Запитання читачів

Оскільки Єгова готовий прощати гріхи завдяки викупній жертві, чому християни повинні зізнаватися у правопорушенні перед старшими чоловіками збору?

З випадку Давида та Вірсавії бачимо, що Єгова простив Давидові, хоча його гріх був важкий. Підставою для прощення було щире розкаяння Давида. Коли пророк Натан звернувся до цього царя, він щиро визнав: «Згрішив я перед Господом» (2 Самуїла 12:13).

Але Єгова не тільки приймає щире визнання грішника та дає прощення. Керуючись любов’ю, він робить необхідні заходи, щоб допомогти особі, яка провинилася, духовно видужати. Якщо говорити про Давида, то він отримав допомогу від пророка Натана. Сьогодні в християнському зборі є духовно зрілі старші чоловіки — старійшини. Учень Яків говорить: «Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів [«старших чоловіків», НС] Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться» (Якова 5:14, 15).

Досвідчені старійшини можуть значно полегшити біль серця розкаяного грішника. У ставленні до нього вони намагаються наслідувати Єгову. Ці чоловіки в жодному випадку не можуть  бути різкими, навіть коли необхідно вдатися до суворих виховних заходів. Натомість вони зі співчуттям розглядають насущні потреби розкаяного. Послуговуючись Божим Словом, старійшини терпеливо намагаються виправити мислення провинника (Галатів 6:1). А що, коли хтось не хоче добровільно визнати свій гріх? Якщо до такої особи звернуться старійшини, як Натан звернувся до Давида, то, можливо, спонукають її до каяття. Така підтримка з боку старійшин допоможе провиннику уникнути повторення гріха та серйозних наслідків, які пожинає запеклий грішник (Євреїв 10:26—31).

Безперечно, розповісти іншим про вчинки, яких ми соромимося, та просити прощення нелегко. Для цього потрібна внутрішня сила. Але подумайте про те, що станеться, коли грішник мовчатиме. Один чоловік, який не розповів про свій серйозний гріх старійшинам, говорить: «Я відчував у серці постійний біль. Став більше зосереджуватися на проповідницькій праці, але хворобливе почуття не покидало мене». Йому здавалося, що вистачить лише помолитися до Бога, але цього явно було замало, бо його гнітили почуття, подібні до тих, що мав цар Давид (Псалом 51:10, 13). Наскільки ж ліпше прийняти підтримку, яку Єгова з любов’ю надає через старійшин!