Перемога над людською слабістю

«Помисли плотські,— то смерть» (РИМЛЯН 8:6, Дерк.).

1. Як дехто ставиться до людського тіла і яке питання заслуговує розгляду?

«ПРОСЛАВЛЯЮ Тебе, що я дивно утворений!» (Псалом 139:14). Так співав Давид, роздумуючи про одне з творив Єгови — людське тіло. Декотрі релігійні вчителі замість віддавати Богові заслужену хвалу, вважають тіло сховищем та знаряддям гріха. Тіло називають такими словами, як «шати невігластва, підвалина зла, кайдани зіпсуття, темниця, жива смерть, живий труп, пересувна могила». Правда, апостол Павло сказав: «Не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре» (Римлян 7:18). Але чи це значить, що ми безнадійно ув’язнені в грішному тілі?

2. а) Що означає мати «помисли плотські»? б) Яку внутрішню боротьбу між «плоттю» і «духом» ведуть люди, котрі бажають догоджати Богові?

² У Біблії людське тіло часом називається «плоттю» (1 Царів 21:27, НС). Слово «плоть» вживається також стосовно людей у їхньому недосконалому стані як грішних нащадків бунтівника Адама (Ефесян 2:3, Дерк.; Псалом 51:7; Римлян 5:12). Спадок, який ми від нього отримали, спричинив «неміч плоті» (Римлян 6:19, Дерк.). Павло також перестеріг: «Помисли плотські,— то смерть» (Римлян 8:6, Дерк.). Мати «помисли плотські» означає бути під контролем бажань грішної плоті, керуватися ними (1 Івана 2:16). Отже, якщо ми намагаємося догоджати Богові, то ведемо постійну боротьбу між нашою духовністю та грішною природою, яка неослабно тисне на нас, щоб ми чинили «учинки тіла» (Галатів 5:17—23; 1 Петра 2:11). Описавши цей болісний внутрішній конфлікт, Павло вигукнув: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Римлян 7:24). Чи був Павло беззахисною жертвою спокус? Біблія відповідає категоричним «ні»!

 Реальність спокуси й гріха

3. Як на гріх і спокусу дивиться багато людей, але як Біблія перестерігає нас перед таким поглядом?

³ Для багатьох людей сьогодні поняття гріха неприйнятне. Декотрі вживають слово «гріх» жартома як старомодний термін для позначення людських слабкостей. Вони не усвідомлюють, що «мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він,— чи добре, чи лихе» (2 Коринтян 5:10). Інші ж люблять іронічну фразу: «Можу протистояти всьому, крім спокуси!» Дехто живе у середовищі, яке зосереджується на негайному задоволенні бажань стосовно їжі, сексу, розваг чи досягнень. Вони не лише хочуть мати все, але хочуть цього вже! (Луки 15:12). Вони не можуть відірвати погляд від негайної насолоди і дивитися на майбутню радість «правдивого життя» (1 Тимофія 6:19). Однак Біблія вчить нас добре думати і бути далекоглядними, триматися здаля від усього, що може завдати нам духовної чи іншої шкоди. Натхнена приповість каже: «Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються» (Приповістей 27:12).

4. Яку пересторогу Павло дає в 1 Коринтян 10:12, 13?

⁴ Пишучи до християн, які жили в Коринті — місті, відомому розбещеністю, Павло дав реалістичну пересторогу перед спокусою і силою гріха: «Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Коринтян 10:12, 13). Незалежно від віку й статі, всі ми стикаємося з багатьма спокусами у школі, на роботі та в інших місцях. Розгляньмо ж Павлові слова та їхнє значення для нас.

Не будь самовпевненим

5. Чому самовпевненість небезпечна?

⁵ Павло каже: «Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти». Надмірна впевненість у своїй моральній стійкості небезпечна. Вона виявляє брак розуміння природи й сили гріха. Оскільки бувало, що такі люди, як Мойсей, Давид, Соломон та апостол Петро піддавалися гріху, чи ж слід вважати, що нам це не загрожує? (Числа 20:2—13; 2 Самуїла 11:1—27; 1 Царів 11:1—6; Матвія 26:69—75). «Мудрий боїться й відвертається від зла, а дурний зухвалий у своїй самовпевненості»,— говориться в Приповістей 14:16 (Хом.). А Ісус сказав: «Дух бадьорий, плоть же немічна» (Матвія 26:41, Філ.). Оскільки жодна недосконала людина не застрахована від зіпсутих прагнень, нам слід серйозно поставитись до Павлової перестороги й опиратися спокусі. Інакше існує ризик, що ми піддамось їй (Єремії 17:9).

6. Як і чому нам слід готуватися до боротьби зі спокусою?

