Чи біблійні норми моралі найліпші?

«СУСПІЛЬСТВУ потрібна система цінностей, яка служила б точкою опори та орієнтиром для його членів»,— зазначив один німецький письменник і відомий телекоментатор. У словах цього чоловіка криється глибокий зміст. Щоби суспільство було стабільним й успішно розвивалось, людям необхідний твердий моральний фундамент — загальноприйняті норми, які були б для них мірилом правильного і неправильного, критерієм добра і зла. Тож постає питання: які норми найліпші як для суспільства, так і його окремих членів?

Якби люди взяли за основу біблійні норми, їхнє життя мало б стати спокійним та щасливим, що у свою чергу призвело б до побудови більш стабільного та щасливого суспільства. Чи так відбувається насправді? Проаналізуймо біблійний погляд на дві важливі справи: подружню вірність та чесність у повсякденному житті.

Тримайтеся свого подружнього партнера

Бог створив Адама, а потім дав йому дружину Єву. Їхній союз був першим в історії і мав тривати вічно. Творець сказав: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї». Десь через 4000 років Ісус Христос повторив ті слова, показавши, що ця норма стосуватиметься всіх його послідовників. Окрім того, він різко засудив  будь-які статеві зносини поза межами шлюбу (Буття 1:27, 28; 2:24; Матвія 5:27—30; 19:5).

Згідно з Біблією, два найважливіші ключі до щасливого подружнього життя — це обопільна любов та повага. Як голова родини, чоловік повинен виявляти до дружини неегоїстичну любов, дбаючи про якнайліпше задоволення її потреб. Він мусить жити з нею «за розумом» і ‘не бути до неї суворим’. Що ж стосується дружини, вона має «глибоко поважати» свого чоловіка. Якщо обоє партнерів будуть дотримуватися цих принципів, то зможуть обходити або долати більшість проблем у сім’ї. Чоловік повинен міцно триматися своєї дружини, а дружина — свого чоловіка (1 Петра 3:1—7; Колосян 3:18, 19; Ефесян 5:22—32; 5:33, НС).

Чи дотримання біблійної вимоги про подружню вірність сприяє щастю у шлюбі? Зверніть увагу на результати одного дослідження, проведеного в Німеччині. Опитуваних попросили перелічити чинники, що є важливими для щасливого шлюбу. На першому місці в списку відповідей опинилася подружня вірність. Хіба ж не слід погодитися з тим, що чоловік і дружина почуваються набагато щасливішими, коли впевнені у взаємній вірності?

А що, коли постають проблеми?

Але як бути, коли між чоловіком та дружиною постають серйозні незгоди? Що робити, коли любов у подружжі поступово вгасає? Чи ж розлучення не буде тут найліпшим розв’язанням? А може, все-таки буде розсудливіше застосувати біблійний принцип і залишитися зі своїм подружнім партнером?

Біблійні письменники визнавали, що через людську недосконалість труднощів зазнаватимуть усі подружні пари (1 Коринтян 7:28). Проте ті чоловіки і дружини, які дотримуються моральних норм Святого Письма, намагаються пробачати одне одному і розв’язувати свої проблеми спільними зусиллями. Безперечно, є обставини — партнер вчинив перелюбство чи вдався до фізичної наруги — за яких християнин має право розглянути можливість розлучення або нарізного проживання (Матвія 5:32; 19:9). Однак коли хтось квапливо, без вагомої на те причини, розриває шлюб або розлучається, прагнучи одружитися з кимсь іншим, це свідчить про себелюбство й неповагу до інших. Така поведінка не вносить у життя ані краплі стабільності і щастя. Розгляньмо один приклад.

Петеру почало здаватися, що в його шлюбі згасла остання іскра почуттів *. Тому він покинув свою дружину і переїхав до Моніки, котра перед тим теж залишила свого чоловіка. Як розгорталися події? Через кілька місяців Петер визнав, що жити з Монікою «не так уже й легко, як [він] уявляв собі на початку». Що ж трапилося? У його новому зв’язку на поверхню вийшли ті самі людські слабкості, які були причиною проблем у старому. Як на лихо, через своє поспішне та себелюбне рішення Петер ще й погруз у серйозних фінансових клопотах. Більше того, унаслідок таких радикальних змін у родині діти Моніки зазнали сильного душевного потрясіння.

Як бачимо, коли шлюб потрапляє в сильну бурю, покидати судно — це не найліпший вихід. З другого боку, якщо жити за моральними нормами Божого Слова, тоді шлюб можна втримати на плаву і вивести в спокійні води навіть у «штормову» погоду. Саме так сталося з Томасом та його дружиною Доріс.

Вони були одружені вже понад 30 років, аж тут Томас почав сильно зловживати алкоголем. Доріс впала в депресію, і між ними дійшло навіть до розмови про розлучення. Доріс розповіла про свої труднощі одній жінці, яка була Свідком Єгови. Та показала їй біблійні вірші про шлюб і заохотила не поспішати з рішенням про розрив. Ця жінка порадила, аби вони разом з чоловіком спробували пошукати якогось розв’язання проблеми. Так Доріс й учинила. Через кілька місяців питання про розлучення відпало само, а Томас і Доріс спільно працювали над подоланням своїх проблем. Додержуючись біблійних порад, вони укріпили свій шлюб  і змогли спокійно розібратися у всьому, що їх непокоїло.

