Нехай вас будує любов

«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою» (МАТВІЯ 22:37).

1. а) Які риси розвиває християнин? б) Яка риса найважливіша для християнина і чому?

ХРИСТИЯНИН розвиває багато рис, щоб бути плідним служителем. Книга Приповістей наголошує на цінності знання, розуміння й мудрості (Приповістей 2:1—10). Апостол Павло обговорював потребу сильної віри й міцної надії (Римлян 1:16, 17; Колосян 1:5; Євреїв 10:39). Необхідні також витривалість і самовладання (Дії 24:25; Євреїв 10:36). Однак всі ці риси втрачають цінність і можуть стати взагалі нічого не вартими, якщо бракує одної особливої складової. Цією складовою є любов (1 Коринтян 13:1—3, 13).

2. Як Ісус показав важливість любові і які питання це викликає?

² Ісус показав важливість любові, коли сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:35). Оскільки любов є розпізнавальним знаком правдивого християнина, то варто запитати себе: що таке любов? Що робить цю рису настільки важливою, що, за словами Ісуса, вона, як ніщо інше, характеризує його учнів? Як ми можемо розвивати любов? До кого нам слід її виявляти? Розгляньмо ж ці питання.

Що таке любов?

3. Як можна описати любов і чому в її виявленні важливу роль відіграють і розум, і серце?

³ Згідно з одним визначенням, любов — це «почуття теплої особистої прив’язаності або глибокої прихильності, ніжні почуття або симпатія до іншої особи». Це риса, яка спонукує людей діяти на благо інших, деколи коштом великих особистих жертв. У виявленні любові, про яку говорить Біблія, важливу роль відіграє і розум, і серце. Розум відіграє важливу роль тому, що людина, яка любить, робить це свідомо, розуміючи, що і вона, і інші особи, яких вона любить, мають як слабкості, так і привабливі риси. Розум відіграє роль ще й тому, що християнин любить декотрих людей,— часом, можливо, всупереч своїм природним схильностям,— оскільки знає з Біблії, що це Божа воля (Матвія 5:44; 1 Коринтян 16:14). І все ж любов в основному походить із серця. Справжня любов, про яку говорить Біблія, ніколи не є спонукана виключно розумом. Вона включає в себе душевну щирість і цілковите залучення емоцій людини (1 Петра 1:22).

4. Чому любов можна назвати могутнім зв’язком?

⁴ Егоїстичні люди рідко здатні на щирі сердечні взаємини, бо особа, яка любить, готова поставити інтереси любимої людини вище власних (Филип’ян 2:2—4). Ісусові слова: «Більше щастя — давати, ніж брати» — особливо стосуються давання, яке керується любов’ю (Дії 20:35, Хом.). Любов є могутнім зв’язком (Колосян 3:14). Часто вона включає в себе дружбу, але узи  любові міцніші, ніж узи дружби. Романтичні взаємини між чоловіком і жінкою можна назвати любов’ю; однак любов, до якої заохочує Біблія, тривкіша, ніж фізичний потяг. Якщо чоловік і дружина справді люблять одне одного, вони залишаються разом, навіть коли фізичні стосунки стають неможливими через немочі старечого віку або неспроможність одного з них.

Любов — необхідна риса

5. Чому любов є дуже важливою рисою для християн?

⁵ Чому любов є необхідною рисою для християн? По-перше, тому, що Ісус наказав своїм послідовникам любити одне одного. Він сказав: «Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую. Це Я вам заповідую,— щоб любили один одного ви!» (Івана 15:14, 17). По-друге, тому, що Єгова є уособленням любові, і ми, як його поклонники, повинні його наслідувати (Ефесян 5:1; 1 Івана 4:16). Біблія каже, що набувати знання про Єгову та Ісуса означає вічне життя. Як могли б ми говорити, що знаємо Бога, якщо не намагаємося бути подібними до нього? Апостол Іван переконує: «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» (1 Івана 4:8).

6. Як любов може врівноважувати різні аспекти нашого життя?

