Як нам розвивати чесноту

ЗГІДНО з сучасними словниками, «чеснота» — це «позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність». «Це правильні дії та мислення, добрий характер». Лексикограф Марвін. Р. Вінсент говорить, що початкове класичне значення грецького слова, перекладеного словом «чеснота»,— це «взагалі будь-яка висока якість». Не дивно, що в різні часи чеснотами вважалися такі риси, як розважливість, мужність, самодисципліна, справедливість, співчуття, наполегливість, чесність, смирення, вірність і відданість. Чеснотою теж називають «відповідність нормам правильного».

Чиїх норм морального, доброго і правильного нам слід дотримуватись? «Згідно з панівною морально-філософською думкою,— зазначалося в журналі «Ньюсуїк»,— скептицизм, породжений добою просвітництва, звів усі ідеї добра і зла до справи особистого смаку, емоційного уподобання і культурного вибору». Але чи смаку або уподобання достатньо для належного визначення правильного і неправильного? Ні. Щоб нам розвивати чесноту, потрібні надійні норми добра і зла — норми, на підставі яких певні дії, погляди й риси можна оцінити як добрі чи погані.

Єдине правдиве джерело моральних норм

Існує тільки одне правдиве Джерело норм моралі — Творець людства, Бог Єгова. Невдовзі після створення першого чоловіка, Адама, Бог Єгова дав йому такий наказ: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Буття 2:16, 17).  Бог Єгова дав тому дереву таку особливу назву, щоб звернути увагу на своє виключне право вирішувати для своїх створінь, що таке добро, а що — зло. Божі норми добра і зла стали основою для оцінки людських вчинків, мислення і рис особистості. Без таких норм ми не могли б належно визначати правильне і неправильне.

Наказ стосовно дерева знання добра й зла поставив перед Адамом і Євою вибір: слухатися чи не слухатися. Для них слухатись того наказу було чеснотою. З часом Єгова ще більше відкрив, що йому подобається, а що — ні, і попіклувався, щоб це було записано в Біблії. Отже, розвивати чесноту означає дотримуватись праведних норм Єгови, викладених у Святому Письмі.

Добре ознайомтеся з Божими нормами

Оскільки Бог Єгова визначив норми добра і зла й відкрив їх у Біблії, чи ж нам не слід докладно з ними ознайомитись? Апостол Павло писав: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:16, 17).

Для прикладу, розгляньмо непорозуміння, з яким Кунігіто, згаданий у попередній статті, зіткнувся, коли виявив скромність, як її розуміють у його культурі. Ближчий розгляд біблійних норм пізніше допоміг йому більш врівноважено підійди до справи. Біблія, безумовно, заохочує до скромності, і вона відраджує від надмірної самовпевненості й зухвалості (Приповістей 11:2; Михея 6:8). Однак, описуючи вимоги до наглядачів, Павло згадав, що цього привілею треба прагнути (1 Тимофія 3:1). Це прагнення має виражатися без хвастощів і зухвалості, але також і без зайвого самоприниження.

Що Біблія каже про доброчесність у сфері бізнесу? Застосовувати сумнівні методи або незаконно обходити урядові постанови та податкові закони у сьогоднішньому світі бізнесу стало нормальною справою. Але хоч би що робили інші, для нас існує біблійна норма — «добре в усьому поводитись» (Євреїв 13:18). Отже, ми розвиваємо чесноту, поводячись чесно і справедливо з роботодавцями, підлеглими, клієнтами та світською владою (Повторення Закону 25:13—16; Римлян 13:1; Тита 2:9, 10). Чесність, безумовно, сприяє довір’ю та атмосфері доброзичливості. А вкладання письмових договорів часто запобігає непорозумінням і ускладненням, які можуть виникати через «час і випадок» (Екклезіяста 9:11, Москаленко; Якова 4:13, 14).

Інша галузь, у якій нам слід розвивати чесноту, це справа одягу і зовнішнього вигляду. Вибір одягу залежить від культури, і ми можемо відчувати сильний тиск дотримуватись останніх стилів і фасонів. Але чи нам потрібно гнатися за модою? Біблія радить нам: «Не вподібнюйтеся до цього світу» (Римлян 12:2, Хом.). Апостол Павло, замість встановлювати правила, написав під натхненням: «Так само хочу я, щоб жінки вбиралися скромно і розумно — в те, що їм личить. Не варто робити розкішних зачісок, прикрашати себе золотом, перлами чи дорогим убранням. Натомість, як і личить жінкам, що присвятили себе Богові, їм слід прикрашати себе добрими вчинками» (1 Тимофія 2:9, 10, СМ). Цей фундаментальний принцип стосується як жінок, так і чоловіків. Звичайно, допускається велике різноманіття стилів з огляду на культурні уподобання та особистий смак.

Також Біблія визначає неморальні вчинки, які Бог прямо засуджує. В 1 Коринтян 6:9, 10 знаходимо таку пересторогу: «Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці,  ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони!» Цей вірш допоміг Марії, згаданій раніше, побачити, що, згідно з високими нормами моралі, встановленими Творцем, її зв’язок з Хуаном був неправильним і вона мусить припинити його, якщо хоче мати Боже схвалення. Ясно, аби розвивати чесноту, нам потрібно добре ознайомитися з нормами Єгови.

