Виявляймо таку ж віру, як Авраам!

«Тож знайте, що ті, хто від віри,— то сини Авраамові» (ГАЛАТІВ 3:7).

1. Як Аврам справився з новим випробуванням у Ханаані?

АВРАМ, послухавши наказу Єгови, полишив розкішне життя в Урі. Незручності, котрі йому доводилося зносити усі ці роки, були, немов тінь випробування віри, з яким він зіткнувся в Єгипті. У Біблії говориться: «Стався був голод у Краї». Як же легко через свою ситуацію Аврам міг упасти в розчарування! Натомість він вжив конкретних заходів, аби забезпечити свою сім’ю. «І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став». Аврам з усім своїм добром не міг увійти в Єгипет непоміченим. Чи Єгова виповнить свої обіцянки і захистить Аврама від зла? (Буття 12:10; Вихід 16:2, 3).

2, 3. а) Чому Аврам не розповів, ким насправді є його дружина? б) Беручи до уваги ситуацію, як Аврам поводився зі своєю дружиною?

² У Буття 12:11—13 ми читаємо: «І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: «Отож то [«послухай, будь ласка», НС] я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя. І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його,— то вони мене вб’ють, а тебе позоставлять живою. Скажи ж, що сестра моя ти,— щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе». Хоча Сарі було вже 65 років, вона все ще була невимовно красивою жінкою. І тому життя Аврама було під загрозою * (Буття 12:4, 5; 17:17). А найважливіше, йшлося про справи, пов’язані з намірами Єгови, оскільки через Аврамове насіння мали поблагословитися народи землі (Буття 12:2, 3, 7). Так як Аврам не мав ще дітей, було дуже важливо, щоб він залишився живим.

³ Аврам порадився зі своєю дружиною про те, до якої тактики можна було б удатися, і, узгодивши все наперед, сказав, що Сара — його сестра. Зверніть увагу на те, що, хоча Аврам був головою родини, він не зловживав своєю позицією, а заохочував дружину до співпраці й підтримки (Буття 12:11—13; 20:13). Так, Аврам є гарним прикладом для чоловіків, як головувати, виявляючи любов, а Сара — прикладом покори для сучасних дружин (Ефесян 5:23—28; Колосян 4:6).

4. Як сьогодні треба поводитися вірним Божим служителям, коли життя їхніх братів під загрозою?

⁴ Сара могла сказати, що є сестрою Аврама, оскільки насправді вона була його сестрою по батькові (Буття 20:12). Крім того, Аврам не був зобов’язаний давати точну інформацію людям, які не мали на неї права (Матвія 7:6). Вірні Божі служителі дотримуються сьогодні біблійного наказу бути чесними (Євреїв 13:18). Вони ніколи не говорили б неправди,  наприклад, під присягою у залі суду. Коли життя їхніх духовних братів під загрозою, як-от під час переслідувань або громадянських заворушень, вони застосовують пораду Ісуса: «Будьте ж мудрі [«обережні», НС], як змії, і невинні, як голубки» (Матвія 10:16). (Дивіться «Вартову башту» за 1 листопада 1996 року, сторінка 18, абзац 19).

5. Чому Сара охоче послухала Аврама?

⁵ А як Сара зреагувала на прохання Аврама? Апостол Петро описує подібних до неї жінок, які «клали надію на Бога». Сара усвідомлювала, що з цією ситуацією пов’язані духовні справи. До того ж вона кохала й поважала чоловіка. Тому Сара вирішила ‘підкоритись своєму чоловікові’ і не виявляти свій сімейний стан (1 Петра 3:5). А це, звісно, теж наражало її на небезпеку. «І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона. І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового» (Буття 12:14, 15).

Єгова дає визволення

6, 7. У якій критичній ситуації опинилися Аврам і Сара та як Єгова визволив Сару?

⁶ Якою ж, мабуть, тривожною виявилася ця ситуація для Аврама й Сари! Здається, що Сару ледь не зґвалтували. Окрім того, фараон, не знаючи ким Сара є насправді, так обдарував Аврама, що «одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, і верблюди» * (Буття 12:16). З якою ж зневагою Аврам, напевно, ставився до тих подарунків! Хоча ситуація видавалася безвихідною, Єгова не полишив Аврама.

⁷ «І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку» (Буття 12:17). Невідомо як саме, але фараону виявилася справжня причина цих «пораз». «І прикликав фараон Аврама й сказав: «Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона — твоя жінка? Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя,— візьми та й іди!» І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було» (Буття 12:18—20; Псалом 105:14, 15).

8. Який захист Єгова гарантує християнам сьогодні?

⁸ Нині Єгова не гарантує своїм слугам захисту від смерті, злочину, голоду чи стихійних лих. Але Єгова пообіцяв нам, що завжди захищатиме від небезпек, що загрожують нашій духовності (Псалом 91:1—4). Він захищає нас перш за все, забезпечуючи вчасними застереженнями через своє Слово й «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45). А що, коли через переслідування виникає загроза смерті? Хоча Бог іноді допускає, аби деякі його слуги померли, він ніколи не дозволить цілковитого знищення свого народу (Псалом 116:15). І якщо смерть забере декотрих вірних, то можемо бути певні у їхньому воскресінні (Івана 5:28, 29).

Готовність на жертви заради миру

9. На що вказує те, що Аврам не хотів осісти в Ханаані?

⁹ Коли голод у Ханаані, очевидно, закінчився, «піднявся Аврам із Єгипту,— сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву [напівпустельної території на півночі Юдейських гір]. А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото» (Буття 13:1, 2). Тому місцеві мешканці дивилися на нього як на могутнього і впливового ватажка (Буття 23:6). Аврам не прагнув осісти в Ханаані й утягуватися в їхні політичні справи. Натомість «пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був  поміж Бет-Елом і поміж Гаєм». Як завжди, незважаючи на місцеперебування, Аврам ставив поклоніння Єгові понад усе (Буття 13:3, 4).

10. Яка проблема виникла між пастухами Аврама і пастухами Лота й чому її було необхідно швидко залагодити?

¹⁰ «Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети. І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати. І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю» (Буття 13:5—7). У тому краї не було достатньо води й пасовищ для усіх отар Аврама і Лота. Через це поміж пастухами наростало напруження і почуття образи. Поклонникам Єгови не личило займатися такими суперечками. Коли б сварки через такі дрібниці продовжувалися, це могло б призвести до розриву будь-яких стосунків. Отже, як Аврам мав справитися з цією ситуацією? Після смерті Лотового батька Аврам усиновив Лота й, можливо, виховував його, немов власного сина. Хіба ж Аврам не міг вибрати собі найкраще, хоча б через те, що був старший?

11, 12. Яку щедру пропозицію зробив Аврам Лотові і чому рішення Лота було немудрим?

¹¹ Але «промовив до Лота Аврам: «Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня. Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч,— то я піду праворуч, а як ти праворуч,— то піду я ліворуч». Біля Бет-Елу існувало, як його було названо, «одне з найліпших у Палестині місць для спостереження». Може, саме звідти «звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару,— перед тим, як Содом та Гоморру був знищив Господь,— як Господній садок, як єгипетський край!» (Буття 13:8—10).

¹² Хоча у Біблії Лота описано як «праведного», з певних причин він не довірив Авраму цю справу і не чекав на пораду цього старшого чоловіка (2 Петра 2:7). «І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного. Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому» (Буття 13:11, 12). Содом був багатим містом і відкривав чимало можливостей у матеріальному плані (Єзекіїля 16:49, 50). Незважаючи на те, що вибір Лота з матеріального погляду видавався правильним, з духовного ж — цей вибір був невдалий. Чому? У Буття 13:13 говориться, що «люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом». Рішення Лота перебратися у той край спричинило багато страждань його сім’ї.

13. Як приклад Аврама може допомогти християнам, що мають фінансові непорозуміння?

¹³ Одначе Аврам вірив в обіцянку Єгови, що його насіння оволодіє цілою землею, і не сперечався за якийсь маленький її клаптик. Він шляхетно діяв у гармонії з принципом, пізніше записаним у 1 Коринтян 10:24: «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього». Це є добрим нагадуванням для тих,  хто, можливо, має якісь фінансові непорозуміння із співвіруючими. Замість того щоб дотримуватися принципу з Матвія 18:15—17, дехто зі своїми братами судиться (1 Коринтян 6:1, 7). Приклад Аврама показує, що ліпше понести фінансові втрати, ніж стягати докір на ім’я Єгови або руйнувати мир у християнському зборі (Якова 3:18).

14. Як Аврам був винагороджений за свою щедрість?