Чесність у всьому

Для того щоб не зраджувати свого подружнього партнера, потрібно мати силу волі і бути принциповим. Тих самих рис необхідно і для того, щоб залишатися чесним серед нечесних. Біблія приділяє чесності велику увагу. Ось що, приміром, написав до юдейських християн першого сторіччя апостол Павло: «В усьому [ми] бажаємо поводитись чесно» (Євреїв 13:18, Дерк.). Як розуміти його слова?

Чесна людина говорить правду і нікого не обманює. Така особа справедлива в стосунках з іншими — вона щира і шляхетна, у ній немає ані крихти лукавства чи підступу. Чесна людина є добропорядною і не обдурює своїх ближніх. Вона створює навколо себе атмосферу довіри, а це сприяє здоровим та міцним стосункам з іншими.

Чи можна сказати, що чесні люди є щасливими? Так, адже для цього у них є всі підстави. Попри повсюдну корупцію та обман — а може й через їхнє існування — чесні особи зазвичай викликають в інших глибоку повагу. За результатами проведеного серед молоді опитування, чесність — це риса, якій дало високу оцінку 70 відсотків респондентів. Крім того, незалежно від нашого віку, власне цю рису ми перш за все воліємо бачити в наших друзях.

Крістін навчилася красти ще тоді, коли їй було дванадцять. З бігом часу вона стала вмілим кишеньковим злодієм. «Були дні, коли я приносила додому по 5000 марок [2200 доларів] готівкою»,— розповідає Крістін. Декілька разів її арештовували, і вона постійно ризикувала потрапити до в’язниці. Коли Свідки Єгови пояснили їй біблійний погляд на чесність, почуте припало їй до серця. Вона навчилася слухатись наказу: «Хто крав, нехай більше не краде» (Ефесян 4:28).

Коли Крістін приймала хрещення як Свідок Єгови, то вже не була злодієм. Вона старалася бути чесною в усьому, бо цій, а також іншим християнським рисам Свідки приділяють надзвичайно велику увагу. Ось що написала на цю тему німецька газета «Лаузітцер рундшау»: «Такі моральні поняття, як чесність, поміркованість та любов до ближнього, стоять у вірі Свідків на першому місці». А що Крістін думає про зміни, які зробила у своєму житті? «Я набагато щасливіша, бо вже не краду і тепер почуваю себе справді добропорядним членом суспільства»,— каже вона.

Користь для цілого суспільства

Ті люди, які зберігають вірність у шлюбі й ведуть чесне життя, не лише почуваються щасливими самі, але й несуть користь для цілого суспільства. Роботодавці люблять працівників, які не обманюють. Усі ми прагнемо мати сусідів, котрим можна довіряти, а також хочемо купувати там, де нас не обдурять. Хіба ж у нас не викликають поваги політики, поліцейські та судді, які цураються корупції? Суспільство отримує велику користь, якщо його члени поводяться чесно з принципу, а не тільки тоді, коли їм це вигідно.

Слід також додати, що вірні подружні партнери утворюють міцні родини. Більшість людей погодиться з одним європейським політиком, котрий проголосив, що «[традиційна] родина донині залишається найголовнішим місцем, яке запевнює людині почуття безпеки й сенс у житті». Найліпші умови для емоційної захищеності дорослих і дітей існують саме в таких мирних сім’ях. Власне з цього погляду ті, хто вірний у подружжі, допомагають будувати міцне суспільство.

Подумайте лише, як добре було б для всіх, коли б ніхто не кидав свого подружнього партнера, не розривав шлюб і не судився за право батьківської опіки. І що, якби не існувало кишенькових та крамничних злодіїв, шахраїв, корумпованих чиновників та нечесних науковців? Чи ж не здається усе це порожньою фантазією? Ні, не здається — такого погляду дотримуються ті, хто щиро цікавиться Біблією і тим, що вона каже про майбутнє. Боже Слово обіцяє, що незабаром над цілим людством запанує Месіанське  Царство Єгови. Під його правлінням усі люди навчаться жити згідно з біблійними нормами моралі. У той час «успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).

Біблійні норми — найліпші

Мільйони тих, хто ретельно досліджує Святе Письмо, зрозуміли, що його поради ґрунтуються на Божій мудрості, а вона є набагато вищою, ніж людське мислення. Ці люди вважають, що Біблія дає надійне і надзвичайно практичне керівництво для життя в сучасному світі. Вони розуміють, що отримають великий пожиток, коли слухатимуться порад з Божого Слова.

Тому такі особи приймають близько до серця біблійну пораду, в котрій говориться: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6). Слухаючись цих слів, вони суттєво поліпшують власне життя, а крім того, несуть користь своїм ближнім. Ці люди розвивають у собі тверду надію на ‘життя майбутнє’— той час, коли біблійних норм моралі триматиметься все людство (1 Тимофія 4:8).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 5]

Якщо жити за біблійними нормами, тоді навіть у шторми подружніх незгод шлюб можна втримати на плаву і вивести у спокійні води.

[Вставка на сторінці 6]

Попри повсюдну корупцію — а може й через її існування — чесні особи зазвичай викликають в інших глибоку повагу.