Сильвія жила в маленькій кімнатці разом з іншими біженцями. Одну з сусідок постійно відвідували якісь люди. Одного разу Сильвія запитала її: «Хто твої гості?» І почула у відповідь: «Вони — Свідки Єгови й навчають мене Біблії».

Серце Сильвії аж затремтіло з радості, коли вона почула це ім’я. Нарешті вона почала дізнаватися, хто такий Єгова, й довідалася, що він є люблячий Бог. Однак незабаром ця дівчина була змушена залишити Польщу. Перетнувши Балтійське море, Сильвія намагалася знайти притулок у Данії. Вона взяла з собою лише кілька речей, і серед них була біблійна література, видана Свідками Єгови. На останній сторінці однієї з публікацій вона знайшла адреси філіалів Товариства Вартової башти. Це було найцінніше — стежина, яка привела її до Єгови!

У Данії Сильвію поселили в таборі для біженців, і вона одразу ж почала розшукувати Свідків Єгови. Із списку адрес дівчина дізналася, що датський філіал Товариства Вартової башти розташований у місті Гольбек. Але де його шукати? Коли Сильвію перевозили поїздом до іншого табору, вони проїжджали саме через це місто! Знову її серце сповнилося радістю.

Трохи згодом, одного сонячного дня, Сильвія сіла в поїзд і, приїхавши в Гольбек, пішла із залізничної станції до філіалу. Вона згадує: «Коли я зайшла в садок, то сіла на лавку й сказала собі: «Це ж і є рай!» У філіалі її радо зустріли й зрештою розпочали з нею біблійне вивчення.

Але після цього знову були переїзди. У кожному новому місці, куди переселяли біженців, Сильвії потрібно було шукати Свідків Єгови та заново починати біблійне вивчення. Все ж після двох років вона знала достатньо, щоб присвятити своє життя Єгові. Сильвія охрестилася і незабаром розпочала повночасне служіння. А в 1998 році датська влада надала їй право притулку.

Зараз Сильвії 26 років, вона служить у місці, яке нагадало їй рай,— філіалі Свідків Єгови в Данії. «Що я можу сказати? — зазначає вона.— Я шукала Єгову з раннього дитинства — і тепер знайшла його. Моєю мрією було служити йому ціле життя — і зараз я в Бетелі. Молю Бога, щоб це місце й надалі залишалося моїм домом!»