Знаходьте радість у даванні!
Знаходьте радість у даванні!
«Блаженніше давати, ніж брати» (ДІЇ 20:35).
1. Чому можна сказати, що Єгова отримує радість з давання?
РАДІСТЬ, яку дає знання правди, а також усі блага, котрі ми маємо завдяки ній,— це дорогоцінні Божі дари. Люди, що пізнали Єгову, мають багато причин тішитись. А втім, отримувати радість можна не лише дістаючи дарунки, але й даючи їх. «Усяке добре давання та дар досконалий походить» від Єгови, а він — «щасливий Бог» (Якова 1:17; 1 Тимофія 1:11, НС). Єгова обдаровує здоровим навчанням кожного, хто бажає цього. І, якщо ці особи виявляють послух, Бог тішиться, так само як тішаться батьки, чиї діти слухаються сердечних настанов (Приповістей 27:11).
2. а) Що сказав про давання Ісус? б) Яку радість ми отримуємо, навчаючи інших біблійної правди?
2 Подібні почуття мав також Ісус під час земного служіння. Коли люди позитивно реагували на його навчання, він надзвичайно радів. За словами апостола Павла, Ісус якось сказав: «Блаженніше давати, ніж брати» (Дії 20:35). Радість, яку ми отримуємо, навчаючи людей біблійної правди,— це не просто задоволення з того, що хтось погоджується з нашими віруваннями. Наша радість глибша: вона випливає з усвідомлення того, що ми даємо людині скарб, який має справжню, неминущу цінність. Ділячись з людьми таким духовним багатством, ми можемо допомогти їм отримувати великі блага і тепер, і цілу вічність (1 Тимофія 4:8).
Давання приносить радість
3. а) Як апостоли Павло та Іван висловили радість з того, що надали іншим духовну допомогу? б) Чому навчання своїх дітей біблійної правди є виразом любові?
3 Як ми вже побачили, давання духовних дарів приносить радість як Єгові з Ісусом, так і християнам. Апостол Павло тішився, що зміг багато кому допомогти пізнати правду з Божого Слова. Він писав братам із солунського збору: «Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході? Бо ви наша слава та радість!» (1 Солунян 2:19, 20). Подібну думку висловив і апостол Іван, говорячи про своїх духовних дітей: «Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді» (3 Івана 4). А як же приємно допомогти своїм дітям стати ще й нашими духовними дітьми! Якщо батьки виховують дітей «у послусі й напоумленні Господньому», то показують, наскільки люблять їх і турбуються їхнім вічним благополуччям (Ефесян 6:4, Хом.). І, коли діти позитивно відгукуються на таку опіку, це приносить батькам величезну радість та задоволення.
4. Як наведений приклад показує, що духовне давання приносить радість?
4 Розгляньмо приклад Дел, котра служить повночасною піонеркою і виховує п’ятьох дітей. Вона розповідає: «Я дуже добре розумію слова апостола Івана, бо сама вдячна за те, що четверо з моїх дітей «живуть у правді». Я знаю, що, коли сім’ї об’єднані у правдивому поклонінні, це приносить честь і славу Єгові; тому коли бачу, як Бог поблагословив мої старання прищепити правду в серцях дітей, то відчуваю глибоке задоволення. Чудова перспектива потрапити в Рай і разом з родиною насолоджуватись нескінченним життям сповнює мене надією, і ця надія спонукує терпеливо йти вперед попри всі труднощі й перешкоди». На жаль, одна з дочок Дел пішла нехристиянським шляхом і була позбавлена спілкування зі збором. Однак Дел намагається не втрачати надії. Вона каже: «Сподіваюся, що колись моя донька смиренно і щиро все ж таки повернеться до Єгови. Але я дякую Богові, що решта дітей продовжує вірно йому служити. Радість, яку я при цьому відчуваю, є для мене справжнім джерелом сили» (Неемії 8:10).
Розвиваймо дружбу, що триватиме вічно
5. Усвідомлення чого приносить задоволення особам, котрі віддають свої сили в праці роблення учнів?
