«Що назріває у Франції?»

«Воля, кохана воля»,— це слова з «Марсельєзи», національного гімну Франції. Безсумнівно, воля має надзвичайно важливе значення. Однак нещодавні події у Франції викликають занепокоєння: чи не порушуються у цій країні основні свободи? Саме тому у п’ятницю, 3 листопада 2000 року, десятки тисяч Свідків Єгови розповсюдили загалом 12 мільйонів примірників спеціального буклета «Що назріває у Франції? Чи свобода не опиниться під загрозою?».

ВЖЕ кілька років Свідки Єгови у Франції зазнають цькувань від різних політичних діячів і антисектантських угруповань. Це створює труднощі для окремих Свідків, для зборів, а також для діяльності організації в країні загалом. Проте 23 червня 2000 року Державна рада, найвищий адміністративний суд Франції, прийняла знаменне рішення, ухвалене більшістю представників 31 нижчого суду у більш ніж 1100 справах. Державна рада затвердила, що поклоніння Свідків Єгови повністю узгоджується з законодавством Франції і їхні Зали Царства підлягають під таке ж звільнення від оподаткування, яке надається іншим релігіям.

Та все ж, абсолютно ігноруючи це рішення, Міністерство фінансів Франції продовжує відмовляти Свідкам Єгови у звільненні від податків, передбаченому законом для релігійних організацій. Міністерство наклало 60–відсотковий податок на пожертви, що надходять від Свідків Єгови та їхніх товаришів з 1500 місцевих зборів Франції. Тепер ця справа розглядається в суді.

Мета вищезгаданої кампанії — оприлюднити цю парадоксальну справу й наголосити на тому, що таке свавільне  оподаткування і запропоновані закони містять небезпеку, що буде придушено релігійну свободу всіх віросповідань *.

Довгий день

О другій годині ночі Свідки з деяких зборів почали розповсюджувати буклети на вокзалах, фабриках, а потім в аеропортах. Париж прокидається о шостій годині ранку, тому в цей час у зручних місцях вже стояло біля 6000 добровольців, аби не пропустити жодного мешканця, що добирався на роботу. Одна молода жінка висловилася: «Те, що ви робите заради релігійної свободи, гідне похвали. Адже це питання торкається не лише Свідків Єгови». У Марселі понад 350 Свідків роздавали буклети на зупинках метро й по вулицях. Вже через годину національне радіо оголосило про цю кампанію, порадивши слухачам не дивуватися, коли до них підійдуть Свідки Єгови. У Страсбурзі, столиці Європейського суду з прав людини, подорожні на центральному вокзалі з терпеливістю чекали у черзі, аби отримати свій примірник буклета. Один правник заявив, що хоча не поділяє наших переконань, проте з цікавістю слідкує за ходом цієї судової справи, оскільки наша боротьба є важливою і справедливою.

О восьмій годині, попри сильний дощ, 507 Свідків в альпійському місті Греноблі «прочесали» вулиці й рознесли буклети по поштових скриньках. Водії автомобілів і трамваїв, помітивши, що щось діється, зупинялися, аби теж попросити буклет. У місті Пуатьє (на заході Франції) подорожні, котрі прибували поїздом о дев’ятій, вже отримали свої буклети у місці відправлення. У Мюлузі, місті неподалік німецького кордону, на той час вже було розповсюджено 40 000 примірників.

До десятої години багато зборів розповсюдили більш ніж половину буклетів, які в них були. До обіду лише декілька людей відмовилися від буклетів, але відбулося багато цікавих розмов. У Безансоні, місті, розташованому приблизно за 80 кілометрів від щвейцарського кордону, один юнак виявив інтерес до Біблії й запитав, чому Бог дозволяє страждання. Свідок запросив його продовжити обговорення в найближчому Залі Царства, де відразу було розпочато біблійне вивчення за допомогою брошури «Чого Бог вимагає від нас?».

Опівдні багато Свідків використали свою обідню перерву, аби годинку чи дві попроповідувати. Пополудні розповсюдження тривало, і до третьої-четвертої години чимало зборів уже закінчили кампанію. У місті Реймс, що вважається столицею шампанських вин, особи, що колись вивчали або спілкувалися зі Свідками Єгови, виявили бажання відновити зв’язок зі збором. У Бордо було розпочато три домашні біблійні вивчення. У цьому ж місті сестра, ввійшовши в магазин, щоб купити газету, побачила на прилавку стос буклетів. Продавець, колишня Свідок, отримала буклет і, усвідомлюючи його важливість, зробила ксерокопії, щоб особисто роздавати їх людям.

У місті Гавр (Нормандія) протестантка, почувши по радіо про оподаткування пожертв  Свідків Єгови, була шокована. Вона охоче взяла буклет і похвалила Свідків за те, що вони виступають проти такої несправедливості. О 19.20 в новинах по ліонському місцевому телебаченню стосовно цієї кампанії прозвучав коментар: «Сьогодні вранці було легше пробігти між краплинами дощу, ніж уникнути буклетів Свідків Єгови». Двоє Свідків, у котрих взяли інтерв’ю, пояснили причини кампанії.

Свідки, котрі запланували розповсюдження буклетів після роботи, пропонували їх мешканцям, які поверталися додому, а також залишали їх у поштових скриньках. У містах Брест і Лімож, відомих своєю порцеляною, об 11 вечора люди, що поверталися з кіно, були серед останніх, хто отримав цю інформацію того дня. Буклети, що залишилися, розповсюдили наступного ранку.

Результати

Один Свідок написав: «Наші противники думають, що позбавляють нас сили. А насправді відбувається щось протилежне». У більшості зборів кампанію підтримало понад 75 процентів усіх Свідків, дехто розповсюджував буклети навіть протягом 10, 12 або й 14 годин. У місті Ем, на півночі Франції, після нічної зміни один Свідок роздавав буклети з п’ятої ранку до третьої дня. У сусідньому місті Денен, де збір існує з 1906 року, у п’ятницю 75 Свідків присвятили розповсюдженню буклетів 200 годин. Інші, незважаючи на похилий вік, недуги і несприятливу погоду, теж були сповнені рішучості взяти участь у цій кампанії. У місті Ле-Ман, наприклад, троє жінок у віці 80 років провели дві години, розносячи буклети по поштових скриньках, а навпроти вокзалу роздавав буклети Свідок на інвалідному візку. Наскільки ж підбадьорювало те, що багато колись неактивних Свідків були зайняті у цій спеціальній кампанії!

Безсумнівно, завдяки цій кампанії було дано чудове свідчення. Буклет отримали люди з різних прошарків суспільства; багатьох з них часто не вдавалося застати вдома. Чимало людей вважає, що цією акцією було досягнуто набагато більше, а не лише захисту інтересів Свідків Єгови. На їхній погляд, ця кампанія була виступом на захист свободи совісті й віросповідання усіх громадян Франції. Свідченням цього є те, що дехто просив дати їм буклети ще й для друзів, колег чи родичів.

Свідки Єгови у Франції гордяться тим, що можуть знайомити людей з іменем Єгови й захищати справи Царства (1 Петра 3:15). Вони щиро сподіваються, що матимуть можливість «провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості» і що до них ще приєднаються тисячі осіб, аби разом славити небесного Отця Єгову (1 Тимофія 2:2).

[Примітка]