Добра новина миру досягає гірської місцевості Ч’япас

«Під час підступного масового душогубства, кривавішого від якого в штаті Ч’япас не пам’ятають, групою... озброєних людей було вбито 45 беззахисних селян, включаючи 13 дітей». Так повідомила газета «Універсаль» про те, що трапилося 22 грудня 1997 року в місцевості Актеаль (штат Ч’япас).

Ч’ЯПАС — найпівденніший штат Мексики, який межує з Гватемалою. Живучи довгий час у злиднях, знедолені місцеві індіанці племені майя організували в січні 1994 року збройне повстання, сформувавши Сапатиську армію національного визволення. Переговори щодо мирного вирішення цього конфлікту тяглися дуже довго. Облави та напади, влаштовані з одного боку повстанцями, а з другого — урядовими військами, закінчувались кровопролиттям і смертю. Це замішання спонукало багатьох селян втекти з тієї місцевості до безпечніших районів.

За таких непевних обставин, коли велась ця політична боротьба, одна група миролюбних людей зберегла нейтралітет. Вони запопадливо скеровують увагу інших на Боже Царство — єдину надію в розв’язанні людських проблем і місцевого, і глобального характеру (Даниїла 2:44). Хто це такі? Свідки Єгови. Слухаючись Ісусового наказу, вони намагаються донести добру новину про Боже Царство до найвіддаленіших куточків гірської місцевості Ч’япас (Матвія 24:14). Як та з яким результатом велося проповідування в цих умовах?

«Я — Свідок Єгови»

Одного дня Адольфо, юнак, котрий нещодавно став вісником Царства, виконував свої обов’язки на радіостанції в Окосінґо. Раптом загрюкали в двері. До приміщення вдерлися люди в масках і націлили йому в голову зброю. Вони кинулися до студії та, заволодівши обладнанням, повідомили по радіо, що оголошують уряду війну.

Озброєні люди стали перед Адольфо й наказали приєднатися до їхнього руху. «Я — Свідок Єгови»,— відповів він, хоча ще не був охрещеним. Адольфо пояснив, що єдина надія на мир — це Боже Царство, і рішуче відмовився від запропонованих обмундирування та зброї. Нападники, побачивши таку непохитність, відпустили його. Пригадуючи той випадок, Адольфо каже: «Ця подія справді зміцнила мою віру».

Зрештою ситуація стабілізувалася, однак територія все ще була під військовим контролем. Попри це Адольфо радо прийняв від старійшин місцевого збору пропозицію співпрацювати з відокремленою групою місцевих християн. На контрольно-пропускних  пунктах, через які Адольфо проходив, солдати ставилися до нього з повагою, коли він називав себе Свідком Єгови. Згодом він охрестився і зазнав багато радості, допомагаючи тій відокремленій групі стати збором Свідків Єгови. Цей брат сказав: «Тепер, після хрещення, цілком впевнено можу сказати, що я — Свідок Єгови!»

«Єгова зміцняв нас»

Сапатиська армія оголосила по радіо проти уряду війну, і невдовзі мешканці покинули місто. Франсіско, повночасний служитель, або піонер, розповів, як Єгова зміцняв їх з дружиною під час їхніх поневірянь.

«Ми вирішили знайти притулок у місцевості, котра лежить на відстані трьох годин ходи. Там був збір, а отже й можливість перебувати з братами. Незабаром у Паленке мав відбутись районний конгрес. Ми з дружиною не хотіли пропустити спеціального зібрання піонерів, проте стало відомо, що дорогу до місця конгресу заблокували війська Сапатиської армії. Було вирішено добиратися через джунглі, на що пішло дев’ять  годин. Ми прибули вчасно, і зібрання, як і вся програма конгресу, принесли нам багато радості.

Повернувшись, ми побачили, що наш будинок спалили, а худобу викрали. Залишилася лише невелика сумка з одягом. Ця втрата засмутила, але брати з Окосінґо привітно прийняли нас у свої домівки. Ми також навчилися від них того, чим, бувши фермерами, ніколи не займалися. Один брат показав мені, як робити фотографії, інший навчив ремонтувати взуття. Так ми з дружиною добуваємо на прожиток аж досі та не припиняємо піонерського служіння. Згадуючи ці події, розуміємо, що в час скрути Єгова зміцняв нас».

Результати проповідницької праці

Попри труднощі та небезпеки Свідки у штаті Ч’япас і далі докладали особливих зусиль, щоб донести добру новину до мешканців цієї місцевості. Наприклад, протягом квітня й травня 1995 року вони разом зі співхристиянами по цілому світі брали участь у кампанії розповсюдження «Вістей Царства» № 34, які мали дуже доречну назву: «Чому в житті стільки проблем?».

