‘Благословенства для праведного’

«Я БУВ молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили»,— сказав псалмоспівець Давид у похилому вже віці (Псалом 37:25). Бог Єгова любить праведних і ніжно піклується ними. У своєму Слові, Біблії, він закликає правдивих поклонників шукати праведності (Софонії 2:3).

Бути праведним означає дотримуватися Божих норм добра і зла. У 10-му розділі біблійної книги Приповістей не лише міститься заохочення підкорятися Божій волі, але й наголошується на рясних духовних благословеннях, які отримають виконавці його волі. До таких благословень належать: багатство поживної духовної їжі, корисна та приємна праця, а також хороші взаємини з Богом і людьми. Тож розгляньмо слова з Приповістей 10:1—14.

Належні спонуки

Вступ до цього розділу (переклад Хоменка) не залишає сумнівів стосовно того, хто є його автором. Там зазначається: «Приповідки Соломона». Говорячи про належні спонуки, щоб робити правильне, цар стародавнього Ізраїлю, Соломон, сказав: «Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його» (Приповістей 10:1).

Як же сумно для батьків, коли один з їхніх нащадків залишає поклоніння правдивому та живому Богу! Мудрий цар наголошує на смутку матері, можливо, для того, аби показати, що така втрата завдає їй набагато більше болю, ніж батькові. Щось подібне відчула Доріс *. Вона розповідає: «Коли нашому синові був 21 рік і він залишив правду, мій чоловік Франк та я були вбиті горем. Проте я переживала сильніший емоційний біль, ніж Франк. Пройшло 12 років, та все ж рана не загоюється».

Діти можуть зробити батька щасливим або ж принести матері душевний біль. Тож виявляймо мудрість і приносьмо втіху нашим батькам. А найважливіше — потішаймо серце нашого небесного Батька Єгови.

‘Душа праведного задовольниться’

«Не поможуть неправедні скарби,— говорить цар,— а справедливість від смерти визволює» (Приповістей 10:2). Для правдивих християн, котрі живуть на пізньому етапі часу кінця, ці слова дійсно дуже цінні (Даниїла 12:4). Знищення безбожного світу вже не за горами. Жодні засоби безпеки, створені людиною,— чи то якісь матеріальні або фінансові надбання, чи то зброя,— не захистять під час «великої скорботи», що наближається (Об’явлення 7:9, 10, 13, 14, Філ.). Тільки «праведні замешкають землю, і невинні зостануться в ній» (Приповістей 2:21). Тож продовжуймо ‘шукати найперш Царства Божого й Божої правди’ (Матвія 6:33).

Аби зазнати благословень, слугам Єгови необов’язково чекати приходу нового світу. «Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине» (Приповістей 10:3). Через «вірного і мудрого раба» Єгова щедро забезпечує нас духовною поживою (Матвія 24:45). Безсумнівно, праведний має підстави «співати від радости серця свого» (Ісаї 65:14). Знання приносить його  душі задоволення. Пошуки духовних скарбів — справжня насолода для праведного. Нечестиві ж особи не вбачають у цьому жодної радості.

‘Старанність збагачує’

Праведний отримує й інші благословення. «Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща [«старанних», Хом.] збагачує. Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива — син безпутній» (Приповістей 10:4, 5).

Особливо значущим є звернення царя до робітників, що працюють у період жнив. Жнива — це не час, щоб дрімати. Це час, коли необхідно довше працювати і виявляти старанність. Справді, жнива — пора невідкладної праці.

Маючи на увазі збирання не буквального врожаю, а людей, Ісус сказав своїм учням: «Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива [Бога Єгову], щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (Матвія 9:35—38). У 2000 році на Спомин Ісусової смерті прийшло понад 14 мільйонів осіб, а це більш ніж вдвічі перевищує число Свідків Єгови. Хто ж може заперечити, що ‘ниви для жнив уже пополовіли’? (Івана 4:35). Правдиві поклонники благають Господаря вислати більше робітників і водночас самі, згідно зі своїми молитвами, активно займаються працею роблення учнів (Матвія 28:19, 20). І як же рясно Єгова благословляє їхні зусилля! Протягом 2000 службового року було охрещено понад 280 000 нових осіб, котрі теж докладають зусиль, аби стати вчителями Божого Слова. Тож, беручи активну участь у праці роблення учнів, відчуймо і ми радість та задоволення впродовж цього часу жнив.

‘Благословенства на його голову’

«Благословенства на голову праведного,— продовжує Соломон,— а уста безбожним прикриє насильство» (Приповістей 10:6).

Той, хто має чисте і праведне серце, подає явні докази своєї праведності. Його мова люб’язна і підбадьорлива, своєю поведінкою він збудовує, а також виявляє щедрість. Інші палко бажають з ним спілкуватися. Така особа завойовує повагу серед людей. Вони добре про неї відгукуються, тобто благословляють її.

Нечестива ж особа повна ненависті й злоби, її головна мета — зробити прикрість іншим. Мова такої особи може бути солоденькою й, можливо, ‘прикриває насильство’, яке сховане в серці. Але рано чи пізно ця особа вдасться до фізичного чи словесного нападу (Матвія 12:34, 35). Або може статися так, що «уста ж безбожника його насилство заціпить» (Приповістей 10:6, Кул.). Згідно з цим віршем, нечестива особа зазвичай отримує від інших те, що виявляє сама, а це здебільшого  ворожість. І ця ворожість закриє, або ж заціпить, її уста, тому нечестива людина мовчатиме. Хіба може вона очікувати від інших якихось благословень?

