Вісники Царства сповіщають

Він задовольнив свої духовні потреби

КІПР — це острів на північному сході Середземного моря. За біблійних часів він славився своїми покладами міді та високоякісним лісоматеріалом. Тут Павло й Варнава розповідали добру новину про Царство протягом своєї першої місіонерської подорожі (Дії 13:4—12). Сьогодні добра новина все ще позитивно впливає на життя багатьох остров’ян. Прикладом цього є 40-річний Лукас. Він розповідає:

«Я народився на тваринницькій фермі і був одним із сімох дітей. З раннього дитинства я любив читати. Моєю улюбленою книжкою було кишенькове видання Християнських грецьких Писань. У віці 10 років ми з друзями заснували маленьку групу вивчення Біблії. Однак вона швидко розпалась, оскільки деякі старші люди в селі почали називати нас єретиками.

Пізніше, навчаючись у США, я зустрів людей, які належали до різних релігійних груп. Це знову викликало у мене духовну спрагу. Я провів чимало днів в університетській бібліотеці, досліджуючи різні релігії. Також відвідав ряд церков, але попри всі мої зусилля далі не міг задовольнити свої духовні потреби.

Після закінчення навчання я повернувся на Кіпр і почав працювати директором медичної лабораторії. Літній чоловік на ім’я Антоніс, один зі Свідків Єгови, часто відвідував мене на робочому місці. Однак його візити не залишились непоміченими Грецькою православною церквою.

Незабаром до мене прийшов один богослов, який спонукував припинити розмови зі Свідками Єгови. Оскільки з дитинства мене було навчено, що правда на боці Грецької православної церкви, я послухався і більше не розмовляв з Антонісом, але розпочав обговорювати Біблію з цим богословом. Крім того, я відвідав багато монастирів на Кіпрі й навіть поїхав на північ Греції, щоб побачити гору Афон, яка вважається найсвятішою горою в православному християнському світі. Проте, як і раніше, мої біблійні питання залишалися без відповіді.

Тоді я помолився до Бога і попросив його допомогти мені знайти правду. Невдовзі після цього мене знову відвідав Антоніс, і я відчув, що то була відповідь на мою молитву. Отже, я припинив розмови з теологом і почав вивчати Біблію з Антонісом. Я зробив поступ і в жовтні 1997 року символізував своє присвячення Єгові водним хрещенням.

На початку моя дружина і наші дві старші дочки, які в той час мали 14 і 10 років, чинили опір. Однак завдяки моєму доброму поводженню дружина вирішила відвідати зібрання у Залі Царства. На неї справило глибоке враження доброзичливість Свідків і їхнє особисте зацікавлення нею. Особливо її зворушило те, як вони послуговуються Біблією. У результаті дружина і дві старші дочки погодились на біблійне вивчення зі Свідками Єгови. Можете уявити мою радість, коли всі троє охрестились на обласному конгресі 1999 року «Боже пророче слово»!

Так, мої пошуки правди закінчились успішно. Тепер наша ціла сім’я, у тому числі дружина та четверо дітей, об’єднані у чистому поклонінні Єгові».