Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Будьте радісними жниварями!

Будьте радісними жниварями!

Будьте радісними жниварями!

«Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (МАТВІЯ 9:37, 38).

1. Що допомагає нам не зупинятися у виконанні Божої волі?

ЧИ МИ давно охрестилися як слуги Єгови, чи кілька років тому, нам може здаватися, що це було вчора. Хвала Єгові стоїть на першому місці в нашому житті, яке ми присвятили йому. Коли ми викупляли слушний час, щоб допомагати іншим почути й, можливо, прийняти звістку про Царство, радісне служіння Єгові ставало для нас найважливішим (Ефесян 5:15, 16, Кул.). Навіть сьогодні, коли ми зайняті, «маючи багато роботи у ділі Господньому», усі відчуваємо, як швидко пролітає час (1 Коринтян 15:58НС). Хоча перед нами постають проблеми, нас підтримує радість у виконанні волі Єгови (Неемії 8:10).

2. Що сприяє нашій радості в символічних жнивах?

2 Будучи християнами, ми беремо участь у символічних жнивах. Ісус Христос уподібнив збирання осіб для вічного життя до жнив (Івана 4:35—38). Оскільки ми беремо участь у таких жнивах, то зможемо відчути підбадьорення, розглядаючи те, як раділи ранньохристиянські жниварі. Ми дослідимо три чинники, які сприяють нашій радості в сучасних жнивах: 1) наша звістка надії, 2) успішні пошуки і 3) наш миротворчий склад розуму як жниварів.

Послані як жниварі

3. У чому Ісусові ранні послідовники відчували радість?

3 Як же змінилося 33 року н. е. життя ранніх жниварів, зокрема Ісусових 11 вірних апостолів, коли вони певного дня пішли на гору в Галілею, щоб зустрітися з воскреслим Христом! (Матвія 28:16). Під час цієї події було «більше як п’ятсот братів» (1 Коринтян 15:6). В їхніх вухах звучав наказ Ісуса: «Ідіть... і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Матвія 28:19, 20, Хом.). Незважаючи на люте переслідування, вони відчували велику радість у праці жнив, коли бачили, як в одному поселенні за іншим закладаються нові збори послідовників Христа. З часом «Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе під небом» (Колосян 1:23СМ; Дії 1:8; 16:5).

4. За яких обставин було послано Христових учнів?

4 На початку свого служіння в Галілеї Ісус скликав дванадцятьох апостолів і послав їх проповідувати, зокрема про те, що «наблизилось Царство Небесне» (Матвія 10:1—7). Він сам «обходив... всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку». Ісус змилосерджувався над людьми, «бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:35, 36). Відчуваючи глибоке зворушення, він сказав своїм учням: «Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива [Бога Єгову], щоб на жниво Своє Він робітників вислав» (Матвія 9:37, 38). Шість місяців до своєї смерті, перебуваючи в Юдеї, Ісус сказав, що потреба в жниварях зовсім не зменшилась (Луки 10:2). Принаймні у двох випадках він послав своїх послідовників працювати жниварями (Матвія 10:5; Луки 10:3).

Наша звістка надії

5. Яку звістку ми проголошуємо?

5 Як сучасні слуги Єгови, ми з радістю реагуємо на потребу в жниварях. Одним із чинників, який великою мірою сприяє радості, є те, що ми приносимо звістку надії зажуреним і пригніченим. Подібно до Ісусових учнів з першого сторіччя, яким же привілеєм ми вважаємо проголошення доброї новини — справжньої звістки надії — тим, котрі «змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха»!

6. Чим займалися апостоли в першому сторіччі?

6 Апостол Павло проповідував добру новину у середині першого століття. Його праця жнив була надзвичайно ефективна, бо 55 року н. е. він написав християнам у Коринті: «Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте» (1 Коринтян 15:1). Апостоли та інші ранні християни були працьовитими жниварями. Хоча Біблія не повідомляє, скільки апостолів пережило бурхливі події, які закінчилися знищенням Єрусалима 70 року н. е., ми знаємо, що 25 років пізніше апостол Іван усе ще проповідував (Об’явлення 1:9).

7, 8. Яку звістку надії слуги Єгови сьогодні проголошують з небувалою невідкладністю?

7 Відтак прийшли сторіччя, коли запанувало духівництво загальновизнаного християнства, відступницький «беззаконник» (2 Солунян 2:3). Але в кінці XIX сторіччя деякі особи, що намагалися наслідувати приклад ранніх християн, почали проголошувати звістку надії про Царство. Від першого номера (липень 1879 року) у назві цього часопису були слова «Вісник Присутности Христа», «вісник Христового Царства» або «оголошує Царство Єгови».

8 У 1914 році було встановлено Боже небесне Царство, яке очолив Ісус Христос. Тепер ми проголошуємо звістку надії з небувалою невідкладністю. Чому? Тому що серед багатьох благословень, яке принесе правління Царства, буде прихід остаточного кінця теперішньої злої системи (Даниїла 2:44). Чи існує ліпша звістка? І чи є більша радість, ніж звіщати Царство перед початком «скорботи великої»? (Матвія 24:21; Марка 13:10).

