Зміцнюйте довір’я до Єгови

Готується змова про вбивство. Усі вищі урядовці країни зібралися на нараду і виступили з пропозицією прийняти новий закон. Вони хочуть, щоб кожен, хто поклоняється всупереч законам держави, підлягав смертній карі.

ЧИ ВАМ знайома така ситуація? Історія наводить багато прикладів осіб, котрі чинили зло, прикриваючись законом. Ситуація, описана тут, сталася за днів пророка Даниїла у період правління Перської імперії. Закон, що видав цар Дарій, вимагав: ‘Кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від царя, буде укинений до лев’ячої ями’ (Даниїла 6:8—10).

Що зробить Даниїл під загрозою смерті? Чи він і надалі покладатиметься на Бога Єгову, чи, може, він піде на компроміс та послухається наказу царя? У Біблії записано: «Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому,— а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим» (Даниїла 6:11). Що сталося далі, нам відомо: Даниїла за віру кинули у лев’ячу яму, але Єгова «позамикав пащі левів» та врятував свого вірного служителя (Євреїв 11:33; Даниїла 6:17—23).

Час для самоперевірки

Сьогодні слуги Єгови живуть у ворожому світі, де їх часто підстерігає фізична  і духовна небезпека. Наприклад, у деяких країнах багато Свідків було вбито під час вибуху расової ненависті. В іншому місці служителі Єгови переживають голод, економічні труднощі, стихійні лиха, важкі хвороби та інші проблеми, які загрожують життю. До того ж вони повинні долати переслідування, тиск на роботі й протистояти різноманітним спокусам зробити щось неправильне. Усе це може завдати шкоди їхньому духовному здоров’ю. Справді, великий Супротивник, Сатана, прагне у будь-який спосіб знищити слуг Єгови (1 Петра 5:8).

Що ми можемо вдіяти, живучи в таких умовах? Оскільки цілком природно відчувати страх, коли щось загрожує нашому життю, добре було б пам’ятати підбадьорливі слова апостола Павла: «[Єгова] сказав: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» Тому то ми сміливо говоримо: «Господь — мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?» (Євреїв 13:5, 6). Можемо бути впевнені, що Єгова подібно ставиться до своїх служителів і сьогодні. Проте одна річ — знати обіцянки Єгови, а зовсім інша — бути переконаним, що він завжди є захистом для нас. Ось чому життєво необхідно дослідити основу, на якій ми будуємо своє довір’я до Єгови й робити все, що в наших силах, аби зміцнити та зберегти це довір’я. Якщо ми так робитимемо, ‘мир Божий, що вищий від усякого розуму, збереже наші серця та наші думки у Христі Ісусі’ (Филип’ян 4:7). І коли прийдуть випробування, ми зможемо тверезо мислити та мудро справлятися з ними.

Чому можна довіряти Єгові

Безумовно, ми маємо багато підстав, щоб довіряти нашому Творцю Єгові. Перш за все Єгова — люблячий Бог, який щиро дбає про своїх слуг. У Біблії записано безліч прикладів, що показують, як Єгова з любов’ю піклувався про своїх служителів. Описуючи його стосунки з вибраним народом, Ізраїлем, Мойсей зазначив: «Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока» (Повторення Закону 32:10). Сьогодні Єгова і надалі дбає про своїх слуг — як про групу, так і про кожного зокрема. Приміром, коли дехто зі Свідків потерпав з голоду через громадянську війну в Боснії, Єгова подбав про те, щоб вони отримали найнеобхідніше завдяки мужнім спробам їхніх братів з Хорватії та Австрії. Брати, ризикуючи власним життям, перетнули найнебезпечніші території, аби постачити необхідні речі своїм одновірцям *.

Оскільки Єгова — Всемогутній, Він, звичайно, за будь-яких обставин здатний захистити своїх служителів (Ісаї 33:22; Об’явлення 4:8). Але навіть коли Єгова допускає, щоб вони, доводячи свою вірність, померли, він і далі підтримує їх та допомагає зберігати непорочність і залишатися непохитними, радісними та спокійними аж до самого кінця. Тому ми, як і псалмоспівець, можемо довіряти Єгові: «Бог для нас — охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються, тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!» (Псалом 46:2, 3).