Під час кампанії Сіро, сталий піонер, зустрів на ранчо Пуебло Нуево сім’ю, котра виявила зацікавлення. Прийшовши туди через три дні, він розпочав з її членами біблійне вивчення. Однак коли Сіро з іншим братом відвідали їх з метою продовжити вивчення, господаря не було. Натомість там чатувала група людей у масках, аби завдати йому шкоди. Вони запитали Сіро та його супутника, що ті шукають, і погрожували вбити їх. Помолившись про себе до Єгови, брати сміливо відповіли, що прийшли, аби провести з тією сім’єю біблійне вивчення. Почувши це, люди в масках відпустили їх. Господаря дому чомусь не було того дня взагалі.

Майже через три роки на Сіро чекала несподіванка: він побачив цього чоловіка біля своїх дверей. Як брат зрадів, дізнавшись, що ціла сім’я охрестилась і належить до одного зі зборів у Гватемалі! Одна з дочок навіть служить сталим піонером.

Вдячність за духовну поживу

У Ч’япасі й далі нелегко, проте, за словами обласного наглядача, Свідки тут справді усвідомлюють важливість зібрань (Євреїв 10:24, 25). Він пригадує нещодавній спеціальний одноденний конгрес, який планували розпочати рано-вранці, аби відвідувачі  повернулися додому ще за дня, коли це було відносно безпечно. Щоб дістатись до місця конгресу, більшість пробиралась через джунглі понад три години. Проте всі прибули ще до сьомої ранку. Конгрес відвідало шість членів Сапатиської армії. Вони аплодували й слухали програму, очевидно, їм тут сподобалось. Ті люди теж добирались сюди пішки три години. Двадцять членів цієї армії також побувало на Спомині Христової смерті, який проводили в місцевому Залі Царства.

Іншого молодого чоловіка, учасника партизанського руху, призначили патрулювати певну ділянку джунглів. Прибувши туди, він побачив, що всі мешканці, більшість котрих були Свідками Єгови, втекли. Він оселився в одному з покинутих домів. Маючи небагато праці, юнак узяв кілька книжок, які знайшов у будинку, і почав читати. Як виявилося, це були залишені Свідками публікації Товариства Вартової башти. Йому не бракувало часу обміркувати на самоті прочитане. Він вирішив, що необхідно змінити своє життя та більше не брати до рук зброї. Якнайшвидше знайшовши Свідків, він почав вивчати Біблію. Через шість місяців цей хлопець ділився доброю новиною з іншими. Він та ще троє членів його сім’ї, котрі були прихильниками партизанського руху, тепер охрещені Свідки.

Позитивні сторони

Хоча цей конфлікт приніс багато труднощів, по суті, він позитивно вплинув на ставлення людей до проповідницької праці. Один старійшина з міста, в якому почалася боротьба, пригадує: «Десь через п’ять днів після того, як вибухнула сутичка, ми організували працю проповідування і в місті, і поза ним. Люди слухали нас охоче. Було розповсюджено чимало біблійної літератури й розпочато декілька вивчень Біблії. В одному районі багато осіб противилися правді, однак через розбрат вони тепер приймали її, вивчали Біблію та відвідували зібрання і конгреси».

Брати радіють, що всупереч украй хистким умовам не припиняли теократичну діяльність. З відома як урядових військ, так і Сапатиської армії, вони надалі проводять духовно відсвіжні конгреси. Візити роз’їзних наглядачів — також могутня спонука не залишати проповідування. Цікаво, що підбадьорення приходить навіть від тих, хто веде між собою боротьбу. Вони часто заохочують Свідків продовжувати проповідницьку працю.

Хоч випробування та труднощі, які довелося пережити людям у Ч’япас, з часом послабились, проте не закінчилися. Незважаючи на це, відомо одне: Свідки Єгови сповнені рішучості безупинно докладати зусиль, щоб доносити до людей добру новину миру з Божого Слова, Біблії (Дії 10:34—36; Ефесян 6:15). Як і пророк Єремія, вони визнають, що «не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Лише Боже Царство в руках його Сина, Ісуса Христа, зможе усунути несправедливість та бідність по цілому світі (Матвія 6:10).

[Карта на сторінці 9]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Мексиканська затока

Ч’ЯПАС

ГВАТЕМАЛА

Тихий океан

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Свідки в гористій місцевості Ч’япас ідуть у служіння.