⁶ Любов важлива також з третьої причини: вона допомагає нам врівноважувати різні аспекти свого життя і керуватися хорошими спонуками у тому, що ми робимо. Наприклад, необхідно постійно набувати знання з Божого Слова. Таке знання є для християнина, як пожива. Воно допомагає йому зростати до зрілості і діяти згідно з Божою волею (Псалом 119:105; Матвія 4:4; 2 Тимофія 3:15, 16). Однак Павло перестеріг: «Знання ж надимає, любов же будує» (1 Коринтян 8:1). Звичайно, немає нічого поганого у точному знанні. Проблема в нас — ми маємо грішні схильності (Буття 8:21). Якщо знання не врівноважується любов’ю, воно може надимати людину, так що вона вважатиме себе ліпшою від інших. Цього не станеться, якщо її головною спонукою буде любов. «Любов не величається, не надимається» (1 Коринтян 13:4). Християнин, який керується любов’ю, не стане гордим, навіть якщо здобуде глибокі знання. Любов допоможе йому залишатися смиренним і не дасть розвиватися прагненню стати відомим (Псалом 138:6; Якова 4:6).

7, 8. Як любов допомагає нам зосереджуватися на важливіших речах?

⁷ Павло писав до филип’ян: «Молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні, щоб ви досліджували те, що краще [«упевнялися в тому, що важливіше», НС]» (Филип’ян 1:9, 10). Християнська любов допоможе нам триматися цього заохочення й упевнятися в тому, що важливіше. Для прикладу, розгляньмо Павлові слова до Тимофія: «Коли хто єпископства хоче,— доброго діла він прагне» (1 Тимофія 3:1). Протягом 2000 службового року кількість зборів по цілому світі зросла на 1502, так що загальна кількість зборів становить 91 487. Отже, існує велика потреба у більшій кількості старійшин, і слід похвалити тих, хто прагне до цього привілею.

⁸ Проте ті, що прагнуть до привілеїв нагляду, добре зберігатимуть рівновагу, якщо пам’ятатимуть про мету цих привілеїв. Йдеться не про те, щоб мати владу або бути більш відомим. Старійшини, які догоджають Єгові, керуються любов’ю до нього та до своїх братів. Вони не шукають видатного становища чи впливу. Апостол Петро, давши старійшинам збору пораду зберігати правильний спосіб мислення, наголосив на потребі смирення. Він радив усім у зборі: «Покоріться під міцну Божу руку» (1 Петра 5:1—6). Кожному, хто прагне до привілею, добре було б розглянути приклад великої кількості старійшин по цілому світі, які наполегливо працюють і виявляють смирення і тому є благословенням для своїх зборів (Євреїв 13:7).

 Хороші спонуки допомагають нам бути витривалими

9. Чому християни пам’ятають про обіцяні Єговою благословення?

⁹ Важливість любові як спонуки видно також на іншому прикладі. Для тих, хто з любові прагне до благочестя, Біблія обіцяє щедрі благословення тепер і неймовірно чудові благословення в майбутньому (1 Тимофія 4:8). Християнину, який твердо вірить у ці обіцянки і переконаний, що «тим, хто шукає Його, Він [Єгова] дає нагороду», легше залишитись міцним у вірі (Євреїв 11:6). Більшість з нас палко бажає сповнення Божих обіцянок і вторить словам апостола Івана: «Амінь. Прийди, Господи Ісусе!» (Об’явлення 22:20). Роздумування над тим, які благословення приготовані для нас, якщо залишимось вірними, додає нам сили бути витривалими, подібно як Ісус, який, пам’ятаючи про «радість, яка була перед Ним», зміг усе витерпіти (Євреїв 12:1, 2).

10, 11. Як любов допомагає нам виявляти витривалість?

¹⁰ Але що, коли бажання жити у новому світі є нашою єдиною спонукою у служінні Єгові? Тоді ми можемо легко стати нетерпеливими або незадоволеними, коли нам стає важко або події розвиваються не так, як ми сподівались. Ми можемо опинитися у справжній небезпеці відпасти (Євреїв 2:1; 3:12). Павло говорив про колишнього товариша на ім’я Димас, який покинув його. Чому покинув? Тому що ‘цей вік полюбив’ (2 Тимофія 4:10). Усі, хто служить з чисто егоїстичних спонук, є у небезпеці зробити те саме. Їх могли б привабити можливості, які пропонує цей світ уже тепер, і вони можуть стати неохочими сьогодні йти на жертви заради благословень, яких можна сподіватись у майбутньому.

