Боже Царство — нове правління над землею

«Те царство... потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки» (ДАНИЇЛА 2:44).

1. У чому ми можемо бути впевненими стосовно Біблії?

БІБЛІЯ — це Боже об’явлення, дане людству. Апостол Павло написав: «Прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але — як правдиво то є — Слово Боже» (1 Солунян 2:13). У Біблії є все, що нам потрібно знати про Бога: інформація про його особистість, наміри, а також про те, чого він від нас вимагає. У ній містяться найліпші поради щодо сімейних стосунків та повсякденного життя. У Біблії записано детальні пророцтва, які сповнялися в минулому, сповняються тепер та сповнятимуться в майбутньому. Тож можна бути певними, що «все Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:16, 17).

2. Як Ісус звертав увагу на основну тему Біблії?

² Та найважливішою в Біблії є тема підтвердження Божого суверенітету, тобто права володарювання, за посередництвом його небесного Царства. Саме на це під час служіння звертав першочергову увагу Ісус Христос. «Ісус розпочав проповідувати й промовляти: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Матвія 4:17). Він показав, яке місце цей уряд має посідати в нашому житті, закликаючи: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його» (Матвія 6:33). Ісус також підкреслив важливість цього правління, коли навчав своїх учнів молитися до Бога: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10).

 Новий уряд над землею

3. Чому Боже Царство настільки важливе для нас особисто?

³ Чому Боже Царство настільки важливе для людства? Тому що в недалекому майбутньому воно вжиє заходів, які назавжди змінять правління над нашою планетою. У пророцтві з Даниїла 2:44 говориться: «За днів тих царів [які тепер правлять на землі] Небесний Бог поставить царство [уряд у небі], що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства [земні уряди], а само буде стояти навіки». Коли Боже небесне Царство візьме в свої руки повну владу, землею більше ніколи не керуватимуть люди. Незадовільне людське правління, яке лише сіє розділення, навіки відійде у минуле.

4, 5. а) Чому Ісус є найбільш відповідною особою, аби бути Царем Божого Царства? б) Яке доручення отримає Ісус у недалекому майбутньому?

⁴ Головним Правителем у небесному Царстві буде найбільш відповідна особа — Ісус Христос. Він виконуватиме свою роль під безпосереднім керівництвом Єгови. Перед тим як прийти на землю, Ісус — первісток з усіх Божих створінь — жив у небі й був Божим «майстром» (Приповістей 8:22—31). «Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива. Бо то Ним створено все на небі й на землі» (Колосян 1:15, 16). І коли Ісус прийшов на землю як Божий посланець, то завжди і в усьому виконував волю Єгови. Він залишився непохитним у найважчих випробуваннях і помер вірним своєму Отцеві (Івана 4:34; 15:10).

⁵ Ісус залишився вірним і відданим до самої смерті, і Бог нагородив його за це, воскресивши до життя в небі й давши право бути Царем у небесному Царстві (Дії 2:32—36). Будучи Царем того Царства, Ісус Христос невдовзі отримає від Бога грандіозне доручення — очолити міріади духовних створінь, аби усунути з землі людські форми правління та змести з неї геть усе зло (Приповістей 2:21, 22; 2 Солунян 1:6—9; Об’явлення 19:11—21; 20:1—3). Тоді Боже небесне Царство в руках Христа стане новим правлячим органом — єдиним урядом над цілою землею (Об’явлення 11:15).

6. Якого панування можна очікувати від Царя небесного Царства?

⁶ Ось що в Божому Слові говориться про нового Правителя над землею: «Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7:14). Оскільки Ісус наслідує Бога у виявленні любові, під його пануванням процвітатиме мир і щастя (Матвія 5:5; Івана 3:16; 1 Івана 4:7—10). «Без кінця буде множитися панування та мир... у царстві його, щоб... підперти його [царство] правосуддям та правдою [«справедливістю й праведністю», НС]» (Ісаї 9:6). Яким же благословенням буде Правитель, котрий пануватиме в дусі любові, справедливості й праведності! Тому в 2 Петра 3:13 передрікається: «За Його обітницею ми дожидаємо неба нового [Божого небесного Царства] й нової землі [нового земного суспільства], що правда [«праведність», НС] на них пробуває».

7. Як сьогодні сповнюються слова з Матвія 24:14?

⁷ Немає сумніву, що звістка про Боже Царство — це найліпша новина для всіх, хто любить праведність. Саме тому, говорячи про знак «останніх днів» цієї безбожної системи, в яких ми живемо, Ісус вказав на такий його аспект: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (2 Тимофія 3:1—5; Матвія 24:14). Це пророцтво сповнюється тепер, коли майже шість мільйонів Свідків Єгови в 234 країнах щорічно присвячують понад мільярд годин бесідам з іншими про Боже Царство. Відповідно до цього понад 90 000 зборів Свідків по цілому світі називають свої місця для поклоніння Залами Царства. Люди приходять до тих залів, аби вчитися про прийдешній новий уряд.

Співправителі

8, 9. а) Звідки буде набрано співправителів Христа? б) У чому ми можемо бути впевнені щодо панування Царя та його співправителів?

