Спасіння для тих, хто вподобав світло

«Господь моє світло й спасіння моє,— кого буду боятись?» (ПСАЛОМ 27:1).

1. Які життєдайні постачання походять від Єгови?

ЄГОВА є Джерелом сонячного світла, яке уможливлює життя на землі (Буття 1:2, 14). Він також Творець духовного світла, яке розганяє смертоносну темряву світу Сатани (Ісаї 60:2; 2 Коринтян 4:6; Ефесян 5:8—11; 6:12). Ті, хто вподобав світло, можуть повторити за псалмоспівцем: «Господь моє світло й спасіння моє,— кого буду боятись?» (Псалом 27:1а). Однак як і за часів Ісуса, ті, хто воліє перебувати в темряві, можуть сподіватися тільки осуду (Івана 1:9—11; 3:19—21, 36).

2. Що сталося в стародавні часи з тими, хто відкинув світло Єгови, і тими, хто слухався його слова?

² За днів Ісаї більшість членів народу, з яким Єгова уклав угоду, відкинули світло. У результаті Ісая бачив знищення мешканців північного царства Ізраїлю як народу. Єрусалим та його храм було сплюндровано 607 року до н. е., а жителів Юди забрано в неволю. Але слухняні слову Єгови отримали сили протистояти тогочасному відступництву. Стосовно ж подій 607 року до н. е. Єгова пообіцяв, що слухняні йому мали уціліти (Єремії 21:8, 9). Нині всі ті, хто любить світло, можуть багато чого навчитися з подій тих днів (Ефесян 5:5).

Радість тих, хто ходить у світлі

3. У чому ми можемо бути впевненими сьогодні, який «люд праведний» ми любимо і яке «сильне місто» має цей «люд»?

³ «У нас сильне місто! [Бог] чинить  спасіння за мури й примурки. Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!» (Ісаї 26:1, 2). Це слова радості народу, який покладався на Єгову. Вірні євреї за днів Ісаї вважали Єгову, а не фальшивих богів своїх земляків, єдиним Джерелом охорони. Сьогодні ми сповнені такої самої впевненості. Крім того, ми любимо «люд праведний» Єгови, тобто «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Матвія 21:43). Єгова також любить цей люд за його вірність. Завдяки благословенню Єгови Ізраїль Божий має «сильне місто» — містоподібну організацію, яка є осередком його підтримки та захисту.

4. Який склад розуму нам корисно розвивати?

⁴ Мешканці цього «міста» усвідомлюють, що ‘думку, оперту на нього, Єгова збереже у повнім спокої, бо на Єгову надію вони покладають’. Єгова підтримує тих, хто схильний надіятись на нього та додержуватись його праведних принципів. Отже, вірні особи в Юді трималися напучування Ісаї: «Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі [«Яг Єгові», НС] вічна твердиня!» (Ісаї 26:3, 4; Псалом 9:11; 37:3; Приповістей 3:5). Люди, які мають такий склад розуму, вважають «Яг Єгову» єдиною безпечною твердинею. Вони живуть у «повнім спокої» з ним (Филип’ян 1:2; 4:6, 7).

Приниження для Божих ворогів

5, 6. а) Як було принижено стародавній Вавилон? б) Якого приниження зазнав «Вавилон Великий»?

⁵ А що, коли ті, хто покладається на Єгову, зазнаю́ть страждань? Їм не потрібно боятися. Єгова допускає на певний час такі обставини, але зрештою дає полегшення і карає мучителів (2 Солунян 1:4—7; 2 Тимофія 1:8—10). Візьміть до уваги «високе місто». Ісая говорить: «Знизив [Єгова] тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто [«високе місто», Хом.] — понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його! Його топче нога,— ноги вбогого, стопи нужденних» (Ісаї 26:5, 6). Згаданим тут високим містом може бути Вавилон. Це місто завдало неабияких страждань Божому народу. Але що з ним трапилось? У 539 році до н. е. воно впало перед мідянами й персами. Яке ж приниження!

⁶ У наш час пророцькі слова Ісаї добре пасують до того, що відбувається з «Вавилоном  Великим» з 1919 року. Це «високе місто» зазнало принизливого падіння, бо було змушене звільнити народ Єгови з духовної неволі (Об’явлення 14:8). Наступні події принизили його ще більше. Невелика групка християн почала ‘топтати’ свого колишнього поневолювача. У 1922 році її члени почали звіщати близький кінець загальновизнаного християнства, проголошуючи чотири ангельських сурмлення з Об’явлення 8:7—12 і три горя, передречені в Об’явленні 9:1—11:15.

«Проста дорога для праведного»

7. Яке керівництво отримують ті, хто навертається до світла Єгови, на кого вони покладають надію і що цінують?

⁷ Єгова дає спасіння тим, хто навертається до його світла, і він керує їхньою дорогою, як виявляє це Ісая: «Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш. І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам’ять Твою пожадання моєї душі» (Ісаї 26:7, 8). Єгова — праведний Бог, і ті, хто поклоняється йому, повинні триматися його праведних норм. Якщо вони це роблять, Єгова скеровує їх та вирівнює їхню путь. Тримаючись такого керівництва, сумирні засвідчують, що вони покладають надію на Єгову й від усього серця цінують його ім’я — «пам’ять» про нього (Вихід 3:15).