¹⁴ Аврам був винагороджений за свою щедрість. Бог проголосив: «Вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде». Яким же це було підбадьоренням для бездітного Аврама! Згодом Бог наказав: «Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його,— бо тобі його дам» (Буття 13:16, 17). Ні, Аврам не мав втішатися зручностями у місті. Він повинен був жити окремо від ханаанеян. Так само сьогодні християни повинні залишатися осторонь від світу. Вони не вважають себе ліпшими від інших, але й не підтримують близьких стосунків з тими, хто може спонукувати їх до небіблійної поведінки (1 Петра 4:3, 4).

15. а) Яке значення могли мати подорожі Аврама? б) Який приклад встановив Аврам для християнських сімей сьогодні?

¹⁵ У біблійні часи перед тим, як заволодіти землею, людина була зобов’язана оглянути її. Мабуть, такі оглядини були для Аврама постійним нагадуванням, що колись ця земля належатиме його нащадкам. Покірно «Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві» (Буття 13:18). В який уже раз Аврам показав, що поклоніння Єгові він ставить на перше місце. А чи сімейне вивчення, молитва з сім’єю й зібрання стоять на першому місці у вашій родині?

Напади ворогів

16. а) Чому початкові слова з Буття 14:1 мають зловісний відтінок? б) Що стало причиною нападу чотирьох східних царів?

¹⁶ «І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу *, і Тидала, царя Ґоїму,— вони вчинили війну». В оригінальному єврейському тексті ці вступні слова («І сталось за днів...») мають зловісний відтінок і вказують на «період випробувань, що має закінчитися благословеннями» (Буття 14:1, 2, примітка в НС). Випробування почалися, коли чотири східні царі та їхні війська вчинили спустошливий напад на Ханаан. З якою метою? Аби придушити бунт у п’ятьох містах: Содомі, Гоморрі, Адмі, Цевоїмі й Белай. Придушивши бунт у всіх цих містах, вони «зібрались були до долини Сіддім,— вона тепер море Солоне». А неподалік жив Лот зі своєю сім’єю (Буття 14:3—7).

17. Чому те, що Лота взяли в полон, стало випробуванням віри Аврама?

¹⁷ Ханаанські царі люто протидіяли завойовникам, але зазнали ганебної поразки. «І взяли вони ввесь маєток Содому  й Гоморри, і всю їхню поживу,— і пішли. І взяли вони Лота, сина брата Аврамового,— бо пробував у Содомі,— і добро його та й пішли». Невдовзі вістка про ці жахливі події дійшла до Аврама: «І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові,— а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників. І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю» (Буття 14:8—14). Яке ж це було випробування віри! Чи живив Аврам недобрі почуття до свого небожа, за те що він вибрав ліпшу землю? Не забуваймо, що ці нападники були з його рідної землі, з Шінеару. Коли б він воював проти них, то втратив би будь-яку можливість повернутися додому. До того ж що міг зробити Аврам війську, котре не могли перемогти навіть об’єднані сили ханаанеян?

18, 19. а) Як Авраму вдалося визволити Лота? б) Завдяки кому Аврам отримав цю перемогу?

¹⁸ Знову Аврам продемонстрував цілковите довір’я до Єгови. «Узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану. І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску. І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей» (Буття 14:14—16). Хоча в Аврама було значно менше військо, ніж у його ворогів, виявивши сильну віру в Єгову, він отримав перемогу і врятував Лота та його сім’ю. Тепер Аврам зустрівся з Мелхиседеком, царем-священиком Салиму. «А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино, а він був священик Бога Всевишнього. І поблагословив він його та й промовив: «Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю. І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх». І Аврам дав йому десятину зо всього» (Буття 14:18—20).

¹⁹ Звичайно, перемога належала Єгові. Завдяки своїй вірі Аврам у котрий раз отримав порятунок від Єгови. Божий народ сьогодні не бере участі у буквальній війні, але він стикається з багатьма випробуваннями і труднощами. У наступній статті ми дізнаємося, як приклад Аврама може допомогти нам успішно їх долати.

[Примітки]

Чи ви звернули увагу?

• Чому голод у Ханаані став випробуванням віри Аврама?

• Як Аврам і Сара подали добрий приклад для сучасних дружин і чоловіків?

• Який урок ми можемо взяти для себе з того, як повівся Аврам, коли постали суперечки між його пастухами й пастухами Лота?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 22]

Аврам не виборював свої права, а поставив інтереси Лота вище своїх.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Аврам продемонстрував довіру до Єгови, коли рятував свого племінника Лота.