Біблія також показує нам, що Єгова — правдивий Бог. А це значить, що він завжди сповнює свої обіцянки. Біблія зображає його як «необманливого Бога» (Тита 1:2). Оскільки Єгова неодноразово наголошує на своєму бажанні захищати та оберігати своїх служителів, ми можемо бути абсолютно впевненими у тому, що він не лише в стані виконати свої обіцянки, але також готовий зробити це (Йова 42:2).

Як ми можемо зміцнювати своє довір’я

Хоча у нас є всі підстави довіряти Єгові, не слід сподіватися, що, не докладаючи  жодних зусиль, ми завжди матимемо це довір’я. Через те що світ здебільшого виявляє брак віри в Бога, таке ставлення може легко послабити наше довір’я до нього. Саме тому ми повинні з усіх сил намагатися зміцнювати та зберігати своє довір’я. У свою чергу Єгова забезпечив нас кількома засобами, які можуть допомогти у цьому.

Передусім він дав нам своє Слово, Біблію, що розповідає про безліч могутніх вчинків, які він зробив на захист своїх служителів. Подумайте, чи змогли б ви довіряти особі, якби знали лише її ім’я? Навряд чи. Аби довіряти комусь, чи ж не хотілося б знати, як поводиться ця особа? Якщо ми читаємо та роздумуємо про те, що записано в Біблії, поглиблюються наші знання про Єгову та його дивовижні діла, й ми чимраз більше переконуємося, що він заслуговує нашого довір’я. Так зміцнюється довір’я до нього. Псалмописьменник подав гарний приклад, коли звернувся до Бога у палкій молитві: «Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна, і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!» (Псалом 77:12, 13).

Окрім Біблії, ми маємо багате джерело духовної поживи у вигляді біблійних публікацій, котрі постачає організація Єгови. Серед усього іншого у цих публікаціях часто з’являються зворушливі життєписи сучасних Божих слуг, що чітко показують, як Єгова допомагав та давав їм полегшення у безнадійних ситуаціях. Приміром, Мартін Петцінґер, який згодом став членом Керівного органу Свідків Єгови, будучи далеко від дому та виконуючи своє піонерське призначення в одній з країн Європи серйозно захворів. У нього взагалі не було грошей і жоден лікар не хотів оглянути його. Але Єгова не покинув свого слуги. Зрештою брат домовився про зустріч зі старшим лікарем-консультантом з місцевої лікарні. Маючи непохитне довір’я до Біблії, цей добрий чоловік піклувався братом Петцінґером, немов власним сином. До того ж він робив усе це безоплатно. Коли ми читаємо такі життєписи, безсумнівно, наше довір’я до небесного Батька зміцнюється.

Інша безцінна допомога, яку уможливив нам Єгова для зміцнення нашого довір’я, є дорогоцінний привілей молитви. Апостол Павло з любов’ю звертається до нас: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою» (Филип’ян 4:6). «В усьому» виявляти свої бажання означає розповідати Єгові про свої почуття, потреби, страхи й тривоги. Якщо ми будемо регулярно та палко молитися до Єгови, наше довір’я до нього зміцнятиметься.

Коли Ісус Христос був на землі, час від часу він усамітнювався, аби спокійно і без відволікань помолитися (Матвія 14:23; Марка 1:35). Перед тим як прийняти серйозне рішення, він провів навіть цілу ніч у молитві до свого Батька (Луки 6:12, 13). Не дивно, що Ісус настільки сильно довіряв Єгові, що зміг витерпіти найстрашніше випробування, яке тільки могло спіткати людину. Ось останні слова, які він промовив, будучи на стовпі мук: «Отче, у руки Твої віддаю Свого духа». Цей вираз доводить, що довір’я Ісуса до свого Отця не зменшилося аж до останньої хвилини життя, хоча Єгова і не втрутився, аби врятувати свого сина (Луки 23:46).

