Бійтеся Єгови й чиніть його заповіді

«Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині [«це ввесь обов’язок людини», НС]!» (ЕККЛЕЗІЯСТА 12:13).

1, 2. а) Як страх може захищати нас фізично? б) Чому мудрі батьки намагаються прищепити здоровий страх своїм дітям?

«ТАК само як хоробрість наражає життя на небезпеку, страх охороняє його»,— сказав Леонардо да Вінчі. Бравада, або нерозсудлива хоробрість, осліплює людину, через що вона не бачить небезпеки, тимчасом як страх нагадує їй про необхідність бути обережною. Якщо ми, скажімо, наблизимось до краю урвиська й побачимо глибину провалля, більшість з нас інстинктивно відсахнеться. Також здоровий страх не тільки сприяє хорошим стосункам з Богом, про що ми дізналися з попередньої статті, але й захищає нас від кривди.

² Проте страху перед багатьма сучасними небезпеками потрібно вчитися. Через те що малюки не усвідомлюють, наскільки небезпечним є електрострум або вуличний рух, з ними може легко статись нещасний випадок *. Мудрі батьки намагаються прищепити здоровий страх своїм дітям, неодноразово попереджуючи їх про різні небезпеки. Батьки знають, що цей страх може навіть врятувати їхнім дітям життя.

3. Чому і як Єгова попереджає нас про духовні небезпеки?

³ Єгова так само турбується про наше благополуччя. Будучи велелюбним Батьком, він навчає нас про корисне через своє Слово та організацію (Ісаї 48:17). У програму Божого навчання входить те, що Єгова «знову й знову» попереджає нас про духовні пастки, аби ми могли розвинути здоровий страх перед такою небезпекою (2 Хронік 36:15, НС; 2 Петра 3:1). Упродовж історії можна було уникнути багатьох духовних катастроф і запобігти великому стражданню, ‘коли б серце людей було їм на те, щоб вони боялись Бога й пильнували його заповіді’ (Повторення Закону 5:29). Як у ці «тяжкі часи» ми можемо привчати своє серце боятися Бога та остерігатися духовної небезпеки? (2 Тимофія 3:1).

Відвертайтесь від зла

4. а) Яку ненависть повинні розвивати християни? б) Що думає про грішну поведінку Єгова? (Дивіться примітку).

⁴ Біблія пояснює, що «страх Господній — лихе все ненавидіти» (Приповістей 8:13). За одним біблійним словником, така  ненависть — це «емоційне ставлення до осіб і речей, яким противляться, до яких відчувають відразу, презирство і з котрими не бажають мати жодного контакту чи зв’язку». Тому страх Божий охоплює внутрішню огиду або відразу до всього, що погане в очах Єгови * (Псалом 97:10). Такий страх спонукує нас відвертатися від зла, подібно як ми відсахуємося від краю урвиська, коли наш інтуїтивний страх подає сигнал тривоги. «Страх Господній відхиляє від злого»,— говорить Біблія (Приповістей 16:6, Дерк.).

5. а) Як ми можемо зміцняти свій побожний страх і ненависть до зла? б) Чого вчить нас стосовно цього історія ізраїльського народу?

⁵ Ми можемо посилювати цей здоровий страх і ненависть до зла, пам’ятаючи про згубні наслідки, які неминуче приносить гріх. Біблія запевняє нас: ми пожнемо те, що посіяли,— або те, що сіяли згідно з тілом, або те, що сіяли згідно з духом (Галатів 6:7, 8). Тому Єгова яскраво описав, що́ неминуче чекає людей, які нехтують його накази й залишають правдиве поклоніння. Без Божої охорони жорстокі й могутні сусіди поневолили б невеличкий та уразливий ізраїльський народ (Повторення Закону 28:15, 45—48). Трагічні наслідки неслухняності ізраїльтян докладно описані в Біблії «нам на науку», щоб ми взяли для себе урок і розвивали побожний страх (1 Коринтян 10:11).

6. Наведіть декотрі біблійні приклади, які можуть допомагати нам розвивати страх перед Богом? (Дивіться примітку).

⁶ Крім оповіді про трагедію цілого ізраїльського народу, у Біблії знаходимо реальні випадки з життя осіб, які піддалися заздрості, неморальності, пожадливості й гордості *. Декотрі із цих людей прослужили Єгові багато років, але в певний критичний момент свого життя їхній страх перед Богом не був достатньо сильний, і вони пожали гіркі плоди цього. Роздуми про такі біблійні приклади можуть посилити нашу готовність не повторювати подібних помилок. Як же сумно було б, якби ми, відкидаючи Божі поради, чекали, аж поки з нами не сталася б біда! На противагу поширеному погляду людей досвід, особливо здобутий через потурання своїм бажанням,— не найліпший учитель (Псалом 19:8).

7. Кого Єгова запрошує у свій символічний намет?

 ⁷ Іншою важливою причиною, чому треба розвивати побожний страх, є бажання зберегти наші стосунки з Богом. Ми боїмося не сподобатися Єгові, бо високо цінуємо його дружбу. Кого Бог запросить у свій символічний намет, тобто вважатиме своїм другом? Тільки того, «хто в невинності ходить, і праведність чинить» (Псалом 15:1, 2). Якщо ми цінуємо ці привілейовані стосунки з нашим Творцем, то будемо намагатися ходити перед ним у невинності.