«Пам’ять про праведного,— пише ізраїльський цар,— на благословення, а ймення безбожних загине» (Приповістей 10:7). Праведного з прихильністю згадуватимуть люди, а найважливіше — Бог Єгова. Будучи вірним аж до смерті, Ісус ‘успадкував Ім’я славніше’ за ангелів (Євреїв 1:3, 4). Правдиві християни і сьогодні пам’ятають гідні для наслідування приклади вірних чоловіків і жінок дохристиянських часів (Євреїв 12:1, 2). Наскільки ж їхні імена відрізняються від імен безбожників, які стали чимось огидним і мерзенним! Справді, «ліпше добре ім’я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото» (Приповістей 22:1). Тому здобуваймо добре ім’я у Єгови й ближніх.

«Хто в невинності ходить, той ходить безпечно»

Протиставляючи мудрого безглуздому, Соломон стверджує: «Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде» (Приповістей 10:8). Мудрий добре знає, що «не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Він усвідомлює потребу шукати у Єгови керівництва і з готовністю приймає Божі накази. Дурногубому ж не вдасться зрозуміти цієї простої істини. Його безглузде базікання веде до власної загибелі.

Праведний також насолоджується безпекою, якої не в стані відчути безбожник. «Хто в невинності [«непорочності», Дерк.] ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений. Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде» (Приповістей 10:9, 10).

Непорочна особа чесно ставиться до інших. Вона заслуговує на повагу і довір’я. Чесна особа є цінним працівником, і на неї часто покладають більше відповідальності. Завдяки своїй чесності вона може завжди мати працю, навіть тоді, коли її важко знайти. Крім того, чесність сприяє приємній та мирній домашній атмосфері (Псалом 34:14, 15). Чесна людина безпечно почуватиметься у родинному колі. Дійсно, непорочність породжує безпеку.

Трохи по-іншому виглядає ситуація з тими особами, котрі, керуючись егоїстичними цілями, виявляють нечесність. Шахрай, можливо, намагається маскувати неправду лукавою мовою, жестикуляцією або мімікою (Приповістей 6:12—14). Підморгування очима зі злісним чи облудним наміром може викликати у жертви такого обманщика багато психічних страждань. Проте рано чи пізно його лукавість виявиться. Апостол Павло написав: «У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома. Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть» (1 Тимофія 5:24, 25). Хоч би хто поводився нечесно,— батько, друг чи подружній партнер,— нечесність зрештою буде виявлена. Хто ж стане довіряти особі, котра має репутацію шахрая?

 ‘Його уста — джерело життя’

«Уста праведного — то джерело життя,— говорить Соломон,— а уста безбожним прикриє насильство» (Приповістей 10:11). Слова уст можуть зцілювати або ранити, відсвіжати, підбадьорювати або ж засмучувати.

Згадуючи спонуки, які криються за словами, цар Ізраїлю стверджує: «Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини» (Приповістей 10:12). Ненависть викликає у людському суспільстві сварки, що спричиняють розбрат. Ті, хто любить Єгову, повинні усунути ненависть зі свого життя. Але як? Замінюючи це почуття любов’ю. «Любов покриває багато гріхів» (1 Петра 4:8). Любов «усе зносить», тобто «усе покриває» (1 Коринтян 13:7, Дерк.). Побожна любов не сподівається досконалості від недосконалих людей. Вона не оприлюднює помилок ближніх, а допомагає не помічати їх, хіба що йдеться про серйозні правопорушення. Любов навіть дає сил зносити наругу, якої ми зазнаємо у проповідуванні, на роботі чи в школі.

Мудрий цар продовжує: «В устах розумного мудрість знаходиться, а різка — на спину безтямного» (Приповістей 10:13). Мудрість керує кроками розумної людини, тобто людини, яка виявляє розуміння. Підбадьорливі слова, що походять з її уст, допомагають іншим іти шляхом праведності. Ані така людина, ані ті, хто її слухає, не потребують, аби їх скеровували на правильний шлях силою — різкою картання.

‘Праведний збирає знання’

Що допоможе нашим словам стати ‘бризкотливим потоком премудрості’, а не дзюркотливим струмком нісенітниць? (Приповістей 18:4). Соломон відповідає: «Приховують [«збирають», Хом.] мудрі знання, а уста нерозумного — близькі до загибелі» (Приповістей 10:14).

Найперша необхідна умова — це аби наш розум наповнювали підбадьорливі Божі знання. Існує лише одне джерело таких знань. Апостол Павло написав: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:16, 17). Нам слід збирати знання і, немов шукаючи прихований скарб, копати у Божому Слові. Які ж захопливі та цінні є такі пошуки!

Аби з уст виходила мудрість, знання зі Святого Письма мусить увійти в наше серце. Ісус сказав своїм слухачам: «Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його» (Луки 6:45). Ось чому роздуми над тим, чого ми навчилися, мусять стати нашою звичкою. Безумовно, вивчення та роздумування вимагають зусиль, але ж наскільки збагачує таке вивчення! Немає жодної підстави йти за тим, хто бездумно белькоче, бо такий шлях веде до загибелі.

Мудра особа робить правильне в Божих очах і справляє добрий вплив на інших. Вона отримує насолоду від надміру духовної їжі і має багато цінної праці у Господньому ділі (1 Коринтян 15:58). Оскільки така людина є непорочною, вона ходить безпечно й отримує Боже схвалення. Справді, праведний має чимало благословень. Шукаймо праведності й далі, пристосовуючись до Божих норм добра і зла.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 25]

Чесність сприяє щасливому сімейному життю.

[Ілюстрація на сторінці 26]

«Збирають мудрі знання».