Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Христос справді воскрес»!

«Христос справді воскрес»!

«Христос справді воскрес»!

Уявіть, як засмутилися Ісусові учні, коли їхній Господь був убитий. Їхня надія видавалася такою ж мертвою, як тіло, котре Йосип із Ариматеї поклав у гробницю. Також згасло будь-яке сподівання того, що Ісус полегшить єврейське та римське ярмо.

ЯКБИ на цьому все закінчилося, учні Ісуса, мабуть, розпорошилися б, подібно як послідовники багатьох псевдомесій. Але Ісус ожив! Згідно зі Святим Письмом, невдовзі після смерті він кілька разів з’явився своїм послідовникам. Тому дехто з них був спонуканий вигукнути: «Христос справді воскрес»! (Луки 24:34).

Учні були змушені обстоювати свою віру в Ісуса як Месію. Роблячи це, вони звертали особливу увагу на воскресіння Ісуса як на незаперечний доказ його месіанства. «Апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа» (Дії 4:33).

Якби хтось довів, що воскресіння Ісуса — шахрайство, можливо, змусивши когось з учнів визнати це або довівши, що його тіло залишилося в гробниці, тоді християнство відразу припинило б своє існування. Але цього не сталося. Дізнавшись, що Ісус живий, його послідовники скрізь розповідали про це воскресіння, і велика кількість людей повірила у воскреслого Ісуса.

А чому ви також можете вірити у воскресіння Ісуса? Які існують докази того, що це реальна подія?

Чому слід розглянути докази?

Усі чотири Євангелія описують воскресіння Ісуса (Матвія 28:1—10; Марка 16:1—8; Луки 24:1—12; Івана 20:1—29) *. В інших християнських грецьких Писаннях те, що Ісус був піднятий з мертвих, подається як незаперечний факт.

Немає нічого дивного, що послідовники Ісуса проголошували про воскресіння свого вчителя! Якщо Бог насправді підняв його до життя, то це найдивовижніша новина, яку людство будь-коли чуло. Ця подія доводить існування Бога. Крім того, це означає, що Ісус живий і сьогодні.

Як це впливає на нас? Ісус молився: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Отже, ми можемо набути життєдайних знань про Ісуса та його Отця. Якщо застосовуватимемо ці знання, то навіть коли втратимо життя, воскреснемо, оскільки Ісус воскрес (Івана 5:28, 29). Ми можемо мати надію вічного життя на райській землі під правлінням Божого небесного Царства, яке буде в руках Його прославленого сина Ісуса Христа, Царя над царями (Ісаї 9:6, 7; Луки 23:43; Об’явлення 17:14).

Тому питання про те, чи Ісус справді воскрес із мертвих, має суттєве значення і вже тепер впливає на наше життя, а також на нашу надію на майбутнє. Ось чому ми заохочуємо вас розглянути чотири групи доказів того, що Ісус помер і був воскрешений.

Ісус справді помер

Деякі скептики твердять, що хоча Ісус був розп’ятий на стовпі, проте не помер. Вони стверджують, що він був при смерті, але прохолода гробниці повернула його до життя. Однак усі доступні нам джерела доводять, що в гробницю поклали Ісусове мертве тіло.

Оскільки Ісуса стратили прилюдно, були особи, котрі могли засвідчити, що він справді помер. Його смерть підтвердив відповідальний за страту центуріон. Той сотник був професіоналом, і в його обов’язки входило перевірити, чи настала смерть. До того ж лише після підтвердження факту, що Ісус помер, римський намісник Понтій Пилат дозволив Йосипу із Ариматеї поховати Ісусове тіло (Марка 15:39—46).

Гріб порожній

Порожній гріб став для апостолів першим доказом того, що Ісус воскрес, і цей факт до сьогодні залишається незаперечним. Ісуса поклали в новий гріб, в якому ще нікого не ховали. Він був неподалік місця страти, й апостоли могли знайти його без жодних труднощів (Івана 19:41, 42). У всіх Євангеліях записано, що, коли Ісусові друзі прийшли до гробниці наступного ранку після його смерті, тіла вже там не було (Матвія 28:1—7; Марка 16:1—7; Луки 24:1—3; Івана 20:1—10).

Порожній гріб здивував не тільки друзів Ісуса, але також його ворогів. Ці вороги доклали неабияких зусиль, щоб побачити його мертвим і похованим у гробі. Досягнувши свого, вони попіклувалися про те, аби гробниця була щільно закрита й охоронялася. Незважаючи на усі запобіжні заходи, вранці на початку нового тижня гробниця була порожня.

А може, тіло забрали Ісусові друзі? Ні, це неможливо, адже в Євангеліях повідомляється, що вони були дуже пригнічені після його страти. До того ж навряд чи Ісусові учні й далі страждали б, зносячи переслідування та смерть, підтримуючи відоме їм шахрайство.

То хто ж виніс тіло з гробу? Це не могли зробити вороги Ісуса. Навіть якби вони вчинили таке, то пізніше обов’язково показали б тіло, аби спростувати твердження учнів, що Ісус воскрес і живе. Але цього не сталося, оскільки за усім цим стояв Бог.

