Не ставайте забудькуватими слухачами

«Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють» (ЯКОВА 1:22).

1. Свідками яких чуд мали привілей бути стародавні ізраїльтяни?

НЕЗАБУТНІ. Так можна було б влучно описати чуда, які Єгова вчинив у стародавньому Єгипті. Кожна з десяти кар, безперечно, була вражаюча. Після них відбулося дивовижне визволення ізраїльського народу, коли той перейшов через Червоне море, води якого розступилися (Повторення Закону 34:10—12). Якщо б ви були наочними свідками тих подій, то, ймовірно, ніколи б не забули Того, хто стояв за ними. І все ж псалмоспівець писав: «Забули [ізраїльтяни] про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...» (Псалом 106:21, 22).

2. З чого видно, що вдячність ізраїльтян за Божі могутні діла була короткочасною?

² Перейшовши через Червоне море, «став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа» (Вихід 14:31). Ізраїльтяни приєдналися до Мойсея у пісні перемоги для Єгови, а Маріям та інші жінки відгукнулися грою на бубнах і танцями (Вихід 15:1, 20). Божих людей дуже вразили могутні діла Єгови. Але їхня вдячність до Того, хто вчинив ті діла, була короткочасною. Незабаром багато з них вже поводилися так, ніби в них наступила серйозна втрата пам’яті. Вони почали ремствувати й нарікати на Єгову. Декотрі віддались ідолопоклонству й неморальності (Числа 14:27; 25:1—9).

Що може спонукати нас забути?

3. Що через свою недосконалість ми можемо забути?

³ Невдячність ізраїльтян справді приголомшує. Однак те саме могло б статися й з нами. Щоправда, ми не були свідками таких Божих чуд. Але в наших взаєминах з Богом, безумовно, були незабутні хвилини. Декому на думку приходить час, коли він пізнавав правду з Біблії. До радісних хвилин належить також молитва присвячення Єгові та наше водне хрещення як правдивих християн. Багато з нас відчули допомогу Божої руки на інших етапах свого життя (Псалом 118:15). А що найважливіше, через жертовну смерть Божого Сина, Ісуса Христа, ми отримали надію на спасіння (Івана 3:16). Але коли зустрічаємося з неправильними бажаннями та життєвими клопотами, то через свою недосконалість можемо надто швидко забути про те добро, яке Єгова вчинив нам.

4, 5. а) Як Яків перестерігає про небезпеку бути забудькуватим слухачем? б) Як ми можемо застосувати приклад Якова про чоловіка й дзеркало?

⁴ У своєму посланні до співхристиян Ісусів єдиноутробний брат Яків застерігав перед небезпекою стати забудькуватим слухачем. Він писав: «Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,— бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде,  яка вона є» (Якова 1:22—24). Що Яків мав на увазі, коли писав ці слова?

⁵ Коли ми встаємо вранці, то зазвичай дивимось у дзеркало, щоб побачити, що слід поправити у своєму зовнішньому вигляді. Та коли ми беремося за різні заняття і розум зосереджується на інших речах, то перестаємо думати про те, що побачили в дзеркалі. Те саме може статися і в духовному розумінні. Дивлячись у Боже Слово, ми можемо порівнювати те, які ми є, з тим, якими Єгова нас хоче бачити. Отже, ми стикаємося зі своїми слабкостями. Усвідомлення цього повинне спонукувати нас робити поправки у своїй особистості. Але, поринаючи у щоденні справи і борючись зі своїми проблемами, легко може статись, що ми перестанемо думати про духовні речі (Матвія 5:3; Луки 21:34). Це так, ніби ми забули про Божу любов до нас і його добрі діла. Якщо б це сталося, ми могли б стати жертвою грішних схильностей.

6. Яке біблійне обговорення допоможе нам не забувати слово Єгови?

⁶ У своєму першому натхненому Посланні до коринтян апостол Павло згадує забудькуватих ізраїльтян у пустині. Так само, як християни у першому столітті отримували користь від Павлових слів, перегляд того, що він написав, допоможе нам не забувати слово Єгови. Розгляньмо ж 1 Коринтян 10:1—12.

Цурайтеся світських бажань

7. Які незаперечні докази любові Єгови отримали ізраїльтяни?

⁷ Те, що Павло каже про ізраїльтян, служить християнам пересторогою. Апостол зокрема пише: «Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були,— і всі перейшли через море, і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея» (1 Коринтян 10:1—4). Ізраїльтяни Мойсеєвих днів бачили великі прояви Божої сили, у тому числі Божий чудесний стовп хмари, який вів їх уночі і допоміг втекти через Червоне море (Вихід 13:21; 14:21, 22). Безсумнівно, ті ізраїльтяни отримали незаперечні докази Божої любові до них.

8. Які були наслідки духовної забудькуватості ізраїльтян?

⁸ «Але,— продовжує Павло,— багато з них були неугодні Богові, тому вони й полягли в пустині» (1 Коринтян 10:5, УКУ). Як шкода! Більшість ізраїльтян, які вийшли з Єгипту, позбавили себе права ввійти в Обітовану землю. Ставши неугодними Богові через невірство, вони повмирали в пустині (Євреїв 3:16—19). Чого ми можемо з цього навчитись? Павло каже: «Це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони» (1 Коринтян 10:6).

