Авраам — приклад віри

«[Авраам був] отцем усіх віруючих» (РИМЛЯН 4:11).

1, 2. а) За що сьогодні найбільше пам’ятають Авраама правдиві християни? б) Чому Авраама названо «отцем усіх віруючих»?

ВІН був прабатьком величезного народу, пророком, торговцем і провідником. І все ж сучасні християни найбільше пам’ятають цього чоловіка через непохитну віру — рису, що спонукала Бога Єгову назвати його своїм другом (Ісаї 41:8; Якова 2:23). Він мав на ім’я Авраам. Біблія називає його «отцем усіх віруючих» (Римлян 4:11).

² Але хіба чоловіки, котрі жили до Авраама, як-от Авель, Енох чи Ной, не виявляли віри? Виявляли, проте саме з Авраамом була укладена угода про благословення для усіх народів землі (Буття 22:18). Тому він став символічним батьком усіх, хто повірить в обіцяне Насіння (Галатів 3:8, 9). У певному розумінні Авраам є і нашим батьком, адже його віра служить гідним для наслідування прикладом. Оскільки Авраам стикався з безліччю випробувань, ціле його життя можна розглядати як вияв віри. Ще задовго до того, як Авраам пережив найбільше випробування віри,— наказ принести в жертву сина Ісаака,— він неодноразово виявив свою віру під час багатьох менших випробувань (Буття 22:1, 2). Розгляньмо декотрі з цих раніших випробувань віри й подивімося, які ми можемо взяти з цього уроки.

Наказ залишити Ур

3. Що у Біблії говориться про походження Аврама?

³ Уперше в Біблії Аврам (згодом знаний як Авраам) згадується у Буття 11:26, де говориться: «Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана». Аврам був нащадком богобоязливого Сима (Буття 11:10—24). Згідно з Буття 11:31, Аврам жив зі сім’єю у багатому «Урі халдейському», місті, що лежало колись на схід від річки Євфрат *. Тому він виростав не як кочівник, що живе у наметі, а як мешканець міста, котрий звик до розкішного способу життя. На міських базарах Ура можна було купити різні речі, привезені з інших місць. Уздовж вулиць височіли побілені 14-кімнатні доми, де була водопровідна система.

4. а) З якими випробуваннями в Урі стикалися поклонники правдивого Бога? б) Чому Аврам повірив у Єгову?

⁴ Попри усі ці матеріальні переваги Ур становив серйозну загрозу тим, хто хотів служити правдивому Богові. Це місто було поглинуте ідолопоклонством і забобонами. Тож не дивно, що найвищою спорудою міста був височезний зикурат на честь бога місяця Нанна. Немає сумніву, Аврам зазнавав сильного тиску, аби брати участь у цьому ганебному поклонінні, можливо, навіть і від деяких своїх родичів. Як подають певні юдейські передання, батько Аврама Терах сам виготовляв ідоли (Ісуса Навина 24:2, 14, 15). Проте хоч би як там було, Аврам не практикував ганебного фальшивого поклоніння. Тоді ще жив його старенький прабатько Сим і, безсумнівно, передав Авраму знання про правдивого Бога. У результаті цього він повірив у Єгову, а не в Нанна! (Галатів 3:6).

 Випробування віри

5. Що Бог наказав Авраму і яку дав обіцянку, коли той був ще в Урі?

⁵ Віра Аврама мусила бути випробувана. Бог з’явився йому й наказав: «Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє,— і будеш ти благословенням. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі» (Буття 12:1—3; Дії 7:2, 3).

6. Чому від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити Ур?

⁶ Аврам був уже в похилому віці й не мав дітей. Які ж нащадки мали стати «народом великим»? І де саме є ця земля, до якої йому наказано ввійти? На той час Бог нічого йому не пояснив. Справді, від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити багатий Ур зі всіма його розкошами. У книжці «Сім’я, любов і Біблія» (англ.) про стародавні часи зазначається: «Найжахливішим покаранням для члена сім’ї, винного у серйозному злочині, було вилучення або позбавлення «членства» сім’ї... Ось чому Авраам виявив надзвичайний послух і довір’я до Бога, коли, дотримавшись Його наказу, залишив не лише країну, але й своїх родичів».

