Чи ми можемо зробити світ ліпшим?

ВІДТВОРИТИ

Чи ми можемо зробити світ ліпшим?

«Політиці не під силу вернути суспільству його колишню стабільність. Вона не в змозі відновити узвичаєні моральні погляди. Найліпші політичні плани не повернуть колишньої пошани до залицяння і шлюбу, не зроблять батьків відповідальними за своїх дітей, не відновлять справедливого обурення та сорому, що існували колись... Закон ніколи не викоренить переважної більшості моральних проблем, які непокоять нас».

ЧИ ВИ схильні погодитися з цими словами колишнього урядового радника США? Коли так, то як вирішити численні проблеми сьогодення, що беруть свій початок від жадібності, браку природної любові в сім’ях, розбещеної поведінки, неуцтва та інших руйнівних факторів, що роз’їдають основи нашого суспільства? Дехто вважає, що такі проблеми ніколи не вирішити, тому треба жити так, як виходить. Інші сподіваються, що в один прекрасний день видатний харизматичний керівник, можливо навіть релігійний провідник, прийде і поведе їх правильною дорогою.

Дві тисячі років тому люди хотіли настановити Ісуса Христа своїм царем, бо зрозуміли, що він був посланий Богом і міг би стати найліпшим правителем. Однак коли Ісус зрозумів їхні наміри, він швидко пішов від них (Івана 6:14, 15). «Моє Царство не із світу цього»,— пояснив він згодом римському намісникові (Івана 18:36). Проте сьогодні мало хто займає таку ж позицію, навіть релігійні провідники, які заявляють, що є послідовниками Ісуса. Дехто з них докладав зусиль, щоб зробити цей світ ліпшим, чи то намагаючись впливати на світських правителів, чи то самостійно обіймаючи політичне становище. Це добре видно на прикладі подій, що відбувалися у 1960 та 1970-х роках.

Спроби релігійних провідників поліпшити світ

У кінці 1960-х років деякі теологи з латиноамериканських країн розпочали боротьбу за права бідних і пригноблених. Для цього вони створили теологію визволення, за якою Христос вважається спасителем не лише з біблійного погляду, але також з політичного та економічного. У Сполучених Штатах Америки чимало релігійних провідників, яких глибоко непокоїв занепад моральних цінностей, сформували організацію за назвою «Моральна більшість». Метою цієї організації було ввести в політику людей, які б через законодавчу владу підтримували здорові сімейні цінності. Подібно і в багатьох мусульманських країнах деякі кола намагалися приборкати корупцію та сваволю, закликаючи більше дотримуватися Корану.

Чи світ, на вашу думку, став ліпшим завдяки таким зусиллям? Факти свідчать, що моральні цінності занепадають повсюди і прірва між бідними й багатими дедалі ширшає, у тому числі в тих країнах, де теологія визволення була досить популярною.

Оскільки «Моральна більшість» не змогла досягнути своїх основних цілей у Сполучених Штатах Америки, то 1989 року Джеррі Фолвелл, засновник організації, розформував її. На зміну прийшли інші організації. Пол Вейрич, який створив словосполучення «моральна більшість», написав у журналі «Християнство сьогодні» (англ.): «Навіть здобуті політичні перемоги не приводять нас до встановлення того політичного курсу, котрий, як ми гадаємо, є важливим». Він також написав: «Культурні цінності перетворюються на непотріб. Відбувається крах культурних цінностей в історичних масштабах, і цей крах настільки великий, що затьмарює всяку політику».

Оглядач і репортер Кел Томас розповів, що́, на його думку, було основним недоліком у намаганнях поліпшити суспільство через політику. Він сказав: «Справжні зміни відбуваються в серцях людей, а не завдяки перемогам на виборах, адже основні наші проблеми не економічні й політичні, а етичні й духовні».

Але ж як вирішити етичні й духовні проблеми у світі, позбавленому норм,— у світі, в якому люди самі вирішують, що добре, а що зле? Якщо впливові люди з добрими намірами — чи то релігійні провідники, чи ні — не можуть зробити цей світ дійсно ліпшим, то кому це під силу? Як ми побачимо з наступної статті, на це запитання існує відповідь. Фактично ця відповідь пояснює, чому Ісус сказав, що його Царство не від цього світу.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 2]

[Відомості про ілюстрації, сторінка 3]

ВАРТОВА БАШТА (ВИДАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ)