Ви можете зберегти моральну чистоту

«Це бо любов до Бога: берегти його заповіді» (1 ІВАНА 5:3, Хом.).

1. Який контраст видно сьогодні в поведінці людей?

БАГАТО років тому Малахія під натхненням передрік, що настане час, коли спосіб життя Божих слуг буде разюче відрізнятися від поведінки людей, котрі Богові не служать. Цей пророк написав: «Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить» (Малахії 3:18, Хом.). Пророцтво те сповнюється в наш час. Дотримуватися Божих заповідей, у тому числі його норм моральної чистоти,— мудро і правильно. Проте робити це не завжди легко. Саме тому Ісус сказав, що для спасіння християни повинні докладати всіх своїх зусиль (Луки 13:23, 24).

2. Через вплив яких зовнішніх чинників декому важко зберігати моральну незаплямованість?

² Чому ж зберігати моральну незаплямованість так нелегко? Однією з причин є сильний вплив зовнішніх чинників. Наприклад, індустрія розваг змальовує позашлюбний секс у романтичному ореолі, зображає його як джерело насолоди й ознаку дорослості, майже нічого не кажучи про негативні наслідки (Ефесян 4:17—19). Здебільшого учасники любовних сцен — це неодружені особи. У фільмах і телешоу статеві контакти часто представляють у світлі випадкових зв’язків, які нікого ні до чого не зобов’язують. Зазвичай такі стосунки виявляють брак теплоти і взаємоповаги між партнерами. Багато хто вже з дитинства  зазнає́ впливу таких ідей. Окрім того, люди відчувають сильний тиск оточення: воно силкується підкорити їх атмосфері моральної вседозволеності, а тих, хто не піддається, висміює і навіть осипає лайкою (1 Петра 4:4).

3. З яких причин багато людей втягуються в аморальну поведінку?

³ Зберігати моральну чистоту важко і через вплив внутрішніх чинників. Єгова створив людей зі статевими бажаннями, які можуть бути дуже сильними. Бажання великою мірою пов’язане з тим, про що людина думає, а неморальна поведінка бере свій початок у мисленні, яке не гармоніює з Божим (Якова 1:14, 15). Приміром, згідно з результатами одного опитування, опублікованими недавно в часописі «Брітіш медікал джорнел», багато з тих, хто вступив у статевий зв’язок перший раз, зробили це з простої цікавості. Інші хотіли позбутися своєї невинності, бо гадали, що більшість їхніх ровесників уже провадить сексуально активне життя. Ще інші сказали, що піддались хвилі почуттів або були в той момент «трохи напідпитку». Коли ми хочемо подобатися Богові, то мусимо міркувати по-іншому. А як належить мислити, щоб зберігати моральну чистоту?

Розвивайте сильне переконання

4. Що ми мусимо робити, аби зберігати моральну чистоту?

⁴ Аби залишатись морально чистим, потрібно мати внутрішнє переконання, що такий спосіб життя є по-справжньому корисний. Ця думка узгоджується зі словами апостола Павла, який написав до християн у Римі: ‘Пізнайте, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість’ (Римлян 12:2). Бути переконаним у корисності моральної чистоти означає не тільки знати, що Боже Слово засуджує аморальні вчинки. Потрібно також розуміти, з яких причин воно їх засуджує і який пожиток ми отримуємо, коли їх цураємось. Кілька таких причин було обговорено в попередній статті.

5. Які найголовніші причини спонукують християн зберігати моральну чистоту?

⁵ Авжеж, найвагоміші причини, які спонукують християн уникати статевої неморальності, беруть початок у добрих взаєминах з Богом. Ми довідалися, що Єгова знає, який спосіб життя є для нас найліпшим. Любов до нього допомагає нам ненавидіти зло (Псалом 97:10). Від Бога походить «усяке добре давання та дар досконалий» (Якова 1:17). Він любить нас. Виявляючи послух до Бога, ми показуємо, що любимо його і цінуємо все те, що він зробив і робить для нас (1 Івана 5:3, Хом.). Ми зовсім не хочемо завдавати Єгові прикрості та болю, ламаючи його праведні накази (Псалом 78:41). У нас немає бажання, щоб через нашу поведінку хтось зневажав святий та праведний спосіб поклоніння йому (Тита 2:5; 2 Петра 2:2). Зберігаючи моральну незаплямованість, ми тішимо серце нашого Всевишнього Бога (Приповістей 27:11).