7. Як християни сьогодні можуть стикатися з випробуваннями, подібними до випробувань Аврама?

⁷ Християни сьогодні можуть стикатися з подібними випробуваннями. Як і Аврам, ми можемо відчувати тиск, щоб поставити  матеріальні інтереси вище духовних справ (1 Івана 2:16). Можливо, невіруючі члени родини чинять нам опір. Серед них можуть бути і родичі, позбавлені спілкування, які намагаються втягнути нас у погане товариство (Матвія 10:34—36; 1 Коринтян 5:11—13; 15:33). Аврам залишив нам гарний приклад. Він поставив дружбу з Єговою понад усе, навіть понад родинні узи. Хоч Аврам не знав точно, як, коли і де Бог сповнить свою обітницю, та все ж ціле життя довіряв обіцянкам Єгови. Яке ж чудове заохочення для нас сьогодні — ставити справи Царства на перше місце в житті! (Матвія 6:33).

8. Як віра Аврама вплинула на його найближчих родичів і чого це може навчити християн?

⁸ А що стосовно найближчих родичів Аврама? Мабуть, Аврамова віра і переконання мали вирішальний вплив на них, оскільки як його дружина Сара, так і осиротілий племінник Лот послухалися Божої вказівки і залишили Ур. Брат Аврама, Нахор, і дехто з його нащадків згодом теж залишили Ур і поселилися в Харані, де вони поклонялися Єгові (Буття 24:1—4, 10, 31; 27:43; 29:4, 5). Уявіть собі, навіть батько Аврама Терах погодився разом з сином залишити домівку! Тому, коли йдеться про переселення до Ханаану, Біблія описує Тераха як голову родини (Буття 11:31). Можливо, і ми досягнемо добрих результатів, тактовно проповідуючи нашим рідним?

9. Які приготування було необхідно зробити Аврамові перед подорожжю і чому це вимагало жертв?

⁹ Але перед тим як вирушити у подорож, на Аврама чекало ще багато завдань. Він мусив продати свої землі й майно, купити намети, верблюдів, їжу і необхідне спорядження. Очевидно, Аврам зазнав фінансових  втрат, роблячи у поспіху приготування, але він з радістю підкорявся Єгові. Наскільки ж визначним, мабуть, став день, коли усі приготування врешті були завершені і караван Аврама, готовий до подорожі, вишикувався за межами Ура! Рухаючись вздовж річки Євфрат, караван прямував на північний захід. Після тижнів подорожі, подолавши біля 1000 кілометрів, караван прибув у Харан, місто північної Месопотамії, де зазвичай зупинялися каравани.

10, 11. а) Чому Аврам, ймовірно, залишився на деякий час у Харані? б) Як можна підбадьорити християн, котрі доглядають за літніми батьками?

¹⁰ Аврам оселився у Харані, можливо, з поваги до свого літнього батька Тераха (Левит 19:32). Нині на плечах багатьох християн теж лежить відповідальність доглядати за літніми або ж хворими батьками, дехто навіть повинен робити певні зміни, щоб сповнити цей обов’язок. Ті, хто стикається з такою ситуацією, можуть бути певні, що їхні спонукані любов’ю жертви — ‘вгодні Богові’ (1 Тимофія 5:4).

¹¹ Минав час. «І було днів Терахових дві сотні літ та п’ять літ. І Терах помер у Харані». Певна річ, ця втрата стала великим горем для Аврама, але коли час жалоби закінчився, він негайно відправився у подорож. «Аврам же мав віку сімдесят літ і п’ять літ, як виходив з Харану. І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського» (Буття 11:32; 12:4, 5).

12. Чим займався Аврам, перебуваючи в Харані?

¹² Цікаво зазначити, що, будучи в Харані, Аврам ‘набув маєток’. Хоча Аврам пішов на певні жертви, залишивши Ур, проте з Харану він виходив багатою людиною. Звичайно, це було результатом Божого благословення (Екклезіяста 5:18). Бог сьогодні не обіцяє обдарувати свій народ багатством, але він забезпечує найнеобхіднішим тих, хто «дім полишив, чи братів, чи сестер» заради Царства (Марка 10:29, 30). Також Аврам ‘набув людей’, тобто багато слуг. У Єрусалимському Таргумі й халдейській Парафразі в цьому вірші говориться, що Аврам їх «навернув на свою віру» (Буття 18:19). Чи ваша віра спонукує вас розмовляти з сусідами, співробітниками або однокласниками? Аврам, оселившись у Харані, не забував про Божий наказ, а ефективно використовував час перебування там. Проте цей час підійшов до кінця. «І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь» (Буття 12:4).

Перехід через Євфрат

13. Коли Аврам перетнув річку Євфрат і яке важливе значення мав цей перехід?

¹³ Знову Аврам мусив рушати в путь. Вийшовши з Харану, його караван попрямував на захід, долаючи біля 90 кілометрів. Можливо, наступна зупинка Аврама була на березі річки Євфрат, напроти Кархемішу, стародавнього торговельного центру. Це було місце, в якому більшість караванів перетинали річку *. Коли саме караван Аврама перетнув її? Біблія вказує, що це відбулося за 430 років перед тим, як 14 нісана 1513 року до н. е. євреї вийшли з Єгипту. У книзі Вихід 12:41 говориться: «І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня,— вийшли всі Господні війська з єгипетського краю». Очевидно, саме 14 нісана 1943 року до н. е., коли Аврам слухняно перетнув Євфрат, увійшла в дію угода між Богом і Авраамом.

14. а) Що міг бачити Аврам очима віри? б) У якому значенні Божий народ відчуває сьогодні більші благословення, ніж Аврам?

¹⁴ Аврам полишив багате місто. Тепер він міг малювати в своїй уяві «місто, що  має підвалини», праведний уряд, котрий правитиме над людством (Євреїв 11:10). Маючи дуже обмежену інформацію, Аврам дещо почав розуміти Божий намір стосовно визволення смертного людства. Тепер Бог благословив нас набагато глибшим розумінням своїх намірів, ніж Аврама (Приповістей 4:18). «Місто», або ж Царський уряд, на який надіявся Аврам, сьогодні є реальністю, адже з 1914 року цей уряд вже встановлено в небі. Чи ж ми не повинні з цієї причини відчувати спонуку діяти, виявляючи віру й довір’я до Єгови?

Початок тимчасового перебування в Обітованій землі

15, 16. а) Чому від Аврама вимагалося сміливості, щоб збудувати жертовник Єгові? б) Як християни сьогодні можуть виявляти таку ж сміливість, як Аврам?

¹⁵ У Буття 12:5, 6 говориться: «І до Краю ханаанського вони прибули. І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре». Сихем був розташований за 50 кілометрів на північ від Єрусалима у родючій долині, котру змальовували як «рай на святій землі». Однак «ханаанеянин тоді проживав у цім Краї». Оскільки ханаанеяни були морально зіпсовані, Аврам повинен був докладати неабияких зусиль, щоб захистити сім’ю від їхнього шкідливого впливу (Вихід 34:11—16).

¹⁶ Другий раз «Господь явився Авраму й сказав: «Я дам оцей Край потомству твоєму». Наскільки хвилююча обіцянка! Звичайно, від Аврама вимагалося віри, аби радіти з того, чим втішатимуться лише його майбутні нащадки. У відповідь він «збудував там жертівника Господеві, що явився йому» (Буття 12:7). Один біблеїст зазначає: «Побудувати жертовник у цьому краї, по суті, означало офіційно заволодіти цією землею на основі права сповідувати свою віру». Побудова такого  жертовника була сміливим учинком. Згодом у Закон-угоді згадувався цей жертовник, зроблений з необтесаного каміння (Вихід 20:24, 25). Отже зовнішній вигляд цього жертовника разюче відрізнявся від жертовників, якими користувалися ханаанеяни. У такий спосіб Аврам чітко виявив себе привселюдно як поклонник правдивого Бога Єгови, наражаючись на ворожість і можливу фізичну небезпеку. А що можна сказати про нас нині? Чи дехто з нас, особливо молодь, приховує від сусідів чи однокласників, що ми поклоняємося Єгові? Тож нехай приклад Аврамової сміливості спонукує нас гордитися тим, що ми служимо Єгові!