8. Який зразковий склад розуму виявляв Ісая?

⁸ Ісая високо цінував ім’я Єгови. Це видно з його слів: «За Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!» (Ісаї 26:9). Ісая тужив за Єговою цілою своєю душею, всім своїм єством. Ми можемо уявити собі, як у години нічної тиші пророк молився до Єгови, розповідаючи йому про свої найглибші думки, а також палко просячи в нього керівництва. Який же чудовий приклад для нас! Крім того, Ісая вчився праведності на основі судових вироків Єгови. Цим він наголошує на потребі постійно пильнувати, бути готовими розпізнавати волю Єгови.

Дехто вподобав темряву

9, 10. Яку милість Єгова виявляв своїм невірним людям, але як вони реагували?

⁹ Хоча Єгова виявив надзвичайну милість до Юди, на жаль, не всі відгукнулися. Нерідко більшість не хотіла світла правди Єгови, а воліла бунт і відступництво. Ісая сказав: «Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!» (Ісаї 26:10).

¹⁰ За днів Ісаї, коли Єгова своєю рукою охороняв Юду від ворогів, переважна більшість не хотіла цього знати. Коли  Бог благословляв їх миром, люди не виявляли вдячності. Тому Єгова покинув їх, щоб вони служили іншим «панам», і в кінцевому підсумку 607 року до н. е. їх було забрано в неволю до Вавилону (Ісаї 26:11—13). Однак очищений останок цього народу зрештою повернувся на батьківщину.

11, 12. а) Що майбутнє принесло поневолювачам Юди? б) Яке майбутнє з 1919 року чекало колишнього поневолювача помазаних слуг Єгови?

¹¹ А що сказати про поневолювачів Юди? Ісая відповідає пророчими словами: «Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них» (Ісаї 26:14). Після падіння 539 року до н. е. у Вавилона вже не було майбутнього. З часом це місто мало припинити своє існування. Воно мало стати безсилим у смерті, а про його величезну імперію мало згадуватися тільки в підручниках з історії. Яке ж попередження для тих, хто покладається на можновладців цього світу!

¹² Деякі частини згаданого пророцтва сповнилися, коли 1918 року Бог дозволив забрати своїх земних слуг у духовний полон, а в 1919 році визволив їх. Відтоді майбутнє їхнього колишнього поневолювача, головно загальновизнаного християнства, стало безрадісним. А Єгова приготував для свого народу надзвичайно рясні благословення.

«Розмножив Ти люд»

13, 14. Якими рясними благословеннями втішаються з 1919 року помазані слуги Єгови?

¹³ У 1919 році Єгова поблагословив своїх помазаних служителів за розкаяний дух і дав їм зріст. Спочатку увагу було зосереджено на збиранні останніх членів Ізраїлю Божого, а потім почалося згромадження «великого натовпу» «інших овець» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). Про ці благословення передрікалося в пророцтві Ісаї: «Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув. Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав» (Ісаї 26:15, 16).

¹⁴ У наш час «границі» Ізраїлю Божого охоплюють цілу землю і помножується майже шестимільйонний великий натовп, члени якого із завзяттям виконують працю проповідування доброї новини (Матвія 24:14). Яке ж благословення від Єгови! І яку ж славу це приносить його імені! Нині ім’я Бога проголошується у 235 краях, а це — чудове сповнення його обітниці.

15. Яке символічне воскресіння відбулося 1919 року?

¹⁵ Щоб врятуватися від поневолення у Вавилоні, Юда потребувала допомоги Єгови. Сам народ не був у стані здобути собі волю (Ісаї 26:17, 18). Доказом підтримки Єгови стало також і визволення Божого Ізраїлю в 1919 році. Це не могло відбутися без Нього. А становище цих людей так дивовижно змінилося, що Ісая прирівняв його до воскресіння: «Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло, тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя — це роса зцілень, і земля викине мертвих!» (Ісаї 26:19; Об’явлення 11:7—11). Авжеж, мертві мали, так би мовити, відродитися для оновленої діяльності!

Охорона в небезпечні часи

16, 17. а) Що мали робити євреї, аби пережити падіння Вавилона в 539 році до н. е.? б) Що, очевидно, є «покоями» сьогодні й чим вони корисні для нас?

¹⁶ Слугам Єгови повсякчас потрібно його охорони. Але невдовзі їм як ніколи буде необхідна його допомога, коли він востаннє простягне руку проти світу Сатани (1 Івана 5:19). Єгова попереджає нас  про цей небезпечний час: «Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде! Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них,— і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!» (Ісаї 26:20, 21; Софонії 1:14). Це попередження показало євреям, як пережити падіння Вавилона в 539 році до н. е. Слухняні йому залишилися в домах, здаля від вояк-загарбників на вулицях.