6. Чому варто розповісти іншим про свої погляди на мораль?

 ⁶ Вирішивши берегти непорочність, варто розповісти про свої погляди іншим — це буде додатковою охороною. Скажи їм, що ти служиш Богу Єгові і маєш твердий намір дотримуватися його високих норм. Це твоє власне життя, твоє тіло, твій власний вибір. А що стоїть на карті? Твої дорогоцінні стосунки з небесним Отцем. Тож дай чітко зрозуміти, що твоя позиція в питаннях моралі не підлягає жодним змінам чи компромісам. Пишайся, що можеш представляти Бога, обстоюючи його принципи (Псалом 64:10, Дерк.). Ніколи не соромся розмовляти з іншими про свої погляди на мораль. Твої відверті слова утвердять і захистять тебе самого, а інших заохотять наслідувати твій приклад (1 Тимофія 4:12).

7. Як залишатися непохитним у рішенні зберігати свою непорочність?

⁷ Постановивши дотримуватись високих моральних норм і повідомивши про свою позицію інших, потрібно робити все можливе, аби твердо додержуватися свого рішення. Для цього, наприклад, слід бути обережним у виборі друзів. «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає»,— сказано в Біблії. Товаришуй з тими, хто поділяє твої моральні цінності: такі друзі зміцнять тебе. У цьому ж вірші говориться: «А хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20). Наскільки дозволяють обставини, уникай людей, котрі можуть ослабити твою рішучість (1 Коринтян 15:33).

8. а) Чому свій розум слід живити тим, що справляє благотворний вплив? б) Чого потрібно уникати?

⁸ Крім того, треба живити свій розум тим, що правдиве, чесне, праведне, чисте, любе, гідне хвали, тим, що чеснотливе та похвальне (Филип’ян 4:8). Ми робимо це, коли виявляємо розбірливість у тому, що дивимось, читаємо і слухаємо. По суті, твердити, що публікації аморального змісту є нешкідливими, це все одно, що казати, ніби високоморальна література не справляє на читача жодного корисного впливу. Пам’ятаймо, що недосконалим людям дуже легко втягнутися в аморальну поведінку. А статево збудливі книжки, журнали, фільми та музика викликають неправильні бажання, які у свою чергу можуть довести до гріха. Тож, аби зберігати моральну чистість, свій розум конче потрібно наповнювати побожною мудрістю (Якова 3:17).

Кроки, що ведуть до аморального вчинку

9—11. Які кроки, за словами Соломона, довели певного юнака до аморального вчинку?

⁹ Дуже часто до аморального вчинку ведуть характерні кроки. Роблячи кожен наступний, щораз важче повернути назад. Зауважмо, як це описано в книзі Приповістей 7:6—23. Соломон спостерігав за «юнаком, котрому бракувало серця (НС)», тобто добрих спонук. Той юнак «проходив вулицею коло закутка [блудниці], і простував дорогою до її дому, присмерком, вечірньою порою (Хом.)». Це перша помилка юнака. Слухаючись свого «серця», він пішов вечірнім присмерком саме на ту вулицю, де переважно можна знайти повій.

¹⁰ Далі говориться: «Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним». Він вже бачить її! Цей юнак міг би обернутися й піти додому, але тепер зробити це набагато важче, особливо тому, що він є морально слабким. Повія міцно хапає його і цілує. Поцілунок прийнято, і в наступну хвилину юнак вже слухає її звабливих запевнень. «У мене тепер мирні жертви,— виконала я сьогодні обіти свої!» — каже йому повія. До складу мирних жертв входило м’ясо, борошно, олія та вино (Левит 19:5, 6; 22:21; Числа 15:8—10). Кажучи про ці жертви, блудниця, мабуть, натякала, що є духовною, і в той же час давала зрозуміти, що має вдома багато смачної їжі та питва. «Ходи ж,— упрошувала вона юнака,— аж до ранку впиватися будем коханням, любов’ю натішимось ми!»

