Допущений Богом час страждань наближається до кінця

СТРАЖДАННЯ існує скрізь, куди не глянь. Деякі люди самі спричиняють їх: підхоплюють хвороби, що передаються статевим шляхом, потерпають від наслідків зловживання наркотиками, алкоголем та тютюном. Можливо, вони стикаються з проблемами через погане харчування. Проте багато людей страждають через фактори, котрі пересічна особа не в стані контролювати, а саме: війну, племінну ворожнечу, злочинність, бідність, голод, хворобу. Людство також не може усунути страждань, що пов’язані зі старінням та смертю.

Біблія запевняє нас, що «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Чому ж тоді люблячий Бог дозволяє, аби протягом стількох віків продовжувались усі ці страждання? Коли він виправить існуючу ситуацію? Щоб відповісти на ці запитання, слід розглянути, який намір мав Бог стосовно людства. Відповідь на це запитання допоможе нам зрозуміти, чому Бог дозволив страждання і що він зробить у майбутньому.

Дар свободи волі

Створивши першу людину, Бог наділив її не просто тілом і мозком. Він не створив Адама та Єву бездумними роботами. Він обдарував  їх свободою волі. І це зі сторони Бога було досконалим даром, оскільки «побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно» (Буття 1:31). Дійсно, «діло Його досконале» (Повторення Закону 32:4). Кожен з нас цінує цей дар свободи вибору, оскільки не хочемо, аби хтось диктував, що нам робити і що думати, не залишаючи жодного вибору.

Однак чи мав цей дар свободи волі використовуватися без обмежень? Відповідь можна знайти у Божому Слові, де першим християнам радилося бути «вільними, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі» (1 Петра 2:16). Певні обмеження були вкрай необхідні, аби сприяти загальному благу. І тому свобода вибору повинна була регулюватися законом. Інакше усе закінчилося б анархією.

Чиїм законом?

Чий закон мав обумовлювати відповідні обмеження свободи волі? Відповідь на це запитання має прямий зв’язок з основною причиною, чому Бог дозволив страждання. Оскільки людей створив Бог, він найліпше знає, яких законів вони повинні дотримуватися для власного добра та добра інших. У Біблії говориться: «Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити» (Ісаї 48:17).

Дуже важливим є той факт, що люди не були створені незалежними від Бога. Він так створив людей, що їхній успіх та щастя залежали від послуху перед його праведними законами. Божий пророк Єремія сказав: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23).

Бог створив людей, аби вони підпорядковувалися його фізичним законам, наприклад закону гравітації. Подібно люди створені, щоб підкорятися його моральним законам, які сприяють формуванню гармонійного суспільства. Тому небезпідставно Боже Слово спонукає: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!» (Приповістей 3:5).

Ось чому людство ніколи не зможе досягти успіху, ігноруючи Боже правління. Намагаючись бути незалежними від нього, люди створювали соціальні, економічні, політичні та релігійні системи, котрі не узгоджувалися між собою, а ‘людина панувала над людиною на лихо для неї’ (Екклезіяста 8:9).

Що ж сталося?

Бог дав нашим прабатькам, Адаму та Єві, чудовий початок. Вони були фізично і розумово досконалими, райський сад був для них домом. Якби перша людська пара підкорялася Божим принципам, вони б залишалися досконалі  й щасливі. З часом вони б стали батьками усього досконалого та щасливого людства, яке жило б на райській землі. Таким був намір Бога щодо людства (Буття 1:27—29; 2:15).

Проте наші прабатьки неправильно скористалися своєю свободою волі. Вони помилково вважали, що зможуть досягнути успіху незалежно від Бога. З власної ініціативи вони вийшли за межі даного їм закону (Буття, 3-й розділ). Оскільки люди відкинули правління Бога, він вже більше не був зобов’язаний підтримувати їхню досконалість. Вони зіпсулись і через свої вади перестали бути його синами (Повторення Закону 32:5).

З часу, коли Адам та Єва виявили непослух, вони почали фізично і розумово деградувати, оскільки джерелом життя є Єгова (Псалом 36:10). Тому лише через те, що людська пара віддалилась від Єгови, вона стала недосконалою й зрештою померла (Буття 3:19). Згідно з законами генетики, їхні нащадки могли успадкувати лише те, чим володіли батьки. А чим же вони володіли? Їхнім спадком була недосконалість і смерть. Тож апостол Павло написав: «Тому то, як через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлян 5:12).

Спірне питання щодо права верховної влади

Коли Адам та Єва збунтувалися проти Бога, вони піддали сумніву його суверенітет, тобто його право керувати. Єгова міг знищити їх і створити іншу пару, але це не вирішило б питання стосовно того, чиє правління правильне і найкраще для людства. Маючи достатньо часу, аби на власний розсуд створювати різні суспільні устрої, людство показало б, чи незалежне від Бога правління може досягнути успіху.

А про що свідчать тисячі років людської історії? Протягом усіх цих століть люди випробували багато різних соціальних, економічних, політичних та релігійних систем. Проте зло й страждання продовжуються. Фактично ‘лихі люди та дурисвіти мають успіх у злому’, особливо в наші дні (2 Тимофія 3:13).

XX століття характеризується найбільшим науково-технічним прогресом. Але також це століття стало періодом найбільших за всю історію людства страждань. Хоч би які досягнення були зроблені у галузі медицини, Божий закон залишається правдивим: людство, віддалене від Бога — джерела життя, хворітиме, старітиме та помиратиме. Наскільки ж правдивим виявилося твердження, що людство не в стані ‘кермувати власним кроком’!

Боже право верховної влади доведено

Цей прикрий експеримент незалежності від Бога раз і назавжди показав, що відокремлене від Бога правління ніколи не буде успішним. Лише Боже правління може принести щастя, єдність, здоров’я та життя. Крім того, Свята Біблія, правдиве Слово Бога Єгови, показує, що ми живемо в «останні дні» людського, незалежного від Бога правління (2 Тимофія 3:1—5). Час, коли Єгова ще терпить все це зло і страждання, наближається до кінця.

Бог незабаром втрутиться у справи людства. У Святому Письмі говориться: «А за днів тих царів [людських правителів, що сьогодні при владі] Небесний Бог поставить царство [у небі], що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові [ніколи більше люди не правитимуть землею]. Воно потовче й покінчить усі ті царства [теперішні уряди], а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44).

Тема Біблії — це виправдання Божого права верховної влади за допомогою небесного Царства. Ісус зробив цю тему основним  вченням. Він сказав: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14).

Коли Боже правління замінить людське, хто зможе вижити, а хто ні? У книзі Приповістей 2:21, 22 міститься запевнення: «Бо замешкають праведні [хто підтримує Боже правління] землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні [хто не підтримує Божого правління] з землі будуть вигублені». Богом натхнений псалмописьменник співав: «А ще трохи — й не буде безбожного... А покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим! Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:10, 11, 29).

Дивовижний новий світ

Під правлінням Божого Царства ті, хто переживе теперішню систему речей, будуть впроваджені на землю, очищену від зла та страждань. Бог даватиме людству свої настанови, і за деякий час «земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:9). Завдяки цьому навчанню, яке підбадьорює та збудовує, розвинеться справді мирне людське суспільство, в якому пануватиме злагода. Таким чином вже не буде війн, убивств, насилля, зґвалтувань, крадіжок чи інших злочинів.

Чудові матеріальні благословення злинуть на слухняне людство, що житиме у Божому новому світі. Усі жахливі наслідки бунту проти правління Бога будуть тоді усунені. Недосконалість, хвороби, старість та смерть відійдуть у минуле. У Біблії міститься запевнення: «І не скаже мешканець «Я хворий!». Крім того, в Святому Письмі записана обіцянка: «Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик» (Ісаї 33:24; 35:5, 6). З яким же захопленням люди насолоджуватимуться досконалим здоров’ям щодня і назавжди!

Під Божим сповненим любові правлінням мешканці нового світу спрямують свою силу та вміння на відновлення раю по цілій землі. Назавжди зникнуть бідність, голод та бездомність, як стверджує пророцтво Ісаї: «І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив» (Ісаї 65:21, 22). Насправді, «буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4).

Земля відгукнеться на ніжну турботу Бога та слухняного людства. Знову ж таки у цьому нас запевняє Святе  Письмо: «Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда... Води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу» (Ісаї 35:1, 6). «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить» (Псалом 72:16).

А що буде з мільйонами людей, котрі померли? Ті, хто зостався в Божій пам’яті, повернуться до життя, оскільки «настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 24:15). Так, мертві повернуться до життя. Вони навчаться чудової правди про Боже правління і будуть мати можливість жити вічно в Раю (Івана 5:28, 29).

У такий спосіб Бог Єгова повністю усуне жахливі страждання, хвороби та смерть, котрі поневолюють людство вже тисячі років. Більше не буде хвороб! Більше не буде каліцтв! Більше не буде смерті! Бог «кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:3, 4).

Ось так Бог покінчить зі стражданнями. Він знищить цей зіпсований світ та встановить нову систему речей, «що правда [«праведність», НС] на них пробуває» (2 Петра 3:13). Яка ж це добра новина! Ми вкрай потребуємо цього нового світу. І нам вже не потрібно довго чекати, аби побачити його. Завдяки сповненню біблійних пророцтв ми знаємо, що новий світ вже не за горами, і Бог вже не довго дозволятиме страждання (Матвія 24:3—14).

[Рамка на сторінці 8]

Невдача людського правління

Що стосується людського правління, то колишній канцлер Німеччини Гельмут Шмідт сказав: «Ми, люди... лише до деякої міри керували світом і в більшості випадків дуже невдало. (...) Нам ніколи не вдавалося правити, підтримуючи цілковитий мир». У «Доповіді про розвиток людини» (1999 рік, англ.) говориться: «Кожна країна повідомляє про те, як соціальний неспокій, зростаюча злочинність та насилля в сім’ї поступово руйнує структуру суспільства... Глобальна загрозлива ситуація загострюється, так що країни не в змозі подолати її, і міжнародна громадськість реагує на неї надто пізно».

[Ілюстрації на сторінці 8]

Вони «зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).

[Відомості про ілюстрації, сторінка 5]

Третя зверху (мати з дитиною): FAO photo/B. Imevbore; знизу (вибух): U.S. National Archives photo.