Вісники Царства сповіщають

Єгова дає своїм людям місце відпочинку

ДЛЯ стомленого мандрівника, що простує гірською стежкою, найприємніша картина — це розміщене в затінку місце відпочинку. У Непалі такі місця називають «чаутарами». Зазвичай «чаутару» зводять під розлогим гіллям дерева баньян: тут подорожній може трохи посидіти і перепочити. Спорудження «чаутари» — це зичливий учинок, але імена більшості доброчинців залишаються незнаними.

Наведені нижче розповіді з Непалу показують, як Бог Єгова стає Джерелом радості й духовно відживляє багатьох змучених, що «мандрують стежками» цієї системи речей (Псалом 23:2).

• Ліл Кумарі мешкає в мальовничому місті Покхара, з котрого відкривається велична панорама засніжених вершин Гімалаїв. Через турботи про фінансове становище родини Ліл Кумарі тривожили песимістичні думки. Якось до неї завітала одна жінка, що була Свідком Єгови, і розповіла їй про біблійну надію на світле майбутнє. Ліл Кумарі глибоко зворушила ця інформація, і вона одразу ж попросила, щоб з нею проводили домашнє вивчення Біблії.

Вивчення їй подобалося, але на перешкоді стала сильна протидія з боку членів родини. Усе ж Ліл Кумарі не здалася. Вона регулярно ходила на християнські зібрання і застосовувала на практиці нові знання, а особливо інформацію про те, як дружина повинна підкорятися чоловікові. Зрештою її чоловік та мати зрозуміли, що біблійне вивчення іде на користь цілій родині.

Тепер Боже Слово вивчає чоловік Ліл Кумарі, а також чимало інших членів її родини. Програму недавнього конгресу в Покхарі прийшло послухати аж 15 її родичів. Ліл Кумарі каже: «Завдяки тому, що нашу родину об’єднало правдиве поклоніння, мій дім перетворився на тихе місце, а я знайшла справжній душевний спокій».

• Хоча кастову дискримінацію оголошено в Непалі поза законом, вона й далі справляє могутній вплив на життя місцевих мешканців. Тому багато людей цікавиться біблійним поглядом на соціальну рівність та безстороннє ставлення до інших. Коли Сур’я Майя дізналась, що «не дивиться Бог на обличчя», у її житті та в житті її домашніх сталися великі зміни (Дії 10:34).

Сур’ю Майю дуже засмучувала несправедливість у ставленні до людей з різних каст, а крім того, її гнітив тягар глибоко вкорінених звичаїв і традицій. Вона була набожною й роками просила допомоги у своїх ідольських божків. Але на її молитви ніхто не відповідав. Коли одного дня Сур’я Майя молилась до своїх божків, до неї підійшла шестирічна внучка Бабіта й запитала: «Чому ти просиш допомоги в цих ідолів, які не можуть нічого зробити?»

Виявилося, що Бабітина мати вивчає Біблію з одним зі Свідків Єгови. Бабіта із задоволенням запросила бабцю на християнське зібрання. Коли Сур’я Майя прийшла туди, то здивувалась, побачивши людей з різних каст, які тішилися своїм товариством без жодного натяку на упередження. Після зібрання вона зразу попросила, аби з нею проводили домашнє біблійне вивчення. І хоча сусіди Сур’ї Майї ізолювалися від неї, вона не знеохотилась. Не зупинило її духовного поступу і те, що вона майже не вміла читати й писати.

Минуло вісім років, і Свідками Єгови стали шестеро членів її родини, у тому числі чоловік та троє дітей. Тепер Сур’я Майя служить сталим піонером, тобто повночасним проповідником, і з радістю допомагає іншим скидати важкі тягарі в правдивому місці відпочинку, джерелом якого може бути тільки Єгова.