8. Як за днів Малахії декотрі ізраїльтяни недооцінювали дружбу з Богом?

⁸ На жаль, декотрі ізраїльтяни за днів Малахії недооцінювали дружбу з Богом. Вони не боялися Єгови та не шанували його, а приносили на його жертовник хворих і кульгавих тварин. Відсутність Божого страху вони також виявляли своїм ставленням до подружжя. Чоловіки розлучалися з дружинами свого юнацтва через дріб’язкові причини, бо хотіли одружуватися з молодшими жінками. Малахія сказав їм, що Єгова ненавидить «розвід» і що через свій зрадницький дух вони відчужились від нього. Чи ж міг Бог схвально дивитися на жертви ізраїльтян, коли жертовник був символічно орошений гіркими слізьми, які проливали їхні покинуті дружини? Побачивши таку жахливу зневагу до своїх норм, Єгова запитав: «Де страх передо Мною?» (Малахії 1:6—8; 2:13—16).

9, 10. Як ми можемо виявляти, що цінуємо дружбу з Єговою?

⁹ Сьогодні Єгова також бачить розпач багатьох невинних подружніх партнерів та їхніх дітей, які почуваються безпорадними через себелюбних та неморальних чоловіків і батьків, а навіть дружин і матерів. Це надзвичайно засмучує його. Божий друг дивитиметься на справи так, як дивиться на них Бог, і з усіх сил буде намагатися зміцняти своє подружжя, цуратися світського мислення, котре применшує важливість подружніх уз, та ‘утікатиме від розпусти’ (1 Коринтян 6:18).

¹⁰ Як у подружжі, так і в інших сферах життя ненависть до всього, що є злом у Божих очах, і глибоке цінування дружби з Єговою принесуть його прихильність і схвалення. Апостол Петро рішуче заявив: «Пізнаю я поправді, що «не дивиться Бог на обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34, 35). Ми маємо багато біблійних прикладів, що виявляють, як побожний страх спонукував людей чинити правильне за різних скрутних обставин.

Троє осіб, які боялися Бога

11. За яких обставин Авраам був названий «богобійним»?

¹¹ У Біблії розповідається про одного чоловіка, якого Єгова особисто назвав своїм другом,— патріарха Авраама (Ісаї 41:8). Побожний страх Авраама був випробуваний, коли Єгова попросив цього чоловіка принести в жертву свого єдиного сина, Ісака, через якого Бог мав сповнити свою обітницю, що Авраамові нащадки стануть великим народом (Буття 12:2, 3; 17:19). Чи «друг Божий» витримає це болюче випробування? (Якова 2:23). Саме в той момент, коли Авраам заніс над Ісаком ніж, ангел Єгови сказав: «Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого» (Буття 22:10—12).

12. Чому Авраам мав побожний страх і як ми можемо виявляти подібний склад розуму?

¹² Хоча перед тим Авраам уже довів, що боїться Єгови, цього разу він виявив побожний страх у винятковий спосіб. Його готовність принести в жертву Ісака була не просто виявом шанобливого послуху, а чимось набагато більшим. Авраам був спонуканий цілковитим довір’ям до небесного Отця, що він обов’язково виконає свою обітницю, воскресивши Ісака, якщо потрібно. Павло написав, що Авраам був «зовсім певний, що Він [Бог] має силу й виконати те, що обіцяв» (Римлян 4:16—21). А чи ми готові виконувати Божу волю, навіть якщо доводиться  йти на великі жертви? Чи ми повністю покладаємося на те, що така слухняність принесе довготривалі блага, і чи впевнені, що Єгова «тим, хто шукає Його... дає нагороду»? (Євреїв 11:6). Це і є справжній страх перед Богом (Псалом 115:11).

13. Чому Йосип міг по праву назвати себе чоловіком, який ‘Бога боїться’?

¹³ Дослідімо приклад ще однієї людини, яка виявляла побожний страх,— приклад Йосипа. Будучи рабом у домі Потіфара, Йосипові доводилося щодня протистояти наполяганням вчинити перелюб. Очевидно, у нього не було можливості уникнути контакту з дружиною свого господаря, яка вперто чіплялася до нього з неморальними пропозиціями. Зрештою, коли «схопила вона його», він «утік і вибіг надвір». Що ж спонукало його негайно відвернутися від зла? Безсумнівно, головним чинником був страх Божий, бажання не вчинити ‘цього великого зла й не згрішити перед Богом’ (Буття 39:7—12). Йосип міг по праву назвати себе чоловіком, який ‘Бога боїться’ (Буття 42:18).

14. Як у милосерді Йосипа відображається справжній страх перед Богом?

