Стережіть своє серце

«Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (ПРИПОВІСТЕЙ 4:23).

1, 2. Чому нам потрібно стерегти своє серце?

ТІЛЬКИ-НО на одному з Карибських островів ущух ураган, зі свого сховку вийшов старий чоловік. Спостерігаючи за збитками, спричиненими стихією, він побачив розтрощене величезне дерево, яке десятиріччями росло біля його брами. «Чому ж,— дивувався він,— менші дерева поряд цього велетня уціліли?» Він зрозумів це тоді, коли подивився на пень поваленого дерева. Серцевина дерева, яке раніше здавалося непохитним, спорохнявіла, і буря лише виявила цю приховану ваду.

² Як же прикро, коли правдивий поклонник, який, здавалося б, непохитно тримається християнського способу життя, не витримує випробування віри. Біблія слушно говорить, що «нахил людського серця лихий від віку його молодого» (Буття 8:21). Це означає, що без постійної пильності навіть найліпше серце може спокуситися, аби чините погане. Оскільки жодне недосконале людське серце не застраховане від зіпсуття, нам потрібно серйозно взяти до уваги таку пораду: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи» (Приповістей 4:23). Як же ми можемо стерегти своє символічне серце?

Необхідна регулярна перевірка

3, 4. а) Які запитання можна поставити стосовно буквального серця? б) Що допоможе нам вивідати своє символічне серце?

³ Якщо ви прийдете до лікаря на медогляд, він, очевидно, насамперед обстежить ваше серце. Чи ваше здоров’я, включаючи стан вашого серця, виявляє, що ви отримуєте достатню кількість поживних речовин? Який у вас тиск? Чи серце б’ється стабільно й міцно? Чи ви достатньо займаєтесь фізичними вправами? Чи надмірний стрес не спричиняє перевантаження вашого серця?

⁴ Коли буквальне серце потребує регулярного обстеження, що ж тоді сказати про символічне? Його вивідує Єгова (1 Хронік 29:17). Те саме повинні робити й ми. Але як? Шукаючи відповідей на такі запитання: чи моє серце отримує достатньо духовної поживи через регулярне особисте вивчення та присутність на зібраннях? (Псалом 1:1, 2; Євреїв 10:24, 25). Чи слова Єгови близькі моєму серцю, немов «огонь той палючий, замкнений у костях моїх», і чи вони спонукують мене брати участь у проповідуванні про Царство й праці підготовки учнів? (Єремії 20:9; Матвія 28:19, 20; Римлян 1:15, 16). Чи я відчуваю спонуку силкуватися: брати участь в якомусь виді повночасного служіння, коли на це дозволяють обставини? (Луки 13:24). Якому середовищу я дозволяю впливати на моє символічне серце? Чи я прагну мати близькі стосунки з людьми, серця яких об’єднані правдивим поклонінням? (Приповістей 13:20; 1 Коринтян 15:33). Тож звертаймо увагу на будь-які недоліки й відразу робімо усе, щоб їх виправити.

5. Яку користь можуть принести випробування віри?

⁵ Наша віра часто випробовується. Такі випробування дають нам можливість побачити стан свого серця. Мойсей сказав до ізраїльтян, які стояли на порозі Обітованої землі: «Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати  те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні» (Повторення Закону 8:2). Чи ж не дивують нас часто почуття, прагнення або реакції, які виринають, коли перед нами постають несподівані ситуації чи спокуси? Випробування, які допускає Єгова, допомагають нам побачити свої недоліки й дають можливість поліпшитись (Якова 1:2—4). Ніколи не забуваймо з молитвою роздумувати про свою реакцію на випробування!

Що виявляють наші слова?

6. Що говорять про стан нашого серця теми, на які ми залюбки розмовляємо?

⁶ Як ми можемо визначити, що є в нашому серці? Ісус сказав: «Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його» (Луки 6:45). Тема наших розмов — це добрий показник того, на чому зосереджене наше серце. Чи ми часто розмовляємо про матеріальні речі та світські досягнення? А може, наші розмови часто зосереджуються на духовному і теократичному? Чи ми схильні з любов’ю покривати помилки інших, а не відкрито обговорювати їх? (Приповістей 10:11, 12). Чи ми полюбляємо багато розмовляти про людей та їхні життєві справи, але майже не згадуємо про духовне й моральне? Чи це не є сигналом того, що ми надмірно цікавимося особистими справами інших? (1 Петра 4:15).

7. Який урок про те, як стерегти серця, можна взяти з розповіді про десятьох братів Йосипа?