⁸ Разом з Ісусом Христом у Божому небесному  Царстві будуть ще й співправителі. Як передречено в Об’явлення 14:1—4, 144 000 осіб мали бути «викуплені від землі» й воскрешені до небесного життя. До цієї групи входитимуть чоловіки та жінки, котрі не чекали, що їм служитимуть, а самі смиренно служили Богу і ближнім. «Вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років» (Об’явлення 20:6). Ця група налічуватиме набагато менше осіб, ніж «натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків», який переживе кінець цієї системи. Члени великого натовпу також служать Богу «день і ніч», однак не мають небесного покликання (Об’явлення 7:9, 15). Будучи підданими Божого небесного Царства, вони становлять ядро нової землі (Псалом 37:29; Івана 10:16).

⁹ Вирішуючи, хто правитиме разом з Христом у небі, Єгова вибирав вірних людей, котрі з власного досвіду знають, що́ таке життя з усіма його проблемами. Не існує практично жодного випробування, з яким стикаються люди і яке було б чимсь незнаним для цих царів-священиків. Тож земне життя робить їх ще придатнішими для майбутнього правління над людьми. Навіть Ісус «навчився послуху з того, що вистраждав був» (Євреїв 5:8). Апостол Павло сказав про нього так: «Ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха» (Євреїв 4:15). Отже, в Божому праведному новому світі над людьми пануватимуть люблячі, співчутливі царі й священики. Як же це потішає серце!

Чи Бог мав намір встановлювати Царство?

10. Чому небесне Царство не входило в початковий Божий намір?

¹⁰ Чи Бог мав намір встановлювати небесне Царство, коли створював Адама і Єву? У записаному в Бутті описі творення немає жодної згадки про царство, яке мало би панувати над людством. Сам Єгова був їхнім Правителем, і поки люди слухались його, їм не потрібно було жодного іншого правління. Як видно з першого розділу книги Буття, Єгова (очевидно, послуговуючись своїм первородним небесним Сином) підтримував з Адамом і Євою певні стосунки. Там говориться, наприклад: «Сказав Бог до них» (Буття 1:28, 29; Івана 1:1).

11. Який досконалий початок мала людська родина?

¹¹ Як показує Біблія, «побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно» (Буття 1:31). Усе в Едемському саді було від початку до кінця досконале. Адам з Євою жили в раю. Досконалими були і їхній розум, і тіло. Вони могли розмовляти зі своїм Творцем, а він з ними. І якби ця людська пара залишилася вірною, то народжувала б досконалих дітей. За таких умов їм не потрібно було б якогось нового небесного уряду.

12, 13. Чому можна стверджувати, що Бог був би в стані спілкуватися з чимраз більшою досконалою людською родиною?

 ¹² А як Бог спілкувався б із чимраз більшою людською родиною? Подумаймо про зорі. Вони зібрані в острівні всесвіти, звані галактиками. Деякі галактики містять у собі мільярд зірок, інші — майже трильйон. І, за підрахунками науковців, у відкритому для спостережень космосі налічується близько 100 мільярдів галактик! Однак Творець каже: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його» (Ісаї 40:26).

¹³ Якщо Бог спроможний керувати всіма цими небесними тілами, то, звичайно ж, йому не справляло б жодних труднощів дбати про набагато меншу кількість людей. Навіть сьогодні до нього щоденно моляться мільйони його слуг, і Бог в стані відразу всіх їх вислухати. Отже, спілкування з усіма досконалими людьми не було б для нього чимсь неможливим. Йому не потрібно було небесного Царства, щоб піклуватися про всіх цих людей. Як же буде чудово, коли сам Єгова буде Правителем над людьми, а його земні піддані зможуть безпосередньо звертатись до нього та мати при цьому перспективу нескінченного, вічного життя на райській землі!

«Не в волі людини»

14. Чому люди завжди потребуватимуть керівництва Єгови?

¹⁴ А втім, люди, навіть досконалі, завжди потребуватимуть керівництва Єгови. Чому? Тому що він не створив їх зі здатністю успішно керувати собою незалежно від його правління. Така вже природа людини, і пророк Єремія визнав це наступними словами: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком. Карай [«виправляй», НС] мене, Господи» (Єремії 10:23, 24). Як же було б безглуздо вважати, що люди можуть успішно підтримувати порядок у суспільстві без керівництва Єгови! Це суперечило б людській натурі. Можна з упевненістю сказати: незалежність від правління Єгови призводитиме лише до егоїзму, ненависті, жорстокості, насилля, війн та смерті. ‘Пануватиме людина над людиною на лихо для неї’ (Екклезіяста 8:9).

15. До чого призвів неправильний вибір наших прабатьків?

¹⁵ На жаль, наші прабатьки вирішили, що можуть обійтися без Божого правління і жити незалежно від Нього. З того часу Бог більше не підтримував їхньої досконалості. Вони нагадували тепер вимкнений з мережі електроприлад, який почав повільно зупинятися і зрештою мав взагалі припинити працювати — «померти». Крім того, Адам і Єва стали свого роду зіпсутим шаблоном, бо єдине, що вони могли тепер передати своїм нащадкам, була недосконалість (Римлян 5:12). «Він [Єгова] Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі... Зіпсулись вони,— не Його то сини» (Повторення Закону 32:4, 5). Звичайно, Адам з Євою згрішили, піддавшись впливу непокірного духовного створіння, котре стало Сатаною, проте у них був досконалий розум, і вони могли відкинути його ганебні пропозиції (Буття 3:1—19; Якова 4:7).