5 Ісус наказав своїм послідовникам робити християнських учнів, навчаючи їх про Єгову та його наміри (Матвія 28:19, 20). Єгова і його Син безкорисливо допомагають людям пізнати дорогу правди. Тому, віддаючи свої сили в праці навчання майбутніх християнських учнів, ми, подібно до ранніх християн, наслідуємо приклад Єгови й Христа, а це приносить глибоке задоволення (1 Коринтян 11:1). Коли ми співпрацюємо у цій справі з Усемогутнім Богом і його дорогим Сином, наше життя набирає справжнього змісту. Яким же величезним благословенням є можливість називатися Божими «співробітниками»! (1 Коринтян 3:9). І хіба не захопливо усвідомлювати, що в ділі проповідування доброї новини беруть участь навіть ангели? (Об’явлення 14:6, 7).
6. Хто стає нашими друзями, коли ми беремо участь у праці, пов’язаній з духовним даванням?
6 Більш того, ділячись з людьми духовним багатством, ми можемо не лише стати Божими співпрацівниками, але й розвинути з ним дружбу, яка триватиме вічно. Авраам виявляв глибоку віру, і його було названо другом Єгови (Якова 2:23). Якщо ми намагаємося виконувати Божу волю, то також стаємо Божими друзями. Крім того, стаємо друзями Ісуса. Він сказав своїм учням: «Вас назвав друзями Я, бо Я вам об’явив усе те, що почув від Мого Отця» (Івана 15:15). Чимало людей пишаються тим, що можуть називатися друзями впливових осіб чи урядовців. Ми ж маємо ще цінніший привілей, бо можемо належати до числа друзів двох найбільших осіб у цілому Всесвіті!
7. а) Як одна жінка знайшла собі справжню подругу? б) Чи у вашому житті траплялося щось подібне?
7 Але це ще не все. Коли ми допомагаємо людям пізнати Бога, вони також стають нашими друзями, а це приносить особливу радість. Джоун, мешканка США, почала вивчати Біблію з жінкою на ім’я Тельма. Хоча сім’я Тельми була проти такого вивчення, та не здалася і через рік охрестилась. Джоун пише: «На цьому наші стосунки не закінчилися, а, навпаки, розвинулись у дружбу, яка триває вже майже 35 років. Ми часто ходили разом у служіння та їздили на конгреси. Потім я переїхала і тепер живу за 800 кілометрів звідти. Однак Тельма й далі висилає мені надзвичайно сердечні й зворушливі листи, де пише, що тепло згадує про мене і дякує за дружбу, за те, що я була для неї добрим прикладом і навчала її біблійної правди. Такий близький і дорогий серцю приятель — це чудова нагорода за зусилля, які я докладала, допомагаючи їй пізнати Єгову».
8. Як позитивний підхід може допомогти нам у служінні?
8 Можливість знайти в служінні когось, хто захоче пізнати правду, допомагає нам не здаватися навіть тоді, коли більшість людей мало цікавиться Словом Єгови або взагалі байдужа до нього. Така апатія може стати для нас справжнім випробуванням віри й витривалості. Проте варто виявляти позитивний склад думок. Ось що говорить на цю тему Фаусто, уродженець Гватемали: «Коли я свідчу іншим, то думаю собі: «Як було б чудово, якби людина, з котрою розмовляю, стала духовним братом чи сестрою». Надіюсь, принаймні хтось із тих, кого я зустріну, зрештою прийме правду з Божого Слова. Ця думка допомагає мені йти вперед та приносить велику радість».
Складаймо скарби на небі
9. Що сказав Ісус про скарби на небі і чого можна навчитися з його слів?
9 Робити учнів — чи то навчаючи власних дітей, чи когось іншого — не завжди легко. Нерідко ця праця вимагає багато часу, терпіння й наполегливості. Але подумайте про тих людей, котрі готові працювати з ранку до вечора, аби доробитися великого маєтку. Зазвичай такі матеріальні речі недовговічні й не приносять їм радості. Тому Ісус радив шукати не матеріальних багатств, а духовних. Він сказав: «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть» (Матвія 6:19, 20). Працюючи над духовними цілями, а до них належить участь у важливій праці роблення учнів, ми знаємо, що виконуємо Божу волю і що він винагородить нас. Ця свідомість у свою чергу дає нам почуття задоволення. Апостол Павло написав: «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви» (Євреїв 6:10).