⁶ Було б мудро готуватися до клопоту, який може прийти несподівано. Цар Аса усвідомлював, що час миру — це добра нагода будувати оборонні споруди (2 Хронік 14:1, 5, 6). Він знав, що було б запізно готуватися під час нападу. Подібно й вирішувати, що робити, коли з’явиться спокуса, найліпше з холодною головою, у спокійний, вільний від клопотів час (Псалом 63:7). Даниїл та його богобійні друзі постановили бути вірними закону Єгови ще до того, як почали зазнавати тиск їсти царську їжу. Отже, вони без вагань трималися своїх переконань і не споживали нечистої їжі (Даниїла 1:8). Ще перед тим, як ми зіткнемось із спокусою, зміцняймо свою рішучість залишатися морально чистими. Тоді ми зможемо противитись гріху.

7. Як нас підбадьорює знання, що інші успішно протистояли спокусам?

 ⁷ Які ж підбадьорливі слова Павла: «Досягла вас спроба не інша, тільки людська»! (1 Коринтян 10:13). Апостол Петро писав: «Противтесь йому [Дияволу], тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі» (1 Петра 5:9). Інші стикалися з подібними спокусами й успішно протистояли їм з Божою допомогою; отже, ми також можемо це робити. Однак рано чи пізно, всім нам, як правдивим християнам, що живуть у зіпсутому світі, треба сподіватися спокус. Що допоможе нам бути впевненими у перемозі над людською слабістю і спокусою до гріха?

Ми можемо протистояти спокусі!

8. Який один з основних способів уникнення спокуси?

⁸ Основний спосіб перестати бути «рабами гріха» — це уникати спокуси, коли тільки можливо (Римлян 6:6). У Приповістей 4:14, 15 нам дається таке заохочення: «На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,— покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини». Часто ми наперед знаємо, чи певне поєднання обставин може довести до гріха. Тому очевидно, що християнину слід ‘минати’ особу, річ і місце, які б могли розпалити пожадливість і викликати нечисті пристрасті.

9. Як Святе Письмо наголошує, що слід утікати від небезпечних ситуацій?

⁹ Утекти від спокусливої ситуації — це ще один важливий крок до перемоги над спокусою. Павло радив: «Утікайте від розпусти» (1 Коринтян 6:18). Він також писав: «Утікайте від служіння ідолам» (1 Коринтян 10:14). До того ж апостол попереджав Тимофія втікати від непомірного прагнення багатств, як і від «молодечих пожадливостей» (2 Тимофія 2:22; 1 Тимофія 6:9—11).

10. Які два протилежні приклади показують, що варто втікати від спокуси?

¹⁰ Розгляньмо випадок з життя ізраїльського царя Давида. З даху свого палацу він побачив вродливу жінку, що купалася, і його серце сповнили неправильні бажання. Йому слід було піти з даху і втекти від спокуси. Замість цього, він почав розпитувати про ту жінку, Вірсавію, і результати були трагічні (2 Самуїла 11:1—12:23). З іншого боку, як повівся Йосип, коли неморальна дружина його пана спонукувала його лягти з нею? Біблія повідомляє: «Вона день-у-день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею». Навіть не маючи заповідей Мойсеєвого Закону, який був даний пізніше, Йосип відповів їй: «Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?» Одного дня вона схопила його, кажучи:  «Лягай же зо мною!» Чи Йосип залишився там і намагався переконувати її? Ні. Він «утік, і вибіг надвір». Йосип не дав статевій спокусі шансу перемогти його. Він утік! (Буття 39:7—16).

11. Що можна зробити, коли ми неодноразово зазнаємо спокуси?

¹¹ Втеча деколи розцінюється як боягузтво, але завжди мудро полишити таку ситуацію. Можливо, на роботі ми неодноразово зазнаємо́ спокуси. Хоча змінити роботу не завжди вдасться, можуть бути інші способи залишити спокусливі обставини. Нам треба втікати від усього, що, як ми знаємо, є поганим, і постановити чинити тільки правильне (Амоса 5:15). В інших випадках утікати від спокуси означає уникати порнографічних веб-сайтів в Інтернеті і сумнівних місць розваг. Це також може означати викинути журнал або знайти нових друзів — таких, які люблять Бога і можуть допомогти нам (Приповістей 13:20). Хоч би що спокушувало нас до гріха, ми чинимо мудро, якщо рішуче відвертаємось від цього (Римлян 12:9).

Як може допомогти молитва

12. Чого ми просимо у Бога, коли молимось: «Не введи нас у спокусу»?

¹² Павло дає таке підбадьорливе запевнення: «Вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Коринтян 10:13). Один спосіб, в який Єгова допомагає нам,— це відповідаючи на наші молитви про допомогу справитися зі спокусою. Ісус Христос вчив нас молитися: «Не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого» (Матвія 6:13, Дерк.). У відповідь на таку щиру молитву Єгова не покине нас сам на сам із спокусою; він визволить нас від Сатани та його хитрощів (Ефесян 6:11). Ми повинні просити Бога, щоб він допоміг нам розпізнавати спокуси і дав силу протистояти їм. Якщо ми благаємо, щоб Єгова не дозволив нам піддатися спокусі, то він допоможе нам, так щоб Сатана, «лукавий», не перехитрив нас.

13. Що нам слід робити, коли зустрічаємося з невідступною спокусою?

