Нехай сила звички діє вам на добро

ОДИН чоловік 12 років мешкав у передмісті Афін. Щодня він їздив додому з роботи тією самою дорогою. Потім перебрався в інше передмістя на протилежний бік міста. Якось після робочого дня він поїхав додому. Тільки після того, як опинився у районі, в якому жив колись, він усвідомив, що вирушив у неправильному напрямку. За звичкою він поїхав до свого колишнього дому!

Не дивно, що звички деколи називають другою натурою, вони справляють на наше життя потужний вплив. У цьому значенні звички можна прирівняти до вогню. Вогонь може давати бажане світло в темряві, зігрівати наші тіла, і на ньому ми можемо готувати собі їжу. Але вогонь може також бути лютим ворогом, який відбирає життя і нищить майно. Те саме можна сказати й про звички. Якщо їх належно розвивати, вони можуть принести велику користь. Однак вони можуть бути й руйнівними.

 У випадку з чоловіком, згаданим на початку, через силу звички він втратив лише час, проведений в автомобільному заторі. Але коли йдеться про важливіші речі, звички можуть сприяти нашому успіху чи довести до біди. Розгляньмо кілька реальних життєвих прикладів з Біблії, які демонструють, як звички можуть допомогти чи стати на заваді нашому служінню Богові та стосункам з ним.

Біблійні приклади корисних і шкідливих звичок

Ной, Йов та Даниїл були благословлені близькими стосунками з Богом. Біблія хвалить їх за «праведність» (Єзекіїля 14:14, Кул.). Знаменним є те, що життєвий шлях цих трьох чоловіків виявляє — вони розвинули корисні звички.

Ною було сказано побудувати ковчег — судно, довше за футбольне поле, вище за п’ятиповерховий будинок. Таке велике будівництво могло вразити будь-якого кораблебудівника стародавніх часів. Ной та семеро членів його сім’ї побудували ковчег без допомоги новітнього обладнання. Окрім того, Ной не переставав проповідувати своїм сучасникам. Можемо бути впевненими, що він також дбав про духовні й фізичні потреби своєї родини (2 Петра 2:5). Аби виконувати все це, Ною потрібно було мати добрі трудові навики. Крім того, цей чоловік увійшов у біблійну історію як той, що «з Богом ходив... Зробив Ной усе, як звелів був Господь» (Буття 6:9, 22; 7:5). Оскільки в Біблії його названо «невинним», це означає, що він, мабуть, продовжував ходити з Богом після Потопу і навіть після того, як у Бабелі спалахнуло повстання проти Єгови. Авжеж, Ной ходив з Богом до самої смерті у віці 950 років (Буття 9:29).

Йову корисні звички допомогли стати мужем «невинним та праведним» (Йова 1:1, 8; 2:3). Здебільшого, тобто за звичкою, він діяв як родинний священик, приносячи жертви за своїх дітей, особливо після кожного їхнього бенкету, на випадок, якби вони «згрішили... і зневажили Бога в серці своєму». Так робив Йов по всі дні» (Йова 1:5). Безсумнівно, в родині Йова звичаї, які зосереджувалися на поклонінні Єгові, займали чільне місце.

Даниїл служив Єгові «постійно» протягом усього свого довгого життя (Даниїла 6:17, 21, Хом.). Які корисні духовні звички мав Даниїл? Перш за все він регулярно молився до Єгови. Всупереч царському наказові, який забороняв це, «в три усталені порі на день він [Даниїл] падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так [«постійно», НС] і перед тим» (Даниїла 6:11). Він не відмовився від звички молитися Богові, навіть коли його життя опинилося через це під загрозою. Поза всяким сумнівом, така звичка допомагала Даниїлові вести винятково непорочне життя. Вочевидь, Даниїл також мав корисну звичку вивчати та глибоко обмірковувати захопливі Божі обітниці (Єремії 25:11, 12; Даниїла 9:2). Ці корисні звички допомогли йому витримати до кінця, добігти в змаганні за життя до самого фінішу.

Натомість Діна зазнала трагедії через шкідливу звичку. Вона «вийшла була [«мала звичку виходити», НС]... щоб подивитися на дочок того краю», котрі не були поклонницями Єгови (Буття 34:1). Така нешкідлива на перший погляд звичка довела її до лиха. Спочатку її зґвалтував Сихем, молодий чоловік, який вважався «найповажнішим у всім домі батька свого». Потім двоє її братів учинили помсту, повбивавши всіх чоловіків того міста. Які жахливі наслідки! (Буття 34:19, 25—29).

 Як нам упевнитися, що наші звички завжди діятимуть на добро, а не завдаватимуть шкоди?

Як використовувати свої звички

«Звички — це приречення», — написав один філософ. Але це не є незаперечною істиною. Біблія дуже чітко показує, що ми можемо з власної волі долати шкідливі звички і розвивати корисні.

З корисними звичками легше вести християнський спосіб життя, і воно стає успішнішим. Алекс, християнин з Греції, каже: «Завдяки звичці дотримуватися графіка виконання різних завдань я економлю дорогоцінний час». Теофілус, християнський старійшина, говорить, що звичка планувати допомагає йому бути успішним. Він каже: «Я цілковито переконаний, що не зміг би успішно виконувати свої християнські обов’язки, якби не мав звички добре все планувати».