Через декілька тижнів вороги Ісуса не висунули переконливих спростувань, коли Петро засвідчив: «Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп’яли та забили. Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши,— вона бо тримати Його не могла. Бо каже про Нього Давид: «Мав я Господа завсіди перед очима своїми... Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії. Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління» (Дії 2:22—27).

Багато бачили воскреслого Ісуса

У книзі Дії один з письменників Євангелія, Лука, стверджує: «А по муці Своїй Він [Ісус] ставав перед ними [апостолами] живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’являвся та про Боже Царство казав» (Дії 1:2, 3). Чимало учнів бачили воскреслого Ісуса багато разів: у саду, на дорозі, під час споживання їжі та над Тіверіядським морем (Матвія 28:8—10; Луки 24:13—43; Івана 21:1—23).

Критики ставлять під сумнів правдивість оповідей про з’явлення Ісуса. Вони кажуть, що письменники Євангелій вигадали їх, або вказують на гадані розбіжності у цих повідомленнях. Хоча насправді ці незначні розбіжності в євангельських оповідях доводять, що ніякої таємної змови не існувало. Ми ліпше пізнаємо́ Ісуса завдяки тому, що один автор подає деталі, які доповнюють оповіді інших про певні епізоди земного життя Христа.

А може, Ісусові з’явлення після воскресіння — це лише галюцинації? Жоден аргумент стосовно цього — неправдоподібний, оскільки Ісуса бачило багато людей. Серед них були рибалки, жінки, урядовець і навіть недовірливий апостол Хома, який повірив лише тоді, коли побачив незаперечний доказ того, що Ісус повстав із мертвих (Івана 20:24—29). У кількох випадках Ісусові учні спершу не впізнавали свого воскреслого Господа. А одного разу його побачило понад 500 осіб. Більшість з них ще жили в час, коли апостол Павло використав цей випадок, аби довести правдивість воскресіння (1 Коринтян 15:6).

Живий Ісус впливає на життя людей

Воскресіння Ісуса — це не лише інформація для допитливих чи тема для дебатів. Той факт, що Ісус ожив, позитивно вплинув на людей у різних куточках світу. Починаючи з першого століття, безліч байдужих осіб або навіть тих, хто переслідував християн, цілком переконались, що са́ме християнство — правдива релігія. А що їх так змінило? Завдяки вивченню Святого Письма вони пересвідчилися, що Бог воскресив Ісуса до небесного життя як славетну духовну особу (Филип’ян 2:8—11). Вони вірять в Ісуса, а також в те, що його викупна жертва — це захід Бога Єгови для спасіння людства (Римлян 5:8). Такі люди знайшли справжнє щастя, чинячи Божу волю і живучи в гармонії з повчаннями Ісуса.

Розгляньмо, що означало бути християнином у першому столітті. Ставши ним, людина не набувала престижу, влади чи багатства. Навпаки, багато ранніх християн заради віри «грабунок свого майна прийняли з потіхою» (Євреїв 10:34). Бути християнином означало провадити жертовний спосіб життя, зазнавати переслідувань, які часто закінчувалися мученицькою смертю.

До того як стати послідовником Христа, дехто сподівався здобути в майбутньому престиж чи багатство. Савл із Тарса навчався у відомого вчителя Закону Гамаліїла і досяг певної популярності серед юдеїв (Дії 9:1, 2; 22:3; Галатів 1:14). Та все ж Савл став апостолом Павлом. Він та багато інших відкинули престиж і владу, які пропонував цей світ. Чому? Щоб поширювати звістку про правдиву надію, основою якої є Божі обітниці та воскресіння Ісуса з мертвих (Колосян 1:28). Такі люди були готові страждати за те, що ґрунтувалося на правді.

Це також стосується мільйонів осіб, які живуть сьогодні. Ви можете зустріти їх у зборах Свідків Єгови, що існують по всьому світі. Свідки щиро запрошують вас на щорічне відзначення Спомину Христової смерті, який відбудеться після заходу сонця в неділю 8 квітня 2001 року. Їм буде приємно, якщо ви прийдете у цей особливий день, а також відвідуватимете зібрання в Залі Царства, де вивчають Біблію.

Чому б вам не довідатися більше не лише про смерть та воскресіння Ісуса, але також про його життя і вчення? Він запрошує вас прийти до нього (Матвія 11:28—30). Почніть вже тепер набирати точне знання про Бога Єгову та Ісуса Христа. А це може допомогти здобути вічне життя під правлінням Царства Бога в руках Його любого Сина.

[Примітка]

^ абз. 8 За доказами того, що повідомлення Євангелій достовірні, дивіться статтю «Євангелія. Історія чи міф?» у «Вартовій башті» за 15 травня 2000 року.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Мільйони людей знаходять правдиве щастя, стаючи послідовниками Ісуса Христа.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 6]

З англійської публікації «The Self-Pronouncing Edition of the Holy Bible», яка містить «Переклад короля Якова» і «Виправлене видання».