Чому слід вивчати Біблію?

БІЛЛ був сильним, освіченим і добре забезпеченим юнаком. Проте все це не приносило йому радості. Білл не бачив ніякого змісту в житті, й це дуже непокоїло його. Аби зрозуміти, в чому полягає мета життя, він досліджував різні релігії, та все ж не знаходив того, чого шукав. У 1991 році Білл зустрів Свідка Єгови. Той залишив йому книжку, в якій повідомлялося, що́ Біблія говорить про зміст життя. З ним було розпочато біблійне вивчення, і він дослідив питання, котре цікавило його, а також розглянув багато інших тем.

Білл пригадує: «Ще під час першої зустрічі, коли ми так часто зверталися до Біблії, я усвідомив, що знайшов те, чого шукав. Біблійні відповіді захоплювали мене. Після вивчення я поїхав у гори, вийшов з авто і голосно викрикнув від радості, яка переповнювала моє серце. Я був схвильований тим, що врешті отримав відповіді на свої запитання».

 Звичайно, не кожен, хто пізнає біблійну правду, буквально викрикує від захоплення. Та все ж чимало людей надзвичайно радіють, коли знаходять відповіді на життєво важливі запитання. Вони почуваються, як чоловік з Ісусової притчі, котрий знайшов захований у полі скарб. Ісус сказав: «З радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле» (Матвія 13:44).

Ключ до змістовного життя

Білл роздумував над найважливішим запитанням: у чому мета життя? Філософи, теологи та науковці ламають голову над цим питанням вже протягом тисячоліть. Особи, котрі намагалися відповісти на нього, написали безліч книжок. Але їхні зусилля були даремними, й багато хто дійшов висновку, що на це питання немає відповіді. Проте вичерпна й зрозуміла відповідь все-таки існує. Її можна знайти у Біблії. Секрет щасливого змістовно життя полягає у тому, що ми мусимо підтримувати належні стосунки з Єговою, нашим Творцем та небесним Батьком. А як ми можемо розвинути такі стосунки?

Існує два, на перший погляд, різні способи, як наблизитися до Бога. Ті, хто хоче наблизитися до Творця, повинні боятися і водночас любити його. Розгляньмо два вірші зі Святого Письма, котрі підтверджують цю думку. Колись давно мудрий цар Соломон старанно досліджував справи людства і записав свої висновки у біблійній книзі Екклезіяста. Узагальнюючи свої спостереження, він сказав: «Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині» (Екклезіяста 12:13). Коли через кілька сторіч запитали Ісуса, яка найбільша заповідь у Мойсеєвому Законі, він відповів: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою» (Матвія 22:37). Чи не видається вам дивним те, що ми повинні боятися Бога і водночас любити його? Дослідімо, чому важливо боятися та любити Бога і як завдяки цьому ми можемо розвинути з ним належні стосунки.

Що означає страх Божий

Шанобливий страх надзвичайно важливий, якщо ми хочемо, аби наше поклоніння було прийнятне для Бога. У Біблії говориться: «Початок премудрости — страх перед Господом» (Псалом 111:10). Апостол Павло написав: «Нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом» (Євреїв 12:28). Щось подібне почув апостол Іван. У видінні він бачив одного з ангелів, який летів серед неба і, проголошуючи добру новину, почав з таких слів: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому» (Об’явлення 14:6, 7).

Страх Божий, який дуже важливий для змістовного життя,— це не якась хвороблива боязнь. Панічний страх ми відчуваємо, коли жорстокий та небезпечний злочинець загрожує нашому життю. Але страх Божий, або побожний страх,— це глибоке почуття пошани до Творця і боязнь не сподобатися Йому, адже він Верховний Суддя й Всемогутній — особа, котра має силу та владу покарати за непослух.

Страх у гармонії з любов’ю приносить пожиток

Та все ж Єгова не хоче, аби люди служили йому тільки тому, що відчувають перед ним благоговіння. Єгова насамперед є Богом любові. Апостол Іван був спонуканий написати: «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Єгова виявляє до людей глибоку любов, і він хоче, щоб вони відповідали йому взаємністю. Проте як може така любов поєднуватися з побожним страхом? Насправді ці два почуття тісно пов’язані між собою. Псалмоспівець написав: «Приязнь  Господня до тих, хто боїться Його» (Псалом 25:14).

Лише подумайте про ту повагу та благоговіння, які малюк має до свого сильного й розумного батька. Водночас він відповідає на батьківську любов. Дитина довіряє батькові, сподіваючись його керівництва, та впевнена, що воно принесе пожиток. Так і ми, коли любимо й боїмося Єгову, то підкорятимемося його керівництву, а це справді піде нам на користь. Зверніть увагу, що Єгова сказав про ізраїльтян: «О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки» (Повторення Закону 5:29).

Дійсно, побожний страх звільняє, а не сковує нас, він приносить радість, а не смуток. Ісая передрікав про Ісуса: «Його уподобання — в страху Господньому» (Ісаї 11:3). А псалмоспівець написав: «Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить» (Псалом 112:1).

Отже, зрозуміло, що ми не зможемо любити й боятися Бога, коли не знаємо його. Саме тому вивчення Біблії настільки важливе. Воно допоможе пізнати нам особистість Бога, усвідомити, як же мудро дотримуватися його керівництва, а також виявляти за нього вдячність. Коли ми наближатимемось до Бога, у нас з’явиться бажання чинити його волю та дотримуватися його заповідей, оскільки розумітимемо, що це піде нам на користь (1 Івана 5:3).

Дійсно, радісно знати, що ти на правильній життєвій дорозі. Подібну радість відчуває Білл, про якого ми згадували на початку. Недавно він сказав: «За дев’ять років, що пройшли від мого першого біблійного вивчення, мої стосунки з Єговою зміцнилися. Бурхливий вияв радості, яку я відчув тоді, перетворився у справді щасливий спосіб життя. Я постійно зберігаю оптимістичний погляд. Моє життя сповнене змістовною діяльністю, а не безцільними пошуками задоволень. Єгова став для мене реальною особою, і я впевнений, що він щиро зацікавлений у моєму добробуті».

У наступній статі ми далі розглянемо, як знання про Єгову приносить радість та пожиток тим, хто застосовує його в житті.

[Вставка на сторінці 5]

Наблизитися до Бога означає любити його і водночас боятися.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Ісус мав уподобання в страху перед Єговою.