9. Як Єгова піклувався про свій народ і як Ізраїль реагував на це?

⁹ Під час перебування в пустелі ізраїльтяни мали багато заходів, які допомагали їм зосереджуватись на духовному. Вони вступили з Єговою в угоду і стали присвяченим йому народом. Крім того, вони отримали священство, скинію як центр поклоніння і розпорядок щодо жертвоприношень Єгові. Замість того щоб радіти цими духовними дарами, вони дозволили собі виражати незадоволення дарами матеріальними, які їм дав Бог (Числа 11:4—6).

10. Чому нам завжди слід пам’ятати про Бога?

¹⁰ Сьогодні люди Єгови, на відміну від ізраїльтян у пустині, мають Боже схвалення. Але як окремим особам, нам обов’язково треба пам’ятати про Бога. Це допоможе відкинути егоїстичні бажання, які могли б затьмарити наш духовний зір. Слід постановити, «щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці» (Тита 2:12). Ті з нас, хто з дитинства спілкується з християнським збором, ніколи не повинні думати, що ми позбавлені чогось доброго. Якщо такі думки коли-небудь з’являться в розумі, добре  згадати про Єгову та про чудові благословення, які він приготував для нас (Євреїв 12:2, 3).

Цілковита слухняність Єгові

11, 12. Як людина може стати винною в ідолопоклонстві, навіть якщо вона і не бере участі у шануванні божків?

¹¹ Павло дав нам ще одну пересторогу: «Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: «Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати» (1 Коринтян 10:7). Павло тут має на увазі випадок, коли ізраїльтяни переконали Аарона зробити золоте теля (Вихід 32:1—4). Хоча малоймовірно, що ми вдамося до відвертого ідолопоклонства, то все-таки можемо стати ідолопоклонниками, дозволивши грішним бажанням відволікти нас від поклоніння Єгові цілою душею (Колосян 3:5).

¹² Іншого разу Павло писав про людей, які турбувалися переважно матеріальними, а не духовними справами. Стосовно тих, що «поводяться, як вороги хреста Христового», він писав: «Їхній кінець — то загибіль, шлунок — їхній бог» (Филип’ян 3:18, 19). Об’єктом їхнього поклоніння був не божок, а прагнення матеріальних речей. Звичайно, не всі бажання неправильні. Єгова створив нас з людськими потребами і здатністю отримувати різного роду задоволення. Але ті, що ставлять прагнення задоволень вище своїх стосунків з Богом, справді стають ідолопоклонниками (2 Тимофія 3:1—5).

13. Чого ми можемо навчитися з розповіді про золоте теля?

¹³ Коли ізраїльтяни вийшли з Єгипту, вони зробили золоте теля для поклоніння. У цій історії ми знаходимо остереження проти ідолопоклонства, а також ще один урок. Ізраїльтяни не послухались чіткого керівництва від Єгови (Вихід 20:4—6). Проте вони не збиралися відкидати Єгову як свого Бога. Вони приносили жертви литому теляті і назвали цю подію «святом для Господа». Вони обманювали себе, думаючи, що Бог не зверне уваги на їхній непослух. Цим вони образили Єгову і розгнівали його (Вихід 32:5, 7—10; Псалом 105:19, 20).

14, 15. а) Чому ізраїльтяни не мали виправдання, коли стали забудькуватими слухачами? б) Якщо ми постановили не ставати забудькуватими слухачами, то як ми поставимось до заповідей Єгови?

¹⁴ Це було б щось незвичайне, якби Свідок Єгови приєднався до фальшивої релігії. Однак дехто може залишатися в зборі,  але в інші способи відкидати керівництво Єгови. Ізраїльтяни не мали виправдання, ставши забудькуватими слухачами. Вони чули Десять Заповідей і були присутні, коли Мойсей передав їм Божий наказ: «Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі» (Вихід 20:18, 19, 22, 23). І все-таки ізраїльтяни почали поклонятися золотому теляті.

¹⁵ Ми також не мали б виправдання, якби стали забудькуватими слухачами. Святе Письмо дає нам вказівки від Бога стосовно багатьох галузей життя. Наприклад, Слово Єгови конкретно засуджує звичку позичати і не повертати боргу (Псалом 37:21). Дітям наказується бути слухняними своїм батькам, а батьки повинні виховувати своїх дітей «в напоминанні й остереженні Божому» (Ефесян 6:1—4). Неодруженим християнам сказано одружуватися «тільки в Господі», а одруженим Божим слугам говориться: «Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог» (1 Коринтян 7:39; Євреїв 13:4). Якщо ми постановили не ставати забудькуватими слухачами, то серйозно поставимося до цих та інших вказівок від Бога і будемо дотримуватися їх.

16. Якими були наслідки поклоніння золотому теляті?