¹⁴ Через багато років Йосип зустрівся віч-на-віч зі своїми братами, які колись безжалісно продали його в рабство. Він міг легко використати їхню нагальну потребу в харчах, аби помститися за все зло, котре вони вчинили йому. Але деспотичне ставлення до людей не відображає страху перед Богом (Левит 25:43). Отже, коли Йосип побачив достатньо доказів того, що серце його братів змінилося, він милосердно простив їм. Як і у випадку Йосипа, побожний страх буде спонукувати нас перемагати зло добром, а також допоможе нам протистояти спокусам (Буття 45:1—11; Псалом 130:3, 4; Римлян 12:17—21).

15. Чому своєю поведінкою Йов втішав серце Єгови?

¹⁵ Ще одним прикладом чоловіка, який боявся Бога, був Йов. Єгова сказав Дияволу: «Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає» (Йова 1:8). Своєю бездоганною поведінкою Йов довгі роки втішав серце небесного Отця. Цей чоловік боявся Бога, бо знав, що такий спосіб життя правильний і найліпший. «Таж страх Господній — це мудрість,— вигукнув Йов,— а відступ від злого — це розум!» (Йова 28:28). Будучи одруженим, Йов не задивлявся на молодих жінок і не замишляв перелюбу у своєму серці. Хоча Йов був заможною людиною, він не хотів покладатися на багатства та цурався всілякого ідолопоклонства (Йова 31:1, 9—11, 24—28).

16. а) Як Йов виявляв сердечну доброзичливість? б) Як Йов показував те, що він не вагався прощати?

¹⁶ Проте страх Божий означає не лише робити добро, але й відвертатися від зла. Тому Йов щиро цікавився сліпими, кривими й бідними (Левит 19:14; Йова 29:15, 16). Він розумів, що той, «хто друга свого не пожаліє в біді, той забуває перед Могутнім страх» (Йова 6:14, Москаленко). Коли хтось не жаліє свого друга, тобто не виявляє сердечної доброзичливості до нього, це може означати, що така людина не бажає прощати або затаює злобу. Послухавшись Божого наказу, Йов помолився за своїх трьох товаришів, які завдали йому глибокого смутку (Йова 42:7—10). Чи ми можемо виявляти подібний дух прощення до співвіруючого, який чимось образив нас? Щира молитва за образника може надзвичайно допомогти нам подолати почуття образи. Читаючи про  благословення, котрі Йов отримав за свій побожний страх, ми можемо уявити, ‘яку величезну доброту заховав Єгова для тих, хто боїться його’ (Псалом 31:20; Якова 5:11).

Страх перед Богом і страх перед людиною

17. Що нам може заподіяти страх перед людиною, але чому мати такий страх — недалекоглядно?

¹⁷ Тимчасом як страх перед Богом може спонукувати нас поводитись правильно, страх перед людиною може підривати нашу віру. Тому, заохочуючи апостолів бути ревними проповідниками доброї новини, Ісус сказав: «Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні» (Матвія 10:28). Мати страх перед людиною, за словами Ісуса,— це недалекоглядно, бо люди не можуть позбавити нас перспективи на життя в майбутньому. Крім того, ми боїмося Бога, оскільки усвідомлюємо: його сила настільки колосальна, що в порівнянні з нею сила всіх народів є незначною (Ісаї 40:15). Подібно до Авраама, ми переконані, що Єгова спроможний воскресити своїх вірних слуг (Об’явлення 2:10). Тому ми з упевненістю говоримо: «Коли за нас Бог, то хто проти нас?» (Римлян 8:31).

18. Як Єгова винагороджує тих, хто боїться його?

¹⁸ Чи нашим противником є член родини, чи задирака в школі, ми переконаємося, що «у Господньому страхові — сильна надія» (Приповістей 14:26). Ми можемо молитися до Бога про силу, знаючи, що він вислухає нас (Псалом 145:19). Єгова ніколи не забуває тих, хто боїться його. Через свого пророка Малахію він запевняє нас: «Змовлялись [«говорили», Хом.] тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має,— і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам’ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його» (Малахії 3:16).

19. Який страх зникне і який триватиме вічно?

¹⁹ Уже не за горами той час, коли всі мешканці землі поклонятимуться Єгові та зникне страх перед людиною (Ісаї 11:9). Також люди не будуть боятися голоду, хвороб і не боятимуться стати жертвою злочину та війни. Але страх перед Богом триватиме цілу вічність, бо його вірні слуги на небі й на землі будуть далі виявляти йому належну пошану, слухняність і честь (Об’явлення 15:4). Утім, візьмімо близько до серця натхнену Соломонову пораду: «Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього, бо існує майбутнє, і надія твоя не загине» (Приповістей 23:17, 18).

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте?

• Як ми вчимося ненавидіти зло?

• Як за днів Малахії декотрі ізраїльтяни недооцінювали дружбу з Єговою?

• Чого ми можемо навчитися про Божий страх від Авраама, Йосипа та Йова?

• Який страх ніколи не буде усунено і чому?

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 19]

Мудрі батьки прищеплюють своїм дітям здоровий страх.

[Ілюстрація на сторінці 20]

Страх Божий, як і страх перед небезпекою, відвертає нас від зла.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Йов зберігав страх перед Богом навіть під час розмови з трьома лжедрузями.

[Відомості про джерело]

From the Bible translation Vulgata Latina, 1795