Успішний пошук

9. Яку вказівку Ісус дав своїм учням і як люди зреагували на звістку про Царство?

9 Інший чинник, який посилює нашу радість жниварів,— це успішний пошук нових учнів, котрі долучаються до нас у праці жнив. У 31—32 роках н. е. Ісус дав своїм учням вказівку: «Як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний» (Матвія 10:11). Не всі особи були достойні, і це видно з їхньої реакції на звістку про Царство. Однак Ісусові учні ревно проповідували добру новину всюди, де були люди.

10. Як Павло шукав достойних?

10 Енергійні пошуки достойних продовжувалися після смерті й воскресіння Ісуса. Павло розмовляв з євреями в синагогах та з іншими людьми на ринку в Афінах. Коли він дав свідчення в Ареопазі цього грецького міста, «деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім’ям, та інші із ними». Усюди, куди подавався Павло, він був також зразком у проповідуванні «прилюдно і в домах» (Дії 17:17, 34; 20:20).

11. Які методи в служінні були використовувані багато років тому?

11 Протягом останніх десятиліть XIX сторіччя помазані християни відважно займалися пошуками достойних. У статті «Помазані, щоб проповідувати» із «Сіонської Вартової башти» за липень/серпень 1881 року говорилося: «Проповідування доброї новини... скеровується до «сумирних», охочих і здатних слухати, щоб з-поміж них створювалося тіло Христове, співспадкоємці». Божі жниварі часто зустрічали людей, які виходили із церков після служби, і давали їм брошурки з біблійною звісткою, призначеною викликати позитивну реакцію серед достойних. Переглянувши ефективність цього методу свідчення, «Вартова Башта» за 15 травня 1903 року заохотила жниварів розповсюджувати брошурки «від дому до дому в неділю зранку».

12. Як ми поліпшили ефективність своєї проповідницької праці? Наведіть приклад.

12 За останні роки ми розширили своє служіння, намагаючись знаходити людей поза їхнім домом. Це виявилося дуже ефективним у країнах, де через економічну ситуацію чи розваги важко застати людей вдома у звичайний для нас час. Коли одна сестра з Англії та її супутниця помітили, як відвідувачі регулярно від’їжджають автобусами після дня відпочинку на узбережжі, вони набралися відваги, входили в автобуси й пропонували пасажирам «Вартову башту» й «Пробудись!». За один місяць їм вдалось розповсюдити 229 журналів. Ці сестри розповідають: «Ми не боїмося проповідувати на узбережжі, у ділових частинах міста і не лякаємось інших можливих труднощів, бо знаємо, що Єгова завжди з нами». Вони розпочали доставку журналів сталим читачам, а також одне біблійне вивчення. Тепер обидві служать допоміжними піонерками.

13. Які зміни в служінні необхідно зробити в декотрих місцевостях?

13 Тимчасом як пошуки достойних продовжуються, у декотрих місцевостях, можливо, необхідно зробити ґрунтовну переоцінку нашого служіння. Хоча багато Свідків зазвичай проповідують від дому до дому в неділю зранку, у певних місцевостях вони доходять висновку, що такі візити менш ефективні, оскільки мешканці можуть ще відпочивати. Змінивши свій графік, чимало Свідків тепер проводять пошуки пополудні, а декотрі — після християнських зібрань. І такі пошуки насправді плідні. Торік кількість вісників Царства по цілому світі зросла на 2,3 відсотка. Це приносить честь Господарю жнив, а нашим серцям — радість.

Зберігайте мир під час жнив

14. З яким складом розуму ми пропонуємо свою звістку і чому?

14 Інша причина радості пов’язана з нашим миротворчим складом розуму як жниварів. «Входячи в дім,— сказав Ісус,— вітайте його, промовляючи: «Мир дому цьому!» І коли буде достойний той дім,— нехай зійде на нього ваш мир» (Матвія 10:12, 13). Як єврейське, так і відповідне грецьке привітання в Біблії передають думку: «Всього найкращого». Проповідуючи людям добру новину, ми керуємося цим побажанням. Ми сподіваємося, що вони позитивно зреагують на звістку про Царство. Усі, хто так реагує, мають нагоду примиритися з Богом, коли вони розкаються у своїх гріхах, навернуться й виконуватимуть його волю. А мир з Богом приведе їх до вічного життя (Івана 17:3; Дії 3:19; 13:38, 48; 2 Коринтян 5:18—20).

15. Як ми можемо зберігати мирний склад розуму, коли стикаємося з негативною реакцією у проповідуванні?

15 Як ми можемо зберігати мир, коли стикаємося з негативною реакцією? Ісус наказав: «Як недостойний він [дім] буде, то мир ваш нехай до вас вернеться» (Матвія 10:13). У повідомленні Луки про те, що Ісус вислав 70 учнів, також знаходимо слова: «Коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас вернеться» (Луки 10:6). Ми повинні люб’язно й мирно підходити до людей з доброю новиною. Байдужа реакція, незадоволення або злісне зауваження господаря призводить тільки до того, що наша мирна звістка ‘повертається до нас’. Але жодна із цих реакцій не повинна позбавляти нас миру, який є плодом святого духу Бога Єгови (Галатів 5:22, 23).