¹¹ Хоча це правильно і природно прагнути майбутніх благословень і довгожданого полегшення від випробувань, любов будує наше цінування того, що в нашому житті має стояти на першому місці. Важливою є воля Єгови, а не наша воля (Луки 22:41, 42). Так, любов будує. Завдяки їй ми згідні терпеливо чекати на нашого Бога, задоволені тими благословеннями, які він нам дає, і впевнені, що у належний час отримаємо все, що він обіцяв, і навіть більше (Псалом 145:16; 2 Коринтян 12:8, 9). А тим часом любов допомагає нам продовжувати неегоїстично служити, тому що «любов... не шукає тільки свого» (1 Коринтян 13:4, 5).

Кого повинні любити християни?

12. Кого, за словами Ісуса, нам слід любити?

¹² Ісус подав загальне правило щодо того, кого нам слід любити, коли цитував два твердження з Мойсеєвого Закону. Він сказав: «Люби Господа Бога свого всім  серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою» і «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матвія 22:37—39).

13. Як нам розвинути любов до Єгови, хоча ми й не можемо його бачити?

¹³ З Ісусових слів зрозуміло, що передусім нам слід любити Єгову. Однак ми не народжуємося з розвиненою любов’ю до Єгови. Цю рису необхідно розвивати. Коли ми вперше почули про Бога, це привабило нас до нього. З часом ми довідалися, як він приготував землю для людства (Буття 2:5—23). Дізналися, як він поводився з людьми: не відкинув, коли гріх уперше вторгся в людську сім’ю, а зробив кроки, щоб викупити нас (Буття 3:1—5, 15). Він доброзичливо поводився з вірними людьми і з часом дав свого єдинородного Сина для прощення наших гріхів (Івана 3:16, 36). Це поглиблене знання посприяло росту нашого цінування Єгови (Ісаї 25:1). Цар Давид сказав, що він любить Єгову за його ніжну турботу (Псалом 116:1—9). Сьогодні Єгова піклується нами, скеровує, зміцняє і підбадьорює нас. Чим більше ми дізнаємося про нього, тим глибшою стає наша любов до нього (Псалом 31:24; Софонії 3:17; Римлян 8:28).

Як ми можемо виявляти свою любов?

14. Як ми можемо показати, що наша любов до Єгови — щира?

¹⁴ Звичайно, багато людей по світі скажуть, що вони люблять Бога, але їхні вчинки заперечують це ствердження. Звідки нам знати, що ми справді любимо Єгову? Ми можемо розмовляти з ним у молитві й розповідати йому про свої почуття. Також можемо діяти у спосіб, який демонстрував би нашу любов. Апостол Іван сказав: «Хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо» (1 Івана 2:5; 5:3). Серед усього іншого Боже Слово каже нам збиратися разом і вести чисте, високоморальне життя. Ми уникаємо лицемірства, говоримо правду і бережемо чистими думки (2 Коринтян 7:1; Ефесян 4:15; 1 Тимофія 1:5; Євреїв 10:23—25). Ми виявляємо любов, коли даємо нужденним матеріальну допомогу (1 Івана 3:17, 18). І ми не стримуємося від того, щоб розповідати іншим про Єгову. Це включає в себе участь у всесвітньому проповідуванні доброї новини про Царство (Матвія 24:14; Римлян 10:10). Слухняність до Божого Слова у таких справах є доказом того, що наша любов до Єгови — щира.

15, 16. Як минулого року любов до Єгови вплинула на життя багатьох людей?

