Чи ви пам’ятаєте?
Чи ви пам’ятаєте?
Чи вам сподобалися останні номери «Вартової башти»? Тоді спробуйте відповісти на наступні запитання:
• Якій правничій перемозі у справі релігії посприяв Федеральний конституційний суд Німеччини?
Вищезгаданий суд анулював попереднє судове рішення, у якому відхилили прохання Свідків Єгови визнати їх як організацію, зареєстровану згідно з публічним правом. У цьому переможному рішенні говорилося, що в рамках релігійної свободи людина може «керуватися принципами своєї віри» більше, ніж вимогами держави (15.8, сторінка 8).
• Скільки часу тривали Йовові страждання?
У книзі Йова не вказано, що він страждав протягом багатьох років. Йов терпів муки кілька місяців, очевидно, менше року (15.8, сторінка 31).
• Чому ми можемо бути впевнені, що Диявол — це далеко не забобон?
Ісус Христос знав, що Диявол — реальна особа. Ісуса спокушувала реальна особа, а не якесь внутрішнє зло (Матвія 4:1—11; Івана 8:44; 14:30) (1.9, сторінки 5, 6).
• У книзі Приповістей 10:15 говориться: «Маєток багатого — місто твердинне його, погибіль убогих — їхні злидні». Як це підтверджується?
Подібно як укріплене місто до певної міри захищає його мешканців, багатство теж може до певної міри служити захистом у нашому нестабільному житті. Але що стосується злиднів, то вони часом призводять до біди, особливо коли виникають непередбачені обставини (15.9, сторінка 24).
• У якому значенні за часів Еноха «зачали були призивати Ймення Господнє» (Буття 4:26)?
Боже ім’я стали вживати ще на зорі людської історії, однак вищенаведені слова не означають, що за часів Еноха люди призивали ім’я Єгови з вірою. Вони могли вживати Боже ім’я зневажливо, називаючи цим іменем себе чи інших осіб, за посередництвом яких вони нібито поклонялися Богові (15.9, сторінка 29).
• Чого стосується вжите в Біблії слово «покарання»?
Це слово не несе в собі ду́мки про якесь насилля чи жорстокість (Приповістей 4:13; 22:15). Ужите тут грецьке слово «покарання» стосується передусім настанов, навчання, напоумлення, а деколи рішучої, але сповненої любові кари. Один з важливих способів, за допомогою якого батьки можуть наслідувати Єгову,— це підтримувати відвертий обмін думками зі своїми дітьми (Євреїв 12:7—10) (1.10, сторінки 8, 10).
• Як правдиві християни сьогодні показують, що вони за правління Бога?
Проголошуючи Боже Царство, Свідки Єгови не втручаються в політику і не підбурюють до бунту, навіть у тих країнах, де Свідків переслідують або наклали заборону на їхню діяльність (Тита 3:1). Так само як Ісус і його перші учні, вони роблять свій внесок у благо суспільства, щоб допомогти людям засвоювати такі благотворні біблійні цінності, як чесність, моральна чистота та добре ставлення до роботи (15.10, сторінка 6).
• У який спосіб в Андах течуть життєдайні води?
Свідки Єгови у цій території докладають зусиль, щоб донести біблійні істини до людей, навіть двома місцевими мовами — кечуа та аймара. Свідки також відвідують людей на островах озера Тітікака, у тому числі на «плавучих» острівних платформах, що зроблені з тростини, яка росте у водах озера (15.10, сторінки 8—9).
• Що Бог дав нам для керівництва, подібне до комп’ютерної навігаційної системи, якою керуються сучасні пасажирські літаки?
Бог дав людям моральне керівництво, внутрішнє відчуття моралі. Це успадковане нами сумління (Римлян 2:14, 15) (1.11, сторінки 3, 4).
• Чому Ісусова смерть є надзвичайно цінною?
Коли досконалий чоловік Адам згрішив, то загубив своє життя і життя своїх нащадків (Римлян 5:12). Ісус же, як досконала людина, віддав у жертву своє життя. І завдяки цьому викупу вірні люди зможуть отримати вічне життя (15.11, сторінки 5, 6).
• Хто такі скіфи, про яких згадується у Колосян 3:11?
Скіфи — це кочовий народ, що панував у степах Євразії приблизно від 700 до 300 року до н. е. Вони були грізними вершниками та воїнами. У Колосян 3:11, можливо, йшлося не про якийсь конкретний народ, а про людей, які були вкрай нецивілізовані (15.11, сторінки 24, 25).
• Чому можна сказати, що Золоте правило — вчення, варте нашої уваги?
Цей моральний принцип можна знайти в юдаїзмі, буддизмі, грецькій філософії та конфуціанстві. Однак ідея, яку виклав Ісус у Нагірній проповіді, вимагає активної дії і стосується життя людей будь-якого віку та у будь-якому куточку землі (Матвія 7:12) (1.12, сторінка 3).