10. а) Завдяки чому Ісус мав духовні скарби? б) Як Ісус виявляв саможертовність і яку величезну користь отримали через це люди?
10 Якщо ми докладаємо всіх старань, аби робити нових учнів, то, за словами Ісуса, складаємо собі «скарби на небі». Таким чином ми щось отримуємо, а це приносить радість. Даваймо іншим, керуючись безкорисливістю,— і ми самі станемо багатшими. Ісус упродовж мільярдів років вірно служив Єгові. Уявіть лише, скільки скарбів він склав собі на небі! А втім, Ісус не шукав власних вигод. Апостол Павло написав: «[Ісус] за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого» (Галатів 1:4). Христос не лише присвячував усі свої сили служінню, але й віддав власне життя як викуп, аби інші могли складати собі скарби на небі.
11. Чому духовні дари ліпші, ніж матеріальні?
11 Навчаючи людей про Бога, ми допомагаємо їм зрозуміти, як можна збирати нетлінні духовні скарби. Чи можете ви дати їм щось цінніше? Якщо ви подаруєте своєму другові дорогий годинник, машину чи навіть будинок, він, мабуть, буде вдячний і втішений, а вам самим давання принесе радість. Але в якому стані буде ваш дарунок років через 20? А через 200? А через 2000 років? Однак якщо ви присвятите свій час і сили, аби допомогти комусь почати служити Єгові, це буде даром, який зможе приносити йому чи їй користь цілу вічність.
Шукаймо тих, хто прагне правди
12. Який внесок у працю духовної допомоги зробило багато слуг Єгови?
12 Аби мати радість, яку несе з собою духовне давання, народ Єгови вирушив до найвіддаленіших куточків землі. Тисячі з них залишили свої доми й сім’ї, аби служити місіонерами за кордоном, де мусили вчитися нової мови та пристосовуватись до іншої культури. Дехто залишився у своїй країні, але переїхав туди, де була більша потреба у вісниках Царства. Були й такі, хто навчився іноземної мови, що дало їм можливість прямо на місці відкрити нові території — проповідувати іммігрантам. Візьмімо приклад одного подружжя з американського штату Нью-Джерсі. Коли їхні сини виросли (тепер вони служать у всесвітньому центрі Свідків Єгови), ця подружня пара почала піонерувати та взялася за вивчення китайської мови. Протягом 3 років вони проводили вивчення з 74 китайськомовними студентами із сусіднього коледжу. А чи можете й ви знайти можливість розширити своє служіння, щоб отримувати ще більше радості з праці навчання майбутніх учнів?
13. Що ви можете зробити, якщо хочете мати ліпші результати в служінні?
13 Можливо, ви щиро прагнете мати біблійне вивчення, але поки що це бажання не здійснилось. У деяких країнах знайти людей, котрі виявили б зацікавлення, досить важко. Не виключено, що і в вашій території люди не цікавляться Біблією. Якщо так, то спробуйте частіше згадувати про своє бажання в молитвах, пам’ятаючи, що і Єгова, і Ісус Христос надзвичайно зацікавлені цією працею та можуть скерувати вас до символічної вівці. Шукайте порад у більш досвідчених членів збору, а також у тих, чиє служіння приносить ліпші результати. Використовуйте настанови й пропозиції, які даються на християнських зібраннях. Застосовуйте поради роз’їзних наглядачів та їхніх дружин. А найважливіше — ніколи не здавайтесь. Мудрець колись написав: «Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі» (Екклезіяста 11:6). Тим часом пам’ятайте таких вірних чоловіків, як Ной та Єремія. Хоча мало хто відгукнувся на проголошувану ними звістку, їхнє служіння увінчалося успіхом. І що набагато важливіше — з нього був задоволений Єгова.
Робімо стільки, скільки можемо
14. Як Єгова ставиться до тих, хто ціле своє життя провів у служінні?
