Біблія в одній книзі

У СТВОРЕННІ біблійних копій ранні християни були першими, хто вдався до кодексів — книг, а не сувоїв. Проте християни не відразу почали виготовляти всі біблійні книги в одному томі. Важливий крок у виготовленні Біблії в одній книзі зробив у VI столітті Флавій Кассіодор.

Флавій Магн Аврелій Кассіодор народився приблизно у 485—490 роках н. е. у заможній сім’ї в Калабрії, що на самому півдні сучасної Італії. Він жив у буремний період італійської історії, коли півостровом спершу заволоділи готи, а згодом візантійці. Коли Кассіодору було десь 60 чи 70 років, він заснував монастир Віваріум та бібліотеку неподалік свого дому в місцевості Скуїллаче (Калабрія).

Старанний видавець Біблії

Одним із найбільших бажань Кассіодора було зробити Біблію доступною для людей. «На думку Кассіодора,— пише історик Пітер Браун,— уся латинська література мала послужити тому, аби зробити Святе Письмо доступне людям. Усі засоби, за допомогою яких раніше вивчали та переписували класичні тексти, тепер необхідно було використати для того, аби зрозуміти Святе Письмо і в належний спосіб переписувати його. Подібно як відкрита на той час планетарна система, уся латинська культура повинна була рухатися по орбіті навколо осі величезного сонця, яким є Боже Слово».

Кассіодор зібрав перекладачів і граматистів у монастирі Віваріум, аби порівняти рукописи цілої Біблії, та сам очолив кропітку працю видання Біблії. Він доручив цю працю лише кільком досвідченим особам для того, щоб уникнути поспішного виправлення позірних помилок переписувачів. Якщо виникало питання стосовно граматики, стародавні біблійні рукописи вважали більшим авторитетом, ніж загальновживані форми латинської мови. Кассіодор розпорядився: «Граматичні особливості... потрібно зберігати, оскільки текст, який вважається натхненим, не можна піддавати жодним змінам. (...) Біблійні вирази, метафори та ідіоми слід залишати навіть у випадку, коли це дивно звучить латинською мовою; цей принцип стосується також єврейських форм власних назв та імен» («Кембриджська історія Біблії», англ.).

Кодекс Ґрандіор

Переписувачам монастиря Віваріум було доручено підготувати щонайменше три окремі видання Біблії латинською мовою. Одне з них, видане в дев’яти томах, можливо, містило текст старою латинською мовою — переклад, який був зроблений десь у кінці II сторіччя. Друге видання включало Вульгату, латинський переклад, який завершив Ієронім приблизно на початку IV сторіччя. Третє видання — кодекс Ґрандіор, що означає «більший кодекс», зроблений на основі трьох біблійних текстів. Ці два останні видання об’єднують усі біблійні книги в одному томі.

Здається, Кассіодор був першим, хто виготовив Біблії латинською мовою в одній книзі. Такі рукописні примірники  називалися пандекти *. Безсумнівно, Кассіодор побачив, наскільки зручно об’єднати усі біблійні книги в один том, аби уникнути користування кількома томами, яке забирає багато часу.

Від півдня Італії до Британських островів

Невдовзі після смерті Кассіодора (приблизно 583 рік н. е.) кодекс Ґрандіор почав подорожувати. У той час, як дехто вважає, частина бібліотеки при монастирі Віваріум була перенесена до Латеранської бібліотеки, що в Римі. У 678 році н. е. англосакський абат Кеолфрід, повертаючись з Риму, привіз із собою цей кодекс на Британські острови. Так рукопис опинився у двох монастирях — у Вієрмауті та Джероу, які очолював Кеолфрід. Ці міста розташовані на території сучасної Нортумбрії (Англія).

Біблія в одній книзі, виготовлена Кассіодором, мабуть, вразила Кеолфріда та його монахів, які, ймовірно, були в захваті від того, наскільки вона зручна в користуванні. Отже протягом кількох наступних десятиліть вони підготували ще три Біблії, кожен примірник в одній книзі. Збереглась єдина копія цього грандіозного рукопису, яка отримала назву Аміатінський кодекс. У книзі — 2060 пергаментних сторінок, кожна розміром 51 на 33 сантиметри. Ця рукописна книга разом з обкладинками важить понад 34 кілограми та її товщина становить 25 сантиметрів. Це найстаріша з існуючих на сьогодні повних латинських Біблій в одному томі. Відомий біблеїст XIX століття Фентон Дж. Е. Горт у 1887 році розпізнав у цьому кодексі оригінал. Горт сказав: «Навіть у сучасників це чудо [манускрипт] викликає почуття благоговіння».

Повернення в Італію

Оригінал кодексу Ґрандіор, що був створений з ініціативи Кассіодора, на сьогодні втрачено. Але його англосаксонський нащадок, Аміатінський кодекс, почав свою подорож назад до Італії відразу після того, як був закінчений. Незадовго до смерті Кеолфрід вирішив повернутись до Рима. Він взяв із собою один з трьох біблійних манускриптів латинською мовою у подарунок папі римському Григорію II. Під час подорожі у 716 році н. е. Кеолфрід помер у місті Ланґр (Франція). Але Біблія продовжила подорож з його супутниками. Зрештою кодекс потрапив до бібліотеки монастиря у місці Монте-Аміата (центральна Італія), і саме тому цей кодекс отримав назву Аміатінський. У 1782 році манускрипт було перенесено до бібліотеки Лауренціана у Флоренції (Італія), яку заснував Козімо Медічі. Цей манускрипт і дотепер залишається одним з найцінніших творів цієї бібліотеки.

А яка користь нам з кодексу Ґрандіор? З часів Кассіодора переписувачі та друкарі все більше надавали перевагу виготовленню Біблії в одній книзі. До сьогодні завдяки таким примірникам людям легше користуватися Біблією та відчувати її корисний вплив у своєму житті (Євреїв 4:12).

[Примітка]

[Карта на сторінці 29]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Подорож кодексу Ґрандіор.

Монастир Віваріум

Рим

Джерроу

Вієрмаут

Подорож Аміатінського кодексу.

Джерроу

Вієрмаут

Монте-Аміата

Флоренція

[Відомості про джерело]

Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрації на сторінці 30]

Зверху: Аміатінський кодекс. Зліва: зображення Ездри в Аміатінському кодексі.

[Відомості про джерело]

Biblioteca Medicea Laurenziana, Firenze