Як робити мудрі рішення

СВОБОДА волі — це дар від Бога. Без неї ми були б звичайними ро́ботами, які не в стані контролювати своїх вчинків. Однак саме через неї нам доводиться стикатися з труднощами. Володіючи свободою волі, ми змушені робити рішення.

Звичайно, багато рішень зовсім незначні. Інші ж, приміром, яку кар’єру обрати або з ким одружитись, можуть вплинути на все наше подальше життя. Деякі рішення відбиваються на інших людях. Певні рішення батьків значною мірою позначаються на їхніх дітях. Крім того, за багато наших рішень ми повинні давати відповідь Богу (Римлян 14:12).

Потреба у допомозі

Протягом історії люди дуже часто робили невдалі рішення. Один з перших відомих кроків людини призвів до згубних наслідків. Єва вирішила з’їсти плід з дерева, від якого Бог категорично заборонив споживати. Керуючись егоїстичними бажаннями, вона схилила до непослуху Богові і свого чоловіка, унаслідок чого все людство зазнає́ великих страждань. Навіть тепер люди керуються здебільшого егоїстичними спонуками, а не справедливими принципами (Буття 3:6—19; Єремії 17:9). До того ж, коли нам доводиться робити серйозні рішення, ми часто усвідомлюємо свої обмеження.

Отже, не дивно: коли постають важливі питання, багато хто шукає допомоги в надлюдських джерелах. У Біблії міститься оповідь про Навуходоносора, який мав зробити рішення в розпалі військової кампанії. Хоча він був царем, проте відчув потребу «ворожити чарами», тобто порадитися з духами. У повідомленні говориться: «Трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку» (Єзекіїля 21:26). Подібно сьогодні чимало людей звертаються до ворожбитів і астрологів, а також іншими способами просять допомоги в духів. Проте ці заходи оманливі й скеровують на хибний шлях (Левит 19:31).

Але існує Той, хто заслуговує цілковитого довір’я. Упродовж історії він допомагав людям робити мудрі рішення. Це не хто інший, як Бог Єгова. Наприклад, у стародавні часи він дав своєму народові Ізраїлю урім і туммім, можливо, священні жеребки, які ізраїльтяни використовували, коли треба було робити надзвичайно важливі рішення. Через урім і туммім Єгова давав прямі вказівки й допомагав старійшинам Ізраїля упевнитись, що їхні рішення узгоджувалися з його волею (Вихід 28:30; Левит 8:8; Числа 27:21).

Візьміть до уваги інший приклад. Коли Гедеон мав очолити ізраїльське військо проти мідіян, йому потрібно було вирішити: брати на себе цю велику відповідальність чи ні. Бажаючи мати запевнення у підтримці Єгови, він помолився про надприродний знак. Гедеон попросив, щоб розстелене руно за ніч покрилося росою,  а земля довкола нього була суха. Наступного вечора він звернувся з іншим проханням: аби саме́ руно залишилось сухе, а земля вкрилася росою. Єгова ласкаво зробив так, як просив Гедеон. У результаті Гедеон зробив правильне рішення і з Божою підтримкою вщент розбив ізраїльських ворогів (Суддів 6:33—40; 7:21, 22).

А що сказати про наш час?

Нині Єгова також допомагає своїм слугам, коли їм потрібно робити важливі рішення. Як? Чи нам слід, як Гедеону, просити «ознаки на руні»,— особливого знамена від Єгови,— щоб дізнатися про правильне рішення? Якось одна подружня пара хотіла довідатись, чи треба їм переїжджати в територію, де була більша потреба у вісниках Царства. Для цього вони провели перевірку. Подружжя вирішило продати свій дім. Якщо його куплять за встановлену або вищу ціну до визначеного часу, це буде ознакою, що Бог хоче, аби вони переїхали. Коли ж ні, значить Бог бажає, щоб вони залишились.

Дім не купили. Чи це було знаком, що Єгова не хотів, аби ця подружня пара служила там, де є більша потреба? Безсумнівно, категорично стверджувати, що́ Єгова робить або не робить для своїх служителів,— це вияв самовпевненості. Не можна сказати, що сьогодні Єгова ніколи не втручається у наші справи, аби показати свою волю (Ісаї 59:1). А втім, було б неправильно сподіватися, що Єгова втручатиметься в наші справи і робитиме серйозні рішення за нас. Навіть Гедеон більшість своїх рішень у житті робив без надприродних ознак від Єгови!

Все ж у Біблії говориться, що божественне керівництво можливе. Там передречено про наші дні: «Вуха твої почують слова позад тебе: «Ось дорога, ідіть нею!» — коли ви зійдете праворуч а чи ліворуч» (Ісаї 30:21, Хом.). Коли нам потрібно зробити важливе рішення, цілком природним є намагатись довідатися, чи воно відповідатиме Божій волі й відображатиме його неперевершену мудрість. Як? Шукаючи відповіді в його Слові й дозволяючи, щоб воно було ‘світильником для наших ніг, світлом для стежок наших’ (Псалом 119:105; Приповістей 2:1—6). Для цього нам треба розвивати звичку набувати точне знання з Біблії (Колосян 1:9, 10). А коли маємо щось вирішити, слід ретельно дослідити всі біблійні принципи щодо конкретної справи. Таке дослідження допоможе нам «упевнятися в тому, що важливіше» (Филип’ян 1:9, 10, НС).

Необхідно також розмовляти з Єговою в молитві й вірити, що він слухає нас. Наскільки ж потішає те, що ми можемо розповісти нашому люблячому Богу про рішення, які хочемо зробити, та вибір, перед яким стоїмо! Пізніше можна з довірою попросити керівництва, щоб наше рішення було правильним. Зазвичай святий дух підказує, який біблійний принцип застосувати, або ж допомагає ліпше розуміти біблійний вірш, який стосується нашої ситуації (Якова 1:5, 6).