⁷ Розгляньмо, що́ сталося одній великій сім’ї. Десять старших синів Якова «не могли говорити... спокійно» до свого молодшого брата, Йосипа. Чому? Вони заздрили йому, бо він був улюбленцем їхнього батька. Пізніше, коли Йосип отримував сни від Бога,— а це свідчило про схвалення Єгови,— «вони ще збільшили ненависть до нього» (Буття 37:4, 5, 11). Старші брати Йосипа безжалісно продали його в рабство. Відтак, намагаючись приховати свій злочин, вони переконали свого батька, що Йосипа розшарпав звір. У той час десять братів Йосипа не стерегли своїх сердець. Якщо ми схильні необдумано критикувати інших, чи це може вказувати на заздрощі або якусь підозрілість у нашому серці? Нам треба пильно вивідувати те, що  виходить з наших уст, і негайно викорінювати погані схильності.

8. Що допоможе нам вивідати своє серце, коли ми піддалися слабкості і сказали неправду?

⁸ Тимчасом як «неможливо, щоб Бог казав неправду», недосконалі люди схильні обманювати (Євреїв 6:18, Хом.). «Кожна людина говорить неправду»,— гірко скаржився псалмоспівець (Псалом 116:11). Навіть апостол Петро, обманувши, тричі зрікся Ісуса (Матвія 26:69—75). Звісно, нам треба намагатися уникати брехні, бо Єгова ненавидить «брехливий язик» (Приповістей 6:16—19). Якби ми колись піддалися слабкості і сказали неправду, доречно проаналізувати причини цього. Чи це сталося через страх перед людиною? Чи це зумовив страх перед покаранням? Може, коренем проблеми був страх підмочити репутацію або відвертий егоїзм? Хоч би як там було, наскільки ж правильно роздумувати над цією справою, смиренно визнавати свої провини, благати у Єгови прощення і просити в нього допомоги, аби подолати слабкість! Найліпше можуть допомогти в цьому «старші чоловіки збору» (Якова 5:14, НС).

9. Що особисті молитви можуть сказати про наше серце?

⁹ Відповідаючи на прохання молодого царя Соломона про мудрість і знання, Єгова сказав: «За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави... дасться тобі мудрість та знання, [і] багатство, і маєтки та славу Я дам тобі» (2 Хронік 1:11, 12). З того, про що просив і не просив Соломон, Єгова знав, що́ було близьке Соломоновому серцю. А що ж говорить про стан нашого серця спосіб спілкування з Богом? Чи наші молитви виявляють жадобу до знання, мудрості й розуму? (Приповістей 2:1—6; Матвія 5:3). Чи близькі нашому серцю справи Царства? (Матвія 6:9, 10). Якщо наші молитви стали механічними й поверховими, це може вказувати на те, що потрібно відкладати час на роздуми про вчинки Єгови (Псалом 103:2). Усі християни повинні бути пильними, аби розпізнавати, що́ виявляють їхні молитви.

Про що говорять наші діла?

10, 11. а) Звідки походять перелюб і розпуста? б) Що допоможе нам не ‘вчиняти перелюбу в серці своїм’?

¹⁰ Кажуть, що судять не по словах, а по ділах. Наші вчинки дуже багато говорять про те, хто ми насправді. Приміром, якщо йдеться про моральність, щоб оберігати серце, треба чогось більше, ніж уникати розпусних або перелюбних дій. У Нагірній проповіді Ісус сказав: «Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Матвія 5:28). Як нам уникати перелюбу навіть у своєму серці?

¹¹ Приклад для одружених християн і християнок дав вірний патріарх Йов. Немає сумніву, що Йовові доводилось мати звичайні справи з молодшими жінками, і принагідно він доброзичливо допомагав їм. Але для цього непорочного чоловіка не могло бути й мови про романтичне зацікавлення ними. Чому? Тому що він твердо постановив не вдивлятися похітливо в жінок. «Умову я склав був з очима своїми,— сказав він.— То як буду дивитись на дівчину?» (Йова 31:1). Тож складімо подібну умову з нашими очима й ми та стережімо своє серце.

12. Як би ви пов’язали слова з Луки 16:10 з тим, як стерегти своє серце?

¹² «Хто вірний в найменшому,— і в великому вірний,— заявив Божий Син,— і хто несправедливий в найменшому,— і в великому несправедливий» (Луки 16:10). Нам потрібно перевіряти свою поведінку в незначних на перший погляд питаннях щоденного життя, а також тоді, коли ми перебуваємо наодинці вдома (Псалом 101:2). Коли ми в помешканні, дивимось телебачення або користуємось Інтернетом, чи зважаємо на те, щоб дотримуватися біблійного застереження: «А розпуста та  нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота [«ганебна поведінка», НС], і марнословство або жарти, що непристойні вам» (Ефесян 5:3, 4). А що сказати про насильство, яке показують по телебаченню чи у відеоіграх? «Господь випробовує праведного, а безбожного,— говорить псалмописьменник,— й того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його» (Псалом 11:5).

13. Яке застереження є доречним, коли роздумуємо про те, що виходить з нашого серця?

