Охочий дух веде до Ґілеаду

МЕТА «Ґілеаду» — біблійної школи Товариства «Вартова башта» — підготувати присвячених чоловіків і жінок до закордонного місіонерського служіння. А хто може навчатися у Ґілеаді? Ті, хто має охочий дух (Псалом 110:3). Якраз у цьому можна було переконатися 8 вересня 2001 року, в день випуску 111-го класу.

Дехто зі студентів того класу, охоче залишивши своїх рідних, друзів та батьківщину, вже служили в країнах, де є більша потреба. Завдяки цьому вони змогли перевірити, чи вдасться їм пристосуватися до життя в іншому оточенні. Наприклад, аби поширювати добру новину про Боже Царство, Рішар і Наталі так влаштували свої справи, що змогли переїхати до Болівії, Тед і Мішель — у Домініканську Республіку, а Дейвід і Монік перебрались в одну з країн Азії. Інші студенти вже служили в Нікарагуа, Еквадорі та Албанії.

Крісті в середній школі заохочували вивчати іспанську мову, і це допомогло їй до одруження прослужити два роки в Еквадорі. Дехто відвідував іншомовні збори у своїй країні. Саул і Прішілла стикалися з різноманітними випробуваннями. Проте вони виявили охочий дух і доклали чималих зусиль, щоб перед відвіданням школи поліпшити свої знання з англійської мови.

Двадцять тижнів місіонерського навчання швидко промайнули. Настав день випуску: студенти в товаристві своїх друзів і родичів почули на прощання мудрі поради та підбадьорливі слова.

Програму вів Теодор Ярач, випускник сьомого класу школи Ґілеад, який є членом Керівного органу Свідків Єгови. У вступних словах він наголосив: ми як організація ніколи не забували, що мета навчання студентів у школі Ґілеад — проповідувати добру новину про Царство по усій населеній землі (Марка 13:10). Ґілеад готує кваліфікованих студентів до проповідницької діяльності у набагато більших масштабах, ніж раніше, а також до проповідування у територіях, де існує особлива потреба в досвідчених місіонерах. Брат Ярач закликав студентів добре використовувати те, чого вони навчилися у школі. Тепер вони отримали призначення у 19 різних країн, де вже служать інші місіонери.

Своєчасна порада випускникам

Згодом була серія промов. Уїльям Ван де Вал, член Комітету філіалу в США, виголосив промову «Місіонерська запопадливість — розпізнавальний знак правдивих християн». Він зосередив увагу на дорученні «робити учнів», про яке записано в Матвія 28:19, 20 (Хом.). Брат Ван де Вал закликав студентів: «Наслідуйте Ісуса, який виконував своє місіонерське призначення з ентузіазмом і запопадливістю». Аби допомогти майбутнім місіонерам зберігати запопадливість у місіонерській праці, він порадив: «Дотримуйтеся практичного графіка,  підтримуйте добру звичку особистого вивчення, не відставайте від ходу теократичних справ і завжди пам’ятайте, чому ви є у цьому призначенні».

Наступним виступив Гай Пірс, член Керівного органу. Його промова називалася «Продовжуйте розвивати свою «здатність розмірковувати» (Римлян 12:1, НС). Він дав випускникам практичну пораду, заохочуючи використовувати дану Богом здатність розмірковувати. «І далі роздумуйте над тим, що́ Єгова говорить до вас через своє Слово. Це стане вам охороною»,— запевнив він (Приповістей 2:11). Брат Пірс застеріг студентів, аби вони не були догматичними у своїх поглядах, адже це перешкоджатиме «здатності розмірковувати». Безсумнівно, випускникам, що служитимуть місіонерами, ці своєчасні нагадування стануть у пригоді.

Згодом ведучий представив одного з інструкторів, Лоренса Боуена, який виступив з промовою «Постановіть нічого не знати». У промові брат зазначив, що у зв’язку зі своєю місіонерською працею в Коринті апостол Павло «надумавсь нічого... не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого» (1 Коринтян 2:2). Павло знав, що  найвеличніша сила у Всесвіті, святий дух, підкріпляє звістку, відображену в цілій Біблії,— звістку про виправдання верховної влади Єгови з допомогою обіцяного Насіння (Буття 3:15). Брат Боуен заохотив усіх 48 випускників бути такими, як Павло й Тимофій, і досягти успіху в місіонерському служінні, тримаючись «зразка здорових слів» (2 Тимофія 1:13, Дерк.).