14 Часом особисті обставини не дозволяють нам робити в служінні Єгові стільки, скільки хотілося б. Однією з причин цього може бути похилий вік. Але пам’ятайте слова мудреця: «Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозі» (Приповістей 16:31, Кул.). Для Єгови життя його поклонника, проведене у служінні, є чимсь справді прекрасним. Крім того, у Біблії говориться: «Я [Єгова] буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую» (Ісаї 46:4). Наш люблячий небесний Отець обіцяє підтримувати й підкріпляти своїх вірних, відданих слуг.
15. Чи ви переконані, що Єгова розуміє ваші обставини? Що вас у цьому переконує?
15 Можливо, вам доводиться зносити труднощі, викликані хворобою, протидією з боку невіруючого подружнього партнера, тягарем сімейних обов’язків або якоюсь іншою серйозною проблемою. Єгова знає наші можливості та обмеження і любить нас за ті щирі зусилля, які ми докладаємо в служінні. Він любить нас навіть тоді, коли через обставини ми вимушені робити менше, ніж інші (Галатів 6:4). Єгова знає нашу недосконалість і не очікує неможливого (Псалом 147:11). Тому, коли ми робимо все, що в наших силах, можемо бути впевненими: Єгова цінує нас і не забуде наших діл віри (Луки 21:1—4).
16. В якому розумінні цілий збір допомагає зацікавленому стати учнем?
16 Пам’ятайте також, що праця роблення учнів — це спільна справа. Учнями не стають завдяки зусиллям лише однієї особи, так само як одна крапля дощу не зможе напоїти рослину. Звичайно, знаходить людину і проводить з нею біблійне вивчення зазвичай один Свідок. Але коли зацікавлений вперше приходить до Залу Царства, тоді вже цілий збір допомагає йому зрозуміти, що саме тут правда. Сердечна атмосфера, яка тут панує, показує, як на братство впливає Божий дух (1 Коринтян 14:24, 25). Коли зацікавлений чує підбадьорливі коментарі дітей та підлітків, він бачить різницю між нашою молоддю й молоддю у світі. З прикладу хворих, кволих і старших віком членів збору він розуміє, що таке витривалість. Незалежно від свого віку й можливих обмежень, кожний з нас відіграє важливу роль, допомагаючи новим ще сильніше полюбити біблійну правду і зрештою охреститися. Кожна година, проведена в служінні, кожні повторні відвідини, кожна розмова з зацікавленим у Залі Царства — хоч би якими маловажними здавалися такі моменти — все це становить внесок у грандіозну працю, що виконує Єгова.
17, 18. а) Що ще, крім праці роблення учнів, ми можемо робити, аби отримати радість з давання? б) Кого ми наслідуємо, виявляючи дух давання?
17 Зрозуміло, що нам, християнам, радість приносить не лише важлива праця навчання, але й інші форми давання. Наприклад, ми відкладаємо кошти на підтримку чистого поклоніння чи допомогу нужденним (Луки 16:9; 1 Коринтян 16:1, 2). Шукаємо нагоди, аби виявляти іншим гостинність (Римлян 12:13). Намагаємось ‘всім робити добро, а найбільш одновірним’ (Галатів 6:10). Ну і, звичайно ж, у нас є можливість робити для інших прості, але значущі речі: написати листа, зателефонувати, щось подарувати, надати практичну поміч або поділитися словом підбадьорення.
18 Виявляючи дух давання, ми наслідуємо нашого небесного Отця. Ми також показуємо, що любимо братів, і власне така любов є розпізнавальним знаком правдивих християн (Івана 13:35). Пам’ятаючи про все це, кожен з нас зможе відчувати радість, яку приносить давання.
Чи ви можете пояснити?
• Чому Єгова та Ісус є прикладами в духовному даванні?
• Як можна розвинути дружбу, що триватиме навіки?
• Що можна зробити, аби наше служіння було успішнішим?
• Як цілий збір може отримати радість, яку несе з собою давання?
[Запитання для вивчення]
[Ілюстрації на сторінці 13]
Коли діти позитивно відгукуються на виховання, це приносить батькам величезну радість і задоволення.
[Ілюстрація на сторінці 15]
Допомагаючи людям стати учнями, ми знаходимо справжніх друзів.
[Ілюстрація на сторінці 16]
Єгова підтримує нас у старості.
[Ілюстрації на сторінці 17]
Прості, але значущі вчинки приносять нам радість з давання.