¹⁶ Єгова не прийняв спроб ізраїльтян поклонятися йому по-своєму. Натомість 3000 було знищено, мабуть, за провідну роль, яку вони відіграли у тому бунтарському акті поклоніння золотому теляті. Єгова уразив також інших правопорушників (Вихід 32:28, 35). Який урок для всіх, хто читає Боже Слово, але самі вирішують, чого їм слухатись!

«Утікайте від розпусти»

17. Які події маються на увазі в 1 Коринтян 10:8?

¹⁷ Одну з галузей життя, в якій плотські бажання можуть викликати духовну забудькуватість, Павло згадує, коли пише: «Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли,— і полягло їх одного дня двадцять три тисячі» (1 Коринтян 10:8). Тут Павло має на увазі випадок у моавських степах, який стався при кінці 40-річного мандрування ізраїльтян по пустині.  Ізраїльтяни щойно отримали допомогу Єгови у завоюванні земель на схід від Йордану, але багато з них виявились забудькуватими і невдячними. На кордоні Обітованої землі вони були спокушені до неморальності і нечистого поклоніння пеорському Ваалу. Близько 24 000 загинуло, з яких 1000 були ватажками (Числа 25:9).

18. Яка поведінка може довести до неморальності?

¹⁸ Люди Єгови добре знані сьогодні своїми високими моральними нормами. Але декотрі християни, коли відчувають спокусу вчинити статеву неморальність, перестають думати про Бога та його норми. Вони стали забудькуватими слухачами. Спершу спокуса може не стосуватися розпусної дії. Це може бути схильність дивитися порнографію, непростойно жартувати чи фліртувати або близько спілкуватися з морально слабкими особами. Все це довело деяких християн до гріховної поведінки (1 Коринтян 15:33; Якова 4:4).

19. Яка біблійна порада допоможе нам ‘утікати від розпусти’?

¹⁹ Якщо ми відчуваємо спокусу поводитись неморально, аж ніяк не можна припинити думати про Єгову. Натомість слід послухатись нагадувань з його Слова (Псалом 119:1, 2). Як християни, більшість з нас докладає всіх зусиль, щоб залишитись морально чистими, але чинити правильне в Божих очах вимагає постійних зусиль (1 Коринтян 9:27). Павло писав християнам у Римі: «Ваша ж слухняність дійшла до всіх. І я тішусь за вас, але хочу, щоб були ви мудрі в доброму, а прості в злому» (Римлян 16:19). Подібно як 24 000 ізраїльтян були страчені за свої гріхи, розпусники та інші правопорушники невдовзі отримають обвинувальний вирок Єгови (Ефесян 5:3—6). Отже, замість того щоб ставати забудькуватими слухачами, «утікайте від розпусти» (1 Коринтян 6:18).

Завжди цінуйте заходи Єгови

20. Як ізраїльтяни випробовували Єгову і який був результат?

²⁰ Переважна більшість християн ніколи не піддається неморальності. Однак нам слід бути обережними, щоб не дозволити собі стати на шлях, який веде до нарікання, що у свою чергу приносить Боже незадоволення. Павло радить нам: «Ані не випробовуймо Христа [«Єгову», НС], як деякі з них випробовували,— та й від зміїв загинули. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали,— і загинули від погубителя» (1 Коринтян 10:9, 10). Ізраїльтяни ремствували на Мойсея та Аарона, а навіть на самого Бога, нарікаючи на манну, яка була чудесним даром (Числа 17:6; 21:5). Чи їхнє нарікання ображало Єгову менше, ніж розпуста? Біблійна розповідь показує, що багато з тих, що нарікали, загинуло від змій (Числа 21:6). Раніше було знищено понад 14 700 бунтарів, які ремствували (Числа 17:14). Отже, не випробовуймо терпіння Єгови, не виявляймо неповаги до його заходів.

21. а) Яке напучення під натхненням написав Павло? б) Як ми можемо бути справді щасливими, згідно з Якова 1:25?

²¹ Пишучи до співхристиян, Павло завершує список пересторог таким напучуванням: «Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. Тому то, хто  думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!» (1 Коринтян 10:11, 12). Ми, подібно до ізраїльтян, отримали багато благословень від Єгови. Але, на відміну від них, ніколи не забуваймо цінувати добро, яке Бог робить для нас. Коли життєві клопоти обтяжують нас, роздумуймо над чудовими обіцянками з його Слова. Не забуваймо про наші цінні взаємини з Єговою і продовжуймо працю проповідування Царства, довірену нам (Матвія 24:14; 28:19, 20). Такий спосіб дій обов’язково принесе нам справжнє правдиве щастя, бо Святе Письмо обіцяє: «Хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла,— і він буде блаженний у діянні своїм!» (Якова 1:25).

Як би ви відповіли?

• Що могло б зробити нас забудькуватими слухачами?

• Чому необхідна цілковита слухняність до Бога?

• Як ми можемо ‘втікати від розпусти’?

• Як нам слід ставитися до заходів Єгови?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 15]

Ізраїльтяни забули могутні діла, які Єгова вчинив для них.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Люди Єгови сповнені рішучості триматися високих моральних норм.