Добра мета для жниварів

16, 17. а) Що ми ставимо собі за мету на повторних відвідинах? б) Як ми можемо допомагати тим, хто має біблійні запитання?

16 Будучи жниварями, ми з радістю беремо участь у згромаджуванні людей для вічного життя. І яке ж задоволення ми отримуємо, коли людина, якій проповідуємо, позитивно реагує, хоче далі вчитися і стає «сином [або дочкою] миру»! У неї може виникати багато біблійних запитань, а ми не в стані відповісти на них за один раз. Оскільки недобре затягувати візит, як же бути? Ми можемо поставити собі за мету дотримуватися однієї поради, яку було дано близько 60 років тому.

17 «Усім свідкам Єгови треба бути готовими проводити взірцеві вивчення Біблії». Так говорилося в третьому виданні інструкційних брошурок «Взірцеве вивчення», які друкувалися в 1937—1941 роках. Далі в ній говорилося: «Усі вісники [Царства] повинні старанно та всіма способами допомагати людям доброї волі, які цікавляться звісткою про Царство. До цих осіб слід робити повторні відвідини, відповідаючи на різні запитання... і потім якомога скоріше починати взірцеве вивчення». Авжеж, під час повторних відвідин ми ставимо собі за мету розпочати домашнє біблійне вивчення й проводити його регулярно *. Наше бажання виявляти привітність до зацікавленої особи та сердечну турботу про неї спонукують нас добре готуватися та ефективно проводити вивчення.

18. Як ми можемо допомагати новим ставати учнями Ісуса Христа?

18 За допомогою книжки «Знання, яке веде до вічного життя» і таких брошур, як «Чого Бог вимагає від нас?», ми можемо ефективно проводити домашні біблійні вивчення. У такий спосіб ми допомагатимемо новозацікавленим ставати учнями. Якщо ми намагаємось наслідувати Великого Вчителя, Ісуса Христа, зацікавлені також зможуть учитися завдяки нашому мирному, радісному духу, відвертості й повазі до норм та вказівок Єгови. Відповідаючи новим на різні запитання, намагаймося навчати цих людей самостійно відповідати тим, хто їх запитує (2 Тимофія 2:1, 2; 1 Петра 2:21). Як символічних жниварів, нас вельми втішає те, що в минулому службовому році по цілому світі в середньому проводилося 4 766 631 домашнє біблійне вивчення. Наша радість особлива, якщо ми самі — жниварі, котрі проводять домашні біблійні вивчення.

Постійно радійте під час жнив

19. Чому під час Ісусового служіння і відразу після нього існували всі причини радіти жнивами?

19 Під час Ісусового служіння і відразу після нього були всі причини радіти жнивами. У ті дні чимало людей позитивно зреагували на добру новину. Особливу радість принесли події у П’ятидесятницю 33 року н. е. Приблизно 3000 осіб послухалися вказівок Петра, отримали святий дух Єгови й увійшли у склад Божого народу духовного Ізраїлю. Їхнє число дедалі зростало й панувала велика радість, тимчасом як «Господь додавав тих, що спасалися» (Дії 2:37—41, 46, 47; Галатів 6:16; 1 Петра 2:9).

20. Що нам відрадно бачити під час жнив?

20 У той час сповнилися слова пророцтва Ісаї: «Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!» (Ісаї 9:2). Хоча тепер ми бачимо, що ‘помножений народ’ помазанців майже зібрано, нам дуже відрадно спостерігати за тим, як рік за роком збільшуються лави жниварів (Псалом 4:8; Захарія 8:23; Івана 10:16).

21. Що ми обговорюватимемо в наступній статті?

21 Ми маємо вагомі підстави відчувати постійну радість у жнивах. Наша звістка надії, пошуки достойних і наш миротворчий склад розуму — всі ці чинники приносять нам як жниварям радість. Але через них багато хто реагує ворожо. Це відчув на собі апостол Іван. Його ув’язнили на острові Патмос «за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа» (Об’явлення 1:9). А як ми можемо зберігати радість, коли стикаємося з переслідуванням та протидією? Що допоможе нам не знеохочуватися через затверділість багатьох тих, кому ми проповідуємо? Наступна стаття допоможе знайти біблійну відповідь на це запитання.

[Примітка]

^ абз. 17 Спочатку вивчення організовувалися в місцях, де можна було збирати групи зацікавлених. Але невдовзі вивчення почали проводитися з окремими людьми та сім’ями. (Дивіться книжку «Свідки Єгови — вісники Божого Царства», с. 574, англ., опубліковану Свідками Єгови).

Як би ви відповіли?

• Що таке символічні жнива?

• Яку звістку ми проголошуємо?

• Чому ми маємо успіх у пошуках учнів?

• Як ми зберігаємо мир у жнива?

• Чому ми радіємо під час жнив?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінках 12, 13]

Проповідування в I й XX-му сторіччях.

[Ілюстрації на сторінці 13]

Подібно до Павла, сучасні жниварі намагаються проповідувати скрізь, де є люди.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Люб’язно звіщайте добру новину.