«Цінуйте свій привілей, дар від Бога» — так називалася остання промова з цієї серії. Уоллес Ліверенс, реєстратор школи Ґілеад, допоміг випускникам зрозуміти, що привілеї служіння є виразом Божої незаслуженої ласки, а не чимось, на що ми маємо право або що заслужили. Використовуючи приклад апостола Павла, брат Ліверенс зазначив: «Єгова вибрав Павла апостолом поганів не через його вчинки, адже тоді склалося б враження, що Павло мав на це законне право або що він заслужив таке призначення. Це не залежало від років служіння чи досвіду. Можливо, з людського погляду, логічно було б обрати на це становище Варнаву. Також вибір не залежав від особистих здібностей: Аполлос був красномовнішим, ніж Павло. Такий привілей був виразом Божої незаслуженої ласки» (Ефесян 3:7, 8). Брат Ліверенс заохотив випускників користуватися цим даром, або привілеєм служіння, для того, щоб допомагати іншим ставати Божими друзями і тими, хто теж отримає «дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім» (Римлян 6:23).

Опісля інший інструктор школи Ґілеад, брат Марк Нюмер, провів зі студентами жваве обговорення на тему «Підготовка приносить хороші результати» (Приповістей 21:5). Розповіді студентів показали, що коли вісник добре готується до служіння, особливо коли готує своє серце, то він буде щиро цікавитись людьми. Йому ніколи не бракуватиме слів, а, навпаки, його слова та вчинки зможуть допомогти людям духовно. «Це ключ до успіху в місіонерському служінні»,— зазначив брат Нюмер, пригадуючи свій досвід у місіонерській праці в Африці.

Місіонерське служіння — життєвий шлях, що приносить задоволення

Ральф Уоллс і Чарлз Вуді взяли інтерв’ю у досвідчених місіонерів, які також пройшли спеціальний курс у навчальному центрі в Патерсоні. У цих інтерв’ю наголошувалося, що саме любов до людей є джерелом радості у місіонерській праці. Ті досвідчені місіонери з власного життя розповіли, чому місіонерське служіння приносить задоволення, і це дуже підбадьорило присутніх у залі студентів, їхніх родичів і друзів.

Джон Барр, який є членом Керівного органу, виголосив головну промову дня за назвою «Заспівайте для Єгови пісню нову» (Ісаї 42:10). Брат Барр відмітив, що вислів «пісня нова» з’являється у Біблії 9 разів. Він запитав: «А про що взагалі ця нова пісня?» І потім дав відповідь: «Згідно з контекстом, нову пісню співають тому, що Єгова по-іншому виявляє свою верховну владу». Промовець заохотив студентів продовжувати співати хвалу Божому переможному Царству, яке перебуває в руках Месіанського Царя, Ісуса Христа. Брат Барр згадав, що навчання у школі Ґілеад допомогло студентам глибше, ніж будь-коли, зрозуміти різні складові цієї «нової пісні». «У школі вам наголошувалося на потребі «співати» хвалу Єгові в гармонії з вашими братами і сестрами незалежно від того, куди ви поїдете. Завжди сприяйте єдності з іншими у своєму призначенні».

Потім студентам вручили дипломи, і один з випускників зачитав лист сердечної вдячності за навчання, яке вони отримали у Ґілеаді.

А чи могли б ви розширити своє служіння для Бога і зробити його продуктивнішим? Якщо так, то, подібно до цих випускників, теж подайте заяву. Адже саме це допомогло їм набути кваліфікації для місіонерського поля. Справді, той, хто охоче віддається у служінні Богові, отримує велику радість (Ісаї 6:8).

[Рамка на сторінці 25]

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПРО КЛАС

Кількість представлених країн: 10

Кількість країн призначення: 19

Кількість студентів: 48

Середній вік: 33,2

Середня кількість років у правді: 16,8

Середня кількість років у повночасному служінні: 12,6

[Ілюстрація на сторінці 26]

111-й клас «Ґілеаду» — біблійної школи Товариства «Вартова башта»

У цьому списку ряди пронумеровано, починаючи з переднього, а імена перераховано зліва направо в кожному ряді.

1) К. Єменс; А. Тоукарі; С. Нуньєс; Дж. Філліпс; М. Доукен; П. Сільвестрі. 2) Н. Морен; Дж. Байні; М. Лопес; М. Ван-Гаут; А. Канту; Ф. Сільваші. 3) М. Вільямс; М. Іто; С. Ван-Койлі; Д. Леверінг; Ф. Ф’юзел; С. Ґайслер. 4) Дж. Єменс; М. Мосс; М. Годжінс; С. Даддінг; Дж. Брісеньйо; М. Філліпс. 5) Х. Лопес; Т. Іто; С. Сомеруд; К. Козо; Ж. Ф’юзел; Д. Мосс. 6) Д. Вільямс; Р. Даддінг; М. Ґайслер; Р. Морен; С. Байні; Л. Канту. 7) М. Доукен; Т. Годжінс; М. Леверінг; С. Сільвестрі; Д. Ван-Гаут; А. Брісеньйо. 8) М. Ван-Койлі, А. Нуньєс; Б. Козо; Дж. Сомеруд; С. Тоукарі; П. Сільваші.