¹⁵ Любов до Єгови допомагає людям приймати правильні рішення. Минулого року така любов спонукала 288 907 осіб присвятити йому своє життя і символізувати це рішення водним хрещенням (Матвія 28:19, 20). Їхнє присвячення сповнене глибокого значення. Воно позначило зміну в їхньому житті. Наприклад, Газменд був одним з ліпших баскетболістів Албанії. Він та його дружина кілька років вивчали Біблію і з часом, незважаючи на перешкоди, стали вісниками Царства. Минулого року Газменд охрестився — один з 366 охрещених в Албанії у 2000 службовому році. В одній газеті про нього  опублікували статтю, в якій говорилось: «Його життя має зміст, і тому він та його сім’я переживають найщасливіші дні свого життя. Для нього важливим тепер є не те, скільки він може отримати від життя, а те, скільки може дати, щоб допомогти іншим людям».

¹⁶ Подібно було з новоохрещеною сестрою, яка працювала у нафтовій компанії на острові Гуамі й отримала спокусливу пропозицію. Роками стараючись зробити кар’єру, вона зрештою отримала нагоду стати першою жінкою в історії компанії на посаді віце-президента. Однак тепер її життя було присвячене Єгові. Отже, обговоривши справу зі своїм чоловіком, ця нова сестра відмовилася від пропозиції і замість цього домовилась про роботу з неповним робочим днем, так щоб стати піонером, тобто повночасним служителем. Любов до Єгови спонукала її прагнути до піонерського служіння, замість гнатися за матеріальною вигодою, яку пропонує цей світ. По цілому світі така любов спонукала 805 205 осіб взяти участь у різних галузях піонерського служіння протягом 2000 службового року. Який чудовий вираз любові й віри дають ці піонери!

Спонукані любити Ісуса

17. Який чудовий приклад любові подав нам Ісус?

¹⁷ Ісус є чудовим прикладом особи, яка керувалася любов’ю. Він любив свого Отця і людство ще до того, як став людиною. Як уособлення мудрості, він сказав: «Я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, радіючи на земнім крузі Його, а забава моя — із синами людськими» (Приповістей 8:30, 31). Любов спонукала Ісуса залишити свій небесний дім і народитися як безпомічне немовля. Він терпеливо й доброзичливо обходився з покірними й смиренними і постраждав від рук ворогів Єгови. Зрештою він помер за все людство на стовпі мук (Івана 3:35; 14:30, 31; 15:12, 13; Филип’ян 2:5—11). Який чудовий приклад правильних спонук!

18. а) Як ми розвиваємо свою любов до Ісуса? б) Як ми виявляємо, що любимо Ісуса?

¹⁸ Коли люди щирого серця читають описи Ісусового життя в Євангеліях і роздумують  про те, скільки благословень їм принесло його вірне життя, в них зростає глибока любов до нього. Ми сьогодні подібні до тих, кому писав Петро: «Ви Його [Ісуса] любите, не бачивши» (1 Петра 1:8). Нашу любов видно, коли ми виявляємо віру в нього і наслідуємо його жертовне життя (1 Коринтян 11:1; 1 Солунян 1:6; 1 Петра 2:21—25). Дев’ятнадцятого квітня 2000 року 14 872 086 осіб прийшли на щорічний Спомин смерті Христа. Там вони пригадали собі причини, з яких люблять Ісуса. Яке ж це велике число! І як зміцнює віру знання того, що стільки людей зацікавлені у спасінні через Ісусову жертву! Нас справді будує любов Єгови та Ісуса до нас, а також любов до них.

19. Які питання стосовно любові будуть обговорюватися в наступній статті?

¹⁹ Ісус сказав, що ми повинні любити Єгову усім серцем своїм, всією душею, всім своїм розумом і з цілої сили своєї. Але він також сказав, що нам слід любити свого ближнього, як самого себе (Марка 12:29—31). Кого це включає? І як любов до ближнього допомагає нам зберігати рівновагу і правильні спонуки? Ці питання будуть обговорюватись у наступній статті.

Чи ви пам’ятаєте?

• Чому любов є необхідною рисою?

• Як ми можемо навчитися любити Єгову?

• Як наша поведінка доводить, що ми любимо Єгову?

• Як ми виявляємо свою любов до Ісуса?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінках 10, 11]

Любов допомагає нам терпеливо чекати на полегшення.

[Ілюстрація на сторінці 12]

Велика жертва Ісуса спонукує нас любити його.