Рани війни

«У ВІЙНІ немає переможців,— зауважив колишній солдат, ветеран Другої світової війни.— Є тільки переможені». Багато хто погодиться з ним. Ціна війни жахлива: як для звитяжців, так і для підкорених вона може бути дуже високою. Навіть після закінчення збройного конфлікту мільйони потерпають від глибоких ран, завданих війною.

Але яких ран? Війна може покосити населення й залишити чимало вдів і сиріт. Багатьом, хто уцілів, доводиться жити із жахливими фізичними та емоційними ранами. Мільйони позбавлені засобів для існування або змушені стати біженцями. Чи можемо ми уявити собі ненависть і смуток у серцях тих, хто пережив такі конфлікти?

Роз’ятрення ран

Рани в серцях людей, заподіяні війною, довго ниють навіть після того, як припиняється стрілянина, замовкають автоматні черги й повертаються додому солдати. Подальші покоління будуть виношувати запеклу злобу одні до одних. Через це рани однієї війни можуть призвести до наступної.

Наприклад, Версальський мирний договір, підписанням якого 1919 року офіційно було закінчено Першу світову війну, нав’язав Німеччині умови, в яких громадяни цієї країни побачили бездушність і помсту. За «Британською енциклопедією», умови договору «призвели до обурення серед німців і породили жагу помсти». Через декілька років «обурення з приводу цього мирного договору посприяло приходу до влади Гітлера» й стало одним із чинників вибуху Другої світової війни.

Друга світова війна почалась у Польщі й поширилась аж до Балканів. Рани, яких у 40-х роках етнічні групи в цьому регіоні завдали одна одній, проклали шлях війні на Балканах у 90-х. «Зачароване коло ненависті й помсти розширилося аж до наших днів»,— сказано в німецькій газеті «Цайт».

Якщо людство хоче жити в мирі, треба неодмінно загоїти рани війни. Але як це зробити? Як стерти ненависть і смуток? Хто може зцілити рани війни?

 [Відомості про ілюстрацію, сторінка 2]

ОБКЛАДИНКА: Fatmir Boshnjaku

[Відомості про ілюстрації, сторінка 3]

U.S. Coast Guard photo; UN PHOTO 158297/J. Isaac