Учіться серцем

Бути чеснотливим не означає лише пасивно уникати поганого. Чеснота має моральну силу. Чеснотлива людина виявляє доброту. «Чесноти,— зазначає один професор,— потрібно вчитися як серцем, так і розумом». Отже, щоб розвинути чесноту, недостатньо лише добре ознайомитися з Божим Словом. Потрібно також роздумувати про те, що там написано, аби наше серце сповнилося вдячністю до Єгови і ми відчули спонуку застосовувати біблійні принципи у своєму житті.

«Як я кохаю Закона Твого,— вигукнув псалмоспівець,— цілий день він — розмова моя!» (Псалом 119:97). А цар Давид писав: «Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми [Божими] чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук» (Псалом 143:5). Роздумування з молитвою для нас також має бути невід’ємною частиною вивчення Біблії та біблійних публікацій.

Правда, знайти час для уважного вивчення з роздумуванням може бути важко. Але для розвитку чесноти просто необхідно викупляти час від інших занять (Ефесян 5:15, 16, Кул.). Молодий 24-літній чоловік на ім’я Ерон щодня викупляє такий час, встаючи на 30 хвилин раніше, ніж колись. Він розповідає: «Спершу я цілих півгодини читав Біблію. Лише недавно я зрозумів важливість роздумування. Тому тепер десь половину цього часу використовую для роздумів над щойно прочитаним. Це принесло велику винагороду». Роздумувати можна і в інший час. Давид співав у пісні Єгові: «Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних» (Псалом 63:7). Також Біблія повідомляє: «Перед настанням вечора Ісаак вийшов у поле, щоб поринути в роздуми» (Буття 24:63, Дулуман).

Роздумування є неоціненним для розвитку чесноти, бо допомагає нам відчувати те, що відчуває Єгова, і зробити його погляди своїми поглядами. Марія, наприклад, знала, що Бог забороняє розпусту. Але щоб ‘ненавидіти зло та тулитися до доброго’, їй потрібно було роздумувати над ключовими біблійними віршами (Римлян 12:9). Вона зрозуміла потребу зробити зміни, коли прочитала Колосян 3:5, де нам настійно радиться: «Умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість». Марія мусила запитати себе: «Яку саме пристрасть я мушу вмертвити? Чого мені треба уникати, що могло б породити нечисті бажання? Чи мені слід змінити  свою поведінку з представниками протилежної статі?»

Роздумування включає розгляд наслідків якоїсь дії. Павло настійно радив християнам берегтись від розпусти і виявляти самовладання, так щоб «ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі» (1 Солунян 4:3—7). Добре було б поміркувати над такими питаннями: «Яку кривду я б зробив собі, своїй сім’ї та іншим людям, якби вчинив це? Як це вплине на мене духовно, емоційно, фізично? Що сталося з іншими людьми, котрі порушували Божий закон у минулому?» Такі розмірковування зробили Марію міцнішою серцем; так само може бути і з нами.

Вчіться на прикладах

Чи чесноти можна навчитися в школі? Це питання вже тисячоліттями бентежить мислителів. Грецький філософ Платон схилявся до висновку, що можна. З іншого боку, Арістотель вважав, що чесноту набувають на практиці. Один журналіст так підсумував дискусію на цю тему: «Коротко кажучи, етики чесноти не навчишся самотужки. Не навчишся її і з підручників. Добрий характер розвивається у середовищі... в якому чеснота заохочується і винагороджується». Але де можна знайти справді чеснотливих людей? Хоча більшість культур пропонують деякі приклади чесноти, принаймні у вигляді міфічних героїв та історій, Біблія містить багато правдивих прикладів.

Найвизначнішим прикладом чесноти є Єгова. Він завжди діє в чеснотливий спосіб і робить те, що праведне і добре. Ми можемо розвивати чесноту, стаючи «наслідувачами Богові» (Ефесян 5:1). Також Божий Син Ісус Христос «залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21). Крім того, Біблія містить повідомлення про багатьох вірних осіб, таких, як Авраам, Сарра, Йосип, Рут, Йов, Даниїл та його три єврейські товариші. Варто також звернути увагу на приклади чесноти серед сучасних слуг Єгови.

Ми можемо досягти успіху

Чи ми можемо з успіхом чинити чеснотливе в Божих очах? Через успадковану недосконалість деколи між нашим розумом і плоттю може точитись боротьба — між бажанням чинити чеснотне і піддатися грішним схильностям (Римлян 5:12; 7:13—23). Але цю боротьбу можна виграти з Божою допомогою (Римлян 7:24, 25). Єгова дав своє Слово і біблійні публікації. Уважно вивчаючи Святе Письмо і з молитвою роздумуючи на ним, ми можемо стати чистими в серці. З такого чистого серця походять чеснотливі думки, слова й дії (Луки 6:45). На основі прикладів Бога Єгови та Ісуса Христа ми можемо розвивати побожну особистість. І, безумовно, можемо багато навчитися від осіб, які вірно служать Богові сьогодні.

Апостол Павло закликав своїх читачів думати про чесноту та інші похвальні речі. Чинячи так, ми обов’язково зазнаємо Божого благословення (Филип’ян 4:8, 9). З допомогою Єгови ми можемо успішно розвивати чесноту.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Зробіть роздумування частиною свого вивчення Біблії.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Розвивайте побожну особистість, наслідуючи Ісуса Христа.