¹¹ Неважко передбачити, чим усе закінчилося. «Облесливістю своїх губ його звабила», а він пішов до її дому «немов віл, до зарізу  проваджений», «як той птах, [що] поспішає до сітки». Соломон завершує свою розповідь витверезливими словами: «І не знає [юнак], що це на життя його пастка». Життю юнака загрожувала небезпека, бо «блудників та перелюбів судитиме Бог» (Євреїв 13:4). Який яскравий урок як для чоловіків, так і для жінок! Ми повинні остерігатись навіть перших кроків по стежці, котра провадить до Божого осуду.

12. а) Що означає, коли комусь «бракує серця»? б) Як можна розвивати моральну силу?

¹² Зауважмо, що юнакові, про якого розповідав Соломон, «бракувало серця». Цей вислів означає, що його думки, бажання, уподобання, почуття та життєві цілі не гармоніювали з тим, що схвалює Бог. Наслідки моральної слабкості цього юнака були трагічними. Щоб розвивати моральну силу в ці «останні дні», потрібно докладати чималих зусиль (2 Тимофія 3:1). Але Бог допомагає нам у цьому. Він дає християнські зібрання, де ми отримуємо заохочення іти правильною стежкою і зустрічаємося з тими, хто має спільні з нами цілі (Євреїв 10:24, 25). Ми маємо в зборі старійшин, котрі пасуть нас і навчають доріг праведності (Ефесян 4:11, 12). У нас є Біблія — Боже Слово, яке веде і скеровує нас (2 Тимофія 3:16). А крім того, ми завжди можемо молитися до Бога, прохаючи допомоги його святого духу (Матвія 26:41).

Урок з Давидових гріхів

13, 14. Що довело царя Давида до тяжкого гріха?

¹³ На жаль, у пастку аморальної поведінки потрапляли навіть видатні Божі слуги. Одним із них був цар Давид, який вірно служив Єгові протягом десятиріч. У тому, що він сильно любив Бога, немає жодних сумнівів. Усе ж одного разу він погруз у гріху. Як і у випадку описаного Соломоном юнака, Давида довели до цього певні кроки.

¹⁴ У той час Давид був середнього віку, ймовірно, йому було ледве за п’ятдесят. Якось з даху свого будинку він побачив, як купалась вродлива Вірсавія. Давид поцікавився, хто вона, і дізнався, що її чоловік Урія бере участь в облозі аммонітського міста Рабби. З наказу Давида Вірсавію привели до палацу, і він поклався з нею. Перегодом справа почала ускладнюватись: Вірсавія довідалася, що завагітніла. Тоді Давид відкликав Урію з поля битви, сподіваючись, що той піде додому і проведе з дружиною ніч. Якби так сталося, вийшло б, що батьком майбутньої дитини є Урія. Проте він не пішов додому. Тоді, одчайдушно прагнучи приховати свій гріх, Давид відіслав Урію назад до Рабби, а в листі до керівника війська наказав поставити Урію там, де його обов’язково б убили. Таким чином Урія загинув, а Давид одружився з овдовілою Вірсавією ще до того, як про її вагітність дізналися інші (2 Самуїла 11:1—27).

15. а) Як було викрито Давидів гріх? б) Як Давид зреагував на вмілий докір Натана?

¹⁵ На перший погляд, Давидові вдалось приховати свій гріх. Минуло кілька місяців, і йому народився хлопчик. Якщо, укладаючи Псалом 32, Давид думав про ці події, його й справді мучило сумління (Псалом 32:3—5). Але гріх не вдалось приховати від Бога. У Біблії сказано: «В Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид» (2 Самуїла 11:27). Єгова послав пророка Натана, котрий вміло вказав царю на провину. Давид відразу визнав свій гріх і попросив у Єгови прощення. Завдяки щирому каяттю він зміг примиритися з Богом (2 Самуїла 12:1—13). Давид не відкидав картання, а виявив спосіб мислення, описаний у Псалмі 141:5: «Як праведний вразить мене,— то це милість, а докорить мені,— це олива на голову, її не відкине моя голова».

