Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Усесвітнє товариство братів, які турбуються одні одними

Усесвітнє товариство братів, які турбуються одні одними

Усесвітнє товариство братів, які турбуються одні одними

СКІЛЬКИ сягає око — люди. Багато з них у похилому віці. Декотрі настільки хворі, що ледве йдуть. Серед них є вагітні жінки і молоді пари з маленькими дітьми. Усі вони — біженці: чоловіки, жінки й діти, яких громадянська війна, стихійні лиха чи інші обставини змусили покинути домівки й шукати притулку в сусідній країні. Дехто вже не перший раз залишає свою оселю. Як тільки надходять сигнали про громадянські заворушення чи стихійне лихо, вони хапають декотрі речі, беруть дітей і прямують у безпечніше місце. Пізніше, коли ситуація нормалізується, багато біженців повертаються, щоб відбудувати доми і почати все з початку.

Протягом років Центральноафриканська Республіка не раз відкривала двері біженцям з багатьох країн. Нещодавно тисячі людей, серед них чимало Свідків Єгови, були змушені втікати з охопленої війною Демократичної Республіки Конго у відносно безпечну Центральноафриканську Республіку.

Брати спішать на допомогу

Свідки з Центральноафриканської Республіки вважали за привілей можливість організувати гуманітарну допомогу. Новоприбулим християнським братам забезпечили житло. Спершу їх розміщували в приватних домах, але коли кількість біженців зросла, стало зрозуміло, що потрібні істотніші заходи. Декотрі Зали Царства були перетворені на гуртожитки. Місцеві Свідки взялися до роботи: зробили додаткове освітлення, провели водопровідні труби і забетонували підлоги для зручності тих, хто там житиме. Біженці працювали поряд з місцевими братами, щоб приготувати ці тимчасові гуртожитки. Аби забезпечити новоприбулих життєдайною духовною поживою, було організовано повну програму християнських зібрань мовою нгала. Тісна співпраця між місцевими Свідками та їхніми гостями засвідчила, що міжнародне братерство — це реальність.

Сім’ї біженців не завжди прибували разом. Деколи родичі, які погубилися, знаходили одні одних вже на місці. В кожному Залі Царства вівся список прибулих. Було вжито заходів, щоб знайти тих, що погубилися. З філіалу, який керує діяльністю Свідків Єгови у тій країні, щодня висилали три автомобілі на допомогу братам, які ще були в дорозі, і щоб знайти тих, які могли загубитися. Ті машини можна було розпізнати по великому напису: «ВАРТОВА БАШТА. Свідки Єгови».

Уявіть собі радість сімох дітей, що загубилися, коли вони побачили машину Свідків Єгови. Вони відразу підбігли до автомобіля і назвалися Свідками. Брати посадили дітей в машину і привезли в Зал Царства, де вони нарешті знайшли свої сім’ї.

Що допомогло цим щирим християнам справлятися з такими обставинами і то не раз? Вони абсолютно переконані, що ми живемо в останні дні, передречені в Біблії (2 Тимофія 3:1—5; Об’явлення 6:3—8).

Отже, вони знають, що невдовзі Бог Єгова покладе край війнам, ненависті, насильству і конфліктам. Проблема біженців стане справою минулого. А тим часом Свідки Єгови, згідно з повчанням апостола Павла в 1 Коринтян 12:14—26, стараються піклуватися одні одними. Хоча їх розділюють річки, кордони, мови й відстань, вони турбуються одні одними і тому спішать на допомогу, коли хтось потрапляє у скрутну ситуацію (Якова 1:22—27).

[Карта на сторінці 30]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

АФРИКА

Центрально- африканська Республіка

Демократична Республіка Конго

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрації на сторінці 30]

Три Зали Царства були перетворені на приймальні центри.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Відразу ж були влаштовані кухні.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Прибувало щораз більше осіб.

[Ілюстрації на сторінці 31]

Новонароджені, а вже біженці.