17. Як Аврам довів, що є проповідником Божого імені, й про що це нагадує сучасним християнам?

¹⁷ Хоч би де мешкав Аврам, поклоніння Єгові завжди було для нього на першому місці. «А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп’яв,— Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення» (Буття 12:8). Єврейський вислів «прикликав Ймення» також означає «оголошувати (проповідувати) Ймення». Без сумніву, Аврам сміливо оголошував ім’я Єгови своїм ханаанським сусідам (Буття 14:22—24). А це нагадує про наш обов’язок брати сьогодні якомога більшу участь у ‘прославленні Його Ім’я’ (Євреїв 13:15; Римлян 10:10).

18. У яких стосунках був Аврам з мешканцями Ханаану?

¹⁸ Аврам не затримувався довго в жодному зі згаданих місць. «Потім Аврам згорнув табір і йшов від таборища до таборища в бік Неґеву» — напівпосушливої місцевості на півдні гір Юди (Буття 12:9, НС). Рухаючись з місця до місця і виявляючи себе поклонниками Єгови у кожній новій території, Аврам і його родина «визнавали, що «вони на землі чужаниці й приходьки» (Євреїв 11:13). Вони завжди намагалися уникати занадто близького спілкування зі своїми поганськими сусідами. Сьогодні християни теж мусять ‘не належати світові цьому’ (Івана 17:16, СМ). Будучи доброзичливими та ввічливими до своїх сусідів і співпрацівників, нам слід уважати, аби не перейняти поведінку, що відображає дух світу, відчуженого від Бога (Ефесян 2:2, 3).

19. а) Чому кочове життя створювало труднощі для Аврама й Сари? б) Які випробування очікували Аврама?

¹⁹ Не забуваймо, що для Аврама і Сари було досить нелегко пристосуватися до суворого кочового життя. Вони харчувалися продуктами, які отримували зі своїх отар самі, а не купували їх на переповнених товарами базарах Ура; вони жили в наметах, а не в добре збудованому будинку (Євреїв 11:9). Аврам був дуже зайнятий, наглядаючи за отарами і за слугами. Сара, без сумніву, займалася справами, які зазвичай виконували жінки у їхній культурі: замішувала тісто, пекла хліб, пряла вовну, шила вбрання (Буття 18:6, 7; 2 Царів 23:7; Приповістей 31:19; Єзекіїля 13:18). Та все ж насувалися нові випробування. Невдовзі Аврам і його домашні мали зіткнутися з ситуацією, яка поставила під загрозу їхнє життя! Чи віра Аврама виявилася настільки міцною, що йому вдалося знести ті труднощі?

[Примітки]

Чи ви звернули увагу?

• Чому Аврама названо «отцем усіх віруючих»?

• Чому від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити Ур халдейський?

• Як Аврам показав, що поклоніння Єгові стоїть у нього на першому місці?

[Запитання для вивчення]

[Карта на сторінці 16]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПОДОРОЖ АВРАМА

Ур

Харан

Кархеміш

ХАНААН

Велике море

[Відомості про джерело]

Based on a map copyrighted by Pictorial Archive (Near Eastern History) Est. and Survey of Israel

[Ілюстрація на сторінці 15]

Від Аврама вимагалося неабиякої віри, щоб залишити комфортне життя в Урі.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Живучи в наметах, Аврам і його родина «визнавали, що «вони на землі чужаниці й приходьки».