¹³ «Людське серце найлукавіше над все та невигойне»,— застеріг Єремія (Єремії 17:9). Лукавство серця може виявлятися тоді, коли ми шукаємо виправдань своїм помилкам, применшуємо провини, намагаємося згладжувати усілякими поясненнями серйозні вади нашого характеру або перебільшуємо свої досягнення. Невигойне серце також може зайняти двосторонню позицію: облесні уста говорять одне, а вчинки — інше (Псалом 12:3; Приповістей 23:7). Як же важливо бути чесними, перевіряючи, що́ виходить з нашого серця!

Чи наше око просте?

14, 15. а) Що таке «просте» око? б) Як збереження простого ока допомагає нам стерегти серце?

¹⁴ «Світильником тіла є око»,— сказав Ісус. Відтак він додав: «Коли твоє око буде просте, все твоє тіло буде ясне» (Матвія 6:22, Левицький). Просте око зосереджується на одній меті й не відволікається від неї. Наше око повинне зосереджуватися на ‘пошуках найперш Царства Божого й праведности Його’ (Матвія 6:33, Ог., 1988). Що може статися з нашим символічним серцем, якщо ми не зберігаємо простоти нашого ока?

¹⁵ Розгляньмо питання про те, як заробляти на життя. Дбати про потреби своєї сім’ї — це християнський обов’язок (1 Тимофія 5:8). Але що сказати, коли ми зваблюємося бажанням мати найостанніші, найліпші й найбажаніші харчі, одяг, помешкання тощо? Чи ж це насправді не поневолює се́рця й розуму та не призводить до двоєдушності в поклонінні? (Псалом 119:113; Римлян 16:18). Чи ж варто перейматися задоволенням фізичних потреб настільки, щоб життя зосереджувалося  лише на сімейних справах, праці та матеріальних речах? Пам’ятаймо натхнену пораду: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі» (Луки 21:34, 35).

16. Яку раду про око дав Ісус і чому?

¹⁶ Око є важливим каналом інформації для розуму й серця. Речі, на яких воно зосереджується, можуть справляти неабиякий вплив на наші думки, почуття та вчинки. Послуговуючись образною мовою, Ісус описав силу спокуси, яка вабить наше око, такими словами: «Коли праве око твоє спокушає тебе,— його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене» (Матвія 5:29). Око потрібно контролювати, щоб воно не зосереджувалося на неправильних речах. Наприклад, йому не можна дозволити розглядати матеріал, який збуджує або викликає аморальні думки й бажання.

17. Як застосування слів з Колосян 3:5 допомагає нам стерегти серце?

¹⁷ Зір, звичайно ж, не є єдиним каналом інформації, яку ми отримуємо із зовнішнього світу. Такі чуття, як дотик та слух, теж відіграють певну роль, і нам потрібно вживати запобіжних заходів щодо відповідних органів тіла. Апостол Павло застерігав: «Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження» (Колосян 3:5).

18. Яких заходів потрібно вжити проти неправильних думок?

¹⁸ Неправильне бажання може зароджуватися у глибинах нашого розуму. Роздуми про неправильне зазвичай посилюють порочні бажання і впливають на серце, а «пожадливість потому, зачавши, народжує гріх» (Якова 1:14, 15). Багато хто визнає, що саме це призводить до рукоблудства. Як же важливо повсякчас наповнювати свій розум думками про духовне! (Филип’ян 4:8). І якщо приходить неправильна думка, ми повинні рішуче проганяти її.

‘Служіть Єгові всім серцем’

19, 20. Як ми можемо служити Єгові всім серцем?

¹⁹ Постарівши, цар Давид сказав своєму сину: «Сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок» (1 Хронік 28:9). Сам Соломон молився про «слухняне серце» (1 Царів 3:9, НС). Проте в житті йому не було легко зберігати такий стан серця.

²⁰ Якщо ми хочемо досягти позитивних результатів, потрібно не тільки здобувати серце, приємне Єгові, але й стерегти його. Щоб так було, нам треба взяти до серця — ‘в його середину’— нагадування з Божого Слова (Приповістей 4:20—22). Ми також повинні взяти собі за звичку вивідувати своє серце, роздумуючи з молитвою про те, що́ виявляють наші слова та вчинки. Але такі роздуми принесуть пожиток тільки тоді, коли щиро шукатимемо допомоги в Єгови, щоб виправляти будь-які виявлені слабкості. І як же важливо пильно зважати на речі, які ми сприймаємо через свої органи чуття! Завдяки цьому ми матимемо певність, що ‘мир Божий, який понад усяке розуміння, збереже серця наші і думки в Ісусі Христі’ (Филип’ян 4:6, 7, Дерк.). Тож стережімо своє серце над усе, що слід стерегти, і служімо Єгові всім серцем!

Чи ви пригадуєте?

• Чому важливо стерегти серце?

• Як аналіз своїх розмов допомагає стерегти наші серця?

• Чому потрібно зберігати своє око «простим»?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрації на сторінці 23]

Про що ми зазвичай розмовляємо в проповідницькому служінні, на зібраннях і вдома?

[Ілюстрації на сторінці 25]

Просте око не відволікається від мети.