‘Мудрістю помножаться дні наші’

ХТО заперечить, що мудрість нам вкрай необхідна, коли доводиться справлятися з життєвими проблемами? Правдива мудрість — це здатність уміло використовувати знання та розуміння. Це щось абсолютно протилежне безглуздості, тупості та безумству. Тому Святе Письмо заохочує нас набувати мудрості (Приповістей 4:7). По суті, біблійна книга Приповістей була написана перш за все як джерело мудрості та картання. На початку цієї книги говориться: «Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,— Щоб пізнати премудрість і карність» (Приповістей 1:1, 2).

Для прикладу розгляньмо лише основні вчення кількох перших розділів книги Приповістей. Подібно як люблячий батько звертається до свого сина, Соломон благає читачів прийняти картання і звернути увагу на мудрість (1 та 2-й розділи). Він показує нам, як розвивати тісний зв’язок з Єговою та охороняти своє серце (3 та 4-й розділи). Також там міститься напоумлення залишатися морально чистими (5 та 6-й розділи). До того ж надзвичайно цінним для нас є застереження щодо способу дій неморальної особи (7-й розділ). А наскільки привабливим для кожного є заклик уособленої мудрості! (8-й розділ). Перш ніж перейти до коротких особистих приповістей у пізніших розділах, цар Соломон робить заохотливий підсумок того, що обговорювалося раніше (9-й розділ).

‘Ходіть, їжте мій хліб та пийте моє вино’

Підсумок перших дев’ятьох розділів з книги Приповістей — це не просто нудне узагальнення згаданих до цього порад. Натомість воно являє собою захопливу та зворушливу ілюстрацію, яка спонукає читача шукати мудрості.

Дев’ятий розділ біблійної книги Приповістей починається словами: «Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала» (Приповістей 9:1). На думку одного науковця, вислів «сім стовпів» «вказує на споруду, побудовану навколо подвір’я; з обох боків її підтримували по три стовпи, а ще один стовп стояв посередині третьої сторони навпроти входу». Незалежно від розміщення цих семи стовпів правдива мудрість спорудила стійкий будинок для прийому великої кількості гостей.

Все в будинку готове до бенкету. Тут є і м’ясо, і вино. Мудрість особисто подбала, щоб приготували їжу та накрили на стіл. «Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготувала» (Приповістей 9:2). Безсумнівно, на цьому символічному столі — духовно повчальна пожива для розуму (Ісаї 55:1, 2).

Хто запрошений на бенкет, який влаштувала правдива мудрість? «Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських: «Хто бідний на розум [«недосвідчений», НС], хай прийде сюди», а хто нерозумний [«кому бракує серця», НС], говорить йому: «Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала! Покиньте глупоту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму» (Приповістей 9:3—6).

Мудрість вислала дівчат запросити гостей. Вони поспішили до громадських  місць, де можна скликати якомога більше людей. Дівчата запрошували усіх, кому «бракує серця», розуміння та досвіду (Приповістей 9:4, НС). Вони отримали обіцянку життя. Мудрість, що міститься в Божому Слові, у тому числі й у книзі Приповістей, доступна майже кожному. Як вісники правдивої мудрості, Свідки Єгови сьогодні запрошують людей звідусіль вивчати з ними Біблію. Таке знання дійсно може привести до вічного життя (Івана 17:3).

Християни повинні покірно приймати мудрі картання. Це особливо стосується молоді й тих, хто недавно почав навчатися про Єгову. Через обмежений досвід на Божій дорозі декому може «бракувати серця». Це не означає, що усі спонуки таких людей погані, але потрібно часу та зусиль, аби привести своє серце до стану, який би справді подобався Богу Єгові. А для цього необхідно, щоб думки, бажання, уподобання і цілі були в гармонії з Божими нормами. Таким особам вкрай потрібно ‘жадати щирого духовного молока’ (1 Петра 2:2).

Хіба не повинен кожен з нас робити поступ, полишивши «початки науки»? Безсумнівно, нам слід розвивати зацікавлення до «Божих глибин» і живитися стравою твердою, бо це належить робити зрілим людям (Євреїв 5:12—6:1; 1 Коринтян 2:10). «Вірний і мудрий раб», за яким наглядає сам Ісус, старанно постачає своєчасну духовну поживу для кожного (Матвія 24:45—47). Тож бенкетуймо за столом мудрості, старанно вивчаючи Боже Слово й біблійні публікації, що постачає клас раба.

«Не дорікай пересмішникові»

Навчання мудрості теж включає виправлення і картання. А це не кожен охоче сприймає. Тому в кінці першої частини книги Приповістей міститься застереження: «Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він» (Приповістей 9:7, 8а).

Глузій накопичує образу й ненависть на особу, котра намагається допомогти йому випростати свою стежку. Нечестивець ніколи не відчуває вдячності за цінний докір. Наскільки немудро було б учити дорогоцінної правди з Божого Слова того, хто ненавидить правду або ж просто намагається висміяти її! Проповідуючи в Антіохії, апостол Павло зустрівся з групою євреїв, які не любили правди. Вони намагалися втягнути Павла в суперечку, з блюзнірством відкидаючи його слова. Але Павло лиш сказав: «Коли ви його [Боже слово] відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось» (Дії 13:45, 46).

Доносячи добру новину про Царство щиросердним людям, нам слід вважати, аби не вступати в дебати та суперечки з глузіями. Ісус Христос радив своїм учням: «Входячи в дім, вітайте його, промовляючи: «Мир дому цьому!» І коли буде достойний той дім,— нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться. А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх» (Матвія 10:12—14).

 Мудра людина реагує на докір зовсім по-іншому, ніж глузій. Соломон зауважує: «Викартай мудрого — й він покохає тебе. Дай мудрому — й він помудріє іще» (Приповістей 9:8б, 9а). Мудра особа знає, що «усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности» (Євреїв 12:11). Спочатку порада може видаватися болісною, але чому ми повинні мститися або ж займати оборонну позицію, якщо, застосувавши цю пораду, можемо стати мудрішими?

Соломон продовжує: «Навчи праведного — і прибільшить він мудрости» (Приповістей 9:9б). Жодна особа не є достатньо мудра або застара, аби продовжувати навчатися. Як приємно спостерігати, коли навіть похилі віком люди приймають правду та присвячуються Єгові! Тож не втрачаймо бажання вчитися і займатися розумовою діяльністю.

«Додадуть тобі років життя»

Підкреслюючи головні думки обговорюваної теми, Соломон вказує, що́ необхідне для набуття мудрості. Він пише: «Страх Господній — початок премудрости, а пізнання Святого — це розум» (Приповістей 9:10). Неможливо мати побожну мудрість, не маючи глибокого благоговійного страху перед правдивим Богом. Хтось може володіти винятковими знаннями, але якщо така людина не посідає страху перед Єговою, то вона не буде в стані застосувати свої знання на славу Творцю. Така особа на підставі відомих фактів може зробити неправильні висновки, поставивши себе у незручне становище. Крім того, мати знання про Єгову, Найсвятішу Особу,— істотна вимога для того, щоб набувати розуміння, яке є однією з ознак мудрості.

А які плоди приносить мудрість? (Приповістей 8:12—21, 35). Цар Ізраїлю говорить: «Мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя» (Приповістей 9:11). Тривалість днів та років життя залежить від того, наскільки близьким другом є для нас мудрість. Дійсно, «мудрість життя зберігає тому, хто має її» (Екклезіяста 7:12).

Ми повинні докладати зусиль, щоб набути мудрості, бо це наш особистий обов’язок. Наголошуючи на цьому, Соломон зазначає: «Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш» (Приповістей 9:12). Розумна особа послуговується мудрістю собі на благо, а глузій сам винен у своїх проблемах. Безсумнівно, ми жнемо те, що сіяли. Тому докладаймо зусиль, щоб ‘слухати мудрости’ (Приповістей 2:2).

«Жінка безглузда криклива»

У наступних віршах Соломон показує протилежність, кажучи: «Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає! Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста, щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує: «Хто бідний на розум, хай прийде сюди» (Приповістей 9:13—16а).

Безглуздість зображена як галаслива, невгамовна та нерозумна жінка. Вона теж збудувала будинок. І взяла на себе завдання скликати перехожих, котрим бракує досвіду. Отже, вони можуть вибирати, на чиє запрошення відгукнуться: на запрошення мудрості чи безглуздості?

«Вода крадена — солодка»

Як мудрість, так і безглуздість запрошують слухачів ‘прийти сюди’. Проте їхні звертання різняться. Мудрість запрошує гостей на бенкет з вина, м’яса та хліба. Те, як запрошує безглуздість, нагадує спосіб поведінки розпусниці. Соломон говорить: «Хто нерозумний [«кому бракує серця», НС], то каже йому: «Вода крадена — солодка, і приємний прихований хліб» (Приповістей 9:16б, 17).

 «Жінка безглузда» пропонує не змішане вино, а крадену воду. У Святому Письмі насолоду від статевих стосунків з дружиною прирівняно до пиття свіжої води (Приповістей 5:15—17). Крадена вода означає неморальні статеві стосунки, які намагаються приховати. Така вода видається солодкою, ліпшою від вина, бо, хоча вона й крадена, складається враження, ніби усе може зійти з рук. Хліб, що їдять потай, видається смачнішим, ніж хліб та м’ясо, приготовані мудрістю за звичайних умов, оскільки такий хліб здобуто нечесним шляхом. Якщо когось ваблять заборонені та потаємні речі, це свідчить про безглуздість такої особи.

Тоді як запрошення мудрості містить обіцянку життя, жінка безглузда не згадує про наслідки її відвідин. Проте Соломон застерігає: «Не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу — запрошені нею» (Приповістей 9:18). «Будинок безглуздої жінки — це не помешкання, а мавзолей,— написав один вчений.— Увійшовши туди, ви не залишитеся живими». Неморальний спосіб життя не свідчить про мудрість, він приносить смерть.

Ісус Христос сказав: «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі,— і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя,— і мало таких, що знаходять її» (Матвія 7:13, 14). Тому завжди харчуймося зі столу мудрості й тримаймося тих, хто йде дорогою життя.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Набиратися мудрості — це наш особистий обов’язок.

[Ілюстрація на сторінці 31]

Мудра особа приймає виправлення.