¹⁷ Сьогодні «покої» з цього пророцтва символізують, очевидно, десятки тисяч зборів Свідків Єгови по цілому світі. Такі збори є охороною вже тепер, місцем, де християни відчувають безпеку серед своїх братів і сердечну турботу старійшин (Ісаї 32:1, 2; Євреїв 10:24, 25). Це особливо явне з огляду на близькість кінця теперішньої системи речей, коли збереження залежатиме від слухняності (Софонії 2:3).

18. Як незабаром «дракона, що в морі, заб’є» Єгова?

¹⁸ Про цей час Ісая пророкує: «У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб’є» (Ісаї 27:1). Хто такий сучасний «левіятан»? Очевидно, це «вуж стародавній», сам Сатана з його злою системою речей, яку він використовує для боротьби проти Ізраїля Божого (Об’явлення 12:9, 10, 17; 13:14, 16, 17). У 1919 році левіятан втратив контроль над Божим народом. З часом левіятан взагалі зникне (Об’явлення 19:19—21; 20:1—3, 10). Отже, Єгова «дракона, що в морі, заб’є». А до цього часу жодні нападки левіятана на Божий народ не принесуть тривалого успіху (Ісаї 54:17). Як же відрадно мати таку впевненість!

«Виноградник пінистого вина»

19. В якому становищі перебуває останок сьогодні?

¹⁹ Беручи до уваги все світло від Єгови, чи ж ми не маємо багатьох підстав радіти? Авжеж! Ісая чудово описує радість народу Єгови такими словами: «У той день заспівайте про нього, про виноградник [«пінистого вина», НС] принадний: Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі» (Ісаї 27:2, 3). Єгова дбає про свій «виноградник», останок Ізраїлю Божого та його працьовитих товаришів (Івана 15:1—8). Результатом цього є плоди, які приносять славу імені  Бога й викликають велику радість серед його слуг на землі.

20. Як Єгова охороняє християнський збір?

²⁰ Ми надзвичайно радіємо, що в минулому Єгова угамував свій гнів на помазаних слуг, через який допустив, аби 1918 року вони потрапили в духовну неволю. Сам Єгова говорить: «Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя,— на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!... Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!» (Ісаї 27:4, 5). Щоб виноградні лози Єгови повсякчас давали багатство «пінистого вина», він торощить і винищує будь-який бур’яноподібний вплив, що міг би їх зіпсувати. Тож не дозволяйте нікому піддавати небезпеці добробут християнського збору! Нехай всі ‘міцно тримаються захисту Єгови’, шукаючи його прихильності та охорони. Завдяки цьому ми примирятимемося з Богом, і про цю вельми важливу справу Ісая згадує двічі (Псалом 85:2, 3, 9; Римлян 5:1).

21. В який спосіб родюча земля наповнюється «плодом»?

²¹ Благословення не припиняються: «Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп’янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять» (Ісаї 27:6). Сповнення слів цього вірша відбувається з 1919 року й чудово засвідчує про могутність Єгови. Постачаючи духовну поживу, помазані християни наповнюють землю «плодом». Серед цього розбещеного світу вони з радістю тримаються Божих високих норм. Єгова безупинно благословляє їх зростом. Унаслідок цього мільйони їхніх супутників, інших овець, «вдень і вночі виконують для нього священне служіння» (Об’явлення 7:15, НС). Ніколи не забуваймо про величний привілей живитися «плодами» і ділитися ними з іншими людьми!

22. Які благословення отримують ті, хто приймає світло?

²² Чи ж ми не відчуваємо вдячності за духовне світло, котрим Єгова осяває своїх людей у ці важкі часи — часи, коли темрява вкриває землю, а безпросвітна пітьма — народи? (Ісаї 60:2; Римлян 2:19; 13:12). Для всіх, хто щиро приймає це світло, воно приносить душевний мир і радість тепер, а в майбутньому — не що інше, як вічне життя. Тож недарма всі, що полюбили світло, з великим піднесенням вихваляють Єгову й говорять разом із псалмоспівцем: «Господь — то твердиня мого життя,— кого буду лякатись? Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!» (Псалом 27:1б, 14).

Чи ви пригадуєте?

• Яке майбутнє чекає гнобителів народу Єгови?

• Про який зріст пророкується в Ісаї?

• В яких «покоях» ми повинні залишатися і чому?

• Чому стан народу Єгови приносить Йому славу?

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 22]

НОВА КНИЖКА

Більшість інформації, яка обговорюється в цих двох статтях, представлялося в промові під час програми обласного конгресу 2000—2001 років. Під кінець промови було оголошено видання першого тому нової книжки «Пророцтво Ісаї — світло для всього людства». У цій 416-сторінковій публікації обговорюється вірш за віршем 40 початкових розділів книги Ісаї.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Тільки праведним дозволяється перебувати в «сильному місті» Єгови — його організації.

[Ілюстрація на сторінці 19]

Ісая шукав Єгову «вночі».

[Ілюстрація на сторінці 21]

Єгова охороняє свій «виноградник» і робить його родючим.