16. Яке застереження, а водночас і пораду дав Соломон тим, хто провинився?

¹⁶ Соломон, який був другим сином Давида та Вірсавії, мабуть, не раз роздумував над цим темним епізодом із життя свого батька. Згодом він написав: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний» (Приповістей 28:13). Якщо ми вчинили серйозний гріх, потрібно слухатись цих  натхнених слів, котрі служать застереженням, а водночас і порадою. Слід зізнатись у своїй провині перед Єговою і попросити допомоги в старійшин збору. Старійшини мають важливий обов’язок — вони допомагають виправляти тих, хто став на шлях гріха (Якова 5:14, 15).

Наслідки гріха

17. Від чого Єгова не захищає, коли прощає гріхи?

¹⁷ Єгова простив Давидові. Чому? Тому що той був непорочним, милосердним до інших і щирим у своєму каятті. Попри все це Давид не уникнув трагічних наслідків своєї поведінки (2 Самуїла 12:9—14). Так само й сьогодні: хоча Єгова не наводить зла на розкаяних осіб, він і не захищає їх від закономірних наслідків їхніх грішних учинків (Галатів 6:7). Аморальність, наприклад, може призвести до розлучення, небажаної вагітності, статево переданої хвороби, а також втрати довір’я та поваги.

18. а) Як Павло порадив коринтським християнам повестися з чоловіком, котрий вчинив грубий статевий проступок? б) Як Єгова виявляє до грішників любов і милосердя?

¹⁸ Дуже легко знеохотитись, коли страждаєш через наслідки власної серйозної провини. Однак у цій ситуації ніщо не повинно завадити нам покаятись і примиритися з Богом. У першому сторіччі Павло написав до коринтян листа, в якому наказав вилучити зі збору тамтешнього кровозмішника (1 Коринтян 5:1, 13). Але після того, як цей чоловік щиро покаявся, Павло написав зборові: «Краще вам йому простити і втішити... виявіть до нього любов!» (2 Коринтян 2:5—8, Дерк.). Ця натхнена порада засвідчує, скільки любові та милосердя до розкаяних грішників виявляє Єгова. Коли грішник кається, радіють навіть ангели на небі (Луки 15:10).

19. Яку користь може принести належний смуток з приводу вчиненого гріха?

¹⁹ Смуток, який ми відчуваємо через свій гріх, може допомогти нам ‘стерегтись, аби не звертатися до зла знову’ (Йова 36:21). Гіркі наслідки гріха повинні стримати нас від повторення своїх провин. Навчений сумними результатами власних помилок, Давид використовував пережите, щоб давати поради іншим. Він казав: «Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх,— і навернуться грішні до Тебе» (Псалом 51:15).

Джерело щастя — служіння Єгові

20. Які блага приносить послух до Божих праведних норм?

²⁰ «Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його»,— казав Ісус (Луки 11:28, УКУ). Послух до праведних Божих норм — це запорука щастя тепер і в нескінченному майбутньому. Якщо тобі вдалося зберегти моральну чистоту, простуй цим шляхом і далі, беручи пожиток з допомоги Єгови. Якщо ж ти допустився аморального вчинку, пам’ятай: Єгова готовий пробачити тим,  хто по-справжньому кається; будь також сповнений рішучості ніколи не повторювати свого гріха (Ісаї 55:7).

21. Як порада апостола Петра може допомогти нам зберігати моральну чистоту?

²¹ Незабаром цей нечестивий світ, а також усі його аморальні погляди та вчинки кануть у забуття. Коли ми зберігатимемо моральну непорочність, це принесе нам великі блага тепер і навіки. Апостол Петро написав: «Улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. (...) Знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування» (2 Петра 3:14, 17).

Чи ви можете пояснити?

• Чому деколи важко зберігати моральну чистоту?

• Що допоможе не відступати від свого рішення дотримуватись високих моральних норм?

• Чого можна навчитися з помилок описаного Соломоном юнака?

• Що Давидів приклад учить нас про каяття?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Коли ти розповіси про свої погляди на мораль іншим, це послужить для тебе захистом.

[Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Єгова простив Давиду через його щире каяття.