Запитання читачів

Як правдиві християни повинні ставитись до поширеного звичаю дарувати копії комерційного програмного забезпечення для комп’ютерів?

Декотрі можуть помилково шукати виправдання цьому звичаю, посилаючись на Ісусові слова: «Ви дармо дістали, дармо й давайте». Певна річ, Ісус не мав на думці давання копій літератури або комп’ютерних програм (програмного забезпечення), які мають авторське право та експлуатація яких регулюється законом. Він говорив про давання в служінні. Ісус наказував апостолам іти до різних міст і сіл, щоб проповідувати Царство, зціляти хворих та виганяти демонів. Апостоли не повинні були брати за це гроші, а ‘давати дармо’ (Матвія 10:7, 8).

Оскільки чимраз більше фірм та приватних осіб користується комп’ютерами, їм потрібне програмне забезпечення. Зазвичай таке забезпечення доводиться купувати. Щоправда, дехто сам пише програми, які поставляє безоплатно, і повідомляє, що їх можна копіювати й дарувати іншим. Але більшість програмного забезпечення комп’ютерів продається через торгову мережу. Чи то для персонального користування вдома, чи комерційного, користувачі програмним забезпеченням повинні його  купити, тобто заплатити за нього. Якщо хтось бере або копіює пакет програм, не заплативши за нього (це так само стосується й фотокопіювання цілих книжок, навіть для безплатного розповсюдження),— він діє незаконно.

У пакетах більшості комп’ютерних програм (включаючи ігри) поміщено ліцензію, яка зобов’язує власника/користувача дотримуватися конкретних умов та обмежень. Чимало таких ліцензій повідомляють, що тільки одна особа може виконати інсталяцію програми, зазвичай тільки в один комп’ютер: чи то вдома, чи на підприємстві, чи в школі. У деяких ліцензіях повідомляється, що користувач може мати для себе резервну копію, але не може робити копій для інших. Якщо власник хоче віддати цілу програму (разом з ліцензією та документацією для користувача), це його право, але тим він позбавляє себе права користуватися нею. Ліцензії різняться, тому покупець програми або той, кому її пропонують, повинен дізнатися про конкретні ліцензійні умови.

Чимало держав є співучасниками умов авторського права, яке захищає таку «інтелектуальну власність», як комп’ютерні програми. Тому їхні уряди намагаються забезпечити виконання законів про авторське право. Приміром, у газеті «Нью-Йорк таймс» за 14 січня 2000 року повідомлялося, що «німецькі й датські поліцейські заарештували, за їхніми словами, членів головної банди піратів програмного забезпечення», яка дублювала й розповсюджувала комп’ютерні програми та ігри, а навіть продавала декотрі через Інтернет.

Яку позицію в цьому займає християнський збір? Ісус сказав: «Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!» (Марка 12:17). Це показує, що християни повинні слухатися законів країни, які не суперечать Божим постановам. Апостол Павло написав про уряди: «Нехай кожна людина кориться вищій владі... Той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе» (Римлян 13:1, 2).

Старійшини в християнському зборі не будуть перевіряти комп’ютери братів, немовби вони уповноважені тлумачити й забезпечувати виконання законів про авторське право. Але вони вважають і навчають: християнам не слід брати того, що їм не належить, і християни повинні намагатися бути законослухняними. Це захищає християн від покарання за правопорушення й допомагає їм мати чисте сумління перед Богом. Павло написав: «Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління» (Римлян 13:5). Також Павло виразив бажання правдивих християн словами: «Ми певні, що маємо добру совість, бо в усьому бажаємо поводитись чесно» (Євреїв 13:18, Дерк.).

[Рамка на сторінці 29]

Деякі підприємства й школи купують ліцензії з мультидоступом, які визначають максимальну дозволену кількість користувачів для експлуатації програми. У 1995 році збори Свідків Єгови обговорювали статтю, в якій була така порада:

«Більшість компаній, які готують і продають комп’ютерні програми, мають авторське право, і вони видають ліцензії, що офіційно дозволяють користуватися цими програмами. У ліцензії переважно сказано, що власник не може дати іншим копії програми; фактично міжнародний закон про авторські права називає такі дії незаконними... Деякі великі фірми продають комп’ютери з наперед інстальованими програмами, на які є ліцензія. Однак певні магазини, в яких продають комп’ютери, не видають ліцензій, тому що для цих комп’ютерів вони нелегально скопіювали програми, внаслідок чого закон порушує той, хто купує і користується цими програмами. У зв’язку з цим християни повинні уникати того, аби поміщати на електронній таблиці оголошень або переносити з неї у свій комп’ютер матеріал, що є захищений авторським правом (як, наприклад, публікації Товариства), але був скопійований без законного дозволу з боку власника».