16. Як історія ілюструє наслідки незалежності від Бога?

¹⁶ Історія яскраво ілюструє наслідки незалежності від Бога. Упродовж тисячоліть люди випробували всілякі форми правління, всілякі економічні та соціальні системи. Однак зло продовжує «чим далі, тим до гіршого посуватися» (2 Тимофія 3:13, Хом.). Незаперечним доказом цього служить XX сторіччя, яке було сповнене диявольською ненавистю, а також безпрецедентними за всю історію людства війнами, насиллям, голодом, убозтвом і стражданнями. І, попри всі досягнення медицини, люди як помирали, так і помирають — раніше чи пізніше (Екклезіяста 9:5, 10). Намагаючись керувати власними кроками, людство потрапило в тенета Сатани та його демонів, і влада цих духовних створінь настільки велика, що Біблія називає Сатану «богом цього віку» (2 Коринтян 4:4).

 Дар, яким є свобода волі

17. Як люди мали послуговуватись Божим даром, яким є свобода волі?

¹⁷ Чому Єгова дозволив людям піти власним шляхом? Тому що від самого початку наділив їх чудовим даром — свободою волі, тобто здатністю робити власні рішення. «Де Дух Господній,— там воля»,— писав апостол Павло (2 Коринтян 3:17). Ніхто не хоче бути роботом, аби хтось на кожному кроці вирішував за нього, що говорити й що робити. Але Єгова поставив перед людьми одну вимогу: послуговуватись цим даром — свободою волі — з усією відповідальністю, аби бачити, наскільки мудро виконувати Його наміри й залишатися Йому слухняними (Галатів 5:13). Отже, свобода не мала бути абсолютною, бо призвела б до анархії. Люди повинні були послуговуватися нею в межах доброчинних Божих законів.

18. Що показав Бог, дозволивши людям піти власним шляхом?

¹⁸ Дозволивши людській родині піти власним шляхом, Бог раз і назавжди показав, що нам не обійтися без його правління. Єдиним правильним розв’язанням є його правління, його верховна влада. Саме це приносить найбільше щастя, задоволення й добробут. А причина цього проста: Єгова створив наш розум і тіло так, що вони найліпше функціонують лише в згоді з його законами. «Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (Ісаї 48:17). Використання свободи волі в межах Божих законів не було б обтяжливим, а навпаки, означало б світ, де люди мали б власні доми, велике розмаїття їжі та могли б насолоджуватися мистецтвом, музикою тощо. Якби вони правильно послуговувалися свободою волі, то мали б чудове, нескінченно захопливе життя на райській землі.

19. Яким знаряддям послуговується Бог, аби примирити з собою людей?

¹⁹ Однак люди зробили неправильний вибір та відчужились від Єгови, а це принесло з собою недосконалість, виродження і смерть. Тому вони потребували визволення з такого жалюгідного стану й повернення належних стосунків з Богом, їхнім Отцем. Знаряддям, яке вирішив для цього використати  Бог, є Царство, а Визволителем людства став Ісус Христос (Івана 3:16). Завдяки цьому заходу по-справжньому розкаяні люди, подібні до блудного сина з Ісусової притчі, зможуть примиритися з Богом, і тоді Єгова знову прийме їх до себе як своїх синів і дочок (Луки 15:11—24; Римлян 8:21; 2 Коринтян 6:18).

20. Як Бог за посередництвом Царства сповнить свої наміри?

²⁰ Поза всяким сумнівом, Єгова виконає свої наміри щодо землі (Ісаї 14:24, 27; 55:11). Послуговуючись Царством у руках Христа, Бог повністю виправдає (підтвердить правомірність або доведе) своє право бути нашим Верховним владикою. Царство покладе край людському й демонічному правлінню над землею і єдине правитиме з небес тисячу років (Римлян 16:20; Об’явлення 20:1—6). Але як упродовж того періоду буде продемонстровано вищість Божого способу правління? І яку роль відіграватиме Царство після закінчення того тисячоліття? Ці питання будуть обговорені в наступній статті.

Пункти для повторення

• Яка основна тема Біблії?

• Хто входитиме до складу нового уряду над землею?

• Чому незалежне від Бога людське правління ніколи не зможе бути успішним?

• Як слід послуговуватися свободою волі?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 10]

Вчення Ісуса звертали увагу на Царство як вияв Божого правління.

[Ілюстрації на сторінці 12]

Головним ученням Свідків Єгови по всьому світі є Царство.

[Ілюстрації на сторінці 14]

Історія унаочнює прикрі наслідки незалежності від Бога.

[Відомості про джерела]

Солдати часів Першої світової війни: U.S. National Archives photo; концтабір: Музей Освенцім; дитина: UN PHOTO 186156/J. Isaac