Ваше право на власний погляд

Мабуть, ви, як і більшість, дуже цінуєте право вибирати, у що вам вірити. Завдяки цьому сьогодні серед шестимільярдного населення планети спостерігається вражаюче розмаїття поглядів. А різні погляди, подібно як відмінності у твориві,— багатство кольорів, форм, текстур, смаків, запахів та звуків,— часто роблять життя цікавішим, більш захопливим і радісним. Справді, таке різноманіття збагачує життя (Псалом 104:24).

ПРОТЕ існує підстава, аби бути обачним. Деякі погляди не лише відрізняються між собою, але також криють у собі небезпеку. Наприклад, на початку XX століття дехто почав вважати, що євреї та масони планують «припинити існування християнської цивілізації й встановити під своїм спільним правлінням світову державу». Одним з джерел таких поглядів став антисемітський трактат під назвою «Протоколи сіонських мудреців». У ньому стверджувалося, що у ці плани входить підтримка надмірних податків, допомога у виготовленні зброї та сприяння гігантським монополіям. І все це для того, аби «одним ударом знищити добробут поган». У трактаті також сказано, що, вміло маніпулюючи системою освіти, можна «перетворити поган у бездумних тварин» і, спорудивши підземні залізниці, об’єднати столичні міста. У результаті цього єврейські старійшини зможуть «придушити будь-яких противників, цілком знищивши їх».

Певна річ, усе це було вигадкою, аби розворушити антисемітські почуття. «Ця безглузда вигадка,— говорить Марк Джонс, працівник Британського музею,— поширилася й за межі Росії» (саме в Росії у 1903 році цей трактат уперше опублікували в одній з газет). А 8 травня 1920 року він з’явився у лондонській газеті «Таймс». Проте більш ніж через рік «Таймс» визнав, що цей документ був сфальсифікований. Тим часом вже було завдано збитків. «Такій брехні, як ця,— зазначає Джонс,— нелегко покласти край». Люди вже прийняли цю брехню, а вона здатна породити жовчні, отруйні та небезпечні погляди, що часто провадять до згубних наслідків, як це вже довела історія ХХ століття (Приповістей 6:16—19).

Особисті погляди і правда

Звичайно, неправильні погляди чи вірування можуть виникнути навіть без навмисної брехні. Іноді ми просто неправильно сприймаємо певні речі. Скільки людей віддали своє життя  заради чогось, у що вони свято вірили? Також ми нерідко віримо у те, у що самі хочемо. Один професор говорить, що навіть науковці «часто закохуються у власні теорії». Переконаність у правильності своїх поглядів не дозволяє їм критично проаналізувати свої твердження. Тому вони витрачають усе життя, марно намагаючись довести такі помилкові ідеї (Єремії 17:9).

Щось подібне сталося з релігійними поглядами, в яких теж виявляються суперечності (1 Тимофія 4:1; 2 Тимофія 4:3, 4). Одні мають сильну віру в Бога. Інші кажуть, що люди не мають жодних доказів, які б живили їхню віру в Бога. Одні стверджують, що людина має безсмертну душу, яка продовжує існування після смерті. Інші вірять, що після смерті повністю припиняється будь-яке існування. Безсумнівно, погляди, що розходяться між собою, не можуть усі бути правдивими. Крім того, було б мудро впевнитися, чи те, у що ми віримо, правда, чи просто віримо у те, чого самі бажаємо? (Приповістей 1:5). А як це можна зробити? Наступна стаття дасть відповідь на це запитання.

[Ілюстрація на сторінці 3]

У 1921 році «Протоколи сіонських мудреців» було піддано критиці.