Ми, як християни, отримали заохочення: «Простуймо завжди тим самим кроком [«заведеним порядком», НС]» (Филип’ян 3:16, Хом.). Заведений порядок стосується звичного дотримання визначеної системи дій. Корисні звички стають нам у пригоді, оскільки ми не витрачаємо часу на обдумування кожного кроку — ми вже встановили добрий порядок, якого дотримуємося завдяки силі звички. Сильні звички стають майже автоматичними. Подібно як звичка безпечно водити автомобіль допомагає водію робити швидкі правильні рішення в небезпечній ситуації, так корисні звички допомагають нам не гаючись робити належні рішення на християнській дорозі.

Англійський письменник Джеремі Тейлор висловився так: «Звички — це доньки дії». Якщо наші звички корисні, то ми можемо чинити добре без труднощів. Приміром, якщо ми, як християнські служителі, маємо звичку регулярно брати участь у праці проповідування, то нам легше і приємніше йти в польове служіння. Про апостолів ми читаємо, що вони «щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» (Дії 5:42; 17:2). Проте коли ми лише зрідка беремо участь у служінні, то можемо відчувати страх і потребувати більше часу, щоб увійти в ритм та з упевненістю займатися цією важливою християнською діяльністю.

Те саме стосується інших аспектів християнського заведеного порядку. Корисні звички можуть допомогти нам регулярно ‘читати Боже Слово вдень і вночі’ (Ісуса Навина 1:8, НС; Псалом 1:2). Один християнин має звичку читати Біблію 20—30 хвилин перед сном. Навіть коли він дуже змучується і йде спати, не почитавши Біблії, то не може заснути. Він мусить встати і подбати про свої духовні потреби. Така корисна звичка вже кілька років допомагає йому прочитувати всю Біблію за один рік.

Наш Взірець Ісус Христос мав звичку відвідувати зібрання, на яких обговорювалася Біблія. «Звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати» (Луки 4:16). Звичка допомогла Джо, старійшині, який має велику сім’ю і багато працює на світській роботі, розвинути в собі потребу і бажання регулярно відвідувати зібрання. Він каже: «Ця звичка допомагає мені не зупинятися, дає дуже потрібну духовну силу, завдяки якій я можу успішно долати різні труднощі» (Євреїв 10:24, 25).

 Такі звички є незамінними в християнському змаганні за життя. У повідомленні з країни, де народ Єгови переслідуваний, говориться: «Ті, хто має корисні духовні звички й глибоке цінування правди, без труднощів залишаються непохитними, коли приходять випробування, однак ті християни, які ‘за сприятливих обставин’ пропускають зібрання, нерегулярно беруть участь у проповідуванні та йдуть на компроміс у малому, часто не витримують випробування «вогнем» (2 Тимофія 4:2, Турконяк).

Уникайте шкідливих звичок, розвивайте корисні

Кажуть, що «людина повинна розвивати лише ті звички, яким може дозволити володіти собою». Шкідливі звички, безперечно, є жорстоким володарем. Проте їх можна подолати.

Стелла якийсь час не могла жити без телевізора. Вона визнає: «Кожній своїй звичці я здебільшого знаходила «невинне» виправдання». Так було й з надмірним переглядом телепередач. Вона казала собі, що подивиться телевізор, аби «трохи розслабитися» або «розвіятися». Однак її звичка вийшла з-під контролю, Стелла проводила перед телевізором довгі години. «Зрештою ця звичка почала сповільнювати мій духовний поступ»,— говорить вона. Доклавши рішучих зусиль, вона кінець кінцем зменшила час перегляду телепередач і стала розбірливішою у своєму виборі. «Я завжди намагаюся пам’ятати, чому хотіла позбутися цієї звички,— каже Стелла,— і вірю, що Єгова допомагає мені дотримуватися рішення».

Християнин на ім’я Хараламбус розповідає про свою шкідливу звичку, яка заважала його духовному поступу,— зволікання. «Коли я усвідомив, що звичка відкладати справи в довгий ящик є шкідливою, то почав змінювати своє життя. Якщо я ставив собі певні цілі, то окремо планував коли і як почати їх виконувати. Регулярність у виконанні своїх рішень і планів допомогла мені подолати схильність зволікати та лишилася моєю звичкою до сьогодні». Авжеж, корисні звички є найкращою заміною для шкідливих.

Наші товариші також можуть впливати на те, які звички ми розвиваємо — корисні чи шкідливі. Корисні звички заразливі, як і шкідливі. Так само як «товариство лихе псує добрі звичаї», добрі товариші можуть подати нам приклад благотворних звичок (1 Коринтян 15:33). А що найважливіше, звички можуть зміцнити або послабити наші стосунки з Богом. Стелла говорить: «Якщо наші звички корисні, вони полегшать боротьбу в служінні Єгові. Якщо ж звички шкідливі, вони заважатимуть нашим зусиллям».

Розвивайте корисні звички, і нехай вони керують вами. Вони стануть потужною позитивною силою вашого життя.

[Ілюстрація на сторінці 19]

Подібно як вогонь, звички можуть бути корисними і руйнівними.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Ісус мав звичку приходити щосуботи в синагогу, щоб читати Боже Слово.

[Ілюстрації на сторінці 22]

Корисні духовні звички зміцнюють наші стосунки з Богом.