¹³ Особливо ревно слід молитися, коли стаємо перед невідступною спокусою. Деякі спокуси можуть викликати могутню внутрішню боротьбу з думками, які живо нагадують нам, наскільки ми слабкі (Псалом 51:7). Наприклад, що можна зробити, якщо нас мучать спогади про якісь колишні розбещені вчинки? Що, коли ми відчуваємо спокусу повернутися до старого? Замість того щоб лише старатися придушити такі почуття, представ справу в молитві до Єгови — якщо потрібно, неодноразово (Псалом 55:23). Силою свого Слова і святого духу він може допомогти нам очистити свій розум від нечистих схильностей (Псалом 19:9, 10).

14. Чому молитва необхідна, щоб встояти перед спокусою?

¹⁴ Помітивши сонливість апостолів у Гефсиманському саду, Ісус заохочував їх: «Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу,— бадьорий бо дух, але немічне тіло» (Матвія 26:41). Один із способів перебороти спокусу — це бути пильним щодо різних форм і тонкощів, які може мати спокуса. Важливо також негайно помолитися, щоб бути духовно спорядженим до боротьби з нею. Через те що спокуса б’є нас по найслабшому місці, ми не можемо встояти перед нею самостійно. Молитва необхідна, бо сила, яку дає Бог, може зміцнити нашу оборону перед Сатаною (Филип’ян 4:6, 7). Також нам може бути потрібна духовна допомога і молитви «старших чоловіків збору» (Якова 5:13—18, НС).

Активно опираймося спокусі

15. Що означає протистояти спокусі?

¹⁵ Окрім того, щоб уникати спокуси, коли можливо, ми мусимо активно опиратися  їй доти, доки вона не мине або ситуація не зміниться. Коли Ісуса спокушував Сатана, він опирався, аж поки Диявол не відійшов (Матвія 4:1—11). Учень Яків писав: «Спротивляйтесь дияволові,— то й утече він від вас» (Якова 4:7). Протистояння починається зі зміцнення свого розуму Божим Словом і твердого рішення дотримуватися його норм. Корисно вивчати напам’ять ключові вірші, які говорять про нашу конкретну слабкість, і роздумувати над ними. Було б мудро знайти зрілого християнина, можливо старійшину, з яким можна поділитися своїми переживаннями і до якого можна звернутися за допомогою, коли з’являється спокуса (Приповістей 22:17).

16. Як ми можемо залишатися морально чистими?

¹⁶ Святе Письмо заохочує нас одягнутися в нову особистість (Ефесян 4:24). Це значить дозволяти Єгові формувати і змінювати нас. Пишучи до свого співпрацівника Тимофія, Павло сказав: «Женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю! Змагайся добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти» (1 Тимофія 6:11, 12). Ми ‘женемося за правдою’, коли старанно вивчаємо Боже Слово, щоб добре познайомитися з особистістю Бога, а тоді поводимось відповідно до його вимог. Необхідним також є повний розклад християнських занять, як-от проповідування доброї новини і відвідування зібрань. Наблизившись до Бога і користаючи з усіх його духовних дарів, ми зможемо зростати духовно і залишатися морально чистими (Якова 4:8).

17. Звідки ми знаємо, що Бог не покине нас під час спокуси?

¹⁷ Павло запевняє нас, що жодна спокуса, з якою ми можемо зустрітися, ніколи не буде більшою, ніж наша дана Богом здатність протистояти їй. Єгова дасть ‘вихід, щоб ми здоліли знести спокусу’ (1 Коринтян 10:13, Кул.). Справді, якщо ми продовжуємо покладатися на Бога, він не дозволить, щоб спокуса стала такою великою, що нам забракне духовної сили залишатися непорочними. Він хоче, щоб ми успішно протистояли спокусі чинити неправильне в його очах. Крім того, ми можемо вірити в його обіцянку: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євреїв 13:5).

18. Чому можна бути впевненим у перемозі над людською слабістю?

¹⁸ Павло не був непевним щодо результату своєї боротьби з людською слабістю. Він не вважав себе жалюгідною і безсилою жертвою плотських бажань. Навпаки, він сказав: «Біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б’ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним» (1 Коринтян 9:26, 27). Ми також можемо з успіхом боротися з недосконалою плоттю. Через Біблію, біблійні публікації, християнські зібрання і зрілих співхристиян наш небесний Отець постійно дає нагадування, які допомагають нам іти правильним шляхом. З його допомогою ми можемо отримати перемогу над людською слабістю!

Чи ви пригадуєте?

• Що означає мати «помисли плотські»?

• Як ми можемо приготуватися до боротьби зі спокусою?

• Що ми можемо робити, аби встояти перед спокусою?

• Як молитва допомагає справитися зі спокусою?

• Звідки ми знаємо, що перемога над людською слабістю можлива?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 10]

Біблія не вчить, що ми безпорадні жертви своїх плотських бажань.

[Ілюстрація на сторінці 12]

Втікати від спокуси — це один з основних способів уникати гріха.