Ще один засіб, з допомогою якого ми можемо будувати своє довір’я до Єгови,— це спілкування з тими, хто повністю покладається на нього. Єгова наказав своїм  людям регулярно збиратися, аби більше дізнаватися про нього та взаємно підбадьорюватися (Повторення Закону 31:12; Євреїв 10:24, 25). Таке товариство допомагає зміцнювати довір’я до Єгови та зносити серйозні випробування віри. В одній з африканських країн, де заборонена праця проповідування, Свідків Єгови позбавили охорони з боку поліції, їм не видавали паспортів, свідоцтв про одруження, позбавили медичного обслуговування, а також виганяли з роботи. Коли в одній з країн вибухнула громадянська війна, 39 осіб з місцевого збору, в тому числі й діти, аби уникнути бомбардування, яке тривало в їхньому місті, жили приблизно чотири місяці під низьким мостом у пустельній місцевості. Навіть за таких надзвичайних обставин обговорення щоденного вірша та інші зібрання додали їм неабиякої сили. Саме тому вони змогли знести це страхіття, залишаючись духовно міцними. Цей випадок з життя чітко показує цінність регулярних зібрань Божого народу.

Зрештою, аби зміцнювати своє довір’я до Єгови, ми мусимо і далі брати активну участь у праці проповідування вістки про Царство, завжди охочо ділитись доброю новиною з іншими. Правдивість цих слів доводить зворушливий життєпис ревної молодої вісниці з Канади, котра була смертельно хвора на лейкемію. Незважаючи на серйозне захворювання, вона хотіла стати сталим піонером, тобто повночасним служителем. Якось на короткий час їй трохи полегшало, і вона досить добре себе почувала, аби провести місяць у служінні допоміжним піонером. Згодом її стан погіршився, і через декілька місяців ця ревна вісниця померла. Дівчина залишалася духовно міцною аж до самого кінця, її довір’я до Єгови не похитнулося ні на мить. Мати дівчини пригадує: «До останньої хвилини життя вона більше була стурбована справами інших, ніж своїми власними. Вона заохочувала їх до вивчення Біблії, говорячи: «Ми будемо разом у Раю».

Як довести свою довіру до Єгови

«Як тіло без духа мертве, так і віра без діл — мертва» (Якова 2:26). Слова, які Яків сказав про віру в Бога, можуть так само стосуватися нашого довір’я до Нього. Хоч би скільки ми говорили, що довіряємо Єгові, це не має жодного значення, аж поки ми не підтвердимо своє довір’я ділами. Авраам повністю довіряв Єгові та довів це, виявляючи безсуперечний послух до його наказів. Він був навіть готовий пожертвувати власним сином Ісаком. Через таку виняткову довіру й послух Авраам був названий Божим другом (Євреїв 11:8—10, 17—19; Якова 2:23).

Нам необов’язково чекати якихось суворих випробувань, аби довести своє довір’я до Єгови. Ісус сказав своїм учням: «Хто вірний в найменшому,— і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому,— і в великому несправедливий» (Луки 16:10). Нам слід навчитися довіряти Єгові у щоденному житті, виявляючи послух навіть у справах, котрі видаються несуттєвими. Коли ми помітимо чудові результати такого послуху, довір’я до нашого небесного Отця зміцниться, і нам буде легше зносити більші та суворіші випробування.

Оскільки світ наближається до кінця, народ Єгови, ймовірно, зазнаватиме чимраз більших випробувань і небезпек (Дії 14:22; 2 Тимофія 3:12). Якщо ми з цілого серця глибоко довірятимемо Єгові вже тепер, ми можемо сподіватися, що отримаємо життя у новому обіцяному світі, чи переживши велику скорботу, чи через воскресіння (2 Петра 3:13). Тому не дозвольмо, щоб брак довір’я зруйнував наші дорогоцінні стосунки з Єговою. Тоді до нас теж можна буде застосувати слова, сказані про Даниїла після того, як він був урятований з лев’ячої ями: «Жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого» (Даниїла 6:24).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 9]

Наша віра зміцнюється, коли ми читаємо про вірних слуг Єгови, таких, як Мартін Петцінґер.