Єгова теж попіклувався, щоб у зборах були зрілі християни, з якими можна обговорити  наші рішення (Ефесян 4:11, 12). Однак, шукаючи поради, не слід звертатися за допомогою то до одних, то до других, аж поки зрештою не знайдемо особу, яка скаже саме те, що ми бажаємо почути. А тоді застосовувати її пораду. До того ж важливо пам’ятати про застережливий приклад Рехав’ама. Коли він мав зробити серйозне рішення, то отримав чудову пораду від старших чоловіків, які служили його батькові. Але замість того щоб взяти до уваги їхню раду, Рехав’ам обміркував справу разом з юнаками, які виросли з ним. Послухавшись їх, він зробив немудре рішення, внаслідок чого втратив велику частину свого царства (1 Царів 12:1—17).

Коли потребуєте поради, звертайтесь до тих, хто має життєвий досвід, добре знає Писання і глибоко шанує праведні принципи (Приповістей 1:5; 11:14; 13:20). При можливості виділяйте час, аби роздумувати над засадами й матеріалом, який досліджували. Якщо розглядатимете ситуацію у світлі Слова Єгови, правильне рішення, ймовірно, стане очевиднішим (Филип’ян 4:6, 7).

Наші рішення

Деякі рішення визрівають дуже швидко. Коли апостолам заборонили проповідувати, вони знали, що повинні продовжувати свідчити про Ісуса, тому одразу попередили синедріон про свою постанову слухатися Бога більше, ніж людей (Дії 5:28, 29). Для інших рішень, мабуть, знадобиться більше часу, оскільки не існує прямих біблійних інструкцій щодо певних питань. Все ж біблійні принципи зазвичай проливають світло на те, яке рішення буде найліпшим. Наприклад, хоча багато сьогоднішніх розваг не існувало за часів Ісуса, у Біблії містяться чіткі вказівки про те, що́ подобається Єгові, а що́ ні. Тому кожен християнин, який обирає розваги, що пропагують насильство, аморальність чи бунтарський дух, робить погане рішення (Псалом 97:10; Івана 3:19—21; Галатів 5:19—23; Ефесян 5:3—5).

Деколи правильним може бути не лише якесь одне вирішення. Служіння там, де є більша потреба,— це чудовий привілей, який несе з собою чимало благословень. А втім, якщо хтось через певні причини не в стані переїхати, він також може зробити багато чого корисного у своєму зборі. Іноді наш вибір свідчить, наскільки ми віддані Єгові або що́ є найважливішим у нашому житті. Таким чином Єгова дає нам можливість користуватися свободою волі, аби виявити, які ми насправді.

Часто наші рішення впливають на інших. Приміром, християни в I столітті раділи, що звільнилися від багатьох обмежень, які накладав Закон. Це означало, скажімо, що вони самі могли вирішувати, чи споживати їжу, котра вважалась нечистою за Законом, чи ні. Разом з тим вони мали зважати на сумління інших. Те, що Павло сказав з цього приводу, можна застосовувати до багатьох наших рішень: «Не робіть спокуси» (1 Коринтян 10:32).  Бажання не доводити до спотикання інших може неодноразово допомогти нам визначити, яке рішення зробити. Більш того, любов до ближнього — це друга найбільша заповідь (Матвія 22:36, 39).

Наслідки наших рішень

Продумані і засновані на біблійних принципах рішення завжди матимуть у кінцевому результаті добрі наслідки. Щоправда, це може вимагати певної короткочасної особистої жертви. Після того як апостоли повідомили синедріон про своє рішення продовжувати свідчити про Ісуса, їх побили, а потім відпустили (Дії 5:40). Коли три євреї — Шадрах, Мешах і Авед-Неґо — вирішили не поклонятися золотому боввану, якого поставив Навуходоносор, вони наразили своє життя на небезпеку. Юнаки знали, що їхнє рішення може призвести до смерті. Але водночас вони усвідомлювали, що матимуть схвалення від Бога і його благословення (Даниїла 3:16—19).

Якщо ми стикаємося з труднощами після того, як зробили свідоме рішення, нема підстав уважати, що воно було неправильним. Навіть якщо ми зробили рішення з найліпших спонук, «час і випадок» можуть призвести до небажаних наслідків (Екклезіяста 9:11, Москаленко). А інколи Єгова допускає несприятливі обставини, щоб перевірити, наскільки ми йому віддані. Аби отримати благословення, Яків мусив цілу ніч боротися з ангелом (Буття 32:24—26). Ми теж можемо зіткнутися з несприятливими обставинами, навіть коли поводимося правильно. Все ж, якщо наші рішення є в гармонії з Божою волею, можна бути впевненими, що Творець допоможе нам залишитися стійкими і зрештою поблагословить нас (2 Коринтян 4:7).

Отже, роблячи важливе рішення, не покладайтеся на власну мудрість. Шукайте відповідних біблійних принципів. Просіть у Єгови керівництва. Якщо можливо, радьтеся зі зрілими співхристиянами. Будьте рішучими. Розумно використовуйте дану Богом свободу волі. Робіть добрі рішення і покажіть Єгові, що ваше серце віддане йому.

[Ілюстрація на сторінці 28]

Зважайте на Боже Слово перед тим, як зробити важливі рішення.

[Ілюстрації на сторінках 28, 29]

Розмовляйте з Єговою про рішення, які плануєте зробити.

[Ілюстрація на сторінці 30]

Ви можете обговорити важливі рішення зі зрілими християнами.